Документ 727-2002-р, поточна редакція — Прийняття від 25.12.2002

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 25 грудня 2002 р. N 727-р
Київ

Про схвалення Концепції проекту
Закону України "Про систему підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців"

1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про систему
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців" (додається).
2. Головдержслужбі разом із заінтересованими центральними
органами виконавчої влади розробити з урахуванням положень
Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати до 1 січня
2004 р. проект Закону України "Про систему підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців".

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 19

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2002 р. N 727-р
КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України "Про систему підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців"

Ця Концепція розроблена з метою законодавчого визначення
основних засад реалізації державної кадрової політики з питань
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
На основі аналітичних даних та загальної характеристики
проблеми у цій Концепції визначаються головні напрями врегулювання
питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у
проекті Закону України "Про систему підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців".
Організаційні засади функціонування системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
визначені Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ),
згідно з яким право на державну службу мають громадяни України
незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і
національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних
переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і
професійну підготовку та пройшли в установленому порядку
конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом
Міністрів України (стаття 4).
Згідно із статтею 29 зазначеного Закону ( 3723-12 ),
державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення
кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та
шляхом самоосвіти. Державні службовці підвищують свою кваліфікацію
постійно, у тому числі шляхом навчання у відповідних навчальних
закладах, як правило, не рідше одного разу на п'ять років.
Результати навчання і підвищення кваліфікації є однією з підстав
для просування по службі.
Становленню і функціонуванню системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і
посадових осіб місцевого самоврядування сприяло виконання Програми
кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з
керівниками державних підприємств, установ і організацій,
затверджених Указом Президента України від 10 листопада 1995 р.
N 1035 ( 1035/95 ), а також Комплексної програми підготовки
державних службовців, затвердженої Указом Президента України від
9 листопада 2000 р. N 1212 ( 1212/2000 ).
Правова основа подальшого удосконалення системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і
посадових осіб місцевого самоврядування визначена Стратегією
реформування системи державної служби в Україні, затвердженою
Указом Президента України від 14 квітня 2000 р. N 599
( 599/2000 ), іншими актами Президента України та рішеннями
Кабінету Міністрів України, спрямованими на реалізацію Стратегії.
За час, що минув після прийняття Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ), сформована мережа навчальних закладів цієї
системи, до складу якої входять Українська Академія державного
управління при Президентові України, її чотири регіональних
інститути у мм. Дніпропетровську, Львові, Харкові та Одесі,
63 вищих навчальних заклади та 23 центри перепідготовки та
підвищення кваліфікації працівників органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, керівників державних
підприємств, установ та організацій. Крім того, до діяльності у
цій сфері залучено понад 40 галузевих інститутів підвищення
кваліфікації.
З питань підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування прийнято більш як 60 нормативно-правових актів та
розроблено майже 30 методичних рекомендацій.
Відсутність належної законодавчої бази з цього питання
призводить до безсистемного напрацювання нормативно-правових
актів, неузгодженості щодо їх розроблення і прийняття,
розпорошеності у підходах до вирішення кадрових питань, що в свою
чергу є перешкодою для переходу на державну службу
висококваліфікованих працівників, зокрема з недержавного сектору
економіки, та зміцнення кадрового потенціалу.
Комплексність і послідовність законодавчого врегулювання
порушених питань полягає у припиненні практики внесення незначних
змін до Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про
службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), "Про
освіту" ( 1060-12 ), "Про вишу освіту" ( 2984-14 ), інших
законодавчих актів.
Проект Закону України "Про систему підготовки, перепідготовки
та підвищення кваліфікації державних службовців" повинен
передбачати удосконалення діючої системи з метою задоволення не
лише потреби держави у висококваліфікованих кадрах, а й державного
службовця як особистості. Для цього необхідно спрямувати
діяльність навчальних закладів і органів управління цією системою
насамперед на підготовку і виховання управлінців, здатних
аналітично мислити та творчо підходити до прийняття управлінських
рішень.
За попередніми даними, щорічна потреба органів державної
влади та органів місцевого самоврядування у підготовці магістрів
державного управління становить близько 3200 осіб. Протягом
1996-2001 років забезпечено підготовку 5164 магістрів за
спеціальностями "Державна служба", "Державне управління", що
становить лише 2,5 відсотка загальної чисельності державних
службовців; щороку підвищують кваліфікацію , близько 40 тис.
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, що
становить 19,2 відсотка їх загальної чисельності.
Актуальним залишається питання щодо здобуття та поглиблення
конкретних професійних знань, умінь, необхідних для виконання ними
своїх посадових обов'язків, надання високої якості державних
послуг, спрямованих на задоволення законних інтересів та прав
людини і громадянина. Саме цим обумовлюється необхідність
індивідуалізації навчання, поліпшення якості підвищення
кваліфікації, надання переваги навчанню за професійними програмами
тощо. Інформатизація суспільства, процеси глобалізації економіки,
інтеграційні процеси духовної сфери потребують суттєвого перегляду
форм і методів організації навчального процесу, удосконалення
підходів до добору професорсько-викладацького складу.
Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування
включає:
освітньо-професійні і професійні програми підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації;
вищі навчальні заклади IV рівня акредитації, галузеві
інститути, центри та інші навчальні заклади;
державні органи, що здійснюють управління цією системою.
Підготовка державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування повинна забезпечити здобуття ними вищої освіти та
кваліфікації за напрямом "Державне управління".
Навчання за програмами підготовки магістрів в освітній галузі
"Державне управління" передбачається здійснювати, як правило, на
базі повної вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень -
спеціаліст, магістр).
Перепідготовка державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування повинна бути спрямована на здобуття ними
кваліфікації освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або
магістра за іншою спеціальністю з урахуванням раніше здобутої
освіти та практичного досвіду.
Підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування має забезпечити удосконалення та
поглиблення їх професійних знань, умінь і навичок.
У проекті Закону України "Про систему підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців"
повинні бути визначені:
основні засади організаційного, фінансового, наукового,
навчально-методичного, кадрового та інформаційно-аналітичного
забезпечення системи;
вимоги до змісту навчання державних службовців і посадових
осіб місцевого самоврядування, а також осіб, зарахованих до
кадрового резерву, зокрема щодо професійної спрямованості змісту
навчання, його належного наукового рівня та наукової
обгрунтованості, відповідності світовому рівню розвитку науки та
практики державного управління, а також орієнтованості на
практичну підготовку виконання ними своїх посадових обов'язків;
джерела фінансування подальшого розвитку системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і
посадових осіб місцевого самоврядування, критерії та підходи щодо
їх визначення;
проведення оцінки якості професійного навчання державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;
порядок формування професорсько-викладацького складу
навчальних закладів як найважливішої умови підвищення ефективності
навчання;
засади міжнародного співробітництва.
Необхідно також врегулювати питання щодо:
створення умов для професійного зростання державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;
удосконалення процесу підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування та залучення з цією метою
науково-педагогічного та наукового потенціалу вищої школи,
академічної та галузевої науки;
залучення до державної служби компетентних та ініціативних
фахівців;
наявності відповідної освіти як обов'язкової невід'ємної
складової професійної діяльності державних службовців і посадових
осіб місцевого самоврядування. З цією метою потребують перегляду
гарантовані державою умови для отримання освіти;
формування змісту професійного навчання та організація
навчального процесу з урахуванням особливостей
соціально-економічного та політичного розвитку держави на основі
сучасних наукових досліджень та широкого використання вітчизняного
і зарубіжного досвіду навчання у сфері державного управління та
державної служби;
удосконалення порядку визначення мережі навчальних закладів,
що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення
кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування;
формування та оновлення управлінської еліти, зокрема
підготовки "нової генерації" державних службовців шляхом залучення
до державної служби талановитої молоді;
забезпечення єдності та дієвості управління системою.
З урахуванням особливої специфіки функціонування системи
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування потребують
суттєвого перегляду окремі нормативи освіти.
Слід врегулювати питання щодо визначення кола повноважень
органів державної влади у забезпеченні розвитку системи
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, створення
умов для самореалізації особистості державного службовця.
Професійне навчання державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування повинне стати невід'ємною складовою їх
професійної діяльності.
Слід також забезпечити поступовий перехід до заміщення посад
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування,
насамперед керівних, фахівцями, які здобули вищу освіту та
кваліфікацію за напрямом "Державне управління".
Прийняття Закону "Про систему підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців" повинне сприяти
забезпеченню правового врегулювання усіх питань у сфері
професійного навчання державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування з метою задоволення потреби держави у
висококваліфікованих професійних кадрах, здатних компетентно і
відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати
новітні соціальні технології з урахуванням прогнозів
соціально-економічного та політичного розвитку держави, а також
професіоналізації державної служби та підвищенню результативності
державного управління.



вгору