Документ 569-2014-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 22.07.2017, підстава 536-2017-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 16 жовтня 2014 р. № 569
Київ

Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 82 від 04.02.2015
№ 967 від 18.11.2015
№ 1177 від 30.12.2015
№ 788 від 09.11.2016
№ 536 від 19.07.2017}

Відповідно до пунктів 200-1.1 і 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, що додається.

2. Установити, що рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються у Державній казначейській службі.

3. Державній фіскальній службі та Державній казначейській службі забезпечити здійснення заходів, необхідних для запровадження з 1 січня 2015 р. системи електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема відкриття до 25 грудня 2014 р. Державною казначейською службою у зазначеній системі рахунків платникам податку на додану вартість, що зареєстровані платниками такого податку згідно із поданим до 15 грудня 2014 р. Державною фіскальною службою реєстром таких платників.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1, який набирає чинності з 1 січня 2015 року.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 34





ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 р. № 569
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2015 р. № 1177)

ПОРЯДОК
електронного адміністрування податку на додану вартість

1. Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно:

на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі;

із зазначеної дати - на постійній основі.

{Пункт 2 виключено на підставі Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

3. Періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

4. Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а  також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

5. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).

{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

6. Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

7. У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

{Абзац другий пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

Для закриття електронного рахунка ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

{Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

{Абзац четвертий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка.

8. У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

9. Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Σ Накл), обчислену за такою формулою:

Σ Накл= Σ НаклОтр + Σ Митн + Σ ПопРах + Σ ОвердрафтΣ НаклВидΣ ВідшкодΣ Перевищ,

де ΣНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

ΣМитн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ΣМитн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.;

ΣПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

{Абзац четвертий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

{Абзац п'ятий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

Під час розрахунку показника ΣПопРах також враховується сума коштів за результатами проведення органами Казначейства розрахунків платника податків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

{Абзац шостий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

Інформація про проведення таких розрахунків з податку подається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків відповідно до порядку взаємодії органів ДФС та органів Казначейства в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

{Абзац сьомий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 788 від 09.11.2016}

На підставі отриманої від Казначейства інформації ДФС зменшує суми залишку узгоджених податкових зобов’язань з податку платника, не сплачених до бюджету, cтрок сплати яких настав, що виникли на підставі податкових декларацій з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період), які обліковуються в ДФС. ДФС не пізніше ніж через десять робочих днів з дати отримання такої інформації від Казначейства збільшує суму поповнення електронного рахунка платника податку на суму зменшення зазначеного залишку, формує та надсилає Казначейству коригуючі реєстри на суму наявного залишку узгоджених податкових зобов’язань, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі. При цьому зазначені коригуючі реєстри формуються ДФС в межах суми такого збільшення у міру виникнення зазначеного залишку в розрізі окремих документів, за якими обліковується такий залишок.

{Абзац восьмий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 788 від 09.11.2016}

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство на підставі таких реєстрів зменшує суму наявного залишку узгоджених податкових зобов’язань, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, про що повідомляє ДФС;

{Абзац дев'ятий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 788 від 09.11.2016}

ΣОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

{Абзац десятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Показник ΣОвердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

{Абзац одинадцятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 р. зареєстровані платниками податку менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку після 1 січня 2016 р., - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців;

ΣНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

ΣВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від’ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 липня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за:

липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період;

III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період.

Показник ΣВідшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, що проводяться відповідно до Кодексу;

{Абзац сімнадцятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

ΣПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 р., та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.

Реєстрація в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 р., здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 9 цього Порядку.

Для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, під час проведення розрахунку суми ΣНакл застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку застосовуються під час проведення розрахунку суми ΣНакл на підставі податкової декларації з податку за звітний (податковий) період, в якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 Кодексу) у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Під час проведення розрахунку показника ΣНакл також застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., які у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку включені до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди до періоду, за який вперше подається податкова декларація з податку за формою, що передбачає відображення таких сум податку. Для їх врахування в обчисленні показника ΣНакл платники податку одноразово відображають такі суми у податковій декларації з податку за перший звітний (податковий) період, за який вперше подається така декларація за зазначеною формою.

Під час проведення розрахунку суми ΣНакл також використовуються показники, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Сума податку (ΣНакл) платника податку, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми податку (ΣНакл) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Сума податку (ΣНакл) платника податку, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми податку (ΣНакл) правонаступника такого реорганізованого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Сума податку (ΣНакл) платника податку, що реорганізовується шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), зазначається таким платником податку у заяві відповідно до розподіленої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку - правонаступників.

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Сума податку (ΣНакл) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку - правонаступником у заяві відповідно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така заява подається після підтвердження суми податку (ΣНакл) документальною перевіркою контролюючого органу.

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

9-1. Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (ΣПеревищ), а сума податку (ΣНакл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника ΣПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 р. (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ΣПопРах незалежно від значення показника ΣНакл, визначеного відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (ΣПеревищ).

{Порядок доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

10. Зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС:

1) на суму залишків коштів на електронних рахунках платників станом на початок дня 3 серпня 2015 р. (третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”) за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період (червень 2015 р.) до перерахування з електронного рахунка до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу. Сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Реєстрі, зменшується на суму податкових зобов’язань з податку, задекларовану за звітний (податковий) період (червень 2015 р./II квартал 2015 р.);

2) на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку, що обліковувалась в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС станом на 1 липня 2015 року.

На суму такого збільшення одноразово:

якщо за результатами звітного (податкового) періоду (червень 2015 р./II квартал 2015 р.) платником податку задекларовано суми податку до сплати до бюджету, - зменшується ДФС в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду (червень 2015 р./II квартал 2015 р.), з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з електронного рахунка платника до бюджету, що зазначається у реєстрі, на підставі якого Казначейство здійснює таке перерахування;

якщо за результатами звітного (податкового) періоду (червень 2015 р./II квартал 2015 р.) платником податку задекларовано суми податку до сплати до бюджету у розмірі, що є меншим, ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку станом на 1 липня 2015 р., або задекларовано від’ємне значення податку, - збільшується платником податку сума від’ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду (липень 2015 р./III квартал 2015 р.), яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду (серпень 2015 р./IV квартал 2015 р.).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з податку вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Реєстрі, визначену пунктом 9 цього Порядку;

3) до 31 липня 2015 р. для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період - місяць (до 20 серпня 2015 р. для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період - квартал), без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Кодексу, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, за червень 2015 р./II квартал 2015 року. На таку суму платником податку збільшується сума податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 р./III квартал 2015 р.).

Суми такого від’ємного значення можуть бути перевірені органами ДФС в установленому порядку.

11. Показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком:

з 1 липня 2015 р. - для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 липня 2015 р.;

з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, - для платників, що зареєстровані платниками податку після 1 липня 2015 року.

12. Якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

{Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

{Абзац другий пункту 12 виключено на підставі Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

13. ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

{Абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

14. Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

{Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

15. Якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування складається постачальником/надавачем товарів/послуг у порядку, встановленому для податкових накладних.

16. Розрахунок коригування, складений постачальником/надавачем товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник/надавач товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Реєстрі отримувачем.

Якщо розрахунок коригування до податкової накладної складено у зв’язку з коригуванням кількісних та/або вартісних показників кількох товарів/послуг, під час постачання/оплати яких складена така податкова накладна, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Реєстрі:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо загальна сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, зазначена в такому розрахунку коригування, має позитивне значення (передбачає збільшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача);

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо загальна сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту, зазначена в такому розрахунку коригування, має від’ємне значення (передбачає зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача). При цьому постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем.

Розрахунки коригування, що складаються до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 р., а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Реєстрі постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 р. до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р. на покупця - платника податку, які підлягають реєстрації в Реєстрі отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування, що складається до податкової накладної, складеної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в Реєстрі отримувачем (покупцем) таких послуг.

17. Відсутність факту реєстрації постачальником товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (збільшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), у Реєстрі не звільняє його від обов’язку збільшити суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

Відсутність факту реєстрації отримувачем товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), у Реєстрі не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

18. Розрахунок коригування, який передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (збільшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та отримувача після його реєстрації в Реєстрі таким постачальником.

Розрахунок коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та отримувача після його реєстрації в Реєстрі таким отримувачем.

19. За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

{Пункт 19 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

20. Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов’язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.

На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.

У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДФС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.

{Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

21. Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

{Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (ΣПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (ΣПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку (ΣНакл).

{Абзац третій пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

Для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Якщо протягом десяти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, відповідне перерахування не здійснилося, сума, на яку зменшено загальну суму поповнення електронного рахунка (ΣПопРах) відповідно до першого речення абзацу третього цього пункту, підлягає сторнуванню.

22. У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:

1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

{Підпункт 2 пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

{Пункт 23 виключено на підставі Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

24. Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та про не перераховані суми у зв’язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку ДФС подає шляхом надсилання електронного повідомлення інформацію про рух коштів на його електронному рахунку (інформація про суми коштів, перерахованих з електронного рахунка платника податку до бюджету, на поточний рахунок платника податку).

{Пункт 24 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

25. Сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

{Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 536 від 19.07.2017}

26. Повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

{Пункт 26 в редакції Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

27. У разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов’язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

{Пункт 28 виключено на підставі Постанови КМ № 536 від 19.07.2017}

{Порядок в редакції Постанови КМ № 1177 від 30.12.2015}


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору