Документ 638-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 07.05.2017, підстава 2004-19

{  Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1313-VII 
( 1313-18 ) від 05.06.2014; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 378-VIII ( 378-19 ) від 12.05.2015, N 901-VIII
( 901-19 ) від 23.12.2015 }
Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші
особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її
проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
Стаття 14. Режим у районі проведення антитерористичної
операції
У районі проведення антитерористичної операції на час її
проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема
організовано патрульну охоронну службу та виставлено оточення.
У районі проведення антитерористичної операції можуть
вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян. { Статтю 14 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1313-VII
( 1313-18 ) від 05.06.2014 }
З метою захисту громадян, держави і суспільства від
терористичних загроз у районі проведення довготривалої
антитерористичної операції, як виняток, з урахуванням
особливостей, встановлених цим Законом, може здійснюватися
превентивне затримання осіб, причетних до терористичної
діяльності, на строк понад 72 години, але не більше ніж на 30 діб.
{ Статтю 14 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1630-VII
( 1630-18 ) від 12.08.2014 }
Перебування в районі проведення антитерористичної операції
осіб, які не залучені до її проведення, допускається з дозволу
керівника оперативного штабу.
На вимогу керівників учасників антитерористичної операції
підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі
проведення антитерористичної операції, частково або повністю
припиняють свою роботу. Відповідні фахівці цих підприємств,
установ та організацій при проведенні антитерористичної операції
можуть у встановленому порядку, за їх згодою, залучатися до
виконання окремих доручень. { Частина статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1313-VII ( 1313-18 ) від 05.06.2014 }
Стаття 14-1. Порядок переміщення товарів до району або з
району проведення антитерористичної операції
Переміщення товарів до району або з району проведення
антитерористичної операції здійснюється в порядку ( 99-2017-п ),
що встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Служби
безпеки України.
Особи, винні у порушенні порядку переміщення товарів до
району або з району проведення антитерористичної операції, несуть
відповідальність згідно із законом. { Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом N 649-VIII
( 649-19 ) від 17.07.2015 }
Стаття 15. Права осіб у районі проведення антитерористичної
операції
У районі проведення антитерористичної операції посадові
особи, залучені до операції, мають право:
1) застосовувати відповідно до законодавства України зброю і
спеціальні засоби;
2) затримувати і доставляти в органи Національної поліції
осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що
перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до
антитерористичної операції, або дії, пов'язані з несанкціонованою
спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції
і перешкоджання її проведенню; { Пункт 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }
3) перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що
посвідчують особу, а в разі відсутності документів - затримувати
їх для встановлення особи;
4) здійснювати в районі проведення антитерористичної операції
особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться,
транспортних засобів та речей, які ними перевозяться;
5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних
засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати
транспортні засоби, у тому числі транспортні засоби дипломатичних
представництв і консульських установ, та громадян на окремі
ділянки місцевості та об'єкти, виводити громадян з окремих ділянок
місцевості та об'єктів, відбуксировувати транспортні засоби;
6) входити (проникати) в жилі та інші приміщення, на земельні
ділянки, що належать громадянам, під час припинення терористичного
акту та при переслідуванні осіб, які підозрюються у вчиненні
такого акту, на територію та в приміщення підприємств, установ і
організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може
створити реальну загрозу життю чи здоров'ю людей;
7) використовувати із службовою метою засоби зв'язку і
транспортні засоби, у тому числі спеціальні, що належать
громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам та
організаціям, за винятком транспортних засобів дипломатичних,
консульських та інших представництв іноземних держав та
міжнародних організацій, для запобігання терористичному акту,
переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні
терористичного акту, або для доставки осіб, які потребують
термінової медичної допомоги, до лікувальних закладів, а також для
проїзду до місця злочину.
У ситуаціях, пов'язаних із вчиненням або загрозою вчинення
терористичного акту, спеціальні підрозділи та підрозділи
особливого призначення суб’єктів, які безпосередньо здійснюють
боротьбу з тероризмом, з метою виконання покладених на них завдань
можуть:
1) проникати на захоплений терористами об’єкт;
2) фізично затримувати терористів, а у випадках, коли їх дії
реально загрожують життю та здоров’ю заручників, учасників
операції або інших осіб, - знешкоджувати терористів;
3) випереджувати дії терористів, що можуть призвести до
техногенно-небезпечних наслідків;
4) звільняти заручників;
5) забезпечувати зберігання речових доказів, документів,
речей, цінностей;
6) роззброювати та охороняти осіб, затриманих під час
проведення антитерористичної операції. { Статтю 15 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1313-VII
( 1313-18 ) від 05.06.2014 }
У районі проведення антитерористичної операції контакти з
представниками засобів масової інформації здійснюють керівник
оперативного штабу або визначені ним особи. Передбачені цією
статтею заходи здійснюються з дотриманням чинного законодавства і
припиняються негайно після завершення антитерористичної операції.
Стаття 15-1. Особливості превентивного затримання у районі
проведення антитерористичної операції осіб,
причетних до терористичної діяльності
Для відвернення терористичних загроз у районі проведення
антитерористичної операції відповідно до кримінального
процесуального законодавства України з урахуванням особливостей,
встановлених цим Законом, може здійснюватися превентивне
затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк
понад 72 години.
Граничний строк превентивного затримання не може перевищувати
30 діб.
Підставою для превентивного затримання є наявність
обґрунтованої підозри у вчиненні особою терористичної діяльності.
Превентивне затримання здійснюється за вмотивованим рішенням
начальника Головного управління (управління) Служби безпеки
України або начальника територіального органу Національної поліції
за згодою прокурора та без ухвали слідчого судді, суду. { Частина четверта статті 15-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }
Копія рішення про превентивне затримання особи, причетної до
терористичної діяльності, на строк понад 72 години невідкладно
надається затриманій особі, а також негайно направляється до
слідчого судді, суду відповідної юрисдикції разом із клопотанням
про обрання належного запобіжного заходу стосовно відповідної
особи.
Превентивне затримання особи не може продовжуватися після
розгляду слідчим суддею, судом клопотання про обрання належного
запобіжного заходу стосовно цієї особи. { Закон доповнено статтею 15-1 згідно із Законом N 1630-VII
( 1630-18 ) від 12.08.2014 }
Стаття 16. Умови ведення переговорів з терористами
У ході проведення антитерористичної операції з метою
збереження життя та здоров'я людей, матеріальних цінностей,
схилення терористів до відмови від протиправних дій, справляння на
них стримувального впливу, з'ясування можливості припинення
терористичного акту допускається ведення переговорів з
терористами.
Ведення переговорів доручається особам, спеціально
уповноваженим на те керівником оперативного штабу.
У разі, коли мета переговорів з терористами не може бути
досягнута через їх незгоду припинити терористичний акт і реальна
загроза життю та здоров'ю людей зберігається, керівник
антитерористичної операції має право прийняти рішення про
знешкодження терориста (терористів).
У разі очевидної загрози вчинення щодо об'єкта або особи
терористичного акту і неможливості усунення цієї загрози іншими
законними способами терорист (терористи) може (можуть) бути за
вказівкою керівника оперативного штабу знешкоджений (знешкоджені)
без попередження.
Під час ведення переговорів не можуть розглядатися як умова
припинення терористичного акту питання щодо видачі терористам
будь-яких осіб, предметів та речовин, які безпосередньо можуть
бути використані для вчинення актів технологічного тероризму.
Стаття 17. Інформування громадськості про терористичний акт
Інформування громадськості про вчинення терористичного акту
здійснюють керівник оперативного штабу або особи, уповноважені ним
на підтримання зв'язків з громадськістю.
Забороняється поширення через засоби масової інформації або в
інший спосіб інформації, яка:
розкриває спеціальні технічні прийоми і тактику проведення
антитерористичної операції;
може утруднити проведення антитерористичної операції і (або)
створити загрозу життю та здоров'ю заручників та інших людей, які
знаходяться в районі проведення зазначеної операції або за його
межами;
має на меті пропаганду або виправдання тероризму, містить
висловлювання осіб, які чинять опір чи закликають до опору
проведення антитерористичної операції;
містить дані про предмети та речовини, які безпосередньо
можуть бути використані для вчинення актів технологічного
тероризму;
розкриває дані про персональний склад співробітників
спеціальних підрозділів та членів оперативного штабу, які беруть
участь у проведенні антитерористичної операції, а також про осіб,
які сприяють проведенню зазначеної операції (без їх згоди).
Стаття 18. Завершення антитерористичної операції
Антитерористична операція вважається завершеною, якщо
терористичний акт припинено та ліквідовано загрозу життю і
здоров'ю заручників та інших людей, які знаходилися в районі її
проведення.
Рішення про припинення антитерористичної операції приймається
керівником оперативного штабу з управління цією операцією.
При проведенні антитерористичної операції керівник
оперативного штабу спільно з відповідними органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування організовує надання
допомоги потерпілим, визначає заходи щодо усунення та мінімізації
наслідків терористичного акту, організовує їх здійснення.
Розділ IV
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ
ТЕРОРИСТИЧНИМ АКТОМ. СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ,
ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
Стаття 19. Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним
актом
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним
актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України
відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього
відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку,
встановленому законом.
Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або
установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному
законом.
Стаття 20. Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від
терористичного акту
Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від
терористичного акту, провадиться з метою повернення їх до
нормального життя. Зазначеним особам надається у разі необхідності
психологічна, медична, професійна реабілітація, правова допомога і
житло та здійснюється їх працевлаштування.
Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від
терористичного акту, а також осіб, зазначених у статті 21 цього
Закону, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок проведення соціальної реабілітації осіб, які
постраждали від терористичного акту ( 982-2004-п ), визначається
Кабінетом Міністрів України.
Розділ V
ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ,
ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ТЕРОРИЗМОМ
Стаття 21. Особи, які підлягають правовому і соціальному
захисту
Особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають
під захистом держави. Правовому і соціальному захисту підлягають:
1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та
місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню
участь в антитерористичних операціях;
2) особи, які на постійній чи тимчасовій основі сприяють
органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, у запобіганні,
виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її
наслідків;
3) члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини,
якщо потреба в забезпеченні їх захисту викликана участю зазначених
осіб у боротьбі з тероризмом.
Соціальний захист осіб, які залучаються до боротьби з
тероризмом, здійснюється у порядку, який визначається законом.
Якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,
загинула під час проведення антитерористичної операції, членам її
сім'ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за
рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в
розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на
поховання загиблого, призначається пенсія у зв'язку з втратою
годувальника, а також зберігаються пільги, які мав загиблий, на
отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.
У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,
стала інвалідом внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення
антитерористичної операції, цій особі за рахунок коштів Державного
бюджету України виплачується одноразова допомога в розмірі десяти
прожиткових мінімумів і призначається пенсія відповідно до
законодавства України.
У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,
під час проведення антитерористичної операції зазнала поранення,
яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі
виплачується одноразова допомога в розмірі п'яти прожиткових
мінімумів.
У разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати
працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців,
військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або
перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у
військовому резерві, працівників поліції під час безпосередньої
участі в антитерористичній операції одноразова грошова допомога
призначається і виплачується у розмірі та порядку, визначених
законами України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) та "Про
Національну поліцію" ( 580-19 ). { Статтю 21 доповнено частиною шостою згідно із Законом
N 2004-VIII ( 2004-19 ) від 06.04.2017 }
Стаття 22. Звільнення від відповідальності за заподіяну
шкоду
Якщо під час проведення антитерористичної операції вимушено
заподіяна шкода життю, здоров'ю і майну терористів,
військовослужбовці та інші особи, які брали участь в
антитерористичній операції, звільняються від відповідальності за
цю шкоду відповідно до законів України.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УЧАСТЬ У
ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 23. Відповідальність осіб, винних у терористичній
діяльності
Особи, винні в терористичній діяльності, притягаються до
кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законом.
Непокора або опір законним вимогам військовослужбовців,
посадових осіб, які беруть участь у проведенні антитерористичної
операції, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть
за собою відповідальність, передбачену законом.
Стаття 24. Відповідальність організації за терористичну
діяльність
Організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і
визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації, а
належне їй майно конфіскується.
У разі визнання судом України, в тому числі відповідно до її
міжнародно-правових зобов'язань, діяльності організації (її
відділення, філії, представництва), зареєстрованої за межами
України, терористичною, діяльність цієї організації на території
України забороняється, її українське відділення (філія,
представництво) на підставі рішення суду ліквідується, а належні
йому майно і майно зазначеної організації, яке знаходиться на
території України, конфіскуються.
Заява про притягнення організації до відповідальності за
терористичну діяльність подається до суду відповідно Генеральним
прокурором, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя у встановленому законом порядку. { Частина третя статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1798-VIII ( 1798-19 ) від 21.12.2016 }
Стаття 25. Відповідальність за сприяння терористичній
діяльності
Керівники та посадові особи підприємств, установ і
організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній
діяльності, зокрема:
1) фінансували терористів, терористичні групи (терористичні
організації);
2) надавали або збирали кошти безпосередньо чи опосередковано
з наміром використання їх для вчинення терористичних актів чи
злочинів терористичної спрямованості;
3) проводили операції з коштами та іншими фінансовими
активами:
фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні
акти чи злочини терористичної спрямованості або брали участь у їх
вчиненні чи сприяли вчиненню;
юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано
перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які
сприяють тероризму;
юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за
вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи
кошти, одержані або придбані з використанням об'єктів власності,
що безпосередньо чи опосередковано перебувають у власності чи під
контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов'язаних з ними
юридичних і фізичних осіб;
4) надавали кошти, інші фінансові активи чи економічні
ресурси, відповідні послуги безпосередньо чи опосередковано для
використання в інтересах фізичних осіб, які вчиняють терористичні
акти або сприяють чи беруть участь у їх вчиненні, чи в інтересах
юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано
перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які
сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють
від імені чи за вказівкою зазначених осіб;
5) надавали допомогу особам, які брали участь у вчиненні
терористичних актів;
6) вербували фізичних осіб для заняття терористичною
діяльністю, сприяли встановленню каналів постачання зброї
терористам та переміщенню терористів через державний кордон
України;
7) переховували осіб, які фінансували, планували,
підтримували чи вчиняли терористичні акти або злочини
терористичної спрямованості;
8) використовували територію України з метою підготовки чи
вчинення терористичних актів або злочинів терористичної
спрямованості проти інших держав або іноземців, -
несуть відповідальність згідно з законом.
Розділ VII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ
БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
Стаття 26. Засади міжнародного співробітництва у сфері
боротьби з тероризмом
Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів
співробітничає в галузі боротьби з тероризмом з іноземними
державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а
також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з
міжнародним тероризмом.
Керуючись інтересами забезпечення безпеки особи, суспільства
і держави, Україна переслідує на своїй території осіб, причетних
до терористичної діяльності, у тому числі у випадках, коли
терористичні акти або злочини терористичної спрямованості
планувалися або були вчинені поза межами України, але завдають
шкоди Україні, та в інших випадках, передбачених міжнародними
договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України.
Стаття 27. Надання інформації
Інформацію іноземній державі з питань, пов'язаних із
боротьбою з міжнародним тероризмом, Україна надає на підставі
запиту, додержуючись вимог законодавства України та її
міжнародно-правових зобов'язань. Така інформація може бути надана
і без попереднього запиту іноземної держави, якщо це не зашкоджує
проведенню досудового слідства чи судового розгляду справи і може
допомогти компетентним органам іноземної держави у припиненні
терористичного акту.
Стаття 28. Участь у спільних з іноземними державами заходах
щодо боротьби з тероризмом
Україна відповідно до міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, може брати
участь у спільних антитерористичних заходах шляхом сприяння
іноземній державі або міждержавному об'єднанню в передислокації
військ (сил), спеціальних антитерористичних формувань, перевезенні
зброї або шляхом надання своїх сил і засобів з дотриманням вимог
законів України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил
України до інших держав" ( 1518-14 ) та "Про порядок допуску та
умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на
території України" ( 1479-14 ).
Стаття 29. Видача (екстрадиція) осіб, що брали участь
у терористичній діяльності
Участь іноземців або осіб без громадянства, які в Україні
постійно не проживають, у терористичній діяльності може бути
підставою для видачі таких осіб іншій державі для притягнення до
кримінальної відповідальності.
Видача зазначених у частині першій цієї статті осіб, з метою
притягнення до кримінальної відповідальності та виконання
примусових актів іноземної держави, здійснюється згідно з
законодавством і зобов'язаннями, узятими Україною у зв'язку із
ратифікацією Європейської конвенції про видачу правопорушників
( 995_033 ), 1957 р., Європейської конвенції про боротьбу з
тероризмом, 1977 р. та інших міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також на
засадах взаємності.
Розділ VIII
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ
ЗДІЙСНЕННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
Стаття 30. Контроль за здійсненням боротьби з тероризмом
Контроль за дотриманням законодавства при проведенні боротьби
з тероризмом здійснюється Верховною Радою України в порядку,
визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ).
Контроль за діяльністю суб'єктів боротьби з тероризмом
здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України
в порядку, визначеному Конституцією і законами України.
Стаття 31. Нагляд за законністю здійснення антитерористичних
заходів
Нагляд за додержанням вимог законодавства органами, які
беруть участь в антитерористичних заходах, здійснюється
Генеральним прокурором та уповноваженими ним прокурорами в
порядку, визначеному законами України. { Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1798-VIII
( 1798-19 ) від 21.12.2016 }
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
привести нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 20 березня 2003 року
N 638-IV


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору