Про затвердження Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь [...]
Кабінет Міністрів України; Постанова, Програма, Заходи від 03.07.2006901
Документ 901-2006-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.01.2013, підстава 1162-2012-п
 

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 3 липня 2006 р. N 901
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1162 ( 1162-2012-п ) від 19.12.2012 }
Про затвердження Комплексної програми
захисту сільських населених пунктів і
сільськогосподарських угідь від шкідливої
дії вод на період до 2010 року
та прогноз до 2020 року
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 657 ( 657-2012-п ) від 18.07.2012 }

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Комплексну програму захисту сільських населених
пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на
період до 2010 року та прогноз до 2020 року, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 26 липня 2000 р. N 1173 ( 1173-2000-п ) "Про
Комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських
населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у
2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" (Офіційний вісник
України, 2000 р., N 31, ст. 1309).

Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 липня 2006 р. N 901
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
захисту сільських населених пунктів і
сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод
на період до 2010 року та прогноз до 2020 року

I. Загальна частина
Україна має розвинуту річкову мережу, що утворена із
71 тис. річок загальною довжиною 248 тис. кілометрів, понад
67 тисяч з них (94,4 відсотка) коротші за 10 кілометрів, їх
загальна довжина становить 131 тис. кілометрів. 4011 річок мають
довжину, яка перевищує 10 кілометрів.
До категорії великих річок (з площею басейну понад
50 тис. кв. кілометрів) належать Дніпро, Дунай, Тиса, Дністер,
Південний Буг, Прип'ять, Десна, Сіверський Донець.
Більшість річкових басейнів (95,9 відсотка) має площу, що не
перевищує 50 кв. кілометрів.
До басейнів Чорного і Азовського морів належить 95,6 відсотка
річок і лише 4,4 відсотка - до басейну Балтійського моря.
Коефіцієнт густоти річкової мережі найбільших значень досягає
у Карпатах, коливаючись від 0,94 кілометра на 1 кв. кілометр
(басейн Пруту) до 2,5 (басейн Білого Черемошу). У басейні Дністра
значення зазначеного коефіцієнта зменшується від витоку (1-1,7) до
гирла (0,2-0,18). Такий же характер його зміни спостерігається в
басейні Південного Бугу від 0,73-0,4 у верхів'ї річки до 0,2-0,16
у нижній її течії та в басейні Дніпра - відповідно від 0,35-0,59
(річки Тетерів та Ірпінь) до 0,12-0,18 (р. Інгулець).
Ресурси підземних вод України оцінюються в
22,5 куб. кілометра на рік. Найбільший обсяг припадає на басейни
Дніпра (61 відсоток), Сіверського Дінця (12 відсотків) і Дністра
(9 відсотків). На частку інших басейнів припадає менш як
18 відсотків підземних вод, у тому числі 4,6 відсотка - басейни
річок Приазов'я, 0,5 відсотка - межиріччя Дністра - Південного
Бугу.
В Україні збудовано понад 1 тис. водосховищ загальним об'ємом
близько 58 млрд. куб. метрів та 28 тис. ставків загальним об'ємом
2 млрд. куб. метрів. Корисний об'єм цих водойм, що
використовується для регулювання стоку, становить
28 куб. кілометрів.
Змішане живлення річок (опади і ґрунтові води) є причиною
значних сезонних відмінностей у формуванні гідрологічного режиму.
Модуль стоку змінюється від 4 до 0,5 літра в секунду з
1 кв. кілометра, зменшуючись з північного заходу на південний
схід.
Під час тривалих зимових відлиг і літньо-осінніх дощів та
злив рівень води в гірських річках різко підвищується, що
призводить до швидкого, часто раптового формування високих
паводків. Для рівнинних річок характерні високі весняні повені.
Негативні наслідки від повеней і паводків проявляються на
27 відсотках території України (165 тис. кв. кілометрів), де
проживає майже третина населення.
Найбільшої шкоди від стихійного лиха, пов'язаного з повенями
і паводками, зазнають гірські і передгірські райони Карпат,
Полісся, придунайські та придніпровські землі, а також Донбас.
Населення і економіка країни зазнають при цьому значних збитків.
Половина освоєних площ схилів піддається впливу зсувних процесів,
на 70 відсотках гірських водозборів в Івано-Франківській,
Львівській та Чернівецькій областях розвиваються селеві явища.
Економічні збитки внаслідок шкідливої дії вод, які оцінюються
втратами від зниження обсягу виробництва продукції рослинництва і
тваринництва, витратами на ремонт приміщень, техніки та інвентарю,
пересівання сільськогосподарських культур, закупівлю кормів тощо,
становлять близько 205 млн. гривень щороку. При цьому населення
зазнає прямих збитків від втрати чи пошкодження житла,
господарських будівель, знищення врожаю на присадибних ділянках.
Однак найбільші втрати чекають на суспільство, коли катастрофічні
повені та паводки призводять до загибелі людей.
Вирішення питань протипаводкового захисту тісно пов'язане з
регулюванням річок, здійсненням заходів щодо охорони їх від
замулення, впливу водної ерозії, з будівництвом та виконанням
інших робіт у заплавах річок.
Практика свідчить, що розв'язати проблему захисту від
паводків лише інженерними заходами неможливо. Недостатнє
врахування природних факторів, заощадження на запобіжних заходах,
які забезпечують стійкість екосистем, призводить до значного
збільшення витрат на ліквідацію наслідків шкідливої дії вод.
Формування паводків залежить від таких природних умов, як:
мінлива гідрометеорологічна (синоптична) ситуація;
морфологічна будова русел гірських річок;
різке коливання температури повітря в зимовий період та
значна кількість опадів протягом року - від 530 міліметрів на рік
у низинах до 1700 - у горах;
значний ухил русел річок і недостатня їх пропускна здатність,
значна крутизна схилів долин;
недостатня зарегульованість річкової мережі.
Значний вплив на формування паводкового стоку справляють
безсистемне вирубання лісів, що прискорює поверхневий стік,
розорювання значної частини водозбірної території без застосування
протиерозійних заходів і будівництво шляхів, мостів та інших
об'єктів без дотримання вимог державних будівельних норм щодо
захисту від паводків і забудова зон можливого затоплення.
На 17 відсотках території країни розвиваються процеси
підтоплення. Насамперед це стосується південно-східного регіону,
включаючи Автономну Республіку Крим, Дніпропетровську, Донецьку,
Запорізьку, Миколаївську та Херсонську область.
Підтоплення у південному регіоні зумовлено:
розташуванням населених пунктів у природних замкнених
безстічних пониженнях;
збільшенням техногенного і антропогенного навантаження на
природні екосистеми, пов'язаного з безсистемною забудовою
територій сіл;
спорудженням територіальними громадами штучних водойм без
відповідного обґрунтування проектних рішень;
відсутністю на територіях населених пунктів вертикального
планування та водовідвідної мережі;
засміченням та захаращенням колекторно-дренажної мережі, що
перебуває у віданні місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування;
підняттям рівня підземних вод.
Значний вплив на рівень ґрунтових вод справляють затоплені
підземні виробки на території Донбасу та у Львівській області.
Унаслідок затоплення і підтоплення території від повеней і
паводків виникають надзвичайні ситуації, що завдають економічних,
екологічних та соціальних збитків. Об'єктами негативного впливу є
людина, її здоров'я та господарська діяльність, а також земля та
вода.
Щорічні соціально-економічні збитки внаслідок підтоплення та
затоплення становлять близько 500 гривень на один гектар.
У надзвичайно вологі роки розмір втрат зростає у кілька
разів. Так, лише прямі збитки від підтоплення на півдні у
2005 році становили 220 млн. гривень, або близько 20 тис. гривень
на один гектар.
Економічні збитки від вилучення з використання прируслових і
заплавних земель у сільськогосподарському виробництві у середньому
за рік становлять 10 тис. гривень на один кілометр протяжності
русла. Затоплення сільськогосподарських угідь, населених пунктів
та виробничих об'єктів на водозборах середніх рівнинних річок під
час повеней призводить до економічних збитків в обсязі
5 тис. гривень на один гектар.
Затоплення і підтоплення сільськогосподарських земель та
виробничих приміщень у різні періоди року призводить до повної чи
часткової втрати врожаю, пошкодження та зниження продуктивності
лісів, загибелі тварин, зниження продуктивності тваринництва через
нестачу кормів, пошкодження виробничих приміщень, обладнання,
сільськогосподарської техніки, ліній електропередачі, зв'язку
тощо.
Наслідком затоплення і підтоплення земель є заболочення
ґрунтів, змив гумусового шару, замулення верхнього горизонту
неродючими алювіально-делювіальними наносами, вимивання корисних
мінеральних солей, мікроелементів з продуктивного шару ґрунту та
інші негативні явища.
Загальна сума щорічних збитків, пов'язаних із соціальними
витратами оцінюється більш як у 19 млн. гривень.
Оцінку екологічних збитків проведено на основі визначення
вартості компенсаційних заходів: осушувальних робіт, рекультивації
земель, внесення органічних та мінеральних добрив, протиерозійних
заходів.
Негативним наслідком затоплення сільськогосподарських земель
та сільських населених пунктів є також погіршення якості води в
річках та водоймах через збільшення їх каламутності та
концентрації біогенів і пестицидів, а також забруднення підземних
вод.
Загальна сума щорічних екологічних збитків становить близько
77 млн. гривень.
Тому захист від шкідливої дії вод є однією з найгостріших
водогосподарських проблем. Система захисту повинна мати
комплексний характер, створюватися з урахуванням особливостей
формування та проходження повеней і паводків та динаміки рівня
ґрунтових вод.
Здійснення заходів, визначених Програмою, є складовою
формування і реалізації державної водогосподарсько-екологічної
політики України на її шляху до сталого розвитку.
II. Мета і завдання Програми
Мета Програми полягає у забезпеченні захисту громадян,
сільських населених пунктів, виробничих об'єктів і
сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації
заподіюваних збитків.
Основними завданнями Програми є:
здійснення заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків
шкідливої дії вод, що передбачає комплексний підхід до будівництва
та реконструкції захисних споруд, включаючи поліпшення
екологічного стану водних об'єктів;
усунення причин, що впливають на формування катастрофічних
паводків, створення прибережних захисних смуг та водоохоронних
зон, регулювання режиму використання земель у зонах можливого
затоплення тощо;
удосконалення системи протипаводкового захисту;
проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану
водних ресурсів;
недопущення будівництва житлових будинків і виробничих
об'єктів у зонах можливого затоплення;
впровадження екологічно безпечних технологій у водному,
сільському та лісовому господарстві з дотриманням вимог Водного
( 213/95-ВР ), Земельного ( 2768-14 ) та Лісового ( 3852-12 )
кодексів України, інших нормативно-правових актів.
III. Шляхи і способи розв'язання проблеми
захисту від шкідливої дії вод
Загальний комплекс водогосподарських робіт протиповеневого і
протипаводкового захисту територій охоплює усі природно-кліматичні
регіони України: Українські Карпати (Чернівецька,
Івано-Франківська і частина Львівської області); Полісся (частина
Львівської, Волинська, Житомирська і частина Чернігівської
області); Донецька височина (Луганська, Донецька області);
Гірський Крим; Лісостеп (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька,
Київська, Черкаська, Сумська, Харківська і Полтавська області);
Степ (Одеська, Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська,
Кіровоградська і Херсонська області).
Основним напрямом боротьби з паводками в Українських Карпатах
є басейнове регулювання річок шляхом будівництва необхідних
берегозахисних укріплень і дамб.
Необхідно збільшити обсяг здійснення протиерозійних заходів
на водозборах. При цьому особлива увага повинна приділятися
збереженню лісів і проведенню тільки вибіркового їх вирубування.
Для акумуляції твердого стоку і регулювання паводкових вод слід
забезпечити належну експлуатацію водосховищ і меліоративних
систем. Потрібно організувати регулярне проведення моніторингу
руслових процесів і моніторингу управління водними потоками. На
річках Полісся пріоритетним напрямом у запобіганні підтопленню і
затопленню територій є проведення робіт з розчищення русел річок,
будівництво захисних дамб уздовж річок та берегоукріплення.
Особливу увагу необхідно звернути на збереження природних
ландшафтів під час будівельних робіт.
Річки Луганщини і Донеччини потребують першочергового
проведення протиерозійних робіт на водозборах, особливо на
розораних крутосхилах. Необхідно збільшити обсяги будівельних
робіт на захисних дамбах і берегоукріплення на р. Сіверський
Донець. Крім того, виникла необхідність у проведенні комплексу
природоохоронних робіт на малих річках.
Пріоритетним напрямом у розвитку водогосподарського комплексу
в гірському Криму є проведення комплексу протиерозійних заходів на
водозборах річок (будівництво водойм, закріплення ділянок з
потенційним розвитком зсувів).
У лісостеповій зоні пріоритетним напрямом є розчищення малих
річок, а також проведення у значному обсязі протиерозійних робіт з
метою зменшення замулення водосховищ і ставків. Не менш важливим
завданням є проведення робіт з реконструкції річкових шлюзів,
гребель тощо.
За рахунок місцевого бюджету необхідно збільшити обсяг
природоохоронних робіт на малих річках, що належать до басейнів
Дніпра, Дністра та Південного Бугу.
На півдні України у степовій зоні пріоритетним напрямом
розвитку водогосподарського комплексу є запобігання підтопленню
територій, особливо в періоди так званих степових паводків.
Не менш важливим напрямом боротьби з підтопленням на півдні
України є забезпечення інженерної організації територій та
упорядкування водовідведення.
Для укріплення берегів річок максимально використовуються
місцеві матеріали (кам'яні і гравійно-галечникові ґрунти) у
решітчастих конструкціях (зрубові стінки, габіони тощо).
Розрахунок вартості спорудження зрубових стінок і габіонів
проводиться для визначення обсягу витрат з урахуванням специфічних
особливостей проходження катастрофічних паводків.
Для комплексного розв'язання проблеми протиповеневого і
протипаводкового захисту територій необхідно налагодити постійне
проведення моніторингу руслових процесів та моніторингу якості
водних ресурсів.
Передбачається здійснити технічне вдосконалення системи
існуючого комплексу протипаводкового захисту шляхом значного
збільшення обсягу робіт з будівництва і реконструкції
гідротехнічних протипаводкових споруд, забезпечення управління та
здійснення контролю за проходженням паводків, створення
автоматизованої системи моніторингу кількісного і якісного стану
водних ресурсів в усіх природно-кліматичних регіонах.
З метою виконання Програми за всіма напрямами на основі
технічних завдань розробляються заходи у розрізі об'єктів з
визначенням черговості і конкретного обсягу робіт та їх вартості,
проводиться наукова оцінка ефективності протипаводкових заходів,
прогноз екологічної ситуації та аналізується хід виконання
проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатаційних
робіт.
IV. Строки виконання Програми
Програму передбачається виконати в один етап у період з 2006
по 2010 роки із здійсненням першочергових заходів щодо запобігання
виникненню аварій на гідротехнічних спорудах та водних об'єктах,
їх можливому (прогнозованому) критичному стану, а також
проведенням першочергових робіт з мінімізації наслідків шкідливої
дії вод, доведенням параметрів водних об'єктів до науково
обґрунтованих мінімальних нормативів, що гарантуватиме в цілому
екологічну безпеку життєдіяльності населення та збалансований
рівень шкідливого впливу на водні об'єкти і їх спроможність до
відновлення.
V. Механізм виконання Програми
Організаційне забезпечення
Організаційне забезпечення виконання Програми здійснює
Держводагентство, який є одночасно її державним замовником.
{ Абзац перший підрозділу "Організаційне забезпечення" розділу V
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 657 ( 657-2012-п )
від 18.07.2012 }
Відповідальними за виконання Програми за напрямами є:
Держводагентство - проектування, будівництво та реконструкція
протипаводкових об'єктів, регулювання русел річок, наукове
супроводження Програми та проведення моніторингу кількісних та
якісних показників стану водних ресурсів; { Абзац третій
підрозділу "Організаційне забезпечення" розділу V із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 657 ( 657-2012-п ) від
18.07.2012 }
Мінрегіон - проектування, будівництво та реконструкція систем
водовідведення у сільських населених пунктах; { Абзац четвертий
підрозділу "Організаційне забезпечення" розділу V із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 657 ( 657-2012-п ) від
18.07.2012 }
МНС - підтримання в належному стані та створення нових систем
спостереження, збирання, обробки і передачі гідрометеорологічної
інформації та прогнозування паводків; { Абзац п'ятий підрозділу
"Організаційне забезпечення" розділу V із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 657 ( 657-2012-п ) від 18.07.2012 }
Держземагентство - землеустрій та здійснення протиерозійних
заходів. { Абзац шостий підрозділу "Організаційне забезпечення"
розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 657
( 657-2012-п ) від 18.07.2012 }
Здійснення заходів, визначених Програмою, забезпечується
шляхом укладення договорів з виконавцями робіт, які визначаються
на конкурсних засадах відповідно до закону.
Правове забезпечення
Для правового забезпечення виконання Програми слід розробити
нормативно-правові акти з питань:
нормування господарської діяльності на водозборах річок,
прибережних захисних смугах та водних об'єктах;
управління водогосподарським комплексом у сфері захисту від
шкідливої дії вод;
еколого-економічної оцінки збитків та ефективності
протипаводкових робіт і заходів;
залучення інвестицій у будівництво та реконструкцію
водогосподарського комплексу.
Науково-технічне забезпечення
Науково-технічне забезпечення виконання Програми спрямоване
на створення ефективного протипаводкового комплексу на основі
сучасних систем протипаводкового захисту за такими напрямами:
активізація проведення фундаментальних і прикладних
досліджень з питань виникнення паводків, селів, зсувів,
підтоплення територій та інших негативних явищ, впливу техногенних
факторів на їх розвиток, здійснення заходів із запобігання цим
явищам та адаптації до них;
наукове супроводження, теоретичне, експериментальне та
техніко-економічне обґрунтування протипаводкових заходів на
регіональному та локальному рівні, включаючи моделювання найбільш
важливих водогосподарських об'єктів;
застосування передових технологій і технічних рішень у
процесі проектування, будівництва та експлуатації протипаводкових
комплексів і споруд з урахуванням вітчизняного та світового
досвіду;
технічне переоснащення, комп'ютеризація, створення сучасних
систем зв'язку;
формування методичних та еколого-економічних засад
регулювання русел річок залежно від природно-кліматичних умов
регіону;
створення проектів нових берегоукріплювальних конструкцій та
захисних дамб;
розроблення нормативів на експлуатацію споруд інженерного
захисту.
Науково-технічне забезпечення виконання Програми здійснюється
шляхом:
створення системи моніторингу, комплексної оцінки сучасного
стану навколишнього природного середовища і технічних систем
(річок, лісових масивів, зсуво- та селенебезпечних ділянок,
гідротехнічних споруд, мостів та автомобільних доріг) та
прогнозування впливу їх на екосистему в ході проведення
протипаводкових робіт;
підвищення наукового рівня метеорологічних і гідрологічних
досліджень;
створення інформаційно-довідкових систем на основі сучасних
геоінформаційних технологій, детальних топографічних карт та
аерокосмічних знімків;
удосконалення методів прогнозування погоди і можливих
паводків, комп'ютерне моделювання рівня води і зон можливого
затоплення, розроблення і впровадження на їх основі системи
раннього оповіщення.
Фінансове забезпечення
Фінансове забезпечення здійснюється центральними органами
виконавчої влади за рахунок коштів, передбачених на виконання
Програми, за напрямами в межах видатків, визначених їм на цю мету
в державному бюджеті на відповідний рік.
Розрахунки ефективності протипаводкових заходів проведено
шляхом порівняння економічних результатів (запобігання можливим
збиткам за ретроспективний п'ятдесятирічний період) з необхідними
для їх здійснення витратами з урахуванням фактора часу. Вартість
усіх робіт (за цінами 2005 року) становить на період 2020 року
2074,3 млн. гривень, у тому числі капітальні вкладення -
1866,5 млн. гривень.
Фінансування робіт здійснюватиметься за рахунок коштів
державного бюджету та інших джерел.
Кошти державного бюджету розподіляються згідно з додатком 1.
Обсяг фінансування може уточнюватися та у разі потреби
коригуватися за об'єктами.
Фінансування робіт, пов'язаних із залісненням прибережних
захисних смуг, здійснюється відповідно до Державної програми "Ліси
України", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
29 квітня 2002 р. N 581 ( 581-2002-п ).
VI. Контроль за виконанням Програми
Безпосередній контроль за здійсненням заходів, визначених
Програмою, покладається на Держводагентство, яке подає Кабінетові
Міністрів України щороку до 1 березня зведений звіт про хід
виконання Програми, а до 1 квітня 2021 р. - заключний звіт та
узагальнений висновок про кінцеві результати її виконання. { Абзац
перший розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 657 ( 657-2012-п ) від 18.07.2012 }
Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів
державного бюджету здійснюють спеціально уповноважені органи
виконавчої влади відповідно до закону.
VII. Очікувані результати
Виконання Програми сприятиме:
створенню безпечних умов проживання населення;
відновленню сприятливого гідрологічного стану річок та
водойм;
поліпшенню умов формування паводків і повеней на водозбірних
територіях та пропуску їх на річках;
ефективному використанню сільськогосподарських угідь;
мінімізації можливих збитків від шкідливої дії вод.
Здійснення першочергових заходів щодо ліквідації наслідків
шкідливої дії вод на 2006-2010 роки (вартість робіт -
402,6 млн. гривень) дасть змогу забезпечити захист 301 населеного
пункту (30 600 садиб), понад 130 виробничих об'єктів та
69,6 тис. гектарів сільськогосподарських угідь (загальна оцінна
вартість 1649,3 млн. гривень).
Фінансування Програми (2074,3 млн. гривень) у повному обсязі
дасть змогу забезпечити захист 1550 населених пунктів
(152,5 тис. садиб), 935 виробничих та 125 інших об'єктів,
329 тис. гектарів сільськогосподарських угідь (загальна оцінна
вартість близько 12 млрд. гривень). Очікувані результати виконання
Програми наведено у додатку 2.
Виконання Програми забезпечить щорічне заощадження коштів у
сумі близько 400 млн. гривень.

Додаток 1
до Програми
ЗАХОДИ
із захисту від шкідливої дії вод сільських
населених пунктів і сільськогосподарських угідь та
орієнтований обсяг їх фінансування
(тис. гривень) -------------------------------------------------------------------------------------------------------- | Найменування |Відпові-| Обсяг фінансування з державного бюджету за роками | | заходу | дальні |--------------------------------------------------------------------------| | |за вико-| 2006- | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |2010 | 2011- | 2016- | Разом | | | нання | 2010 | | | | | | 2015 | 2020 | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Роботи на річках | |334145,9|66555,9| 66580| 66550| 66980|67480|624211,6|777684,6|1736042,1| |та інших водних | | | | | | | | | | | | об'єктах | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Будівництво та |Держвод-| 91538,8|18448,8| 18280| 18250| 18280|18280|170650,4|193500,3| 455689,5| |реконструкція |агент- | | | | | | | | | | |гідротехнічних |ство | | | | | | | | | | |споруд | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Берегоукріплення | -"- | 85405,4|17005,4| 17100| 17100| 17100|17100|160122,6|179830,4| 425358,4| |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Будівництво та | -"- | 37945,4| 7545,4| 7600| 7600| 7600| 7600| 72414,9| 87822| 198182,3| |реконструкція | | | | | | | | | | | |захисних | | | | | | | | | | | |протипаводкових | | | | | | | | | | | |дамб | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Розчищення русел | -"- |119256,3|23556,3| 23600| 23600| 24000|24500|221023,7|316531,9| 656811,1| |річок та водойм, | | | | | | | | | | | |відновлення і | | | | | | | | | | | |підтримання | | | | | | | | | | | |сприятливого | | | | | | | | | | | |гідрологічного | | | | | | | | | | | |режиму та | | | | | | | | | | | |санітарного стану | | | | | | | | | | | |річок та водойм | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Упорядкування |Держвод-| 17963,5| 3563,5| 3600| 3600| 3600| 3600| 33921| 38585,2| 90469,7| |існуючого |агент- | | | | | | | | | | |водовідведення на |ство | | | | | | | | | | |урбанізованих | | | | | | | | | | | |сільських |--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |територіях |Мінрегі-| 399,2| 65,4| 71,9| 79,1| 87| 95,8| 643,4| 1036,2| 2078,8| |(перебудова систем|он | | | | | | | | | | |водовідведення) | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Створення та |Держвод-| 4495,1| 895,1| 900| 900 | 900| 900| 8675| 10762,2| 23932,3| |залісення |агент- | | | | | | | | | | |прибережних |ство | | | | | | | | | | |захисних смуг, | | | | | | | | | | | |здійснення |--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |агротехнічних, |Держзем-| 310,6| | 70| 76| 80,6| 84| 632,9| 1039| 1982,5| |агролісо- |агент- | | | | | | | | | | |меліоративних, |ство | | | | | | | | | | |протиерозійних | | | | | | | | | | | |заходів | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Наукове |Держвод-| 1966| 366| 400| 400| 400| 400| 2985,7| 3260,7| 8212,4| |забезпечення |агент- | | | | | | | | | | |Програми |ство | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Проектно- |Держвод-| 17459,1| 3459,1| 3500| 3500| 3500| 3500| 33783,6| 36625,2| 87867,9| |вишукувальні |агент- | | | | | | | | | | |роботи |ство | | | | | | | | | | | |--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| | |Держзем-| 60,7| | 10| 12| 16,2| 22,5| 82,4| 112,7| 255,8| | |агент- | | | | | | | | | | | |ство | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Моніторинг |Держвод-| 19610,4| 3610,4| 4000| 4000| 4000| 4000| 39000| 44000| 102610,4| |якісних та |агент- | | | | | | | | | | |кількісних |ство | | | | | | | | | | |показників стану | | | | | | | | | | | |водних ресурсів | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Будівництво та | -"- | 4339,3| 839,3| 850| 850| 900| 900| 4704| 3320| 12363,3| |реконструкція | | | | | | | | | | | |об'єктів | | | | | | | | | | | |виробничого | | | | | | | | | | | |призначення для | | | | | | | | | | | |служби | | | | | | | | | | | |експлуатації | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Придбання |Держвод-| 940,7| 130,7| 170| 200| 220| 220| 1219,1| 1527,1| 3686,9| |устатковання, |агент- | | | | | | | | | | |машин і механізмів|ство | | | | | | | | | | |для загонів з | | | | | | | | | | | |проведення | | | | | | | | | | | |невідкладних та | | | | | | | | | | | |аварійних робіт | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Підтримання та |МНС | 915,9| 150| 165| 181,5| 199,7|219,7| 1475,4| 2375,9| 4767,2| |реконструкція | | | | | | | | | | | |мережі споруд і | | | | | | | | | | | |засобів для | | | | | | | | | | | |ведення | | | | | | | | | | | |гідрометеоро- | | | | | | | | | | | |логічних | | | | | | | | | | | |спостережень і | | | | | | | | | | | |прогнозування | | | | | | | | | | | |водного режиму на | | | | | | | | | | | |річках та | | | | | | | | | | | |водоймах | | | | | | | | | | | |------------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------+-----+--------+--------+---------| |Усього | |402606,4|79635,4|80316,9|80348,6|80883,5|81422|751334,1|920328,8|2074269,3| --------------------------------------------------------------------------------------------------------
{ Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 657
( 657-2012-п ) від 18.07.2012 }

Додаток 2
до Програми
ОЧІКУВАНІ
результати виконання Програми
---------------------------------------------------------------------------- | Найменування | Обсяг робіт за роками | | показника |--------------------------------------------------------| | |2006-| 2006| 2007| 2008| 2009| 2010| 2011-| 2016-|Разом | | |2010 | | | | | | 2015 | 2020 | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Будівництво та | 57| 11,2| 11,4| 11,4| 11,5| 11,5| 102| 107| 266| |реконструкція | | | | | | | | | | |захисних дамб, | | | | | | | | | | |кілометрів | | | | | | | | | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Берегоукріплення,| 94,7| 18,7| 19| 19| 19| 19| 170,1| 181,2| 446| |кілометрів | | | | | | | | | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Розчищення і |606,1|119,7| 120| 120|122,4| 124|1108,2|1315,7| 3030| |регулювання русел| | | | | | | | | | |річок, кілометрів| | | | | | | | | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Будівництво та | 227| 49| 45| 43| 45| 45| 333| 390| 950| |відновлення | | | | | | | | | | |гідротехнічних | | | | | | | | | | |споруд, об'єктів | | | | | | | | | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Кількість | 301| 58| 59| 60| 61| 63| 563| 686| 1550| |захищених | | | | | | | | | | |населених пунктів| | | | | | | | | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Кількість |30600| 6200| 6100| 5900| 6100| 6300| 58720| 63180|152500| |захищених садиб | | | | | | | | | | |-----------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+------+------| |Площа захищених |69600|12204|13996|14200|14500|14700|121000|138400|329000| |сільськогосподар-| | | | | | | | | | |ських угідь, | | | | | | | | | | |гектарів | | | | | | | | | | ----------------------------------------------------------------------------

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...