Документ 661-93-п, поточна редакція — Редакція від 17.06.2017, підстава 413-2017-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 20 серпня 1993 р. № 661
Київ

Про затвердження Положення про моніторинг земель

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 2041 від 26.12.2003
№ 1048 від 12.10.2011
№ 334 від 25.04.2012
№ 413 від 07.06.2017}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається.

2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів.

Прем'єр-міністр України

Л.КУЧМА

Перший заступник Міністра
Кабінету Міністрів України


В.НЕСМІХ




ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 1993 р. № 661

ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг земель

1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінагрополітики відповідно до затвердженого ним положення.

{Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1048 від 12.10.2011, № 334 від 25.04.2012}

{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}

2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}

3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:

{Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}

стану використання земельних ділянок;

{Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}

процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток,водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

періодичні (через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

3-1. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр.

{Абзац п'ятий пункту 3-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011; в редакції Постанови КМ № 413 від 07.06.2017}

{Положення доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ № 2041 від 26.12.2003}

4. Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.

5. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.

6. Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр за участю Мінприроди, Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук та ДКА.

{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1048 від 12.10.2011, № 413 від 07.06.2017}

7. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

8. Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.

{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 413 від 07.06.2017}

Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінагрополітики.

{Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011}

За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держгеокадастру для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

{Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1048 від 12.10.2011, 413 від 07.06.2017}

{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору