Про виконавче провадження
Верховна Рада України; Закон, Перелік від 21.04.1999606-XIV
Документ 606-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.07.2014, підстава 1586-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про виконавче провадження
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 24, ст.207 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
N 2241-III ( 2241-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.54
N 2618-III ( 2618-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.226
N 2893-III ( 2893-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 14, ст.96
N 3057-III ( 3057-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.202
N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 5, ст.46
N 542-IV ( 542-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.127
N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6
N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.37
N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 }
{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 3-рп/2004 ( v003p710-04 ) від 24.02.2004 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1416-IV ( 1416-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.256
N 1701-IV ( 1701-15 ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412
N 1868-IV ( 1868-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 46, ст.511
N 2102-IV ( 2102-15 ) від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.30
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2631-IV ( 2631-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.358
N 2711-IV ( 2711-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.430
N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.431
N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.464
N 2801-IV ( 2801-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.480
N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.551
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562
N 2900-IV ( 2900-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.1
N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110
N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295
N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296
N 521-V ( 521-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.84
N 668-V ( 668-16 ) від 20.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.216
N 540-VI ( 540-17 ) від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.23
N 1076-VI ( 1076-17 ) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 30, ст.421
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535
N 1701-VI ( 1701-17 ) від 05.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.36
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43,
N 44-45, ст.529
N 2511-VI ( 2511-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.21 }
{ В редакції Закону
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010, ВВР, 2011, N 19-20, ст.142 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3319-VI ( 3319-17 ) від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.476
N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011, ВВР, 2012, N 14, ст.87
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 32-33, ст.413
N 4318-VІ ( 4318-17 ) від 12.01.2012, ВВР, 2012, N 39, ст.464
N 4650-VI ( 4650-17 ) від 12.04.2012, ВВР, 2013, N 8, ст.66
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012, ВВР, 2013, N 23, ст.224
N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 27, ст.282
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012, ВВР, 2013, N 39, ст.517
N 5209-VI ( 5209-17 ) від 06.09.2012, ВВР, 2013, N 36, ст.469
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.490
N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.540
N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 42, ст.587 }
{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 18-рп/2012 ( v018p710-12 ) від 13.12.2012 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178 }
{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 5-рп/2013 ( v005p710-13 ) від 26.06.2013 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712
N 583-VII ( 583-18 ) від 19.09.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.739
N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014, ВВР, 2014, N 22, ст.801 -
втратив чинність на підставі Закону N 732-VII ( 732-18 )
від 28.01.2014, ВВР, 2014, N 22, ст.811
N 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014, ВВР, 2014, N 17, ст.593
N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014 }

{ У тексті Закону слова "відділу Державної виконавчої
служби" у всіх відмінках і числі замінено словами
"відділу державної виконавчої служби" у відповідному
відмінку і числі згідно із Законом
N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003 }
{ У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України", "відділи державної
виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці
Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських
управлінь юстиції" та "районні, міські (міст обласного
значення), районні у містах відділи державної виконавчої
служби" в усіх відмінках і числах замінено відповідно
словами "Департамент державної виконавчої служби",
"державна виконавча служба Автономної Республіки Крим,
областей та міст Києва і Севастополя" та "державна
виконавча служба у районах, містах (містах обласного
значення), районах у містах" у відповідному відмінку і
числі згідно із Законом N 2716-IV ( 2716-15 ) від
23.06.2005 }
{ У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої
служби", "державна виконавча служба Автономної Республіки
Крим, областей та міст Києва і Севастополя" і "державна
виконавча служба у районах, містах (містах обласного
значення), районах у містах" в усіх відмінках і числах
замінено відповідно словами "Департамент державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України",
"відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського
міських управлінь юстиції" та "районні, міські (міст
обласного значення), районні в містах відділи державної
виконавчої служби відповідних управлінь юстиції" у
відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 521-V
( 521-16 ) від 22.12.2006 }

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та
інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають
примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному
порядку.
Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Виконавче провадження
1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового
провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових
осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у
цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та
інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в
межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону
та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону
підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 2. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове
виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії
1. Примусове виконання рішень покладається на державну
виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства
юстиції України.
2. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці,
визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"
( 202/98-ВР ) (далі - державні виконавці).
3. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення,
або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у
встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть
утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні
виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.
Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України або начальника управління державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного управління
юстиції в області, містах Києві та Севастополі на керівника групи
можуть покладатися права і повноваження у виконавчому провадженні,
встановлені цим Законом, для начальників відділів примусового
виконання рішень та заступників начальників районних, районних у
містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь
юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби (далі -
начальники відділів).
4. Інші органи, установи, організації і посадові особи
провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у
тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за
дорученням державного виконавця.
Стаття 3. Виконання рішень іншими органами
1. У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших
органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і
зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення
зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також
іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та
громадянами. { Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
2. Рішення про стягнення коштів з державних органів,
державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються
органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних
коштів. { Частина друга статті 3 в редакції Закону N 583-VII ( 583-18 )
від 19.09.2013 }
3. Органи, установи, організації та особи, зазначені в
частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового
виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення
про притягнення до кримінальної або адміністративної
відповідальності.
Стаття 4. Інформаційне забезпечення виконавчого провадження
1. З метою забезпечення електронного документообігу в органах
державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень,
контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства
під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу
сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство
юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного
реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру,
умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються
Міністерством юстиції України.
2. Під час виконання рішень державний виконавець має право на
безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі
електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та
кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється
Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними
органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
Стаття 5. Обов'язковість вимог державного виконавця
1. Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень
обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб,
фізичних і юридичних осіб на території України.
2. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у
встановлений ним строк інформація, документи або їх копії,
необхідні для здійснення його повноважень.
3. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за
собою відповідальність згідно із законом.
Стаття 6. Гарантії прав фізичних і юридичних осіб
у виконавчому провадженні
1. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані
йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності
порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
2. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у
виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих
дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.
3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть
бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Глава 2. УЧАСНИКИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 7. Учасники виконавчого провадження та особи,
які залучаються до проведення виконавчих дій
1. Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець,
сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти,
перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти
господарювання.
Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку
здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді
та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого
документа за його заявою.
2. Для проведення виконавчих дій державний виконавець за
необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх
справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та
установ у порядку, встановленому цим Законом.
При виконанні рішень судів та ухвал про зміну органів
управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій
незалежно від форми власності можуть залучатися виключно
працівники органів внутрішніх справ. Залучення інших осіб у
процесі виконання таких рішень не допускається.
Стаття 8. Сторони виконавчого провадження
1. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
2. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в
інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або
юридична особа, визначена виконавчим документом.
3. За виконавчим документом про стягнення в дохід держави
коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах
держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом
винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім
суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими
виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або
про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її
імені виступають органи доходів і зборів. { Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
4. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька
стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь
у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у
виконавчому провадженні одному із співучасників.
5. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з
власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама
заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою
про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі
дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові
тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку
правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила
найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по
батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності
підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується
начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.
Стаття 9. Представництво сторін у виконавчому провадженні
1. Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у
виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не
позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник
згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
2. Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними,
реалізують свої права та виконують обов'язки, пов'язані з
виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону.
3. У разі якщо стороною виконавчого провадження є особа,
визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець своєю
постановою залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка
є опікуном її майна.
4. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні
здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які
діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через
представників юридичної особи.
5. Повноваження представника повинні бути підтверджені
довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Повноваження адвоката як представника можуть також
посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи),
уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги,
або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково
додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження
адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення
окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг
засвідчується підписом сторін договору. { Частину п'яту статті 9 доповнено абзацом другим згідно із
Законом N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 10. Особи, які не можуть бути представниками
у виконавчому провадженні
1. Представниками у виконавчому провадженні не можуть бути:
1) особи, які не досягли 18-річного віку, крім випадків,
передбачених законом;
2) особи, над якими встановлено опіку чи піклування;
3) судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які
здійснюють оперативно-розшукову діяльність, державні виконавці,
крім випадків, коли вони діють як законні представники або
уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого
провадження; { Пункт 3 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }
4) інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати
представництво.
Стаття 11. Обов'язки і права державних виконавців
1. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим
Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,
своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Державний виконавець:
здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі
виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання
рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку,
встановленому виконавчим документом і цим Законом;
надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам
можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого
провадження і їхні клопотання;
заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності
обставин, передбачених цим Законом;
роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
3. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого
провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що
підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх
форм власності, фізичними особами, фізичними особами -
підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно
від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та
учасників виконавчого провадження необхідні для проведення
виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі
конфіденційну;
4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать
боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і
сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати
такі приміщення і сховища;
5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати,
передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в
установленому законодавством порядку;
6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника,
зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках,
інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також
опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому
числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого
майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для
перевезення майна;
8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із
заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого
документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання,
про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
9) звертатися до органу (посадової особи), який видав
виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;
10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника -
фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого
рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння
боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно
боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або
дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її
відібрання;
11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу
виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а
в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про
його привід через органи внутрішніх справ;
12) залучати у встановленому порядку до провадження
виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ,
інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна -
суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних,
юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
14) застосовувати під час провадження виконавчих дій
відеозапис, фото- і кінозйомку;
15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого
рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого
володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні
ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи,
особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти,
належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі
необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із
залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі
приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне
боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо
звернути стягнення;
16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб
боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб
надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог
державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про
виконавче провадження;
17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам
державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і
громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти
порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань,
покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням
тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або
керівника боржника - юридичної особи за межі України - до
виконання зобов'язань за рішенням;
19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації
виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній
основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та
іншими законами.
Стаття 12. Права і обов'язки сторін та інших учасників
виконавчого провадження
1. Сторони виконавчого провадження мають право
ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з
них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках,
передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або
бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого
провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати
додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у
провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення,
висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають
у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення
експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань
інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими
правами, наданими законом.
2. Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката
виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до
виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого
документа.
3. Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення
виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати
належність майна і результати його оцінки, подавати письмові
заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу
коштів між стягувачами.
4. Інші учасники виконавчого провадження мають право подавати
додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у
провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення,
висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають
у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення
експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань
інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими
правами, наданими цим Законом для цих осіб.
5. Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово
повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне
виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти
державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють
обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення
відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку
виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому
числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник -
фізична особа - про зміну місця роботи.
6. Боржник зобов'язаний:
утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи
ускладнюють виконання рішення;
надавати у строк, установлений державним виконавцем,
достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про
майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у
банках чи інших фінансових установах;
своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;
письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що
перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно,
належні боржникові від інших осіб.
7. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні,
зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з
метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення
виконавчих дій.
Стаття 13. Участь експертів, спеціалістів та суб'єктів
оціночної діяльності - суб'єктів господарювання
у виконавчому провадженні
1. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час
здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань,
державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін
призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі
необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки
майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
2. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка
дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід
роботи у відповідній галузі.
3. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий
висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання
- письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного
виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які
виконуються за його присутності.
4. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності -
суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними
послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені
проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту
суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать
до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих
дій.
5. За відмову без поважних причин від надання висновку чи за
надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості,
експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути
попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам
внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в
порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну
оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання
несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а
оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути
попереджений державним виконавцем.
6. Копії постанови державного виконавця про призначення у
виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта
оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються
сторонам у триденний строк з дня її винесення.
Стаття 14. Участь перекладача у виконавчому провадженні
1. У разі необхідності під час провадження виконавчих дій
державний виконавець або сторони (їх представники) можуть
запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна
особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу.
Особі, яка потребує послуг перекладача, державний виконавець надає
строк для його запрошення, але не більш як десять днів. У разі
якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у
визначений строк, його може призначити своєю постановою державний
виконавець.
2. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що
належить до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням
виконавчих дій. Розмір такої винагороди визначається в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. У разі завідомо неправильного перекладу, а також за
відмову виконати обов'язки перекладача особа несе кримінальну
відповідальність, про що вона має бути попереджена державним
виконавцем.
Стаття 15. Залучення понятих до провадження виконавчих дій
1. Виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.
2. Присутність понятих обов'язкова під час вчинення
виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових
приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке
звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене
йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення
примусового виселення з них та вселення в них; до будинків,
квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути
передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час
проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
3. Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи,
які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих
дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого
провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю.
Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути
менше двох.
4. Понятий має право знати, для участі у провадженні яких
виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого
документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу
провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають
занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний
засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час
провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій
державний виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про
що зазначається в акті.
5. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних з
виконанням обов'язків понятих. Зазначені витрати належать до
витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Стаття 16. Відводи у виконавчому провадженні
1. Державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач,
перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і
підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх
представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому
провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення,
або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.
2. За наявності підстав для відводу зазначені особи
зобов'язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким
особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх
представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у
письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до
закінчення виконавчого провадження.
3. Питання про відвід державного виконавця вирішується
начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець,
про що виноситься постанова.
4. Питання про відвід, самовідвід начальника відділу або всіх
державних виконавців зазначеного відділу вирішується керівником
відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Постанова про задоволення чи відмову у задоволенні відводу,
самовідводу начальника відділу або всіх державних виконавців
зазначеного відділу може бути оскаржена в десятиденний строк у
порядку, встановленому цим Законом.
5. Питання про відвід експерта, спеціаліста, оцінювача чи
перекладача вирішується шляхом винесення вмотивованої постанови
державного виконавця.
6. У разі відводу державного виконавця виконавчий документ
передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві
або іншому органу державної виконавчої служби.
7. Відмова у задоволенні відводу державного виконавця,
експерта, спеціаліста, оцінювача, перекладача може бути оскаржена
в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
8. Посадові особи, які мають право на розгляд питання про
відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача чи
перекладача, зобов'язані розглянути заяву про відвід або
самовідвід у строк до п'яти робочих днів.
Глава 3. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ТА ПОРЯДОК
ЗДІЙСНЕННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 17. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають
примусовому виконанню державною виконавчою службою
1. Примусове виконання рішень здійснюється державною
виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених
цим Законом.
2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною
виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази
господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського
суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при
Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при
Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських,
адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про
адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
{ Пункт 2 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 } { Офіційне тлумачення положення пункту 2 частини другої статті 17
див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2013 ( v005p710-13 )
від 26.06.2013 }
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на
підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених
розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках,
передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого
збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих
дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання
за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини"
( 3477-15 ).
Стаття 18. Вимоги до виконавчого документа
1. У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу,
прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано
документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я
(прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб)
стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або
місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),
ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача
та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний
номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників
податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для
фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або
інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного
номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної
влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також
інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав
виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи
можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження
боржника та його місце роботи (для фізичних осіб),
місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника
тощо; { Пункт 3 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012, N 721-VII
( 721-18 ) від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону
N 732-VII ( 732-18 ) від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014 }
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

{ Абзац восьмий частини першої статті 18 виключено на
підставі Закону N 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014 }

2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів
або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати
майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі
зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається,
в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається,
що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
3. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою
посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і
скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою
печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який
видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із
зображенням Державного Герба України.
4. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові
вимоги до виконавчих документів.
Стаття 19. Підстави для відкриття виконавчого провадження
1. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на
підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього
Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове
виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів
громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі
ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення
іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
2. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач
вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть
сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце
роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна
тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
3. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо
виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити
державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та
оголосити заборону на його відчуження.
4. Під час пред'явлення виконавчого документа або його
дубліката до виконання разом з ним подаються:
1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого
за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі
відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка
про те, що опис майна не проводився;
2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за
постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає
конфіскації, або довідка про відсутність такого майна;
3) у судових справах, за якими застосовано заходи
забезпечення позовних вимог, - копії документів, що підтверджують
виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі
заходи застосовувалися судом.
Стаття 20. Місце виконання рішення
1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем
проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням
його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання
провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або
майна. Право вибору місця виконання між кількома органами
державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з
виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції,
належить стягувачу.
2. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні
дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких
дій.
3. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо
виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на
рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових
установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на
території, на яку поширюється юрисдикція України. { Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012 }
4. У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності
боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку
не поширюється компетенція державного виконавця, державний
виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою
начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований,
доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному
відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу
державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки
зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен
здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням
проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту
надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної
постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у
якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій
складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс
постанову.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »