Про землеустрій
Верховна Рада України; Закон від 22.05.2003858-IV
Документ 858-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 27.07.2013, підстава 365-18, 367-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про землеустрій
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 36, ст.282 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1066-VI ( 1066-17 ) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.396
N 1443-VI ( 1443-17 ) від 04.06.2009, ВВР, 2009, N 47-48, ст.719
N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009, ВВР, 2010, N 5, ст.40
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343
N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011, ВВР, 2011, N 37, ст.376
N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 8, ст.61
N 3774-VI ( 3774-17 ) від 22.09.2011, ВВР, 2012, N 21, ст.193
N 4444-VI ( 4444-17 ) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 49, ст.555
N 5003-VI ( 5003-17 ) від 21.06.2012, ВВР, 2013, N 19-20, ст.189
N 5245-VI ( 5245-17 ) від 06.09.2012, ВВР, 2013, N 36, ст.472
N 5394-VI ( 5394-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.534
N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.535
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N 365-VII ( 365-18 ) від 02.07.2013, ВВР, 2014, N 14, ст.248
N 367-VII ( 367-18 ) від 02.07.2013 }

{ У тексті Закону слова "адміністративно-територіальне
утворення" у всіх відмінках замінено словами
"адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному
відмінку і числі згідно із Законом N 3613-VI ( 3613-17 )
від 07.07.2011 }

Цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності
у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які
виникають між органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення
сталого розвитку землекористування.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
У цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в
такому значенні:
види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні,
топографо-геодезичні, картографічні, проектні та
проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання
документації із землеустрою;
діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича
та управлінська діяльність органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що
здійснюється при землеустрої;
документація із землеустрою - затверджені в установленому
порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється
використання та охорона земель державної, комунальної та приватної
власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель,
авторського нагляду за виконанням проектів тощо;
заходи із землеустрою - передбачені документацією із
землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони
земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з
урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та
обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів),
збереження і підвищення родючості ґрунтів;
землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних
заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та
раціональну організацію території адміністративно-територіальних
одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом
суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил;
межування земель - комплекс робіт із встановлення чи
відновлення в натурі (на місцевості) меж
адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок
власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із
закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка;
план земельної ділянки - графічне зображення, що відображає
місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель,
обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших
осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів
нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці;
проект землеустрою - сукупність нормативно-правових,
економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з
використання та охорони земель, які передбачається здійснити
протягом 5-10 і більше років;
робочий проект землеустрою - сукупність нормативно-правових,
економічних і технічних документів з використання та охорони
земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень,
кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом
2-3 років;
стале землекористування - форма та відповідні до неї методи
використання земель, що забезпечують оптимальні параметри
екологічних і соціально-економічних функцій територій;
цільове призначення земельної ділянки - використання
земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі
документації із землеустрою у встановленому законодавством
порядку.
Стаття 2. Призначення землеустрою
Землеустрій забезпечує:
а) реалізацію державної політики щодо використання та охорони
земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних
відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим
призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних
інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і
землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів
тощо;
б) надання інформації для правового, економічного,
екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних
відносин на національному, регіональному, локальному і
господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та
умов використання й охорони земель;
в) встановлення і закріплення на місцевості меж
адміністративно-територіальних одиниць, територій
природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного
призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного
призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
г) прогнозування, планування і організацію раціонального
використання та охорони земель на національному, регіональному,
локальному і господарському рівнях;
ґ) організацію території сільськогосподарських підприємств,
установ і організацій з метою створення просторових умов для
еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель
сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм
організації управління землекористуванням, удосконалення структури
і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни,
сінокосо- і пасовищезміни;
д) розробку і здійснення системи заходів із землеустрою для
збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення
родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання
малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення,
висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення,
ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними
речовинами тощо, консервації деградованих і малопродуктивних
земель, запобігання іншим негативним явищам;
е) організацію території підприємств, установ і організацій з
метою створення умов сталого землекористування та встановлення
обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та
охороні земель несільськогосподарського призначення;
є) отримання інформації щодо кількості та якості земель,
їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного
земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного
контролю за використанням та охороною земель.
Стаття 3. Система землеустрою
Система землеустрою включає:
а) законодавчо визначену діяльність у сфері землеустрою;
б) органи, що здійснюють державне регулювання у сфері
землеустрою;
в) організацію, регулювання та управління у сфері
землеустрою;
г) здійснення землеустрою на національному, регіональному,
локальному і господарському рівнях (далі - загальнодержавному,
регіональному і місцевому рівнях);
ґ) державний і самоврядний контроль за здійсненням
землеустрою;
д) наукове, кадрове та фінансове забезпечення землеустрою;
е) суб'єкти та об'єкти землеустрою.
Стаття 4. Суб'єкти землеустрою
Суб'єктами землеустрою є:
органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи
місцевого самоврядування; { Абзац другий статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 }
юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій;
землевласники та землекористувачі.
Стаття 5. Об'єкти землеустрою
Об'єктами землеустрою є:
територія України;
території адміністративно-територіальних одиниць або їх
частин;
території землеволодінь та землекористувань чи окремі
земельні ділянки.
Стаття 6. Принципи землеустрою
Землеустрій базується на таких принципах:
а) дотримання законності;
б) забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних
ресурсів між галузями економіки з метою раціонального розміщення
продуктивних сил, комплексного економічного і соціального розвитку
регіонів, формування сприятливого навколишнього природного
середовища;
в) організації використання та охорони земель із врахуванням
конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і
соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу
економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну
збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів;
г) створення умов для реалізації органами державної влади,
органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами
їхніх конституційних прав на землю;
ґ) забезпечення пріоритету сільськогосподарського
землеволодіння і землекористування;
д) забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони
земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунтів, продуктивності
земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення.
Стаття 7. Правова основа землеустрою
Правову основу землеустрою становлять Конституція України
( 254к/96-ВР ), Земельний кодекс України ( 2768-14 ), закони
України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"
( 353-14 ), "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ), цей
Закон, закони України та інші нормативно-правові акти.

Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
І ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ
Стаття 8. Органи, що здійснюють регулювання у сфері
землеустрою
Регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада
України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет
Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а
також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи
виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері
земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених
законом. { Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 9. Повноваження Верховної Ради України у сфері
землеустрою
До повноважень Верховної Ради України у сфері землеустрою
належать:
а) визначення засад державної політики у галузі використання
та охорони земель;
б) затвердження документації із землеустрою щодо визначення
та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону
України;
в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання
та охорони земель;
г) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
землеустрою
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері землеустрою
належать:
а) реалізація державної політики у галузі використання та
охорони земель;
б) організація здійснення землеустрою;
в) забезпечення виконання загальнодержавних програм
використання та охорони земель; { Пункт "в" статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
г) затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових
актів з питань землеустрою; { Пункт "г" статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
ґ) координація діяльності органів виконавчої влади з питань
землеустрою;

{ Пункт "д" статті 10 виключено на підставі Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

е) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.
Стаття 11. Повноваження Верховної Ради Автономної
Республіки Крим у сфері землеустрою
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим на
території республіки у сфері землеустрою належать:
а) забезпечення реалізації державної політики у галузі
використання та охорони земель;
б) розроблення, затвердження та участь у реалізації
республіканських програм використання та охорони земель,
підвищення родючості ґрунтів відповідно до загальнодержавних
програм;
в) погодження та участь у реалізації загальнодержавних
програм використання та охорони земель у межах території
Автономної Республіки Крим;
г) координація діяльності районних і міських (міст
республіканського значення) рад у сфері землеустрою;
ґ) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів
і контролю за використанням та охороною земель;
д) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.
Стаття 12. Повноваження Ради міністрів Автономної
Республіки Крим у сфері землеустрою
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у
сфері землеустрою належать:
а) забезпечення реалізації державної політики у галузі
використання та охорони земель;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання
загальнодержавних та республіканських програм щодо використання та
охорони земель;
в) координація діяльності державних органів земельних
ресурсів;
г) координація здійснення землеустрою і державного контролю
за використанням та охороною земель;
ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.
Стаття 13. Повноваження місцевих державних адміністрацій у
сфері землеустрою
До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері
землеустрою належать:
а) забезпечення реалізації державної політики у галузі
використання та охорони земель;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання
загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм щодо
використання та охорони земель;
в) координація діяльності державних органів земельних
ресурсів;
г) координація здійснення землеустрою і державного контролю
за використанням та охороною земель;
ґ) інформування населення про заходи, передбачені
землеустроєм;
д) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.
Стаття 13-1. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері земельних відносин, у сфері
землеустрою
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері земельних
відносин, у сфері землеустрою, належать:
а) затвердження нормативно-правових актів, державних
стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
б) забезпечення розроблення та реалізації загальнодержавних і
регіональних програм з питань землеустрою;
в) забезпечення здійснення землеустрою;
г) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону. { Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, у сфері землеустрою
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері
землеустрою, належать:
а) внесення пропозицій про формування державної політики у
сфері землеустрою і забезпечення її реалізації;
б) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і
регіональних програм використання та охорони земель; { Пункт "б" статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 365-VII ( 365-18 ) від 02.07.2013 }
в) здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення
проведення державної інвентаризації земель;
г) здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників,
утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів
сертифікованих інженерів-землевпорядників та
інженерів-геодезистів; { Пункт "г" статті 14 в редакції Законів N 365-VII ( 365-18 ) від
02.07.2013, N 367-VII ( 367-18 ) від 02.07.2013 }
ґ) розроблення в установленому законодавством порядку
нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і
правил;
д) створення інформаційної бази даних з питань землеустрою;
е) проведення в установленому законодавством порядку
державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою;
є) організація, у тому числі за участю іноземних наукових
установ та організацій, наукових досліджень з питань землеустрою;
ж) забезпечення створення, формування і ведення Державного
фонду документації із землеустрою;
ж-1) здійснення державного нагляду у сфері землеустрою;
{ Статтю 14 доповнено пунктом "ж-1" згідно із Законом N 367-VII
( 367-18 ) від 02.07.2013 }
з) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону. { Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4444-VI
( 4444-17 ) від 23.02.2012, N 5394-VI ( 5394-17 ) від 02.10.2012;
в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 14-1. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі,
у сфері землеустрою
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі,
у сфері землеустрою:
а) організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у
частині дотримання земельного законодавства, використання та
охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за
проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених
проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та
користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах
землеустрою;
б) вирішує інші питання у сфері землеустрою відповідно до
закону. { Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 15. Повноваження обласних рад у сфері землеустрою
До повноважень обласних рад у сфері землеустрою належать:
а) забезпечення реалізації державної політики в галузі
використання та охорони земель;
б) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;
в) затвердження та участь у реалізації регіональних програм
використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів;
г) організація землеустрою;
ґ) координація робіт із землеустрою;
д) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.
Стаття 16. Повноваження Київської і Севастопольської
міських рад у сфері землеустрою
До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у
сфері землеустрою на їх території належать:
а) розробка, затвердження і реалізація цільових програм, схем
та проектів землеустрою щодо використання та охорони земель;
б) організація здійснення землеустрою;
в) організація і здійснення контролю за використанням та
охороною земель комунальної власності при проведенні землеустрою;
г) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;
ґ) інформування населення про заходи, передбачені
землеустроєм;
д) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.
Стаття 17. Повноваження районних рад у сфері землеустрою
До повноважень районних рад у сфері землеустрою на території
району належать:
а) забезпечення реалізації державної політики в галузі
використання та охорони земель;
б) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;
в) організація землеустрою та затвердження землевпорядних
проектів;
г) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.

Стаття 18. Повноваження районних у містах рад у сфері
землеустрою
Повноваження районних у містах рад у сфері землеустрою
визначаються міськими радами.
Стаття 19. Повноваження сільських, селищних, міських рад у
сфері землеустрою
До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері
землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:
а) організація і здійснення землеустрою;
б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених
документацією із землеустрою;
в) координація здійснення землеустрою та контролю за
використанням і охороною земель комунальної власності;
г) інформування населення про заходи, передбачені
землеустроєм;
ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до
закону.

Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ
Стаття 20. Обов'язковість землеустрою
Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях
усіх категорій незалежно від форми власності в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації
раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому
числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості)
державного кордону України;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель,
обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших
осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів
землеустрою;
д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу
негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи
консервації, рекультивації порушених земель, землювання
малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення,
заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення,
забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними
речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і
малопродуктивних земель.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку
документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання
органами державної влади та органами місцевого самоврядування,
власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при
здійсненні землеустрою зобов'язані забезпечити доступ розробникам
документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що
підлягають землеустрою.
Стаття 21. Організація і планування землеустрою
Організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і
місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет
Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до повноважень, встановлених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Земельним кодексом України
( 2768-14 ), цим Законом та іншими законами України.
Стаття 22. Підстави проведення землеустрою
Землеустрій здійснюється на підставі:
а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;
б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами
(землевласниками і землекористувачами) та розробниками
документації із землеустрою;
в) судових рішень.
Стаття 23. Нормативно-правові акти з питань здійснення
землеустрою
Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою
встановлюють порядок організації, державні стандарти, норми і
правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст.
Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є
обов'язковими до виконання всіма суб'єктами землеустрою.
Стаття 24. Державні стандарти, норми і правила у сфері
землеустрою
Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою
встановлюють комплекс якісних та кількісних показників,
параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із
землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних,
природно-кліматичних та інших умов.
Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою
розробляються і затверджуються в установленому законом порядку.
Стаття 25. Документація із землеустрою
Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм,
схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної
документації.
Види документації із землеустрою:
а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми
використання та охорони земель;
б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування
використання та охорони земель адміністративно-територіальних
одиниць;
в) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж
адміністративно-територіальних утворень; { Пункт "в" частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5003-VI ( 5003-17 ) від 21.06.2012 }
г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж
територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного
призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного
призначення;

{ Пункт "ґ" частини другої статті 25 виключено на підставі
Закону N 5245-VI ( 5245-17 ) від 06.09.2012 }

д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування
існуючих землеволодінь і землекористувань;
є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне
обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених
пунктів;
з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених
земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від
ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення,
зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими
відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання
сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі -
робочі проекти землеустрою);
и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж
земельної ділянки в натурі (на місцевості);
і) технічна документація із землеустрою щодо поділу та
об'єднання земельних ділянок; { Пункт "і" частини другої статті 25 в редакції Закону N 3613-VI
( 3613-17 ) від 07.07.2011 }
ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх
використання;
й) технічна документація із землеустрою щодо встановлення
меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди,
сервітуту. { Частину другу статті 25 доповнено пунктом "й" згідно із Законом
N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011 }
Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть
встановлюватися інші види документації із землеустрою.
Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації
із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною
документацією з питань здійснення землеустрою.
Документація із землеустрою формується і зберігається в
порядку ( 1553-2004-п ), встановленому Кабінетом Міністрів
України.
Відповідність документації із землеустрою положенням
нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і
правил у сфері землеустрою засвідчується:
у паперовій формі - підписом та особистою печаткою
сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за
якість робіт із землеустрою;
в електронній формі - електронним цифровим підписом
сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за
якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про
використання електронного цифрового підпису. { Статтю 25 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 5394-VI
( 5394-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 26. Замовники і розробники документації із
землеустрою
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи
державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи
місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. { Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 }
Розробниками документації із землеустрою є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і
технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним
місцем роботи не менше двох сертифікованих
інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт
із землеустрою;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним
технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими
інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із
землеустрою. { Частина друга статті 26 в редакції Законів N 5394-VI ( 5394-17 )
від 02.10.2012, N 367-VII ( 367-18 ) від 02.07.2013 }
Взаємовідносини замовників і розробників документації із
землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, для внесення відомостей до Державного земельного
кадастру від імені замовника документації здійснюється її
розробником, якщо інше не встановлено договором. { Статтю 26 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 27. Права та обов'язки замовників документації із
землеустрою
Замовники документації із землеустрою мають право:
а) доручати розробникам виконання робіт із землеустрою;
б) встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги
до документації із землеустрою;
в) визначати строк виконання робіт і порядок розгляду
документації із землеустрою;
г) визначати за погодженням із розробником документації із
землеустрою вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати;
ґ) виступати власником документації із землеустрою;
д) проводити індексацію вартості виконаних робіт із
землеустрою в порядку, встановленому законом;
е) здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в
порядку, встановленому законом.
Замовники документації із землеустрою за рахунок власних
коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним
договору, якщо інше не передбачено законодавством України.
Замовники документації із землеустрою зобов'язані:
а) виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або
неналежного виконання нести відповідальність, передбачену
договором і законом;
б) надавати вихідну документацію, необхідну для виконання
робіт із землеустрою;
в) проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір
розробників документації із землеустрою, що розробляється за
рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
г) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Стаття 28. Права та обов'язки розробників документації із
землеустрою
Розробники документації із землеустрою мають право:
а) виконувати роботи із складання документації із
землеустрою;
б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та
інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт,
їх вартість та порядок оплати;
в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із
землеустрою в порядку, встановленому законом;
г) авторства на створену ними документацію із землеустрою;
ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів,
передбачених документацією із землеустрою;
д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням
документації із землеустрою і призводять до нецільового
використання земель та їх псування;
е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки
нової документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані:
а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні
відносини, а також державних стандартів, норм і правил при
здійсненні землеустрою;
б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;
в) виконувати всі умови договору;
г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою
у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання
документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців
з моменту укладення договору. { Частину другу статті 28 доповнено пунктом "г" згідно із Законом
N 3774-VI ( 3774-17 ) від 22.09.2011 }
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до
закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку
заходів, передбачених цією документацією.
У разі невиконання або неналежного виконання умов договору
при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою
несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Стаття 29. Загальні вимоги до змісту документації із
землеустрою
Документація із землеустрою включає в себе текстові та
графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені
завданням на розробку відповідного виду документації.
Документація із землеустрою розробляється на основі завдання
на розробку відповідного виду документації, затвердженого
замовником.
Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації
із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною
документацією з питань здійснення землеустрою.
Стаття 30. Погодження і затвердження документації із
землеустрою
Погодження і затвердження документації із землеустрою
проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України
( 2768-14 ), цим Законом та іншими законами України.
Стаття 31. Порядок внесення змін до документації із
землеустрою
Зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або
власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які
затвердили проекти землеустрою.
Стаття 32. Державний фонд документації із землеустрою
Державний фонд документації із землеустрою формується на
основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті
здійснення землеустрою.
Документація із землеустрою Державного фонду документації із
землеустрою є державною власністю і не може передаватись у
приватну власність.
Доступ до матеріалів Державного фонду документації із
землеустрою, що становлять державну таємницю, здійснюється
відповідно до закону.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно
передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із
землеустрою. Використання цих матеріалів дозволяється лише з
дотриманням вимог законодавства про авторські права.
Положення про Державний фонд документації із землеустрою
( 1553-2004-п ), а також порядок надходження, обліку та зберігання
матеріалів у ньому затверджує Кабінет Міністрів України.
Стаття 33. Порядок користування документацією із
землеустрою
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися
матеріалами Державного фонду документації із землеустрою з
дотриманням вимог цього Закону, інших законів України і Положення
про Державний фонд документації із землеустрою ( 1553-2004-п ).
При користуванні документацією з Державного фонду
документації із землеустрою забороняється:
копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних та
інших матеріалів без відповідного на те дозволу;
передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без
спеціального дозволу, якщо це не передбачено умовами користування
відповідними матеріалами;
передача документації із землеустрою, яка є носієм
відомостей, що становлять державну таємницю, організаціям, які не
мають належних умов для забезпечення її зберігання.
У разі втрати документації із землеустрою, що становить
державну таємницю, користувачі зобов'язані повідомити про це
Державний фонд документації із землеустрою та інші державні органи
відповідно до законодавства України.
Надання відомостей, що містяться в документації із
землеустрою, здійснюється в порядку, встановленому законодавством
України.
Стаття 34. Топографо-геодезичні та картографічні роботи при
здійсненні землеустрою
Топографо-геодезичні та картографічні роботи проводяться з
метою створення і своєчасного поновлення планово-картографічної
основи при здійсненні землеустрою в порядку, визначеному Законом
України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"
( 353-14 ).
Інформаційний зміст і масштаб топографо-геодезичних та
картографічних матеріалів визначаються з урахуванням використання
цих матеріалів, детальності проектування, обстежень і вишукувань
відповідно до закону.
Стаття 35. Інвентаризація земель при здійсненні землеустрою
Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця
розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового
статусу, виявлення земель, що не використовуються,
використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням,
виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і
забруднених земель, встановлення кількісних та якісних
характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного
кадастру, здійснення державного контролю за використанням та
охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель
державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї
чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної
категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами
місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із
землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом
порядку. { Статтю 35 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3123-VI
( 3123-17 ) від 03.03.2011 }
Стаття 36. Ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель
при здійсненні землеустрою
Ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при
здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації
про якісний стан земель, а також для виявлення земель, що зазнають
впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та
хімічного забруднення, інших негативних явищ.
Отримана в процесі обстежень інформація використовується для:
а) проведення агроекологічної оцінки земель;
б) розробки прогнозів і програм використання та охорони
земель, схем і проектів землеустрою;
в) ведення обліку про якісний стан земель;
г) ведення моніторингу земель;
ґ) прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого
самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель,
введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження
та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів
тощо;
д) розробки заходів із землеустрою щодо організації
раціонального використання та охорони земель;
е) обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Стаття 37. Бонітування ґрунтів при здійсненні землеустрою
Бонітування ґрунтів проводиться з метою отримання показників
для порівняння оцінки якості ґрунтів за їхніми основними
природними властивостями.
Критерієм бонітування є отримані при ґрунтових обстеженнях
якісні показники ґрунтів, які мають сталий характер та суттєво
впливають на врожайність сільськогосподарських культур,
вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах, і найповніше
відображають родючість ґрунту.
Дані бонітування ґрунтів використовуються при здійсненні
землеустрою з метою розробки комплексу заходів із землеустрою щодо
використання та охорони земель, збереження і підвищення родючості
ґрунтів.
Стаття 38. Земельно-оціночні роботи при здійсненні
землеустрою
Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою
виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної
цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом.
Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і
прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та
основного засобу виробництва, а також при здійсненні
цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку,
втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
справляння державного мита та в інших випадках, визначених
законом.
Залежно від призначення оцінки земель проводиться економічна
та грошова оцінка земель за методиками, затвердженими Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 39. Природно-сільськогосподарське районування земель
при здійсненні землеустрою
Природно-сільськогосподарське районування земель при
здійсненні землеустрою провадиться з метою обліку і відображення
положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних
вимог сільськогосподарських культур в єдиній системі класифікації.
Природно-сільськогосподарське районування земель при
здійснені землеустрою є основою для проведення оцінки земель,
розробки схем і проектів використання та охорони земель.
Порядок здійснення природно-сільськогосподарського
районування земель ( 681-2004-п ) визначає Кабінет Міністрів
України.
Стаття 40. Технічне та технологічне забезпечення
землеустрою
Технічне забезпечення землеустрою базується на використанні
засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів
для виконання геодезичних та інших робіт.
Технологічне забезпечення землеустрою базується на
використанні сучасних інформаційних технологій і систем для збору,
ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку,
перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.
Основою інформаційного забезпечення землеустрою є
автоматизовані системи, призначені для обробки даних
земельно-кадастрових, топографо-геодезичних та інших зйомок і
дистанційного зондування, ведення земельної статистики,
прогнозування, планування, проектування, картографування,
організаційного управління.
Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців
робіт із землеустрою ( z0694-13 ) встановлюються центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері земельних відносин. { Статтю 40 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 5394-VI ( 5394-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 41. Надання консалтингових послуг з питань
землеустрою

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »