Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву
Верховна Рада України; Закон від 16.09.2008509-VI
Документ 509-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 12.03.2011, підстава 3038-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо сприяння будівництву
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 48, ст.358 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112
Законом
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення
( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до
N 51, ст. 1122):
1) абзац перший частини першої статті 96 після слова
"розміщення" доповнити словами "підготовчих робіт до будівництва";
2) абзац перший частини другої статті 96-1 після слова
"виконання" доповнити словами "підготовчих або".
2. У Земельному кодексі України ( 2768-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):
1) пункт "ґ" статті 7, пункт "б" статті 8, пункт "б" статті
10 виключити;
2) статтю 93 після частини третьої доповнити новою частиною
такого змісту:
"4. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому
числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у
заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником
земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків,
визначених законом".
У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно
частинами п'ятою - сьомою;
3) у статті 102-1:
частину другу доповнити словами "крім випадків, передбачених
частиною третьою цієї статті";
після частини другої доповнити двома новими частинами такого
змісту:
"3. Право користування земельною ділянкою державної або
комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем
іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та
споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Строк користування земельною ділянкою державної чи
комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для
забудови не може перевищувати 50 років".
У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно
частинами п'ятою - сьомою;
4) абзац перший частини першої статті 116 доповнити словами
"або за результатами аукціону";
5) у статті 118:
у частині шостій:
перше речення після слів "подають заяву" доповнити словами
"про вибір місця розташування земельної ділянки";
друге речення викласти в такій редакції: "До заяви додаються
матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а
також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної
ділянки для ведення фермерського господарства)";
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання
дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються
у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу";
6) у статті 122:
у назві слова "по наданню земельних ділянок юридичним особам
у постійне користування" замінити словами "щодо передачі земельних
ділянок у власність або у користування";
у частинах першій - сьомій слова "надають" і "надає" замінити
відповідно словами "передають" і "передає", а слова "у постійне
користування юридичним особам" - словами "у власність або у
користування";
у частині другій слова "Районні, обласні" замінити словами
"Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні";
7) статті 123 і 124 викласти в такій редакції:
"Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або
комунальної власності у користування
1. Надання земельних ділянок державної або комунальної
власності у користування здійснюється на підставі рішень органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів
землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок;
надання в користування земельних ділянок, межі яких не
встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої
встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового
призначення, здійснюється на підставі технічної документації із
землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право
користування земельною ділянкою.
2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної
ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом
її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця
розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної,
міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної
адміністрації.
3. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною
п'ятою статті 151 цього Кодексу.
4. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання
дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються
у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
5. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних
ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем
цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на
розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується
Кабінетом Міністрів України.
6. Розроблений проект відведення земельної ділянки
погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань
земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та
охорони культурної спадщини, природоохоронним і
санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним
територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або
водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни
цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського
призначення чи водного фонду).
7. Погоджений проект відведення земельної ділянки після
одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи
у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням
про надання земельної ділянки до відповідної державної
адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або
сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які
розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень,
визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної
ділянки у користування.
8. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом
Міністрів України клопотання разом з проектом відведення земельної
ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк
подають свої пропозиції до Кабінету Міністрів України.
9. При наданні земельної ділянки у користування Верховною
Радою Автономної Республіки Крим клопотання разом із проектом
відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк
подає свої пропозиції до Верховної Ради Автономної Республіки
Крим.
10. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за
проектом її відведення здійснюється:
затвердження проекту відведення земельної ділянки;
вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів
(землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу)
земельних ділянок (у разі необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням
категорії земель та її використання і затвердженням умов надання,
у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат
сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва,
встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної
ділянки.
11. Відмову органів місцевого самоврядування або органів
державної влади в наданні земельної ділянки у користування або
залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк
може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову в
наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані
пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових
актів, затвердженої містобудівної документації та документації із
землеустрою.
Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної
ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору
оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, здійснюється за результатами
проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами
другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам,
визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу,
здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором
оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для
укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про
відчуження права оренди";
8) назву глави 20 викласти в такій редакції:
"Глава 20
Продаж земельних ділянок або прав на них
на підставі цивільно-правових договорів";
9) статтю 127 викласти в такій редакції:
"Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної
власності або прав на них
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок
державної чи комунальної власності або прав на них (оренди,
суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним
державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної
власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на
конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та
порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу";
10) у статті 128:
у частині другій:
друге речення викласти в такій редакції: "У заяві
(клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її
цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення
договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни
земельної ділянки";
доповнити абзацами другим - п'ятим такого змісту:
"До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною
ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують
право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди),
розташоване на цій земельній ділянці;
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для
громадянина - копія документа, що посвідчує особу;
в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту
підприємницької діяльності";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування
у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення
про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або
про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про
відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови";
частину четверту виключити;
частину п'яту доповнити пунктами "г" та "ґ" такого змісту:
"г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної
ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового
внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки";
друге речення частини сьомої після слова "оплату" доповнити
словами "або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної
ділянки з розстроченням платежу)";
частини восьму, дев'яту та одинадцяту викласти в такій
редакції:
"8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною
грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають
відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення
органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки
земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем
авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості
земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою
земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу
земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору
купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не
повертається.
9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть
здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не
більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з
розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України";
"11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної
або комунальної власності, зараховуються органами державної влади
або органами місцевого самоврядування відповідно до державного
та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом";
11) у статті 129:
у назві слово "Продаж" замінити словами "Особливості
продажу";
у другому реченні частини п'ятої слова "договір оренди землі"
замінити словами "документ, що посвідчує право власності на
нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній
ділянці";
12) статтю 133 викласти в такій редакції:
"Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них
1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які
належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а
також права на них - право оренди земельної ділянки, право
користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських
потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою
для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.
2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або
право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана
(передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).
3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на
частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в
натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.
4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського
призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише
банки.
5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди,
суперфіцію, емфітевзису) визначається законом";
13) назву глави 21 викласти в такій редакції:
"Глава 21
Продаж земельних ділянок або прав на них
на конкурентних засадах";
14) статті 134 і 136 викласти в такій редакції:
"Стаття 134. Обов'язковість продажу земельних ділянок
державної чи комунальної власності або прав на
них на конкурентних засадах (земельних торгах)
1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або
права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з
розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або
комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на
конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних
торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або
права на них у разі:
розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна,
що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких
відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків
відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого
майна від її викупу або укладення договору оренди;
використання земельних ділянок для користування надрами та
спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних
дозволів (ліцензій);
використання релігійними організаціями, які легалізовані в
Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
перебування в користуванні земельних ділянок або розташованих
на них будівель підприємств, установ та організацій, що належать
до державної та комунальної власності, підприємств і громадських
організацій у сферах культури і мистецтв (у тому числі
національних творчих спілок);
розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв
іноземних держав і міжнародних організацій згідно з міжнародними
договорами України;
будівництва та обслуговування лінійних об'єктів транспортної
та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів,
ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів,
електростанцій тощо);
проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів)
застарілого житлового фонду відповідно до закону;
будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на
його будівництво вже проведено.
3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі)
земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34,
36 та 121 цього Кодексу";
"Стаття 136. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах
1. Органи державної влади або органи місцевого
самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження
земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі
разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна
(будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або
прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік
таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими
лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені
під забудову земельні ділянки без урахування у випадках,
передбачених законом, результатів громадського обговорення
містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.
2. Добір земельних ділянок державної або комунальної
власності для формування переліку, зазначеного в частині першій
цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної
документації та документації із землеустрою, регіональних або
місцевих правил забудови. При доборі земельних ділянок
враховуються маркетингові дослідження, інвестиційна привабливість,
звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
3. Земельна ділянка, у тому числі та, на якій розташовані
об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або
комунальної власності, виставляється на земельні торги окремим
лотом після:
а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
та закріплення їх межовими знаками;
б) визначення вартості лота, причому вартість земельної
ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці;
в) виготовлення технічного паспорта об'єкта продажу.
4. У технічному паспорті містяться відомості про:
а) розміри земельної ділянки;
б) місце розташування (адресу);
в) форму власності (державна чи комунальна);
г) грошову оцінку земельної ділянки або прав на неї (оренди,
суперфіцію, емфітевзису) та оцінку розташованого на ній об'єкта
нерухомого майна і стартову ціну лота;
ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;
д) цільове призначення земельної ділянки;
е) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
є) інвентаризаційний опис будівель і споруд (для забудованої
земельної ділянки).
5. Технічний паспорт об'єкта продажу (лота), умови його
продажу, у тому числі (у разі необхідності) вимоги щодо граничних
термінів забудови земельної ділянки, розміру відшкодування втрат
сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва,
визначення розміру пайової участі (внеску) у створення і розвиток
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного
пункту, затверджуються органом державної влади або органом
місцевого самоврядування.
6. Положення про технічний паспорт об'єкта продажу (лота),
який виставляється на земельні торги, затверджується Кабінетом
Міністрів України.
7. Документація із землеустрою щодо відведення земельних
ділянок, які виставляються на аукціон, виготовляється на
замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування";
15) у статті 137:
у частині першій слова "виставлення на земельні торги
земельних ділянок" замінити словами "об'єкт продажу (лот)", а
слово "таких" виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Офіційна інформація про об'єкт продажу (лот) повинна
містити відомості про:
а) розміри земельної ділянки;
б) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також
види використання (пріоритетні та допустимі);
в) умови продажу та стартову ціну;
г) місце і час проведення торгів;
ґ) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
д) найменування та адресу установи, прізвище та посаду, номер
телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом
об'єкта продажу (лота)";
16) статтю 151 викласти в такій редакції:
"Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних
з вилученням (викупом) та вибором земельних
ділянок
1. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних
ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і
землекористувачами та органами державної влади або органами
місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри
земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх
вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені
для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з
урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував
нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях
усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
2. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють
відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет
Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та
передачі (надання) цих ділянок.
3. Погодження матеріалів вибору місця розташування земельних
ділянок на особливо цінних землях, а також для розміщення та
обслуговування будівель і споруд іноземних держав, міжнародних
організацій провадиться Верховною Радою України.
4. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок,
звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування
земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської,
районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної
адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних
ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться
Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій.
5. До заяви (клопотання) додаються:
а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або
відведення земельної ділянки;
б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане
місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;
в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача
(землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її
частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення
(викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для
громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
6. Типова форма заяви (клопотання) про вибір місця
розташування земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів
України.
7. Відповідний орган державної влади або орган місцевого
самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву
(клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її
копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань
земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та
охорони культурної спадщини, природоохоронних і
санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних
територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або
водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни
цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського
призначення чи водного фонду).
У разі вилучення органами виконавчої влади земельних ділянок
державної власності у межах населеного пункту матеріали заяви
(клопотання) подаються для розгляду до відповідного органу
місцевого самоврядування.
Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви
(клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській,
районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній
адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки
для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри
земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо
відведення земельної ділянки.
Вимоги щодо відведення земельної ділянки надаються цими
органами у межах їх повноважень, визначених законом.
Склад та зміст вимог щодо відведення земельної ділянки, які
надаються уповноваженими органами, визначаються Кабінетом
Міністрів України.
8. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок провадиться за
погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної
влади або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і
подають матеріали вибору місця розташування земельної ділянки до
Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх
до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.
9. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок здійснюється
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, матеріали вибору місця
розташування земельної ділянки подаються Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, яка розглядає ці матеріали і в
місячний строк подає свої пропозиції до Верховної Ради Автономної
Республіки Крим.
10. Після отримання висновків органів, зазначених у частині
сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки
для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної
Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної
влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми
повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору
земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених
матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту
відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
11. Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення
земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і
може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо
протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки
не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на
розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її
відведення вважаються анульованими.
12. Спори, пов'язані з вилученням (викупом) та вибором
земельних ділянок, вирішуються в судовому порядку";
17) пункт 1 розділу X "Перехідні положення" доповнити
абзацами другим і третім такого змісту:
"Установити, що рішення про передачу громадянам України
безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті
органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію
земельних ділянок" ( 15-92 ), є підставою для виготовлення та
видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право
власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо
складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження
місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення
проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача
в оренду таких земельних ділянок із земель державної та
комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів
(аукціонів)".
3. У Цивільному кодексі України ( 435-15 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):
1) у статті 407:
частину другу доповнити словами "крім випадків, передбачених
частиною третьою цієї статті";
доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Право користування земельною ділянкою державної або
комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може
бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до
статутного фонду, передано у заставу";
2) частину першу статті 408 доповнити словами "і для
земельних ділянок державної або комунальної власності не може
перевищувати 50 років";
3) текст статті 413 викласти в такій редакції:
"1. Власник земельної ділянки має право надати її в
користування іншій особі для будівництва промислових, побутових,
соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель
(суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або
заповіту.
2. Право користування земельною ділянкою, наданою для
забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у
порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою
цієї статті.
3. Право користування земельною ділянкою державної або
комунальної власності для забудови не може бути відчужено її
землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права
власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній
ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови
може бути встановлено на визначений або на невизначений строк,
крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
5. Строк користування земельною ділянкою державної чи
комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років".
4. У Законі України "Про основи містобудування" ( 2780-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 52, ст. 683;
2001 р., N 16, ст. 76; 2007 р., N 34, ст. 444):
1) абзац п'ятий частини другої статті 13 викласти в такій
редакції:
"розроблення та подання на затвердження регіональних правил
забудови";
2) у статті 14:
в абзаці четвертому частини першої слова "дозволу на
будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності"
замінити словами "містобудівних умов і обмежень забудови земельних
ділянок";
у частині другій слова "вихідних даних
(архітектурно-планувального завдання, завдання на проектування і
технічних умов)" замінити словами "містобудівних умов і обмежень
забудови земельних ділянок";
3) частину першу статті 16 доповнити словами "та якнайкращих
умов життєдіяльності людини";
4) частини другу і третю статті 18 виключити;
5) у частині першій статті 21 слова "на підставі" замінити
словами "відповідно до", а слово "та" замінити словами "місцевих
правил забудови з урахуванням".
5. Частину першу статті 1 Закону України "Про
відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій
за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1994 р., N 46, ст. 411; 2000 р., N 46,
ст. 398) доповнити абзацом такого змісту:
"проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання
підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт,
або без відповідної затвердженої проектної документації - у
розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

{ Пункт 6 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }

7. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24,
ст. 170; 2007 р., N 34, ст. 444):
1) у статті 31:
у пункті "а" частини першої:
підпункт 9 викласти в такій редакції:
"9) надання відповідно до закону містобудівних умов і
обмежень забудови земельних ділянок";
доповнити підпунктом 10 такого змісту:
"10) проведення громадського обговорення містобудівної
документації, місцевих правил забудови населених пунктів";
частину другу виключити;
2) пункт 12 частини першої статті 44 викласти в такій
редакції:
"12) видача замовникам відповідно до законодавства
містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок за межами
населених пунктів".
8. У пункті 5 статті 22 Закону України "Про столицю України -
місто-герой Київ" ( 401-14 ) (Відомості Верховної Ради України,
1999 р., N 11, ст. 79) слова "інвесторів (забудовників)" замінити
словами "замовників будівництва", а слова "з метою поліпшення
фінансового забезпечення комплексної забудови міста" - словами
"але не вище граничного розміру, встановленого законом".
9. У Законі України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246;
2006 р., N 39, ст. 342; 2007 р., N 34, ст. 444):
1) абзац сьомий та одинадцятий статті 1 викласти в такій
редакції:
"містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки -
документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог
до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності
забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від
червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та
озеленення, інші вимоги до об'єктів містобудування, встановлені
законодавством та затвердженою містобудівною документацією";
"замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має
у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у
встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її
забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом
знесення) об'єкта містобудування";
2) в абзаці восьмому статті 1, частині першій статті 15,
абзаці третьому статті 22, абзацах третьому та четвертому статті
23 слова "архітектурно-планувальне завдання" в усіх відмінках і
числах замінити словами "містобудівні умови і обмеження забудови
земельної ділянки" у відповідному відмінку і числі;
3) статтю 5 викласти в такій редакції:
"Стаття 5. Вихідні дані на проектування
Розроблення проектів (проектування) об'єктів архітектури
здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких
належать:
містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної
ділянки;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта
архітектури;
завдання на проектування об'єкта архітектури.
Надання завдання на проектування є обов'язком замовника
(забудовника) і здійснюється в порядку виконання умов договору з
розробником проекту (архітектором).
Надання містобудівних умов і обмежень забудови відповідної
земельної ділянки та технічних умов щодо інженерного забезпечення
об'єкта архітектури здійснюється в порядку, встановленому
законодавством.
До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки
не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних
рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші
умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством,
містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження
існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та
культури.
Додержання вихідних даних при проектуванні об'єкта
архітектури є обов'язковим";
4) у статті 7:
після частини другої доповнити двома новими частинами такого
змісту:
"Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена
відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень, не підлягає
погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування та органами охорони культурної спадщини,
природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами.
Проектна документація на будівництво об'єктів погоджується з
підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні
умови щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури, лише у
разі неможливості виконання цих умов при проектуванні об'єкта".
У зв'язку з цим частини третю - десяту вважати відповідно
частинами п'ятою - дванадцятою;
частину сьому викласти в такій редакції:
"Затвердження проекту замовником може бути здійснено за
наявності погодження архітектурно-планувальної частини проекту
місцевим органом містобудування та архітектури і позитивного
висновку державної експертизи";
5) статтю 14 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та
архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній
частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах
загальноміського значення";
6) у статті 15:
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом і діє на
громадських засадах. Не допускається стягнення коштів із
замовників (забудовників) та розробників проектів за підготовку до
розгляду та розгляд цих проектів на засіданнях
архітектурно-містобудівної ради".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
у частині третій слова "умов архітектурно-планувального
завдання" замінити словами "містобудівних умов і обмежень забудови
земельної ділянки", а слова "і надаватися відповідні висновки"
виключити;
7) частину другу статті 17 викласти в такій редакції:
"Відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов'язаних із
створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію в
порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";
8) статтю 26 доповнити частиною другою такого змісту:
"Проектна організація, яка розробляла проектну документацію,
а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть
відповідальність за відповідність проектної документації вихідним
даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і
правил, регіональним і місцевим правилам забудови";
9) статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною
такого змісту:
"Істотною умовою договору про створення твору містобудування
є правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну
документацію з планування територій після передачі її замовнику".
У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно
частинами четвертою - сьомою.

{ Пункт 10 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 }

11. Статтю 1 Закону України "Про державний контроль за
використанням та охороною земель" ( 963-15 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2003 р., N 39, ст. 350; 2008 р., N 24, ст. 237)
після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
"невикористання земельної ділянки, переданої під забудову, -
порушення особою встановлених при передачі у власність або у
користування земельної ділянки граничних термінів її забудови".
У зв'язку з цим абзаци дев'ятий - п'ятнадцятий вважати
відповідно абзацами десятим - шістнадцятим.
12. У Законі України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., N 27-28,
ст. 253):
1) текст статті 8-1 викласти в такій редакції:
"Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної
власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам,
внесено до статутного фонду, передано у заставу";
2) у статті 9:
частину другу доповнити словами "із зазначенням її ціни та
інших умов, на яких вона продається";
доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:
"Не допускається продаж орендованих земельних ділянок
державної або комунальної власності, строк дії договору оренди
яких не закінчився та на яких розпочато будівництво об'єктів
житлового та/або нежитлового призначення, або розпочато
проектно-вишукувальні роботи для будівництва таких об'єктів.
Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в
оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної
ділянки";
3) у статті 15:
частину першу доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
"умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду
права оренди земельної ділянки";
в абзаці шостому частини четвертої слова "у випадках,
передбачених цим Законом" замінити словами "у разі його
розроблення згідно із законом";
4) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Порядок укладення договору оренди землі
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель
приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи,
яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку
земельну ділянку.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель
державної або комунальної власності здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому
Земельним кодексом України ( 2768-14 ), або за результатами
аукціону.
Укладення договору оренди земельної ділянки може бути
здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку
спадкування";
5) частину першу статті 31 доповнити абзацом сьомим такого
змісту:
"відчуження права оренди земельної ділянки
заставодержателем".
13. Абзац сьомий статті 9 Закону України "Про державну
експертизу землевпорядної документації" ( 1808-15 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2004 р., N 38, ст. 471) викласти в такій
редакції:
"проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а
також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення".
14. Абзац другий частини першої статті 27 Закону України "Про
благоустрій населених пунктів" ( 2807-15 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517) доповнити реченням такого
змісту: "Підготовчі роботи до будівництва можуть бути здійснені на
підставі дозволу на виконання підготовчих робіт, наданого в
порядку, визначеному законодавством".
II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім:
підпунктів 2, 4 пункту 4, абзаців третього та четвертого
підпункту 1 та підпункту 2 пункту 7, підпунктів 1-4 та абзацу
п'ятого підпункту 6 пункту 9, абзаців сьомого та восьмого
підпункту 2, підпунктів 5, 10, 11, 13, 16, 17, 20 пункту 10
розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців
з дня набрання чинності цим Законом. Дозвіл на будівництво об'єкта
містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та
технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на
виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності
підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають
чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом,
а щодо об'єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до
завершення їх будівництва;
пункту 6 розділу I цього Закону, який набирає чинності з
1 січня 2010 року;
підпункту 18 пункту 10 розділу I цього Закону, який набирає
чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.
2. Абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону
діє протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. { Пункт 2 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 }
3. Прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом
рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про
надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної
ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання
чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень
проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду
таких земельних ділянок із земель державної та комунальної
власності здійснюється без проведення земельних торгів
(аукціонів). { Пункт 3 розділу II в редакції Закону N 2367-VI ( 2367-17 ) від
29.06.2010 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »