Документ 762_022, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 22.09.2005, підстава - 2912-IV
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 06.04.2008. Подивитися в історії? )

                             Договір 
між Україною та Республікою Таджикистан
про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі,
для подальшого відбування покарання
( Договір ратифіковано Законом
N 2912-IV ( 2912-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.7 )

Дата підписання: 02.04.2004 Дата ратифікації Україною: 22.09.2005 Дата набрання чинності для України: 06.04.2008

Україна та Республіка Таджикистан, далі - "Договірні
Сторони", виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності
та взаємної поваги; ґрунтуючись на нормах міжнародного права та бажаючи розвивати
міждержавне співробітництво в сфері кримінального права, враховуючи, що відбування засудженими покарання у державі,
громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети
виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального
життя у суспільстві; керуючись принципами гуманізму та поваги прав людини, домовились про таке:
Стаття 1
Визначення термінів
1. Для досягнення цілей цього Договору нижченаведені терміни
означають: 1) "держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої
був винесений вирок про засудження особи до покарання у виді
позбавлення волі; 2) "держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій
передається для подальшого відбування покарання особа, засуджена
до позбавлення волі, яка є її громадянином; 3) "засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних
Сторін за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі; 4) "близькі родичі" - мати, батько, чоловік, дружина, діти,
рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі,
усиновлені; 5) "законні представники" - визнані такими в порядку,
установленому законодавством кожної з Договірних Сторін; 6) "центральні органи" - органи Договірних Сторін, які
приймають рішення про передачу засуджених осіб: для України: Міністерство юстиції України, для Республіки Таджикистан: Генеральна прокуратура Республіки
Таджикистан; 7) "компетентні органи" - органи Договірних Сторін, які
виконують рішення про передачу засуджених. 2. Виконання цього Договору здійснюється через центральні
органи Договірних Сторін. 3. З питань виконання цього Договору компетентні органи
Договірних Сторін зносяться один з одним за дорученням своїх
центральних органів.
Стаття 2
Загальні принципи
1. Договірні Сторони зобов'язуються згідно з умовами цього
Договору передавати на запит одна одній засуджених, які відбувають
покарання в місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на
території держави винесення вироку і мають громадянство іншої
Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання
вироку. 2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може
звернутися до Договірної Сторони, судом якої винесено вирок, з
проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого. 3. Договірна Сторона, судом якої винесено вирок, може
звернутися до Договірної Сторони, громадянином якої є засуджений,
з проханням розглянути питання про можливість передачі
засудженого.
Стаття 3
Підстава для порушення процедури передачі засудженого
Підставою для порушення процедури передачі засудженого
Договірній Стороні, громадянином якої він є, є заява цієї особи
або її близьких родичів, або її законного представника, направлена
центральному органу держави винесення вироку або держави виконання
вироку.
Стаття 4
Рішення за заявою про передачу засудженого
1. Рішення про згоду або відмову в передачі за запитом, що
надійшов, приймається центральним органом Договірної Сторони не
пізніше місячного строку з дня отримання документів, перелічених у
пункті 1 статті 8 цього Договору. Про прийняте рішення
повідомляється в письмовій формі особі, стосовно якої направлено
запит, та особі, яка звернулася з заявою про передачу, якщо така
є. 2. Рішення про відмову в передачі засудженого має бути
мотивованим.
Стаття 5
Умови передачі засудженого
1. Засуджена особа може бути передана відповідно до цього
Договору за наявності таких умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо в момент отримання запиту про передачу засуджений
повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців; 4) якщо на передачу згодна засуджена особа або, беручи до
уваги її вік, фізичний або психічний стан, законний представник
засудженої особи вважає це за необхідне; 5) якщо дія або бездіяльність, у зв'язку з якою було винесено
вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання
вироку; 6) якщо відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином; 7) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку
дали згоду на передачу засудженої особи. 2. Посадові особи компетентних органів держави винесення
вироку повинні роз'яснити засудженому та його законному
представнику, якщо такий є, можливість передачі та її правові
наслідки. 3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися
на передачу засудженої особи, навіть якщо їй залишається відбувати
покарання менше ніж шість місяців або якщо матеріальна шкода,
завдана злочином, відшкодована не в повному обсязі.
Стаття 6
Умови, за яких передача засудженого не здійснюється
Передача засудженого не здійснюється, якщо: 1) не додержано умов, перелічених у статті 5 цього Договору; 2) покарання не може бути виконано Договірною Стороною,
громадянином якої є засуджений, внаслідок закінчення строку
давності кримінального переслідування за законодавством цієї
Договірної Сторони; 3) за діяння, у зв'язку з яким винесено вирок у державі
винесення вироку, на території держави виконання вироку він уже
зазнав покарання або був виправданий чи звільнений від покарання,
або кримінальну справу було закрито на законній підставі; 4) запитуюча Договірна Сторона належним чином не виконала
вимоги статті 8 цього Договору.
Стаття 7
Надання інформації
Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання: 1) через центральні органи письмово інформувати одна одну про
засудження до позбавлення волі громадян іншої Договірної Сторони,
а також про їх місцезнаходження; 2) роз'яснювати і реально забезпечувати засудженим, їхнім
законним представникам або близьким родичам можливість звертатися
до центральних органів будь-якої з Договірних Сторін із заявою про
передачу в державу, громадянами якої є засуджені.
Стаття 8
Запит про передачу засудженого і необхідні документи
1. Запит про передачу засудженого складається центральним
органом у письмовій формі. 2. Для розгляду питання про передачу держава винесення вироку
надає такі документи та інформацію: 1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по
батькові, дата і місце народження); 2) документ, що підтверджує громадянство засудженого; 3) текст статей кримінального закону, на підставі якого особу
засуджено; 4) письмова заява засудженого або у випадках, передбачених
підпунктом 4 пункту 1 статті 5 цього Договору, його законного
представника про згоду на передачу; 5) копії вироку і наявних у справі рішень вищестоящих судових
органів, документів про набрання вироком законної сили; 6) документ про відбуту частину покарання і ту частину
покарання, яка підлягає подальшому відбуванню; 7) документ про виконання додаткового покарання, якщо воно
було призначено; 8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про
особливості поведінки засудженого; 9) відомості про наявність матеріальної шкоди та її
відшкодування; 10) копії інших документів можуть додаватися лише за взаємною
згодою центральних органів. 3. Держава виконання вироку направляє: 1) документ або заяву, що засвідчує те, що засуджена особа є
громадянином цієї держави; 2) копію тексту відповідного закону держави виконання вироку,
який передбачає, що дія або бездіяльність, у зв'язку з якою
постановлено вирок у державі винесення вироку, є злочином за
законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі
вчинення на її території. 4. До звернення із запитом про передачу засудженої особи або
до прийняття рішення про згоду чи незгоду на таку передачу кожна з
Договірних Сторін може звернутися з проханням надати будь-який з
документів, згаданих у пунктах 2 або 3 цієї статті. 5. Документи, які направляються відповідно до цієї статті,
повинні бути підписані уповноваженою на те особою та завірені
офіційною печаткою.
Стаття 9
Гарантія добровільності згоди
1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка дає
згоду на передачу відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 5
цього Договору, робила це добровільно і з повним розумінням
правових наслідків такої згоди. 2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку
можливість перевірити за допомогою уповноваженої особи те, що
згода на передачу засудженої особи була отримана відповідно до
пункту 1 цієї статті.
Стаття 10
Процедура передачі засудженого
Місце, час і порядок передачі засудженого встановлюються
компетентними органами Договірних Сторін.
Стаття 11
Витрати
Усі витрати, пов'язані з передачею засуджених, крім тих, які
виникли виключно на території держави винесення вироку, несе
держава виконання вироку.
Стаття 12
Виконання покарання
1. Держава виконання вироку повинна забезпечити виконання
вироку в повному обсязі, керуючись при цьому своїм національним
законодавством. 2. Держава виконання вироку забезпечує продовження відбування
покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи
становища засудженого. 3. Засуджений відбуває призначене покарання на підставі
вироку суду держави винесення вироку. Суд держави виконання
вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення про його
виконання. 4. Якщо за законодавством держави виконання вироку за даний
злочин граничний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначено
вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк
позбавлення волі, передбачений законодавством його держави за цей
злочин. 5. Якщо вирок стосується двох чи більше діянь, з яких одне чи
декілька не визнаються злочинами в державі виконання вироку, суд
цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується до
діяння, що є злочином. 6. Рішення про виконання додаткового покарання приймається
судом держави виконання вироку, якщо таке покарання за вчинений
злочин передбачено законодавством цієї держави.
Стаття 13
Помилування та амністія
Кожна Договірна Сторона застосовує до переданого засудженого
помилування або амністію на таких самих умовах і в такому самому
порядку, що й до осіб, засуджених її судами.
Стаття 14
Компетенція судів
1. Переглядати вирок у частині його обгрунтованості стосовно
переданого засудженого правомочними є тільки суди держави
винесення вироку. 2. У разі перегляду вироку держава його винесення негайно
направляє державі виконання вироку завірену копію рішення суду,
яким скасовано чи змінено вирок. 3. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання
вирок в державі винесення вироку скасований і передбачено нове
розслідування чи судовий розгляд, копія рішення про це, матеріали
кримінальної справи та інші матеріали за результатами проведення
необхідних процесуальних дій, можливих за відсутності засудженого,
з перекладом всіх матеріалів кримінальної справи на російську
мову, направляються державі виконання вироку для здійснення
кримінального переслідування за законодавством цієї держави. 4. У разі закриття кримінальної справи за результатами
додаткового розслідування з реабілітуючих підстав або винесення
судом виправдувального вироку шкода, завдана особі безпідставним
притягненням до кримінальної відповідальності, відшкодовується
державою винесення безпідставного вироку. 5. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання
вирок змінено державою його винесення, копія рішення про це та
інші необхідні документи направляються державі виконання вироку.
Суд держави виконання вироку вирішує питання про виконання такого
рішення в порядку, передбаченому статтею 12 цього Договору.
Стаття 15
Правові наслідки передачі
1. Стосовно особи, переданої для відбування покарання державі
виконання вироку, настають такі самі правові наслідки засудження,
як і стосовно осіб, засуджених на території цієї держави за
вчинення такого самого злочину. 2. Особа, передана для відбування покарання, не може бути
знову притягнута до кримінальної відповідальності на території
держави виконання вироку за той самий злочин, у зв'язку з яким був
винесений вирок, що набрав законної сили.
Стаття 16
Транзитне перевезення
1. Одна Договірна Сторона відповідно до свого законодавства
може задовольнити прохання про транзитне перевезення засудженої
особи її територією, якщо інша Договірна Сторона звертається до
неї з таким проханням і якщо Договірна Сторона, що звертається,
домовилась з третьою державою про передачу такої особи на її
територію або з її території. При цьому забезпечуються необхідні
умови тримання засудженого під вартою. 2. Витрати, пов'язані із здійсненням транзитного перевезення
засудженої особи, несе та Договірна Сторона, що звернулася з
проханням про таке перевезення.
Стаття 17
Вирішення питань, що виникають
Питання, що виникають при застосуванні цього Договору,
вирішують центральні органи Договірних Сторін.
Стаття 18
Мова
1. При виконанні цього Договору Договірні Сторони
користуються своїми державними мовами або російською мовою. 2. До документів, виконаних державною мовою Договірної
Сторони, додається засвідчений переклад на російську мову.
Стаття 19
Дія в часі
Дія цього Договору розповсюджується також на осіб, засуджених
судами Договірних Сторін до набуття чинності Договором.
Стаття 20
Зміна Договору
За взаємною згодою Договірних Сторін до цього Договору можуть
бути внесені необхідні зміни і доповнення, які оформлюватимуться
окремим протоколом, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Стаття 21
Відношення до інших міжнародних договорів
1. У разі, якщо обидві Договірні Сторони є учасниками
Конвенції Ради Європи про передачу засуджених осіб від 21 березня
1983 року ( 994_025 ), Договірними Сторонами застосовуються лише
ті положення цього Договору, які доповнюють указану Конвенцію Ради
Європи або сприяють застосуванню принципів, викладених у ній. 2. Положення цього Договору не зачіпають прав і зобов'язань
Договірних Сторін, що витікають з інших міжнародних договорів,
учасниками яких вони є або можуть стати. 3. На прохання однієї з Договірних Сторін їхні центральні
органи проводять консультації з питань співвідношення цього
Договору та інших міжнародних договорів із залученням, у разі
потреби, представників інших державних органів Договірних Сторін.
Стаття 22
Набуття чинності та припинення дії Договору
1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності через
тридцять днів з дати обміну Договірними Сторонами ратифікаційними
грамотами. 2. Договір укладається на невизначений строк. 3. Дія цього Договору припиняється після закінчення шести
місяців з дати отримання однією Договірною Стороною письмового
повідомлення іншої Договірної Сторони про намір припинити його
дію.
Вчинено в м. Душанбе 2 квітня 2004 року в двох дійсних
примірниках, кожний українською, таджицькою та російською мовами,
причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні тексту цього
Договору Договірні Сторони звертатимуться до тексту, викладеного
російською мовою.
За Україну За Республіку Таджикистан
(підпис) (підпис)



вгору