Документ 850-IV, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.11.2012, підстава - 4651-VI


     4) статті 13 та 14 викласти в такій редакції: 
"Стаття 13. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання Установою
матеріалів, що містять принаймні:
заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного
патенту), викладену українською мовою;
відомості про заявника та його адресу, викладені українською
мовою;
матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної
моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому
випадку для збереження дати подання заявки переклад цього
матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом
двох місяців від дати подання заявки.
2. Дата подання заявки встановлюється згідно з частинами
десятою, одинадцятою та дванадцятою статті 16 цього Закону.
Стаття 14. Міжнародна заявка
1. Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є
таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної
заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну
кооперацію.
2. Експертиза міжнародної заявки проводиться за умови
одержання закладом експертизи до спливу 31 місяця від її дати
пріоритету поданих заявником перекладу цієї заявки українською
мовою та документа про сплату збору за подання заявки. Цей строк
продовжується, але не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу
буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його
подання.
З одержанням у встановлений строк зазначених документів
заявнику надсилається повідомлення про прийняття міжнародної
заявки на експертизу.
3. У разі невиконання вимог частини другої цієї статті дія
міжнародної заявки в Україні вважається припиненою. Якщо заявник
виконав принаймні одну з цих вимог, то про таке припинення йому
надсилається повідомлення.
4. За клопотанням заявника дію міжнародної заявки в Україні
може бути поновлено, якщо вимоги частини другої цієї статті не
були виконані з поважних причин. За подання клопотання сплачується
збір.
Таке клопотання може бути подано протягом 2 місяців від дати
припинення обставин, що стали причиною недотримання встановленого
частиною другою цієї статті строку в 31 місяць, або протягом 12
місяців від його спливу, залежно від того, який з них настає
першим. При цьому на дату подання клопотання заявник має виконати
всі дії щодо заявки, передбачені цим Законом, які мали бути
виконаними на цю дату.
5. Якщо на дату одержання закладом експертизи клопотання про
поновлення дії міжнародної заявки в Україні вимоги частини
четвертої цієї статті не виконані, заявнику надсилається
повідомлення про можливість відмови у задоволенні клопотання.
Якщо протягом 2 місяців від дати одержання заявником цього
повідомлення невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті
не буде усунуто, заявнику надсилається повідомлення про відмову у
задоволенні клопотання.
6. Установа публікує в своєму офіційному бюлетені визначені
нею відомості про міжнародну заявку, прийняту на експертизу
міжнародну заявку";
5) у статті 15:
у частині першій та в абзаці першому частини другої слова "з
охорони" замінити словами "про охорону";
доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Пріоритет винаходу (корисної моделі) може бути
встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових
матеріалів, оформлених відповідно до частини сьомої статті 16
цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом
трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що
зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи
заявки, до якої вони були додані";
6) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи,
складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за
заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід),
кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи
відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі
Установою.
2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність,
необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром
міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про
міжнародний обмін виданнями ( 995_172 ), прийнятої 3 грудня
1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з
питань освіти, науки і культури.
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається
відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому
висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після
затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа
приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі
патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені
заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
закладу експертизи особисто або через свого представника брати
участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що
виникли під час проведення експертизи.
5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та
зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для
листування, імені та адреси свого представника.
Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною
особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших
заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також
особа, яка бажає стати заявником.
Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані
закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату
державного мита за видачу патенту.
При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на
винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони
надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.
За подання заяви про виправлення помилки або про внесення
будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що
помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні
від подавця заяви обставини.
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання
додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи
неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у
достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в
матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання
додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що
протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох
місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу
експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк
подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на
шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений
з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від
його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за
його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у
встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому
надсилається повідомлення.
7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі
експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).
Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій
заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки,
які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).
Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої
у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не беруться до
уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання
відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником
як самостійна заявка.
8. Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не
містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної
моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності
в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зводом
відомостей, що становлять державну таємницю, до державної
таємниці.
За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка
містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної
моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються
відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі -
Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу
(корисної моделі) до державної таємниці.
Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами
заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання
ним матеріалів заявки.
Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення
інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці,
встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня
секретності інформації.
Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення
заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він
визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і все
наступне діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності.
Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно
повідомляє заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про
віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а
Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної
таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закладу
експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів
заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду.
9. Під час проведення формальної експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13
цього Закону;
визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів
технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та
чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині
третій статті 6 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам
статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі
Установою;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на
відповідність встановленим вимогам.
10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13
цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання
заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату
подання заявки.
11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті
13 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення.
Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати
одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки
вважається дата одержання закладом експертизи виправлених
матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що
заявнику надсилається повідомлення.
12. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 13
цього Закону, є посилання на креслення, але такого креслення в ній
немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на
його вибір надіслати креслення чи вилучити посилання на нього у
заявці. У разі подання креслення протягом двох місяців від дати
одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається
дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей строк
заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка
вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.
13. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті 12
цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику
надсилається повідомлення.
14. За належності об'єкта, що заявляється, до об'єктів
технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону,
відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті
12 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою,
та відповідності документа про сплату збору за подання заявки
встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно:
патенту на винахід - повідомлення про завершення формальної
експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;
деклараційного патенту на винахід (корисну модель) - рішення
Установи про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну
модель).
15. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не належить
до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього
Закону, або заявка не відповідає формальним вимогам статті 12
цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи
документ про сплату збору за подання заявки не відповідає
встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про
це обгрунтований попередній висновок з пропозицією надати
мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених
у висновку недоліків.
Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною
шостою цієї статті, та береться до уваги під час підготовки
висновку експертизи за заявкою.
У випадку порушення вимоги єдиності, встановленої частиною
четвертою статті 12 цього Закону, заявник повинен зазначити у
відповіді винахід (корисну модель), щодо якого слід проводити
експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до
заявки. При цьому щодо інших винаходів (корисних моделей) можуть
бути подані самостійні заявки.
Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде
виконано, експертиза заявки проводиться щодо винаходу (корисної
моделі), зазначеного у його формулі першим.
16. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на
видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати
її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені
визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не
відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято
рішення про відмову у видачі патенту.
За клопотанням заявника Установа публікує відомості про
заявку раніше зазначеного строку. За подання клопотання
сплачується збір.
Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має
право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку.
За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок
заявник має право подати клопотання про їх виправлення.
Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на
винахід (корисну модель) не публікуються.
Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв
рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.
17. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється
відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності,
визначеним статтею 7 цього Закону.
Кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання
закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа
про сплату збору за її проведення.
Заявник може подати зазначені заяву та документ протягом
трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати їх
після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше
трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі
у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише затверджений
Установою висновок експертизи за заявкою.
Строк подання зазначених заяви та документа продовжується,
але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде
подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей
строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом
дванадцяти місяців від його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не
подасть зазначені заяву та документ у встановлений строк, то
заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається
повідомлення.
18. Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не
відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає
заявнику про це обгрунтований попередній висновок з пропозицією
надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності,
зазначених у висновку недоліків.
Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною
шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги
під час підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому
питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються
відповідно до частини п'ятнадцятої цієї статті";
7) статтю 17 після слова "патенту" доповнити словами
"(деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного
патенту на секретну корисну модель або до дати сплати державного
мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи
деклараційного патенту на корисну модель";
8) статтю 18 доповнити частиною третьою такого змісту:
"За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір";
9) статтю 20 виключити;
10) у статті 21:
у частині першій слово "дванадцятою" замінити словом
"шістнадцятою";
у частині четвертій слова "її публікації" замінити словами
"публікації відомостей про неї";
11) у статті 22:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на
винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється
за наявності документів про сплату державного мита за його видачу
і збору за публікації про видачу патенту. Зазначені мито та збір
сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу
патенту.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника
рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за
видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту до закладу
експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не
здійснюється, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження цих документів продовжується, але не більше
ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений
з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від
його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за
його подання";
абзац перший частини третьої викласти у такій редакції:
"Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має
право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та
одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо
відомостей про певний патент, за умови сплати збору за подання
цього клопотання";
абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:
"4. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за
ініціативою власника патенту та Установи";
12) частину третю статті 23 доповнити реченням такого змісту:
"За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";
13) статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у
судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох
місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів,
затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону.
2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому
порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і
питання щодо дійсності відповідного патенту.
3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту
(деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на
корисну модель.
4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати
здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку,
встановленому цим Законом та на його основі регламентом
Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення
сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у
частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про
що заявнику надсилається повідомлення.
5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та
документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за
заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою
розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом
двох місяців від дати одержання заперечення та документа про
сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених
заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду
заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше
ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання.
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за
подання заперечення підлягає поверненню.
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути
розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.
9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від
дати одержання рішення";
14) статтю 25 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику
видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За
видачу дубліката патенту сплачується збір";
15) у статті 26:
частину першу викласти в такій редакції:
"Власник деклараційного патенту на винахід або його
правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на
винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою
видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної
експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не
пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано
деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір";
в частині третій слова "за клопотанням про" замінити словами
"з метою";
16) у статті 28:
у частині другій:
абзац п'ятий викласти в такій редакції:
"виготовлення продукту із застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту,
пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж,
імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або
зберігання такого продукту в зазначених цілях";
в абзаці шостому слова "способу" та "спосіб" замінити
відповідно словами "процесу" та "процес";
абзац сьомий виключити;
в абзаці дев'ятому слово "Спосіб" замінити словом "Процес";
доповнити абзацами такого змісту:
"Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється
патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається
виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання
принаймні однієї з двох вимог:
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що
охороняється патентом, є новим;
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено
із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі
шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при
виготовленні цього продукту.
В такому разі обов'язок доведення того, що процес
виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із
застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється
від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні
підстави вважати, що вона порушує права власника патенту";
частину п'яту після слова "власнику" доповнити словом
"виключне";
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл
(видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на
підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу
(корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із
Державним експертом";
у частині восьмій:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне
інформування інших осіб про передачу права власності на винахід
(корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу
(корисної моделі). Таке інформування здійснюється шляхом
публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку,
встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру";
доповнити абзацом третім такого змісту:
"За опублікування зазначених відомостей та запропонованих
стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії
сплачуються збори";
17) у статті 30:
в абзаці першому частини першої:
слово "неповністю" замінити словом "недостатньо";
слова "на умовах невиключної ліцензії" виключити;
в абзаці другому:
слова "на умовах невиключної ліцензії" виключити;
доповнити реченням такого змісту: "При цьому право власника
патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної
моделі) не обмежується";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної
безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України
може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної
моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту
(деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у
видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При
цьому:
1) дозвіл на таке використання надається виходячи з
конкретних обставин;
2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою
наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно
має бути лише некомерційним використанням органами державної влади
чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного
органу державної влади;
3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту
права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);
4) право на таке використання не передається, крім випадку,
коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи
ділової практики, в якій здійснюється це використання;
5) використання дозволяється переважно для забезпечення
потреб внутрішнього ринку;
6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної
моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це
стане практично можливим;
7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають
існувати обставини, через які його видано;
8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація
відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).
Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на
використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його
надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок
виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в
судовому порядку";
абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:
"Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого
патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має
право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної
моделі) відповідно до частини третьої цієї статті";
18) у частині другій статті 31:
абзац п'ятий доповнити словами "з повідомленням власника
патенту одразу, як це стане практично можливим та виплатою йому
відповідної компенсації";
останній абзац виключити;
19) у статті 33:
частину першу доповнити пунктом "г" такого змісту:
"г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав
інших осіб";
20) у статті 34:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути
припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту
заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за
його згодою також особа, яка придбала ліцензію";
21) статтю 35 викласти в такій редакції:
"Стаття 35. Способи захисту прав
1. Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у
судовому та іншому встановленому законом порядку.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори
про:
авторство на винахід (корисну модель);
встановлення факту використання винаходу (корисної моделі);
встановлення власника патенту;
порушення прав власника патенту;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
право попереднього користування;
компенсації";
22) текст статті 37 викласти в такій редакції:
"1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну
модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки
на винахід (корисну модель) до Установи та ненадходження до цієї
особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки
повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі)
до державної таємниці.
За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо
можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних
державах раніше зазначеного строку. За подання клопотання
сплачується збір.
2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться
за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка
подається до Установи".
10. У Законі України "Про авторське право і суміжні права"
( 3792-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 43,
ст. 214):
1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:
"державна система правової охорони інтелектуальної
власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх,
інформаційних та інших державних закладів відповідної
спеціалізації, що входять до сфери управління Установи";
2) частину першу статті 4 після тринадцятого абзацу доповнити
новим абзацом такого змісту:
"сприяє діяльності організацій колективного управління
майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних
прав, пов'язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49
цього Закону".
У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом
п'ятнадцятим;
3) у пункті 11 частини першої статті 8 слова "якщо вони не
охороняються законами України про правову охорону об'єктів
промислової власності" виключити;
4) в абзаці третьому частини п'ятої статті 15 слово
"індексації" замінити словом "застосування";
5) пункт 5 частини першої статті 21 викласти в такій
редакції:
"5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних
публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для
висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у
комерційних цілях";
6) підпункт "в" пункту 1 статті 22 виключити;
7) підпункт "в" пункту 2 статті 23 виключити;
8) абзац перший частини першої статті 24 після слів
"правомірно володіє" доповнити словами "правомірно виготовленим";
9) у статті 25:
пункт "г" частини першої виключити;
частину другу викласти у такій редакції:
"2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах,
їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники
допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих
цілях або для кола сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців,
виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм
винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку
визначені статтею 42 цього Закону";
10) частину дев'яту статті 28 викласти у такій редакції:
"9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки,
встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються
від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у
зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного
за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія";
11) підпункт "г" частини сьомої статті 48 викласти у такій
редакції:
"г) про укладання договорів управління майновими правами
суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав";
12) у частині першій статті 49:
пункт "в" викласти в такій редакції:
"в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за
використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав
суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких
вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього
Закону";
пункт "г" викласти в такій редакції:
"г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством,
необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація,
в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних
повноважень та доручення цих суб'єктів";
пункт "д" виключити;
13) підпункт "а" абзацу другого частини першої статті 52
після слів "своїх прав" доповнити словами "у тому числі забороняти
дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи
створюють загрозу їх порушення";
14) у тексті Закону слова "звичайного кола сім'ї" і
"звичайного кола однієї сім'ї" замінити словами "коло сім'ї" у
відповідних відмінках.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Установити, що:
заявки на видачу патентів на промислові зразки та свідоцтв на
знаки для товарів і послуг, діловодство щодо яких не завершене до
введення в дію цього Закону, розглядаються у порядку,
встановленому цим Законом. При цьому відповідність промислових
зразків умовам патентоспроможності та знаків для товарів і послуг
умовам надання правової охорони визначається згідно із
законодавством, що діяло на дату подання заявки;
патенти на промислові зразки та свідоцтва на знаки для
товарів і послуг можуть бути визнані недійсними у порядку,
встановленому цим Законом, у разі невідповідності промислового
зразка умовам патентоспроможності та знаків для товарів і послуг
умовам надання правової охорони, визначеним законодавством, що
діяло на дату подання заявки.
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади
прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому
Закону;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних
для реалізації цього Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 22 травня 2003 року
N 850-IV



вгору