Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 01.08.2013638-р
Документ 638-2013-р, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 20.03.2014, підстава - 71-2014-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 1 серпня 2013 р. № 638-р
Київ

{Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови КМ № 71 від 05.03.2014}

Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року, що додається.

Визначити Державне агентство з туризму та курортів державним замовником Програми.

2. Міністерству інфраструктури разом з іншими заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити та подати до 1 грудня 2013 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70





СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 1 серпня 2013 р. № 638-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

За даними Всесвітньої туристичної організації, щороку у світі здійснюється близько 1 млрд. подорожей, понад 52 відсотки з яких у межах країн Європи. В країнах ЄС туризм сприяє підвищенню сукупного валового внутрішнього продукту на 8 відсотків, економічному зростанню на 11 відсотків, а кількість робочих місць в туристичній індустрії становить близько 12 відсотків загальної чисельності.

Україна займає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та культурними ресурсами.

До списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні включено такі об’єкти культурної спадщини, як Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра у м. Києві, ансамбль історичного центру м. Львова, пункти Геодезичної дуги Струве (Хмельницька та Одеська області), резиденція митрополитів Буковини та Далмації (м. Чернівці), стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (м. Севастополь), дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України (Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області), та природний об’єкт - Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини.

На сьогодні в Україні функціонує шість курортів державного значення, понад 20 природних курортних територій за наявності унікальних природних ресурсів мають підстави для оголошення їх відповідно до Закону України “Про курорти” курортами державного значення.

Для забезпечення розвитку інфраструктури курортів (транспорт, зв’язок, комунальне господарство) необхідно розв’язати ряд територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань щодо використання природних лікувальних ресурсів і визначення шляхів збалансування міжгалузевих інтересів.

Станом на кінець 2012 року в Україні функціонує понад 3800 готелів та інших аналогічних засобів розміщення. Разом з тим кількість вітчизняних готелів, що отримали свідоцтва про встановлення категорій “одна зірка” - “п’ять зірок”, становить 181 одиницю.

На сьогодні існує проблема недоступності готелів та інших аналогічних засобів розміщення для осіб з інвалідністю, у тому числі з вадами зору, слуху і порушеннями опорно-рухового апарату, та інших, пов’язаних з інвалідністю груп населення, відсутності у них достатньої кількості пристосованих для таких осіб номерів.

Станом на кінець 2012 року в Україні видано 2385 ліцензій на провадження туроператорської діяльності, з яких 372 ліцензії - на провадження туроператорської діяльності тільки з внутрішнього та в’їзного туризму.

За розрахунками, проведеними на основі даних Міндоходів та державних статистичних спостережень, обсяг надходжень до державного бюджету від провадження туристичної діяльності за 2012 рік становив понад 1,5 млрд. гривень.

Крім того, за 2012 рік сплачено 38,4 млн. гривень туристичного збору, що на 38,3 відсотка більше, ніж у 2011 році. Загалом протягом 2008-2011 років обсяг надходжень до державного бюджету від провадження туристичної діяльності збільшився з 208,2 млн. до 1,5 млрд. гривень.

У 2012 році з туристичною метою кордон України перетнуло 24,6 млн. іноземців, що на 2,8 відсотка перевищує показники 2011 року, з них послугами вітчизняних туроператорів скористалися 500 тис. іноземних туристів у складі організованих груп. Іноземні туристи приїздили до України найчастіше з Росії, Польщі, Білорусі, Німеччини, США, Італії, Румунії, Туреччини, Великобританії, Ізраїлю. У 2012 році перетнуло державний кордон з туристичною метою 21,4 млн. українців, з них послугами вітчизняних туроператорів скористалося близько 1,5 млн. туристів. На сьогодні найбільш відвідуваними українськими туристами країнами є Туреччина, Росія, Єгипет, Польща, Румунія, ОАЕ, Греція, Німеччина, Ізраїль, Чехія.

Підвищення рівня конкуренції на міжнародному туристичному ринку за перерозподіл туристичних потоків зумовлює необхідність здійснення заходів для посилення ролі органів виконавчої влади у формуванні та просуванні національного туристичного продукту. У багатьох державах світу активно розробляються та виконуються відповідні державні програми, вдосконалюється нормативно-правове забезпечення та впроваджується податковий режим, сприятливий для розвитку сфери туризму та курортів, залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури.

За таких умов національний туристичний продукт стає все менш привабливим та конкурентоспроможним.

З огляду на зазначене необхідно підвищити рівень конкурентоспроможності вітчизняної туристичної індустрії на міжнародному туристичному ринку, забезпечення якості національного туристичного продукту. Зокрема, особливої уваги потребує вирішення питання належного пристосування природних територій, об’єктів культурної спадщини для відвідування туристами, забезпечення їх відповідного інфраструктурного облаштування та інформаційного забезпечення.

Подолання наявних негативних тенденцій, створення системних і комплексних умов для розвитку туризму та курортів має стати одним з пріоритетів забезпечення сталого розвитку держави в цілому та підвищення якості життя населення.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми розвитку сфери туризму та курортів в Україні є:

відсутність скоординованих дій та системного підходу до розроблення та виконання державної, регіональних і місцевих програм розвитку туризму та курортів, зокрема сприятливих умов для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму;

недосконалість системи ведення статистичного обліку у сфері туризму та курортів, а також здійснення заходів, спрямованих на комплексне освоєння та розвиток туристичних ресурсів;

низький рівень безпеки на туристичних об’єктах і маршрутах, несвоєчасне надання невідкладної допомоги туристам, які постраждали під час подорожі;

недосконалість технічного регулювання та стандартизації, що призводить до відсутності належного інфраструктурного облаштування та інформаційного забезпечення туристичних об’єктів і маршрутів;

недостатність критеріїв, на підставі яких здійснюється категоризація об’єктів туристичної інфраструктури, зокрема готелів та інших аналогічних засобів розміщення, та їх неузгодженість із сучасними стандартами розвинутих туристичних країн;

відсутність механізму акредитації та сертифікації об’єктів туристичної інфраструктури;

відсутність планів комплексного розвитку природних курортних територій;

недосконалість системи обліку та охорони лікувально-оздоровчих територій;

недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури і обслуговування в окремих курортних закладах.

Комплексне розв’язання проблеми можливе шляхом розроблення, прийняття та виконання Державної цільової програми розвитку туризму та курортів до 2022 року (далі - Програма).

Мета Програми

Метою Програми є створення умов для збільшення потоку туристів, створення конкурентоспроможної розвинутої туристичної інфраструктури шляхом раціонального використання туристичних ресурсів, що сприятиме збільшенню обсягу надходжень до бюджетів усіх рівнів від провадження туристичної діяльності.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Розв’язання проблеми можливе двома варіантами.

Перший варіант передбачає розвиток туризму та курортів шляхом саморегуляції у сфері туризму та курортів, визначення ринкового механізму, що може призвести до значних втрат бюджетів усіх рівнів у зв’язку з нераціональним використанням туристичних ресурсів, поглиблення процесів “тінізації” туристичного ринку, формування негативного іміджу держави на міжнародному туристичному ринку, зниження якості надання туристичних послуг та рівня безпеки туристів.

Другий варіант передбачає розвиток туризму та курортів на умовах державно-приватного партнерства, забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення туристичних ресурсів, детінізацію туристичної діяльності, збалансування державних та приватних інтересів у сфері туризму та курортів, збереження та ефективне використання природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів, забезпечення доступності та прозорості інформації про туристичні ресурси і суб’єктів туристичної діяльності.

Реалізація другого варіанта, який є оптимальним, дасть змогу:

подолати негативні тенденції у сфері туризму та курортів;

забезпечити доступність туристичних ресурсів для всіх категорій осіб, особливо для осіб з інвалідністю, у тому числі з вадами зору, слуху і порушеннями опорно-рухового апарату, та інших, пов’язаних з інвалідністю груп населення;

сформувати позитивний імідж держави на міжнародному туристичному ринку;

забезпечити розвиток в’їзного туризму;

прискорити темпи розвитку туризму, збільшити обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів від провадження туристичної діяльності;

створити сприятливі умови для використання наявних організаційних, фінансових, інтелектуальних, матеріально-технічних та інших ресурсів;

забезпечити розвиток найцінніших природних територій та об’єктів культурної спадщини;

забезпечити захист економічних інтересів держави від реальних та потенційних загроз у сфері туризму та курортів на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Виконання Програми здійснюється шляхом:

забезпечення дерегуляції туристичної діяльності та створення умов для державно-приватного партнерства;

пріоритетного розвитку туризму, зокрема Карпатського регіону, Приазов’я, Чорноморського узбережжя;

забезпечення раціонального використання територій курортів, удосконалення санаторно-курортного обслуговування і діяльності санаторно-курортних і оздоровчих закладів;

створення сприятливих умов для формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту;

взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів туристичної діяльності для забезпечення гармонійного розвитку пріоритетних видів туризму на умовах державно-приватного партнерства;

забезпечення комплексного розвитку територій, зокрема створення умов для залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури;

забезпечення поширення інформації про Україну та її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку, здійснення заходів для формування позитивного іміджу держави на міжнародному туристичному ринку;

удосконалення системи статистичної звітності у сфері туризму та курортів;

активізації розвитку пріоритетних видів внутрішнього туризму;

забезпечення інфраструктурного облаштування та інформаційного забезпечення найбільш привабливих для відвідування туристами об’єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду;

розроблення та впровадження стандартів у сфері туризму та курортів, їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами, здійснення контролю за їх дотриманням;

забезпечення просування на міжнародному туристичному ринку національного туристичного продукту насамперед шляхом проведення обов’язкової категоризації об’єктів туристичної інфраструктури, зокрема готелів та інших аналогічних засобів розміщення, санаторно-курортних і оздоровчих закладів, об’єктів громадського харчування;

підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів туристичної діяльності на міжнародному туристичному ринку;

вдосконалення системи надання послуг із санаторно-курортного лікування;

здійснення контролю за збереженням та раціональним використанням природних територій курортів;

створення та впровадження державних кадастрів природних територій курортів та природних лікувальних ресурсів;

підвищення рівня безпеки туристів;

удосконалення існуючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів сфери туризму;

забезпечення доступності туристичних послуг для осіб з інвалідністю, у тому числі з вадами зору, слуху і порушеннями опорно-рухового апарату, та інших, пов’язаних з інвалідністю груп населення.

Виконання Програми передбачається здійснити до 2022 року.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

збільшення кількості туристів, які здійснюють подорожі в межах України, зокрема іноземців;

створення нових робочих місць;

збільшення обсягу наданих туристичних послуг;

підвищення рівня валового внутрішнього продукту;

збільшення обсягу надходжень до бюджетів усіх рівнів від провадження туристичної діяльності;

створення умов для надання туристичних послуг особам з інвалідністю, у тому числі з вадами зору, слуху і порушеннями опорно-рухового апарату, та іншим, пов’язаним з інвалідністю групам населення.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.



вгору