Документ 5475-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 09.12.2015, підстава 766-19

1) прийняти документи референдуму від дільничної комісії референдуму та врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів на дільниці референдуму при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу референдуму;

2) відмовити у прийнятті протоколу про підрахунок голосів на дільниці референдуму від дільничної комісії референдуму та зобов'язати дільничну комісію виправити виявлені недоліки;

3) провести повторний підрахунок голосів на дільниці референдуму.

5. Рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається шляхом голосування усіх присутніх на засіданні членів окружної комісії референдуму більшістю голосів і фіксується у протоколі засідання окружної комісії.

6. Протокол дільничної комісії референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму розглядається окружною комісією референдуму після його оголошення. У разі виявлення у протоколі дільничної комісії референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму виправлень, помилок, неточностей окружна комісія референдуму своїм рішенням може зобов'язати дільничну комісію внести зміни до протоколу про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму відповідно до вимог частини сьомої статті 86 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання окружної комісії референдуму. Протягом часу розгляду цього питання дільничною комісією референдуму подані до окружної комісії референдуму примірники протоколу про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму та додані до нього документи зберігаються в окружній комісії референдуму.

7. Дільнична комісія референдуму зобов'язана у строк, визначений окружною комісією референдуму, розглянути питання про внесення змін до протоколу про підрахунок голосів без перерахунку бюлетенів. Протокол з позначкою "Уточнений" транспортується до окружної комісії референдуму в порядку, встановленому статтею 88 цього Закону. Час прийняття окружною комісією референдуму протоколу дільничної комісії з позначкою "Уточнений" і занесені до цього протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання окружної комісії референдуму.

Стаття 90. Повторний підрахунок голосів учасників референдуму

1. За наявності скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними уповноваженими особами суб'єктів процесу референдуму, офіційними спостерігачами, учасниками референдуму, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів учасників референдуму на дільниці референдуму, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів учасників референдуму на цій дільниці референдуму, а також за наявності акта або письмової скарги осіб, зазначених у частині першій статті 88 цього Закону, про порушення вимог цього Закону під час транспортування до окружної комісії референдуму протоколів про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму та інших документів окружна комісія референдуму може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів учасників референдуму на дільниці референдуму.

2. У разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної комісії референдуму, а також у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами дільничної комісії окружна комісія референдуму зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на цій дільниці референдуму.

3. Протоколи про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму та запечатані пакети з іншими документами дільничної комісії референдуму до проведення повторного підрахунку голосів учасників референдуму на дільниці референдуму окружною комісією референдуму зберігаються у приміщенні, де відбувається засідання окружної комісії.

4. Повторний підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці здійснюється окружною комісією референдуму з обов'язковою участю членів дільничної комісії референдуму, які передають документацію референдуму, після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних комісій округу. У повторному підрахунку окружною комісією референдуму голосів учасників референдуму на дільниці референдуму мають право брати участь усі члени цієї дільничної комісії референдуму; при цьому можуть бути присутніми уповноважені особи суб'єктів процесу референдуму, офіційні спостерігачі.

5. Окружна комісія референдуму за результатами повторного підрахунку голосів учасників референдуму на дільниці референдуму складає протокол про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, який повинен містити відомості, передбачені частиною третьою статті 87 цього Закону.

6. Протокол про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму складається окружною комісією референдуму у кількості примірників, на чотири більшій, ніж кількість осіб, що входять до складу окружної комісії референдуму. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Усі примірники протоколу підписуються присутніми членами окружної комісії референдуму та членами дільничної комісії референдуму, які брали участь у повторному підрахунку голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму, та засвідчуються печаткою окружної комісії референдуму. Відомості протоколу оголошуються у процесі його складання в порядку, передбаченому статтями 85 - 87 цього Закону. Перший та другий примірники кожного протоколу мають право підписати уповноважені особи, офіційні спостерігачі, які були присутні при повторному підрахунку голосів учасників референдуму.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

7. Окружна комісія референдуму може прийняти рішення про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним у разі виявлення при повторному підрахунку голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму обставин, зазначених у частині першій статті 87 цього Закону.

8. У разі визнання голосування на дільниці референдуму недійсним при повторному підрахунку голосів протокол окружної комісії референдуму про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на цій дільниці референдуму складається у порядку, встановленому частинами п'ятою та шостою цієї статті, та повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1-6 частини другої статті 86 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк.

9. Перший примірник протоколу окружної комісії референдуму про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму разом з відповідним протоколом дільничної комісії референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму, рішення окружної комісії референдуму про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним додаються до протоколу окружної комісії референдуму про підсумки голосування у відповідному територіальному окрузі референдуму. Другий примірник протоколу окружної комісії референдуму про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму зберігається у секретаря окружної комісії, третій передається відповідній дільничній комісії референдуму, четвертий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної комісії референдуму, а решта по одному примірнику видається членам окружної комісії референдуму.

Стаття 91. Встановлення підсумків голосування в межах територіального округу референдуму

1. Окружна комісія референдуму після прийняття і розгляду протоколів дільничних комісій референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", на підставі протоколів дільничних комісій референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних комісій референдуму, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку з спеціальних дільниць референдуму, утворених на суднах, що перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, а у разі повторного підрахунку голосів учасників референдуму - також протоколу окружної комісії референдуму про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму встановлює:

1) кількість бюлетенів для голосування, одержаних окружною комісією референдуму;

2) кількість бюлетенів для голосування, погашених окружною комісією референдуму;

3) кількість бюлетенів для голосування, одержаних дільничними комісіями референдуму територіального округу референдуму;

4) кількість невикористаних бюлетенів для голосування, погашених дільничними комісіями референдуму територіального округу референдуму;

5) загальну кількість учасників референдуму, внесених до списків учасників референдуму на дільницях референдуму територіального округу референдуму;

6) кількість учасників референдуму, які отримали бюлетені для голосування в межах територіального округу референдуму;

7) загальну кількість учасників референдуму, які взяли участь у голосуванні в межах територіального округу референдуму;

8) кількість бюлетенів для голосування, визнаних недійсними;

9) кількість голосів учасників референдуму, поданих на підтримку питання референдуму;

10) кількість голосів учасників референдуму, поданих проти питання референдуму.

У разі проведення референдуму з декількох питань по кожному з бюлетенів для голосування проводиться окремий підрахунок голосів у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією з урахуванням положень цього Закону.

2. Відомості про підсумки голосування в межах територіального округу цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної комісії референдуму про підсумки голосування в межах територіального округу. Відомості, зазначені у пунктах 3 - 10 частини першої цієї статті, вносяться до протоколу цифрами по кожній дільниці референдуму, що входить до складу територіального округу, а також сумарно цифрами і прописом по територіальному округу референдуму.

3. Протокол про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму складається окружною комісією референдуму у кількості примірників, на три більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу окружної комісії референдуму. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

4. Забороняється заповнювати протокол про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму олівцем, а також підписувати його та засвідчувати печаткою окружної комісії референдуму до його остаточного заповнення.

5. Протокол про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами окружної комісії референдуму, які присутні на засіданні комісії, та засвідчується печаткою окружної комісії референдуму. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами окружної комісії референдуму. У разі своєї незгоди із встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. Перший примірник протоколу мають право підписати уповноважені особи, офіційні спостерігачі, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу референдуму.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

6. Якщо після підписання протоколу про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму до відправки його до Центральної виборчої комісії окружна комісія референдуму виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до протоколу про підсумки голосування в межах територіального округу шляхом складення нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений". Протокол з позначкою "Уточнений" виготовляється і підписується у порядку та в кількості примірників, встановлених цією статтею. Складання окружною комісією референдуму протоколу з позначкою "Уточнений" на іншому засіданні комісії без доручення Центральної виборчої комісії не допускається.

7. Перший примірник протоколу окружної комісії референдуму про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму, а за наявності - перший примірник протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета із спеціальною системою захисту. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Протокол про підсумки голосування".

8. Перший примірник протоколу окружної комісії референдуму про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму, а у разі внесення змін до цього протоколу - протокол, в якому були допущені неточності (описки чи помилки у цифрах), та протокол з позначкою "Уточнений" разом з відповідними протоколами та актами дільничних комісій референдуму, рішеннями, прийнятими на підставі цих актів, та, за наявності, протоколами окружної комісії референдуму про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму, окремими думками членів окружної комісії референдуму, викладеними у письмовій формі, заявами та скаргами про порушення окружною комісією референдуму порядку встановлення підсумків голосування в межах територіального округу референдуму та рішеннями, прийнятими окружною комісією референдуму за результатами їх розгляду, окружна комісія референдуму транспортує до Центральної виборчої комісії. Другий примірник протоколу зберігається в окружній комісії референдуму, третій - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної комісії, а решта по одному примірнику видається членам окружної комісії референдуму.

9. Транспортування документів референдуму, зазначених у частині восьмій цієї статті, здійснюється головою окружної комісії референдуму або його заступником та двома членами цієї комісії.

10. Окружна комісія референдуму зобов'язана встановити підсумки голосування в межах територіального округу референдуму не пізніше ніж на п'ятий день з дня проведення голосування незалежно від кількості дільниць у відповідному окрузі, щодо яких прийнято рішення про визнання голосування на дільниці недійсним. Визнання голосування недійсним у межах територіального округу референдуму забороняється. Протокол про підсумки голосування у межах територіального округу референдуму невідкладно після підписання транспортується до Центральної виборчої комісії.

11. У разі одночасного проведення всеукраїнського референдуму з виборами Президента України, виборами народних депутатів України чи виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів порядок підготовки організації і порядок встановлення підсумків голосування в межах округу визначається Центральною виборчою комісією.

Стаття 92. Встановлення підсумків голосування в межах закордонного округу референдуму

1. Центральна виборча комісія на засіданні приймає, розглядає та оголошує протоколи дільничних комісій референдуму про підсумки голосування на закордонних дільницях референдуму або повідомлення про зміст відповідних протоколів про підрахунок голосів учасників референдуму, переданих засобами технічного зв'язку відповідно до частини п'ятої статті 88 цього Закону.

2. Центральна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних комісій закордонних дільниць референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму на тому ж засіданні на підставі протоколів дільничних комісій референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних комісій референдуму, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку, встановлює в межах закордонного округу референдуму відомості, передбачені частиною першою статті 91 цього Закону.

3. Відомості про підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму оголошуються на засіданні Центральної виборчої комісії та заносяться цифрами і прописом до протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму.

4. Протокол, зазначений у частині третій цієї статті, складається у порядку, передбаченому частинами першою-четвертою статті 91 цього Закону.

5. Протокол, зазначений у частині третій цієї статті, складається у двох примірниках. Протокол підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами Центральної виборчої комісії, які присутні на засіданні, та засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії.

У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії. У разі своєї незгоди із встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі Центральної виборчої комісії, член Центральної виборчої комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. Перший примірник протоколу мають право підписати представник ініціативної групи в Центральній виборчій комісії, уповноважені особи в загальнодержавному окрузі референдуму, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах закордонного округу референдуму.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

6. Представнику ініціативної групи в Центральній виборчій комісії на його прохання невідкладно видається копія протоколу (у тому числі з позначкою "Уточнений") Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму. Зазначені копії засвідчуються на кожній сторінці Головою та секретарем Центральної виборчої комісії і скріплюються печаткою Центральної виборчої комісії.

7. Центральна виборча комісія встановлює підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму незалежно від кількості закордонних дільниць референдуму, на яких голосування було визнано недійсним. Визнання голосування недійсним в межах закордонного округу референдуму не допускається.

Стаття 93. Встановлення результатів всеукраїнського референдуму

1. Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних комісій референдуму про підсумки голосування в межах відповідних територіальних округів референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування у закордонному окрузі референдуму не пізніш як на десятий день з дня голосування встановлює результати всеукраїнського референдуму, про що складає протокол.

До протоколу про результати всеукраїнського референдуму заносяться прописом та цифрами такі відомості:

1) кількість бюлетенів для голосування, виготовлених на замовлення Центральної виборчої комісії;

2) кількість бюлетенів для голосування, одержаних окружними комісіями референдуму;

3) кількість бюлетенів для голосування, отриманих дільничними комісіями референдуму;

4) загальна кількість невикористаних бюлетенів для голосування;

5) кількість учасників референдуму, внесених до списків учасників референдуму;

6) загальна кількість учасників референдуму, які отримали бюлетені для голосування;

7) загальна кількість учасників референдуму, які взяли участь у голосуванні;

8) кількість бюлетенів для голосування, визнаних недійсними;

9) кількість голосів учасників референдуму, поданих на підтримку питання референдуму;

10) кількість голосів учасників референдуму, поданих проти питання референдуму.

2. У разі проведення референдуму з декількох питань Центральна виборча комісія встановлює результати всеукраїнського референдуму по кожному з них.

3. У разі неподання до Центральної виборчої комісії у терміни, передбачені цим Законом, протоколу окружної комісії референдуму про встановлення підсумків голосування (у тому числі уточненого) Центральна виборча комісія встановлює результати всеукраїнського референдуму у цьому окрузі на підставі наявних протоколів дільничних комісій референдуму.

4. Відомості про підсумки голосування цифрами і прописом заносяться до протоколу Центральної виборчої комісії про результати всеукраїнського референдуму. Відомості, зазначені у пунктах 2-10 частини першої цієї статті, вносяться цифрами по кожному територіальному (включно з закордонним) округу референдуму, а також сумарно цифрами і прописом по загальнодержавному округу референдуму.

5. Протокол Центральної виборчої комісії про результати всеукраїнського референдуму складається у двох примірниках. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії. Зазначений протокол засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії. У разі своєї незгоди з відомостями, що зазначені у протоколі, член комісії має право викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до протоколу.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

Перший примірник протоколу має право підписати представник ініціативної групи в Центральній виборчій комісії, уповноважені особи у загальнодержавному окрузі референдуму, які були присутні при встановленні результатів всеукраїнського референдуму.

6. Питання, винесене на всеукраїнський референдум, вважається схваленим (затвердженим), якщо за це проголосувало більше половини голосів учасників референдуму, що взяли участь у голосуванні.

7. У разі недотримання вимог частини шостої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання питання референдуму таким, що не схвалене (не затверджене) на всеукраїнському референдумі.

Стаття 94. Офіційне оголошення та оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму

1. Центральна виборча комісія на своєму засіданні оголошує результати всеукраїнського референдуму, про що зазначається у протоколі засідання комісії.

2. Офіційним оголошенням результатів всеукраїнського референдуму є оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії результатів всеукраїнського референдуму.

3. Оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день з дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму шляхом опублікування в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" та оприлюднюються в інших засобах масової інформації.

Розділ X
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 95. Правові наслідки всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

1. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою є остаточними та не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади і є обов'язковими для виконання громадянами України, органами державної влади України, яких воно стосується та до повноважень яких віднесено.

2. Нова редакція Конституції України набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції на всеукраїнському референдумі.

3. Закон України, схвалений на всеукраїнському референдумі, набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму, окрім випадків, коли дата набрання чинності таким Законом прямо передбачена положенням цього Закону.

4. Закон чи окремі положення закону, рішення щодо їх скасування (втрати чинності чи визнання нечинним), схвалене на всеукраїнському референдумі, втрачають дію з дня оголошення Центральною виборчою комісією відповідних результатів всеукраїнського референдуму.

5. Положення Конституції та законів України, які були змінені законом України, що втратив чинність або скасований (визнаний таким, що втратив чинність, чи визнаний нечинним) відповідно до схваленого на всеукраїнському референдумі рішення, поновлюють свою дію з дня оголошення Центральною виборчою комісією відповідних результатів всеукраїнського референдуму.

Стаття 96. Правові наслідки всеукраїнського референдуму, призначеного Президентом України та Верховною Радою України

1. Закон про внесення змін до Конституції України, прийнятий Верховною Радою України в порядку, встановленому статтею 156 Конституції України, та затверджений всеукраїнським референдумом, набирає чинності з дня офіційного оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму, окрім випадків, коли дата набрання чинності таким Законом прямо передбачена положенням цього Закону.

2. У разі, якщо Закон про внесення змін до Конституції України не було затверджено референдумом, то повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступних скликань.

3. Закон про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України у разі його затвердження на всеукраїнському референдумі набирає чинності з дня оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

Стаття 97. Офіційне опублікування акта, прийнятого на референдумі

1. У разі проведення конституційного, законодавчого референдуму Центральна виборча комісія протягом п'яти днів після оголошення результатів всеукраїнського референдуму оприлюднює в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" акт, схвалений (затверджений) всеукраїнським референдумом, або акт в редакції із врахуванням рішень, схвалених (затверджених) на всеукраїнському референдумі, у разі проведення ратифікаційного референдуму оприлюднює текст відповідного міжнародного договору України. При цьому у прикінцевих положеннях акта вказується, що він схвалений (затверджений) всеукраїнським референдумом, та зазначається дата проведення референдуму.

Розділ XI
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРОЦЕСУ РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 98. Загальні засади оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу референдуму

1. Статті 98-107 цього Закону визначають порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій референдуму до комісії референдуму вищого рівня.

2. Порядок звернення до суду з адміністративним позовом, що стосується процесу референдуму, встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 99. Суб'єкт звернення із скаргою

1. Суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу всеукраїнського референдуму, може бути ініціативна група - суб'єкт процесу референдуму, в особі представника в Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи чи іншої особи, уповноваженої суб'єктом процесу референдуму в установлений законодавством спосіб, офіційний спостерігач, а також учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України), права на участь у референдумі або охоронювані законом інтереси щодо участі у процесі референдуму якого, у тому числі на участь у роботі комісії референдуму чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

2. Документом, що підтверджує повноваження уповноваженої особи чи представника ініціативної групи в Центральній виборчій комісії, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 100. Предмет та суб'єкт розгляду скарги

1. Скарга може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність комісії референдуму, члена комісії референдуму.

2. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної комісії референдуму та її членів оскаржуються до окружної комісії референдуму.

3. Рішення, дії чи бездіяльність окружної комісії референдуму або члена такої комісії оскаржуються до Центральної виборчої комісії.

4. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії оскаржуються до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

5. Суб'єкт звернення зі скаргою, зазначений у статті 99 цього Закону, за власним вибором може подати скаргу до комісії референдуму або адміністративний позов до суду.

6. Суд, до якого подана позовна заява щодо рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу референдуму, невідкладно повідомляє відповідну комісію референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у відповідній справі, а також про ухвалене судом рішення.

7. Якщо позовну заяву прийнято судом до розгляду і з того ж питання та з тих же підстав подано скаргу до комісії референдуму, комісія після отримання повідомлення суду про відкриття провадження у відповідній справі зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.

Стаття 101. Строки оскарження

1. Скарга до комісії референдуму може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

2. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

3. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної комісії референдуму не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності комісії референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до комісії референдуму вищого рівня у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.

5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.

6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до статті 99 цього Закону.

7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги суб'єктом розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

Стаття 102. Форма та зміст скарги

1. Скарга подається до комісії референдуму у письмовій формі. Скарга повинна містити:

1) назву суб'єкта розгляду скарги, до якого вона подається;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 94 цього Закону, із зазначенням дати підписання.

2. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

Стаття 103. Порядок і строки розгляду скарг

1. Розгляд скарг комісією референдуму здійснюється відповідно до цього Закону та в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

2. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 102 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної комісії референдуму суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 102 цього Закону у передбачені цим Законом строки.

3. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

4. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 102 цього Закону, розглядається відповідною комісією референдуму на своєму засіданні не пізніш як на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті.

5. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається комісією референдуму у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше початку голосування.

6. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної комісії референдуму, розглядається нею відразу після закінчення голосування, крім скарг щодо уточнення списків учасників референдуму - такі скарги розглядаються комісією невідкладно.

7. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подана до комісії референдуму вищого рівня, розглядається відповідним суб'єктом розгляду скарги у дводенний строк з дня її подання.

8. Якщо комісія референдуму при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням комісії референдуму перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення комісії референдуму, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють комісію референдуму, яка до них звернулася.

9. Розгляд скарги суб'єктом розгляду скарги здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до протоколу. Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

10. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду суб'єктом розгляду скарги.

11. Суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.

12. Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

13. Інші питання порядку розгляду скарг комісіями референдуму визначаються Центральною виборчою комісією з урахуванням вимог цього Закону.

14. Комісії референдуму та правоохоронні органи організують свою роботу під час процесу референдуму, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг та звернень комісій референдуму у строки та в спосіб, встановлені цим Законом.

Стаття 104. Докази

1. Доказами, на підставі яких комісія референдуму встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів оскарження;

3) висновки експертів, надані письмово на запит суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

2. Докази комісії референдуму надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Комісія референдуму - суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою.

3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, комісія референдуму вирішує справу на основі наявних доказів.

4. Комісія референдуму бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні комісії референдуму - суб'єкта розгляду скарги.

5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, комісія референдуму має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги комісія референдуму на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена у встановленому порядку його копія.

7. Комісія референдуму оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

Стаття 105. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги

1. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.

2. Під час розгляду скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

3. Під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду скарги може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про референдум, порушують права громадян на участь у референдумі, права та законні інтереси суб'єкта процесу референдуму;

2) скасувати рішення;

3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму;

4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити іншим способом порушені права громадян, права та законні інтереси суб'єкта процесу референдуму;

6) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення референдуму, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про всеукраїнський референдум, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.

7. У разі визнання судом рішення відповідної комісії референдуму протиправним рішення з цього питання приймає комісія референдуму, рішення якої було визнане протиправним, або комісія референдуму вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, комісія референдуму не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.

8. Комісія референдуму вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати комісію референдуму нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

9. Суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права учасників референдуму, права і законні інтереси інших суб'єктів процесу референдуму.

10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній комісії референдуму, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні чи в день голосування невідкладно.

Стаття 106. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності окремих суб'єктів оскарження

1. В судовому порядку підлягають оскарженню рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків щодо забезпечення організації та проведення референдуму, протиправного втручання у діяльність комісій референдуму або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань агітації референдуму.

2. В судовому порядку підлягають оскарженню дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час процесу, інші вимоги закону щодо ведення агітації референдуму.

3. В судовому порядку підлягають оскарженню дії чи бездіяльність ініціативної групи референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів процесу референдуму.

Розділ XII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 107. Відповідальність за порушення законодавства про всеукраїнський референдум

1. Особи, винні в порушенні законодавства про всеукраїнський референдум, притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом.

Стаття 108. Зберігання документації референдуму, іншої документації комісій референдуму і матеріальних цінностей

1. Центральна виборча комісія після офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму передає документацію референдуму та іншу документацію, що підлягає внесенню до Національного архівного фонду, у тому числі протоколи про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму та про підсумки голосування в межах територіальних округів референдуму, до відповідної центральної державної архівної установи, а окружні комісії референдуму передають таку документацію до відповідних місцевих державних архівних установ.

2. Документація референдуму, що не підлягає внесенню до Національного архівного фонду, передається окружними комісіями референдуму до місцевих архівних установ, створених місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

3. Перелік документації референдуму та іншої документації, що підлягає зберіганню в державних та інших архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

4. Бюлетені для голосування, контрольні талони бюлетенів, списки учасників референдуму, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів, протоколи та рішення комісій референдуму зберігаються у місцевих архівних установах протягом двох років з дня офіційного оприлюднення результатів референдуму, після чого знищуються в установленому порядку.

5. Перелік документів всеукраїнського референдуму, що мають передаватися на зберігання до архівних установ, визначається Центральною виборчою комісією.

6. Архівні установи забезпечують доступ до документації всеукраїнського референдуму у порядку, встановленому законодавством України.

7. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення діяльності дільничних та окружних комісій референдуму зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій.

Розділ XIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

3. Центральній виборчій комісії у місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону привести свої акти у відповідність із цим Законом.

4. Визнати з дня офіційного оприлюднення цього Закону таким, що втратив чинність, Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 33, ст. 443; 1992 р., № 35, ст. 515; 2001 р., № 49, ст. 259; 2010 р., № 48, ст. 564; із змінами, внесеними Законом України від 3 липня 2012 року № 5029-VI).

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ
6 листопада 2012 року
№ 5475-VI



Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору