Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного [...]
Верховна Рада України; Закон від 20.02.2003549-IV
Документ 549-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 28.12.2015, підстава 901-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державний контроль за міжнародними
передачами товарів військового
призначення та подвійного використання
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 23, ст.148 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.46
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712
N 1560-VII ( 1560-18 ) від 01.07.2014, ВВР, 2014, N 34, ст.1174
N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.44 }

{ У тексті Закону слова "суб'єкт підприємницької діяльності"
та "суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності" у всіх
відмінках і числах замінено словами "суб'єкт господарювання"
у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений орган
виконавчої влади з питань державного експортного
контролю" в усіх відмінках замінено словами "центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у
сфері державного експортного контролю" у відповідному
відмінку згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від
16.10.2012 }

Цей Закон регулює діяльність, пов'язану з державним контролем
за міжнародними передачами товарів військового призначення та
подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних
інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо
нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки,
обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення
заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у
терористичних та інших протиправних цілях.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт
товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове
ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а
також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами
України; { Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
експорт - продаж або передача на інших законних підставах
товарів іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з
вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону
України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі:
продаж або передача товарів в Україні посольству чи
представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю
чи особі без громадянства;
продаж або передача в Україні чи за її межами права
управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі
іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без
громадянства, у тому числі через засоби зв'язку;
розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства;
фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі
або переміщення за межі України;
ембарго (повне або часткове) - заборона чи обмеження експорту
товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом
яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна
національна політика;
імпорт - купівля або отримання на інших законних підставах
від іноземних суб'єктів господарської та іншої діяльності товарів
із ввезенням або без ввезення цих товарів в Україну, включаючи їх
купівлю для власного споживання філіями та представництвами
установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а
також дипломатичними представництвами та консульськими установами
України за кордоном;
реекспорт - продаж або передача на інших законних підставах
іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням
або без вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих в
Україну;
транзит - перевезення товарів з однієї до іншої іноземної
держави територією України між двома пунктами або в межах одного
пункту пропуску через державний кордон України, за винятком
випадків, коли право власності чи право володіння та користування
товаром у разі такого перевезення на території України в
установленому порядку переходить від однієї до іншої особи;
тимчасове вивезення товарів - вивезення товарів з України до
іноземної держави з наступним їх поверненням в Україну;
тимчасове ввезення товарів - ввезення товарів в Україну з
іноземної держави з наступним їх вивезенням за межі України;
товари - товари військового призначення та подвійного
використання;
товари військового призначення в сукупності чи окремо - це:
вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси,
військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби
для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та
обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або
використання зазначених виробів;
послуги військового призначення - надання іноземним юридичним
чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі
посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва,
будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного
обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації,
управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання,
виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи
технологій військового призначення, а також надання зазначеним
юридичним особам іноземної держави чи її представникам або
іноземцям послуг з фінансування таких робіт;
технології військового призначення - спеціальна інформація в
будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації),
необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів
військового призначення та надання послуг військового призначення.
Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або
технічної допомоги:
технічні дані - проекти, плани, креслення, схеми, діаграми,
моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники
та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й
електронних, носіях інформації;
технічна допомога - проведення інструктажів, надання
консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації,
навчання, практичного освоєння методів роботи;
базові технології - технології, які визначають принцип роботи
і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова
техніка не може бути створена і використана;
товари подвійного використання - окремі види виробів,
обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій,
спеціально не призначені для військового використання, а також
послуги (технічна допомога), пов'язані з ними, які, крім
цивільного призначення, можуть бути використані у військових або
терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання
товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів
доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому
числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин,
бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік
яких визначається Кабінетом Міністрів України; { Абзац двадцять
другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
послуги (технічна допомога) подвійного використання - надання
іноземним юридичним особам чи іноземцям в Україні або за її межами
технічної підтримки, пов'язаної з ремонтом, розробленням,
виробництвом, використанням, складанням, випробуванням,
модифікацією, модернізацією, підтримкою в робочому стані,
включаючи авторський та гарантійний нагляд, або будь-яке інше
технічне обслуговування систем, обладнання та їх компонентів,
програмного забезпечення та технологій, що підлягають державному
експортному контролю. Послуга (технічна допомога) може набувати
форми інструктажу, підвищення кваліфікації, навчання, практичного
освоєння методів роботи, надання консультацій і може включати
передачу технічних даних; { Статтю 1 доповнено новим абзацом
згідно із Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
кінцеві споживачі - суб'єкти господарювання України, державні
органи України, Збройні Сили України та інші військові формування,
правоохоронні органи, іноземні суб'єкти господарської та іншої
діяльності, які безпосередньо є споживачами товарів, відповідно
імпортованих в Україну або експортованих з України;
військове кінцеве використання - використання будь-яких
товарів з метою розроблення, виробництва, складання, випробування,
ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації,
експлуатації, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання
виробів військового призначення, у тому числі:
використання виробничого, випробувального або технологічного
обладнання та його компонентів;
використання будь-яких складових частин зазначених товарів, а
також обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і
технологій чи надання будь-яких послуг;
включення таких товарів до складу виробів військового
призначення;
суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів -
зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері державного експортного контролю, суб'єкт
господарювання України, який має намір здійснювати або здійснює
міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську)
діяльність;
дозвіл - документ, виданий центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері державного
експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт
товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим;
{ Абзац тридцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
висновок - документ, виданий центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері державного
експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або
вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів,
пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про міжнародні передачі товарів військового
призначення або про експорт товарів подвійного використання та
інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове
ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим,
генеральним або відкритим; { Абзац тридцять перший статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від
23.09.2010 }
разовий дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який
надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів або
суб'єктам, зазначеним у частині третій статті 15 цього Закону для
проведення відповідних переговорів або здійснення конкретної
міжнародної передачі товарів визначеному кінцевому споживачу із
зазначенням їх найменування, кількості, вартості, особливих умов
поставки, назви іноземного суб'єкта господарської або іншої
діяльності, держави призначення або походження товарів та їх
кінцевого споживача; { Абзац тридцять другий статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
генеральний дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який
надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для
неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення
міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із
зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви
іноземного суб'єкта господарської або іншої діяльності, держави
призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача;
відкритий дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який
надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для
неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення
міжнародних передач товарів із зазначенням тільки їх найменування,
особливих умов поставки та назви держави призначення або
походження товарів;
державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю
за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи
фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері державного
експортного контролю, та іншими державними органами з метою
забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно
до міжнародних зобов'язань України;
система внутрішньофірмового експортного контролю - комплекс
заходів організаційного, правового, інформаційного та іншого
характеру, що виконується суб'єктом здійснення міжнародних передач
товарів з метою дотримання ним та підпорядкованими йому
структурними підрозділами вимог законодавства в галузі експортного
контролю;
посередницька (брокерська) діяльність - будь-які дії суб'єкта
господарювання України, що сприяють здійсненню міжнародних передач
товарів військового призначення, включаючи дії з фінансування,
транспортування чи експедирування вантажів, незалежно від
походження таких товарів і території, на якій провадиться
зазначена діяльність;
документ про гарантію - документ, який містить письмове
зобов'язання (підтвердження) уповноваженого на це державного
органу України або іноземної держави щодо використання в заявлених
цілях товарів і видається у формі міжнародного імпортного
сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи іншого
документа, що містить таке зобов'язання (підтвердження), а також
документ, який містить письмове зобов'язання кінцевого споживача,
що видається у формі сертифіката кінцевого споживача;
міжнародний імпортний сертифікат - документ, виданий
уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який
підтверджує зобов'язання імпортера імпортувати товари до своєї
держави, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не
відправляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного
органу;
сертифікат підтвердження доставки - документ, виданий
уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який
підтверджує, що зазначені в ньому товари доставлено до цієї
держави;
сертифікат кінцевого споживача - документ, яким кінцевий
споживач визначає місце та мету кінцевого використання
(встановлення) товарів і гарантує, що ці товари не будуть
використані в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не будуть
передані іншому споживачу на території держави призначення або
реекспортовані без дозволу відповідного державного органу, а також
бере на себе інші гарантії (зобов'язання) щодо імпортованих
товарів, передбачені умовами зовнішньоекономічного договору
(контракту) чи вимогами держави - експортера товару. { Абзац сорок
перший статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Стаття 2. Сфера застосування Закону
Дія цього Закону поширюється на діяльність, пов'язану з
міжнародними передачами товарів, включаючи надання посередницьких
(брокерських) послуг, виробниче, науково-технічне та інше
кооперування, демонстрування товарів як експонатів на міжнародних
виставках та ярмарках з метою рекламування, проведення
випробувань, торгівлю та операції з обміну ними. { Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Дія цього Закону не поширюється на:
переміщення товарів у зв'язку із заходами, що проводяться
військовими формуваннями, правоохоронними органами, органами та
підрозділами цивільного захисту України за її межами або
підрозділами збройних сил інших держав на території України
відповідно до міжнародних договорів України, якщо ними передбачені
спеціальні механізми контролю за переміщенням таких товарів;
міжнародні передачі газової, спортивної чи мисливської зброї,
зброї, що споряджається гумовими або аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії, іншої зброї,
на яку поширюється дія дозвільної системи щодо обігу такої зброї,
а також складові частини, патрони та боєприпаси до неї;
міжнародні передачі спеціальних засобів, що застосовуються
під час охорони громадського порядку, за переліком, затвердженим
Кабінетом Міністрів України;
вивезення, ввезення згідно з міжнародними договорами
табельної та службово-штатної зброї під час виконання службових
обов'язків поліцейськими, військовослужбовцями, іншими особами,
які відповідно до законодавства України мають право на носіння
такої зброї; { Абзац п'ятий частини другої статті 2 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }
ввезення на період проведення антитерористичної операції
та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства
спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені
відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх
еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто
підшоломи, амортизатори), код товару згідно з УКТ ЗЕД 6506 10 80
00 ( 584а-18 ); бронежилети, код товару згідно з УКТ ЗЕД 6211 43
90 00, виготовлені відповідно до військових стандартів або
військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил
України та інших військових формувань, утворених відповідно до
законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з
тероризмом відповідно до закону. { Частину другу статті 2
доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1560-VII ( 1560-18 )
від 01.07.2014 } { Частина друга статті 2 в редакції Закону N 2561-VI ( 2561-17 )
від 23.09.2010 }
Стаття 3. Правова основа державного експортного контролю
Правову основу державного експортного контролю становлять
Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей та інші закони України,
акти Президента України і Кабінету Міністрів України, інші
нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Принципи державної політики в галузі державного
експортного контролю
Державна політика в галузі державного експортного контролю
формується відповідно до таких основних принципів:
пріоритетність національних інтересів України - політичних,
економічних та військових, захист яких є необхідним для
забезпечення національної безпеки;
обов'язковість виконання міжнародних зобов'язань України щодо
нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та
встановлення державного контролю за здійсненням міжнародних
передач товарів військового призначення і подвійного використання,
а також забезпечення здійснення заходів щодо недопущення
використання зазначених товарів у терористичних та інших
протиправних цілях;
законність;
здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що
необхідна для досягнення його цілей;
узгодження процедур і правил державного експортного контролю
з міжнародно-правовими нормами та практикою;
забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями та
іноземними державами в галузі державного експортного контролю з
метою зміцнення міжнародної безпеки і стабільності, у тому числі з
метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення та
засобів її доставки.
Стаття 5. Методи здійснення державного експортного контролю
Методами здійснення державного експортного контролю є:
ідентифікація товарів, що передбачає встановлення
відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних
передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків
товарів, що підлягають державному експортному контролю;
надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних
передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких
передач;
здійснення митного контролю та митного оформлення товарів
відповідно до законодавства;
застосування санкцій до суб'єктів господарювання, які
порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим
Законом та іншими актами законодавства в галузі експортного
контролю.
Стаття 6. Повноваження органів державної влади в галузі
державного експортного контролю
Законодавчі основи державної політики в галузі державного
експортного контролю визначає Верховна Рада України.
Загальне керівництво державною політикою в галузі державного
експортного контролю відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) здійснює Президент України.
Рада національної безпеки і оборони України координує
діяльність та здійснює контроль за діями органів виконавчої влади
в галузі державного експортного контролю.
Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної
політики в галузі державного експортного контролю.
Реалізацію державної політики в галузі державного експортного
контролю забезпечують центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері державного експортного
контролю, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої
влади, уповноважені згідно із законодавством здійснювати заходи в
галузі державного експортного контролю. Зазначені органи
виконавчої влади можуть також залучати до участі в здійсненні
заходів державного експортного контролю інші центральні органи
виконавчої влади, представництва України за кордоном та юридичних
осіб, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з державним
експортним контролем, за згодою їх керівників.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, безпосередньо
або спільно з іншими центральними органами виконавчої влади сприяє
здійсненню діяльності, пов'язаної з міжнародною передачею товарів,
коли це відповідає національним інтересам, передусім завдяки
створенню нових і збереженню існуючих робочих місць у галузі
високих технологій, або обмежує чи забороняє провадження такої
діяльності в разі, коли це суперечить національним інтересам
України, її міжнародним зобов'язанням, цілям боротьби з
тероризмом, а також у разі, коли є підстави вважати, що зазначені
товари належать до зброї масового знищення чи призначені для
створення такої зброї, засобів її доставки, або за відсутності
належних гарантій (зобов'язань) щодо кінцевого використання
товарів.
Стаття 7. Обмін інформацією у процесі здійснення державного
експортного контролю
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, має право
отримувати безоплатно від інших органів виконавчої влади,
суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів інформацію,
необхідну для здійснення повноважень у галузі державного
експортного контролю, використовувати її та здійснювати
міжнародний обмін цією інформацією.
Інформація про міжнародні передачі товарів, отримана
органами, що здійснюють державний експортний контроль, від органів
виконавчої влади, суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів
та в рамках міжнародного обміну такою інформацією,
використовується виключно в цілях експортного контролю і захисту
національних інтересів.
Обмін інформацією, пов'язаною з міжнародними передачами
товарів, з відповідними органами інших держав та міжнародними
організаціями не повинен суперечити законодавству України, її
національним інтересам.
Розділ II
ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 8. Порядок здійснення контролю за міжнародними
передачами товарів
Порядок здійснення контролю за міжнародними передачами
товарів ( 1807-2003-п, 86-2004-п ) установлюється Кабінетом
Міністрів України відповідно до цього та інших законів України,
актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та
видів їх міжнародних передач. { Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Стаття 9. Списки товарів, що підлягають державному
експортному контролю
Найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких
підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків
товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі -
списки).
Списки складаються за відповідними групами товарів
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, із залученням
заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання
списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових
установ, організацій, а також їх об'єднань.
Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 10. Застосування процедур державного експортного
контролю з метою запобігання розповсюдженню
зброї масового знищення, засобів її доставки та
звичайних озброєнь
При отриманні центральними органами виконавчої влади, що
здійснюють державний експортний контроль, інформації про наміри
або можливість використання будь-яких товарів, не внесених до
списків, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для
розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту,
технічного обслуговування, модифікації, модернізації,
експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або
для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки
зазначені органи зобов'язані поінформувати про це центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
державного експортного контролю, який має право у зв'язку з цим
застосовувати до таких товарів процедури державного експортного
контролю.
Державний експортний контроль здійснюється також і стосовно
експорту, імпорту або тимчасового вивезення товарів, не внесених
до списків, у разі, коли: { Абзац перший частини другої статті 10
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від
23.09.2010 }
такі товари ввозяться на територію України з наданням
міжнародного імпортного сертифіката на вимогу держави-експортера;
експорт або тимчасове вивезення таких товарів за межі України
здійснюється до держав, стосовно яких резолюціями Ради безпеки
Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій,
членом яких є Україна, чи національним законодавством установлене
повне або часткове ембарго на постачання таких товарів.
Якщо будь-якому суб'єкту господарювання повідомлено
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, або йому стало
відомо іншим шляхом про можливість повного чи часткового
використання будь-яких товарів, що передбачаються для експорту або
тимчасового вивезення до інших держав, для розроблення,
виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного
обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації,
управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для
розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки, або
для військового кінцевого використання у державах, стосовно яких
резолюціями Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, інших
міжнародних організацій, членом яких є Україна, чи національним
законодавством установлене повне або часткове ембарго на
постачання товарів військового призначення, цей суб'єкт
зобов'язаний звернутися до центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері державного експортного
контролю, за отриманням дозволу на право здійснення експорту цих
товарів незалежно від того, зазначені вони у списках чи ні.
Стаття 11. Експертиза в галузі державного експортного
контролю
Експертиза в галузі державного експортного контролю
проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері державного експортного контролю, для
вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів,
висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість
проведення реєстрації суб'єктів господарювання у центральному
органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення
міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам
повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів
військового призначення та товарів, які містять відомості, що
становлять державну таємницю. { Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, має право
отримувати від центральних органів виконавчої влади та інших
державних органів, установ та організацій інформацію з питань,
віднесених до їхньої компетенції, та залучати такі органи,
установи та організації до проведення експертизи. { Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Основними завданнями експертизи в галузі державного
експортного контролю є:
оцінка стану забезпечення захисту інтересів національної
безпеки, дотримання міжнародних зобов'язань України, пов'язаних з
нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та
обмеженням передач звичайних озброєнь, а також заходів щодо
недопущення використання зазначених товарів у терористичних та
інших протиправних цілях;
оцінка значення експорту товарів з точки зору можливості
створення в державі, яка є кінцевим споживачем цих товарів, зброї
масового знищення або засобів її доставки, звичайних видів
озброєння та військової техніки або придбання будь-яких товарів,
що можуть бути використані у створенні зброї масового знищення чи
засобів її доставки;
визначення належності найменувань та описів товарів, поданих
на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до
відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному
контролю;
визначення походження товарів;
перевірка наявності гарантій щодо доставки товарів заявленому
кінцевому споживачу та їх використання у заявлених цілях;
оцінка стану додержання суб'єктами здійснення міжнародних
передач товарів законодавства в галузі державного експортного
контролю, встановлення наявності в них відповідних систем
внутрішньофірмового експортного контролю та організаційних
документів, які регламентують роботу цих систем;
визначення можливості видачі дозволів на право експорту,
імпорту товарів чи висновків на право транзиту товарів або
проведення переговорів, пов'язаних з укладанням
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення
міжнародних передач товарів, а також доцільності скасування або
зупинення дії цих дозволів (висновків) у разі виявлення фактів
порушення законодавства в галузі державного експортного контролю;
{ Абзац восьмий частини третьої статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
визначення можливості надання суб'єктам здійснення
міжнародних передач товарів імпортних сертифікатів, а також
доцільності скасування або зупинення дії цих документів у разі
виявлення фактів порушення законодавства в галузі державного
експортного контролю; { Абзац дев'ятий частини третьої статті 11
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2561-VI ( 2561-17 ) від
23.09.2010 }
визначення можливості проведення реєстрації суб'єктів
господарювання, які мають намір здійснювати міжнародні передачі
товарів, у тому числі реєстрації юридичних чи фізичних осіб
України, що мають намір провадити посередницьку (брокерську)
діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів
військового призначення, у центральному органі виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері державного експортного
контролю;
визначення можливості внесення до Кабінету Міністрів України
пропозиції щодо надання ним суб'єктам господарювання повноважень
на право здійснення експорту, імпорту товарів військового
призначення та товарів, які містять відомості, що становлять
державну таємницю;
визначення належності товарів до матеріальних носіїв
секретної інформації та грифу секретності цих носіїв; { Абзац
дванадцятий частини третьої статті 11 в редакції Закону N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
визначення інших чинників, які можуть сприяти обґрунтованому
прийняттю рішень у галузі державного експортного контролю.
Експертами не можуть призначатися представники фірм чи
організацій, заінтересованих у висновках експертизи. Тривалість
експертизи не повинна перевищувати 30 днів з дня подачі усіх
необхідних документів до центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері державного експортного
контролю, а в разі, коли потрібне додаткове міжвідомче узгодження,
- після завершення такого узгодження.
Порядок проведення експертизи в галузі експортного контролю
( 767-97-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Реєстрація суб'єктів здійснення міжнародних
передач товарів
Суб'єкти господарювання України, які мають намір здійснювати
міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку
(брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами
товарів військового призначення, попередньо реєструються як
суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти
подають відомості та документи, необхідні для проведення
попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері державного
експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного
експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови
здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав залежно від
категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо та
видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як
суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з
відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких
передач. { Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Строк розгляду заяв та прийняття рішення про видачу або
відмову у видачі посвідчення про реєстрацію, якщо не потрібне
додаткове міжвідомче узгодження, становить 30 робочих днів з дня
надходження всіх необхідних документів. { Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
У разі виникнення потреби у проведенні додаткового
міжвідомчого узгодження загальний строк розгляду заяв та прийняття
рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення про реєстрацію
не може перевищувати 60 робочих днів з дня надходження всіх
необхідних документів. { Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
У видачі посвідчення про реєстрацію відмовляється,
посвідчення про реєстрацію скасовується або його дія зупиняється
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, у разі:
припинення в установленому законодавством порядку діяльності
суб'єкта господарювання;
встановлення, що посвідчення або відповідні роз'яснення до
нього надані на підставі недостовірних даних. { Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Попередня ідентифікація товарів, а також здійснення
необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів
на здійснення міжнародних передач таких товарів є обов'язком
суб'єкта господарювання та суб'єктів, зазначених у частині третій
статті 15 цього Закону. { Частина п'ята статті 12 в редакції Закону N 2561-VI ( 2561-17 )
від 23.09.2010 }
Суб'єкт господарювання та суб'єкти, зазначені у частині
третій статті 15 цього Закону, мають право доручити проведення
попередньої ідентифікації товарів юридичній особі, яка отримала в
установленому порядку повноваження на здійснення діяльності щодо
попередньої ідентифікації товарів. { Частина шоста статті 12 в редакції Закону N 2561-VI ( 2561-17 )
від 23.09.2010 }
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, надає юридичним
особам повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої
ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю та
видає таким юридичним особам відповідні свідоцтва з додатками, у
яких зазначаються переліки штатних і позаштатних експертів та
відповідних позицій товарів (або груп товарів), щодо яких
експертами здійснюється попередня ідентифікація товарів. { Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Порядок надання таких повноважень визначається Кабінетом
Міністрів України.
Строк розгляду заяв та прийняття рішення про видачу або
відмову у видачі свідоцтва про отримання юридичною особою
повноважень на здійснення діяльності щодо попередньої
ідентифікації товарів, що підлягають державному експортному
контролю, якщо не потрібне додаткове міжвідомче узгодження,
становить 45 робочих днів з дня надходження всіх необхідних
документів. { Статтю 12 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
У разі необхідності проведення додаткового міжвідомчого
узгодження міністерства, інші державні органи повинні надати
відповідний висновок протягом 15 днів з дня отримання відповідного
запиту центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю. { Статтю 12 доповнено частиною десятою згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
У видачі свідоцтва про отримання повноважень на здійснення
діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі
державного експортного контролю або у продовженні строку його дії
відмовляється у разі:
наявності в документах, наданих юридичною особою,
недостовірної інформації;
неподання юридичною особою всіх необхідних документів;
порушення юридичною особою законодавства у галузі державного
експортного контролю. { Статтю 12 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Свідоцтво про надання повноважень підлягає скасуванню у разі:
порушення уповноваженою юридичною особою законодавства у
галузі державного експортного контролю;
надання уповноваженою юридичною особою завідомо неправдивого
висновку щодо попередньої ідентифікації товарів;
встановлення, що свідоцтво про отримання юридичною особою
повноважень на здійснення діяльності щодо попередньої
ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю
надано юридичній особі на підставі наданих такою особою
недостовірних даних;
надання уповноваженою юридичною особою висновку щодо
попередньої ідентифікації, підготовленого з порушенням
встановленої у додатках до свідоцтва відповідності експертів та
товарів (груп товарів), щодо яких вони здійснюють експертизу;
припинення юридичної особи або за заявою цієї особи. { Статтю 12 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом
N 2561-VI ( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Стаття 13. Повноваження на право здійснення міжнародних
передач товарів
Для здійснення експорту, імпорту товарів військового
призначення та товарів, які містять відомості, що становлять
державну таємницю, суб'єкти господарювання повинні отримати від
Кабінету Міністрів України відповідні повноваження.
Порядок отримання та скасування повноважень на право
здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та
товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю,
встановлюється Кабінетом Міністрів України ( 838-98-п ).
Стаття 14. Система внутрішньофірмового експортного контролю
З метою забезпечення виконання вимог законодавства в галузі
державного експортного контролю на всіх етапах здійснення
міжнародних передач товарів суб'єкт здійснення міжнародних передач
товарів створює систему внутрішньофірмового експортного контролю
згідно з рекомендаціями центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері державного експортного
контролю, який сприяє створенню такої системи і надає цьому
суб'єкту інформаційно-методичну допомогу.
Створення системи внутрішньофірмового експортного контролю є
обов'язковим для суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів,
який має намір отримати від Кабінету Міністрів України
повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів
військового призначення та товарів, які містять відомості, що
становлять державну таємницю, або в разі, коли цей суб'єкт має
намір отримати генеральний чи відкритий дозвіл або висновок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю, здійснює
атестацію систем внутрішньофірмового експортного контролю,
створених суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів, та
видає таким суб'єктам відповідні свідоцтва про таку атестацію.
Порядок здійснення атестації ( 1080-2003-п ) визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Дозвіл та висновок
Дозвіл чи висновок оформляється центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного
експортного контролю, як разовий, генеральний чи відкритий.
Разовий дозвіл чи висновок надається суб'єкту здійснення
міжнародних передач товарів для проведення переговорів, пов'язаних
з укладанням конкретних зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) на здійснення міжнародних передач товарів, або для
здійснення конкретних передач товарів згідно із зазначеними
договорами (контрактами) і є дійсним протягом установленого
строку, але не більш як протягом одного року. Цей строк може бути
продовжено центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері державного експортного контролю, на
підставі обґрунтованого звернення суб'єкта здійснення міжнародних
передач товарів, але не більш як на строк дії
зовнішньоекономічного договору (контракту).
Разовий дозвіл чи висновок може надаватися іноземному
суб'єкту господарської або іншої діяльності, який здійснює
міжнародні передачі товарів подвійного використання відповідно до
міжнародних договорів, укладених від імені України чи Уряду
України, або транзит товарів територією України, тимчасове
ввезення товарів на територію України для їх демонстрування як
експонатів на міжнародних виставках та ярмарках, проведення
випробувань; військовим формуванням, правоохоронним органам,
органам та підрозділам цивільного захисту України, які здійснюють
тимчасове вивезення або ввезення товарів для проведення навчань чи
забезпечення діяльності таких формувань за межами України або
імпорт чи тимчасове ввезення товарів на територію України
відповідно до міжнародних договорів України, укладених від імені
України чи Уряду України, крім зазначених у частині другій статті
2 цього Закону. { Статтю 15 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2561-VI
( 2561-17 ) від 23.09.2010 }
Генеральний дозвіл чи висновок може надаватися суб'єкту
здійснення міжнародних передач товарів у разі, коли передбачається
неодноразове проведення переговорів, пов'язаних з укладанням
зовнішньоекономічних договорів (контрактів), або неодноразове
здійснення таких передач конкретним кінцевим споживачам за
зовнішньоекономічними договорами (контрактами), що укладаються
протягом дії дозволу чи висновку і є дійсними протягом
установленого строку, але не більш як три роки.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »