Про акціонерні товариства
Верховна Рада України; Закон від 17.09.2008514-VI
Документ 514-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.06.2014, підстава 1255-18
( Увага Остання подія — Редакція відбудеться 06.11.2014, підстава 1206-18 )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про акціонерні товариства
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51,
ст.384 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2154-VI ( 2154-17 ) від 27.04.2010, ВВР, 2010, N 22-23,
N 24-25, ст.263 - зміни застосовуються у 2010 році
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 22-рп/2010 ( v022p710-10 ) від 30.11.2010 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2774-VI ( 2774-17 ) від 03.12.2010, ВВР, 2011, N 22, ст.151
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272
N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011, ВВР, 2011, N 35, ст.344
N 3205-VI ( 3205-17 ) від 07.04.2011, ВВР, 2011, N 41, ст.413
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 32-33, ст.413
N 4382-VI ( 4382-17 ) від 09.02.2012, ВВР, 2012, N 39, ст.474
N 4498-VI ( 4498-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.480
N 4969-VI ( 4969-17 ) від 19.06.2012, ВВР, 2013, N 19-20, ст.176
N 5080-VI ( 5080-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 29, ст.337
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012, ВВР, 2013, N 39, ст.517
N 1255-VII ( 1255-18 ) від 13.05.2014, ВВР, 2014, N 27, ст.912 }

{ У тексті Закону, крім розділу XVII "Прикінцеві та
перехідні положення", слова "Державна комісія з цінних
паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінено
словами "Національна комісія з цінних паперів та
фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із
Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон визначає порядок створення, діяльності,
припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус,
права та обов'язки акціонерів.
2. Діяльність державних акціонерних товариств та державних
холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є
держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим
Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними
законами.
Діяльність Державної керуючої холдингової компанії, державних
холдингових компаній та державних акціонерних товариств, єдиним
засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених
державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням
особливостей, передбачених спеціальними законами. { Абзац другий
частини другої статті 1 в редакції Закону N 4498-VI ( 4498-17 )
від 13.03.2012 }
3. Особливості створення акціонерних товариств у процесі
приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності
у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій)
визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.
Управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах
яких є корпоративні права держави або територіальної громади,
здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
4. Створення, припинення акціонерного товариства, одержання у
власність або в управління акцій та набуття іншим чином права
контролю над товариством здійснюється з дотриманням законодавства
про захист економічної конкуренції.
5. Дія цього Закону не поширюється на акціонерні товариства,
які створені, діють та припиняються відповідно до законодавства
про інститути спільного інвестування. { Статтю 1 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 5080-VI
( 5080-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому
значенні:
1) афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані
особи):
юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над
іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також
батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти
та їхні чоловіки (дружини); { Абзац третій пункту 1 частини першої
статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця
фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над
юридичною особою; { Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті
2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
2) викуп акцій - придбання акціонерним товариством за плату
розміщених ним акцій;
3) голосуюча акція - акція, власнику якої надається право
голосу на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори) для
вирішення питань, передбачених законом та статутом акціонерного
товариства;
4) значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення
товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо
ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом,
становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за
даними останньої річної фінансової звітності;
5) значний пакет акцій - пакет із 10 і більше відсотків
простих акцій акціонерного товариства;
6) контрольний пакет акцій - пакет із більше ніж 50 відсотків
простих акцій акціонерного товариства; { Пункт 6 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
7) контроль - вирішальний вплив або можливість здійснення
вирішального впливу на господарську діяльність суб'єкта
господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права
володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною,
права вирішального впливу на формування складу, результати
голосування та прийняття рішення органами управління суб'єкта
господарювання, а також вчинення правочинів, які надають
можливість визначати умови господарської діяльності, давати
обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу
управління суб'єкта господарювання;
8) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав
акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права
власності на акції, що включають право на участь в управлінні
акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів
акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до
закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом
чи статутними документами;
9) кумулятивне голосування - голосування під час обрання
осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів
акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного
товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі
підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити
їх між кількома кандидатами; { Пункт 9 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
10) ліквідаційна вартість привілейованої акції певного
класу - сума коштів, яка належатиме власнику такої акції під час
ліквідації акціонерного товариства;
11) обов'язковий викуп акцій - обов'язкове придбання за плату
та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій;
12) особи, що діють спільно, - фізичні та/або юридичні особи,
які діють на підставі правочину між ними і узгоджують свої дії для
досягнення спільної мети;
13) офіційний друкований орган - офіційне друковане видання
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; { Пункт 13 частини першої статті 2 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
14) повідомлення акціонерам - повідомлення, що містить
передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію
і направляється адресату в письмовій формі у спосіб, визначений
статутом товариства; { Пункт 14 частини першої статті 2 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
15) посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні
особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу,
ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також
голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого
органу передбачено статутом товариства; { Пункт 15 частини першої статті 2 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
16) пропорційний викуп акцій - придбання акціонерним
товариством розміщених ним акцій пропорційно кількості акцій
певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до
продажу;
17) проста більшість голосів - більш як 50 відсотків голосів
акціонерів, які брали участь у загальних зборах;
18) розміщені цінні папери - цінні папери акціонерного
товариства, відчужені ним на користь інших осіб у порядку,
встановленому законодавством;
19) статутний капітал - капітал товариства, що утворюється з
суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства;
20) члени виконавчого органу - посадові особи - члени
колегіального виконавчого органу. Статус члена виконавчого органу
має також особа, яка здійснює повноваження одноосібного
виконавчого органу товариства.
Стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний
капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової
номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються
акціями. { Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
2. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями
акціонерів. До товариства та його органів не можуть
застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі
вчинення акціонерами протиправних дій.
Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і
несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в
межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися
будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення
протиправних дій товариством або іншими акціонерами.
Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках,
визначених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями
товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
3. Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування
або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького
(підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального
(комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.
Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо
інше не встановлено його статутом.
Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної
особи з дати його державної реєстрації в установленому
законодавством порядку.
4. Повне найменування акціонерного товариства українською
мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і
організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
Товариство може мати скорочене найменування українською
мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).
Стаття 4. Акціонери товариства
1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні
особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти
державним майном, або територіальна громада в особі органу,
уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками
акцій товариства.
Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше
підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.
Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише
акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж
особа.
2. Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не
можуть визначатися статутом або іншими документами товариства.
Стаття 5. Типи акціонерних товариств
1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні
акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного
товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне
та приватне розміщення акцій.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки
приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами
приватного акціонерного товариства рішення про здійснення
публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться
відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з
приватного на публічне.
Зміна типу товариства з приватного на публічне або з
публічного на приватне не є його перетворенням.
Стаття 6. Акціонерне товариство з одним акціонером
1. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи
може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером
усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і
опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 7. Порядок відчуження акцій акціонерного товариства
1. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть
відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів
товариства. { Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
2. Статутом приватного акціонерного товариства може бути
передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій
цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження
третій особі. У разі якщо статутом приватного акціонерного
товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю
акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке
переважне право реалізовується відповідно до частин третьої -
шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права
акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства,
що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій
особі, встановлюється статутом такого товариства. { Частина друга статті 7 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
3. Акціонери приватного акціонерного товариства мають
переважне право на придбання акцій, що продаються іншими
акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах,
запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості
акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на
придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього
товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством
повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший
строк не передбачено статутом товариства.

{ Абзац другий частини третьої статті 7 виключено на підставі
Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }

{ Абзац третій частини третьої статті 7 виключено на підставі
Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не
може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством
відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у
разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані
письмові заяви про використання або про відмову від використання
переважного права на купівлю акцій. { Абзац четвертий частини
третьої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
4. Акціонер приватного акціонерного товариства, який має
намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово
повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни
та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства
здійснюється через товариство. Після отримання письмового
повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції
третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів
направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства.
Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення
акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має
намір продати свої акції. { Абзац перший частини четвертої статті
7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не
скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що
пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим
Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути
продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені
акціонерам товариства. { Абзац другий частини четвертої статті 7 в
редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
5. У разі порушення зазначеного у цій статті переважного
права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право
протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був
дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку
переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій. { Частина п'ята статті 7 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
6. Уступка зазначеного переважного права іншим особам не
допускається.
7. Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства
не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери
цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.
8. У разі виникнення права звернення стягнення на акції
приватного акціонерного товариства у зв'язку з їх заставою
відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного
права акціонерів на придбання цих акцій. { Частина восьма статті 7 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
9. Переважне право акціонерного товариства на придбання
акцій власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження
третім особам, не допускається. { Статтю 8 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна
1. Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до
цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного
товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної
відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність.
Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності -
суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у
процесі створення товариства - зборами засновників або засновником
особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).
{ Абзац другий частини першої статті 8 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
2. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:
{ Абзац перший частини другої статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу
на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена
відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність;
2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на
фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена
відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.
3. Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо
утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного
товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами),
затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами),
визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті.
Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на
10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена
ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна,
визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових
прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або
загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не
передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення
товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє
рішення. { Частина третя статті 8 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }

Розділ II
ЗАСНУВАННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 9. Створення акціонерного товариства
1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в
особі органу, уповноваженого управляти державним майном,
територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти
комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що
прийняли рішення про його заснування.
2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві
чи більше осіб.
3. Засновниками може укладатися засновницький договір, у
якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо
створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що
підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і
вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій,
строк дії договору.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні
провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори
та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.
Засновницький договір не є установчим документом товариства і
діє до дати реєстрації Національною комісією з цінних паперів та
фондового ринку звіту про результати закритого (приватного)
розміщення акцій.
Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо
товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на
засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.
У разі заснування товариства однією особою засновницький
договір не укладається.
4. У разі заснування акціонерного товариства його акції
підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом
приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може
здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого
випуску акцій.
Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття,
поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких)
товариств, державного (державних) та комунального (комунальних)
підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною
комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю
державних та (чи) комунальних підприємств - Національною комісією
з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом
державного майна України.
5. Створення акціонерного товариства здійснюється за такими
етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення
акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення
акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію
випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та
фондового ринку;
3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та
фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про
реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера
цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про
обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних
паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних
паперів;
6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників
товариства;
7) оплата засновниками повної вартості акцій; { Пункт 7 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
8) затвердження установчими зборами товариства результатів
закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників
товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття
інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної
реєстрації;
10) подання Національній комісії з цінних паперів та
фондового ринку звіту про результати закритого (приватного)
розміщення акцій;
11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та
фондового ринку звіту про результати закритого (приватного)
розміщення акцій;
12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску
акцій;
13) видача засновникам товариства документів, що
підтверджують право власності на акції.
Дії, що порушують процедуру створення акціонерного
товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення
про відмову в реєстрації звіту про результати закритого
(приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного
товариства.
6. У разі заснування акціонерного товариства однією особою
рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються
цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати
товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її
підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає
нотаріальному засвідченню. { Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
Стаття 10. Установчі збори акціонерного товариства
1. Установчі збори акціонерного товариства мають бути
проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій
засновниками.
Кількість голосів засновника на установчих зборах
акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства,
які підлягають придбанню цим засновником.
2. На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються
питання про:
1) заснування товариства;
2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в
рахунок оплати акцій товариства;
3) затвердження статуту товариства;
4) утворення органів товариства;
5) уповноваження представника (представників) на здійснення
подальшої діяльності щодо утворення товариства;
6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального
виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження
одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної
комісії (ревізора);
7) затвердження результатів розміщення акцій;
8) обрання лічильної комісії; { Частину другу статті 10 доповнено новим пунктом згідно із
Законом N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
9) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.
3. Рішення з питань, зазначених у пунктах 1-3 частини другої
цієї статті, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі
засновники акціонерного товариства. Рішення з інших питань
приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не
передбачено засновницьким договором.
4. У разі заснування акціонерного товариства однією особою
рішення, зазначені в частині другій цієї статті, приймаються цією
особою одноосібно і оформляються рішенням про заснування
товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її
підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному
засвідченню.
Незатвердження установчими зборами статуту акціонерного
товариства вважається відмовою засновників від створення цього
товариства та є підставою для повернення засновникам внесків,
зроблених ними в рахунок оплати акцій. Повернення внесків
здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих
зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту
акціонерного товариства.
Стаття 11. Оплата вартості акцій засновниками акціонерного
товариства
1. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування
акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами,
цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів,
емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими
правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.
Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування
акціонерного товариства, не може здійснюватися за ціною, нижчою
від їх номінальної вартості.
Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування
акціонерного товариства, не може здійснюватися шляхом прийняття на
себе зобов'язань з виконання для товариства робіт або надання
послуг. { Частина перша статті 11 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
2. Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного
товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати
ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8
цього Закону.
3. Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити
повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів
розміщення першого випуску акцій. У разі неоплати (неповної
оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів
розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається
не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу
товариство не має права здійснювати операції, не пов'язані з його
заснуванням.
До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник
має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати
та обтяжувати зобов'язаннями.
4. Документ, що засвідчує право власності засновника
акціонерного товариства на акції, видається йому після повної
оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати
отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску
акцій.
Стаття 12. Відповідальність засновників акціонерного
товариства
1. Засновники акціонерного товариства несуть солідарну
відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями,
що виникли до його державної реєстрації.
2. Акціонерне товариство відповідає за пов'язаними з його
заснуванням зобов'язаннями засновників тільки у разі схвалення їх
дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, що
схвалюють такі зобов'язання засновників товариства, мають бути
проведені протягом шести місяців після державної реєстрації
товариства.
Інформація про такі зобов'язання товариства має бути
відображена у статуті товариства.
Стаття 13. Статут акціонерного товариства
1. Установчим документом акціонерного товариства є його
статут.
2. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості
про:
1) повне та скорочене найменування товариства українською
мовою;
2) тип товариства;
3) розмір статутного капіталу;
4) розмір резервного капіталу у разі його формування; { Пункт 4 частини другої статті 13 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість
кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість
кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення
привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з
викупу акцій; { Пункт 5 частини другої статті 13 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного
класу в разі їх розміщення товариством; { Частину другу статті 13 доповнено новим пунктом згідно із
Законом N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного
класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого
класу у разі розміщення привілейованих акцій; { Пункт частини другої статті 13 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного
класу у разі розміщення привілейованих акцій; { Пункт частини другої статті 13 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
9) наявність переважного права акціонерів приватного
товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються
їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації
або відсутність такого права; { Пункт 9 частини другої статті 13 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
11) порядок скликання та проведення загальних зборів;
12) компетенцію загальних зборів;
13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних
зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; { Пункт частини другої статті 13 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }
14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок
утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними
рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх
компетенції;
15) порядок внесення змін до статуту;
16) порядок припинення товариства.
3. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено
надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.
4. Статут акціонерного товариства може містити й інші
положення, що не суперечать законодавству.

Розділ III
КАПІТАЛ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 14. Статутний і власний капітал акціонерного
товариства
1. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного
товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із
ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення
(реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства
визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує
інтереси його кредиторів.
2. Власний капітал (вартість чистих активів) товариства -
різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його
зобов'язань перед іншими особами.

{ Частину третю статті 14 виключено на підставі Закону
N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }

4. Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу
акціонерного товариства ( z0858-13 ) встановлюється Національною
комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено
створення спеціального фонду для виплати дивідендів за
привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого
фонду ( z1205-11 ) встановлюється Національною комісією з цінних
паперів та фондового ринку.
Стаття 15. Збільшення статутного капіталу
1. Статутний капітал товариства збільшується шляхом
підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових
акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
2. Акціонерне товариство має право збільшувати статутний
капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх
попередніх випусків акцій.
3. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із
залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення
додаткових акцій.
Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково
розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення
акцій та встановлюється законодавством.
4. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без
залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення
номінальної вартості акцій.
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про
збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій,
якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного
капіталу.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі
наявності викуплених товариством акцій не допускається.
5. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття
збитків не допускається, крім випадків, встановлених законом.
{ Абзац перший частини п'ятої статті 15 в редакції Закону
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }
Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу
акціонерним товариством є відповідність розміру статутного
капіталу після його збільшення вимогам, передбаченим частиною
першою статті 14 цього Закону, на дату реєстрації змін до статуту
товариства.
Стаття 16. Зменшення статутного капіталу
1. Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в
порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та
фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або
шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення
їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.
2. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу
акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має
письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до
акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи
порукою, про таке рішення.
3. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не
забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після
надходження йому зазначеного в частині другій цієї статті
повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про
здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір
товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення
договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання
зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором
між товариством та кредитором.
У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією
частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не
вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань
перед ним.
4. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу
нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію
товариства.
Стаття 17. Анулювання акцій
1. Акціонерне товариство в порядку ( z1492-13 ),
встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового
ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити
статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій,
не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу. { Частина перша статті 17 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 )
від 03.02.2011 }
Стаття 18. Консолідація та дроблення акцій
1. Акціонерне товариство має право здійснити консолідацію
всіх розміщених ним акцій, внаслідок чого дві або більше акцій
конвертуються в одну нову акцію того самого типу і класу.
Обов'язковою умовою консолідації є обмін акцій старої
номінальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної
вартості для кожного з акціонерів.
2. Акціонерне товариство має право здійснити дроблення всіх
розміщених ним акцій, внаслідок чого одна акція конвертується у
дві або більше акцій того самого типу і класу.
3. Консолідація та дроблення акцій не повинні призводити до
зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства.
4. У разі консолідації або дроблення акцій до статуту
акціонерного товариства вносяться відповідні зміни в частині
номінальної вартості та кількості розміщених акцій.
5. Порядок здійснення консолідації та дроблення акцій
товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів
та фондового ринку.
Стаття 19. Резервний капітал
1. Резервний капітал формується у розмірі не менше ніж
15 відсотків статутного капіталу товариства шляхом щорічних
відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок
нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом
розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може
бути меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за
рік.
2. Резервний капітал створюється для покриття збитків
товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими
акціями. Законами можуть бути додатково передбачені також інші
напрями використання резервного капіталу.
3. Акціонерне товариство, яке здійснює розміщення тільки
простих акцій, має право формувати резервний капітал у порядку,
передбаченому частиною першою цієї статті.
4. Акціонерне товариство, яке здійснює розміщення простих та
привілейованих акцій, зобов'язане формувати резервний капітал у
порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. { Стаття 19 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від
03.02.2011 }

Розділ IV
ЦІННІ ПАПЕРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 20. Акції товариства
1. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера
щодо цього акціонерного товариства.
2. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують
виключно в бездокументарній формі. { Друге речення частини другої статті 20 набирає чинності через
тридцять місяців з дня опублікування цього Закону - див. п.1
розділу XVII цього Закону }
3. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій
двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може
передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих
акцій, що надають їх власникам різні права.
Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості
акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному
акціонеру.
4. Прості акції товариства не підлягають конвертації у
привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
5. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу
акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.
Стаття 21. Емісія цінних паперів
1. Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки
за рішенням загальних зборів.
Товариство може здійснювати розміщення інших цінних паперів,
крім акцій, за рішенням наглядової ради, якщо інше не передбачено
його статутом. Рішення про розміщення цінних паперів на суму, що
перевищує 25 відсотків вартості активів товариства, приймається
загальними зборами акціонерів.
2. Акціонерним товариствам дозволяється емісія акцій та
облігацій для переведення зобов'язань товариства у цінні папери в
порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та
фондового ринку.
Стаття 22. Ціна акцій
1. Акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж
кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою за її ринкову
вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:
розміщення акцій під час заснування товариства;
розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділу
товариства.
2. Акціонерне товариство не має права розміщувати акції за
ціною, нижчою за їх номінальну вартість. { Стаття 22 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від
03.02.2011 }
Стаття 23. Оплата цінних паперів
1. У разі розміщення акціонерним товариством цінних паперів
їх оплата здійснюється грошовими коштами або за згодою між
товариством та інвестором - майновими правами, немайновими
правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім
боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та
векселів, за винятком державних облігацій, які обмінюються на
акції Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та
публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" у випадках,
передбачених законом), іншим майном. { Абзац перший частини першої
статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4382-VI
( 4382-17 ) від 09.02.2012, N 4969-VI ( 4969-17 ) від 19.06.2012 }
Інвестор не може здійснювати оплату цінних паперів шляхом
взяття на себе зобов'язань щодо виконання для товариства робіт або
надання послуг.
Статутом акціонерного товариства можуть встановлюватися й
інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може
встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів
грошовими коштами.
2. До моменту затвердження результатів розміщення акцій
органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені
акції мають бути повністю оплачені.
3. У разі якщо майно вноситься як плата за цінні папери,
вартість такого майна повинна відповідати ринковій вартості цього
майна, визначеній відповідно до статті 8 цього Закону. { Абзац
перший частини третьої статті 23 в редакції Закону N 2994-VI
( 2994-17 ) від 03.02.2011 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »