Документ 469-92-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 21.10.1998, підстава 1672-98-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 12 серпня 1992 р. N 469
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1672 ( 1672-98-п ) від 21.10.98 )
Питання Міністерства охорони
здоров'я України
( Додатково див. Постанови КМ
N 812 ( 812-95-п ) від 13.10.95
N 819 ( 819-95-п ) від 16.10.95
N 899 ( 899-95-п ) від 10.11.95
N 1406 ( 1406-96-п ) від 25.11.96
N 48 ( 48-97-п ) від 22.01.97 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Міністерство охорони здоров'я
України, що додається.
2. Установити граничну чисельність працівників центрального
апарату Міністерства охорони здоров'я України у кількості 250
одиниць.
Дозволити Міністерству охорони здоров'я України мати п'ятьох
заступників Міністра, в тому числі одного першого, і колегію у
кількості дев'яти чоловік. ( Ввести додатково посаду заступника Міністра охорони здоров'я
України згідно з Постановою КМ N 812 ( 812-95-п ) від 13.10.95 )
( Ввести до складу колегії Міністерства охорони здоров'я
начальників медичних управлінь і служб Міністерства оборони,
Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки і Державного
комітету у справах охорони державного кордону, збільшити
кількість її членів на 4 одиниці згідно з Постановою КМ N 819
( 819-95-п ) від 16.10.95 )
( Ввести посаду заступника Міністра охорони здоров'я України,
скасувавши посаду першого заступника Міністра охорони здоров'я
України згідно з Постановою КМ N 899 ( 899-95-п ) від 10.11.95 )
( Ввести додатково посаду заступника Міністра охорони здоров'я
України - Головного державного інспектора України з контролю
якості лікарських засобів у межах граничної чисельності
працівників центрального апарату Міністерства згідно з Постановою
КМ N 1406 ( 1406-96-п ) від 25.11.96 )
( У зв'язку з введенням додатково посади заступника Міністра
охорони здоров'я України - Головного державного інспектора
України з контролю якості лікарських засобів скоротити одну
посаду заступника Міністра охорони здоров'я України згідно з
Постановою КМ N 48 ( 48-97-п ) від 22.01.97 )
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Ради Міністрів УРСР від 21 січня 1969 р. N 46 "Про
затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я
Української РСР" (ЗП УРСР, 1969 р., N 1, ст. 11);
пункт 1 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР
від 14 червня 1991 р. N 41 ( 41-91-п ) "Про зміну та визнання
такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду Української РСР"
(ЗП УРСР, 1991 р., N 6, ст.48).

Прем'єр-міністр України В. ФОКІН
Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ
Інд.28

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 серпня 1992 р. N 469

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство охорони здоров'я

1. Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) є центральним органом
державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів
України.
Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони
здоров'я, координує діяльність національної служби охорони
здоров'я по збереженню і зміцненню здоров'я громадян на основі
розвитку профілактики захворювань і формування здорового способу
життя, організації висококваліфікованої медичної допомоги
населенню.
2. МОЗ у своїй діяльності керується Конституцією ( 888-09 )
і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і
розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями
Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї
компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства
України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
МОЗ узагальнює практику застосування законодавства з питань,
що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його
удосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями МОЗ є:
розробка пріоритетних напрямів діяльності національної служби
охорони здоров'я, забезпечення гарантованого рівня кваліфікованої
медичної допомоги населенню закладами охорони здоров'я усіх форм
власності;
здійснення заходів, спрямованих на розвиток профілактичного
напряму в охороні здоров'я населення, формування здорового способу
життя;
забезпечення надання державними закладами охорони здоров'я
загальнодоступної, переважно безплатної, висококваліфікованої
медичної допомоги населенню;
сертифікація рівня медичних послуг, що надаються населенню
закладами охорони здоров'я незалежно від форм власності та
особами, які займаються індивідуальною медичною діяльністю;
розробка прогнозів і показників розвитку національної служби
охорони здоров'я, пов'язаних із змінами форм власності;
охорона материнства і дитинства;
розробка і координація заходів щодо забезпечення
санітарно-епідемічного благополуччя населення;
здійснення медичного контролю і видача дозволів на
застосування ліків і методик, організацію промислового випуску або
закупівлю лікарських засобів, бактерійних і вірусних препаратів,
інших виробів медичного призначення, нагляд за їх постачанням
населенню та закладам охорони здоров'я;
розвиток пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі
медицини і забезпечення їх ефективності, впровадження в практику
досягнень науки, техніки і передового досвіду;
організація підготовки медичних і фармацевтичних працівників,
удосконалення їх знань і практичних навичок;
впровадження у діяльність національної служби охорони
здоров'я економічних методів управління, різних форм
господарювання;
координація розвитку мережі закладів охорони здоров'я.
4. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:
а) забезпечує реалізацію державної політики щодо охорони
здоров'я, розробляє проекти відповідних державних програм на
перспективу, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про
їх фінансове забезпечення;
б) здійснює координацію діяльності закладів охорони здоров'я,
науково-дослідних, інших підприємств і установ, що перебувають в
його функціональному управлінні, з питань діагностики, лікування і
профілактики захворювань, формування здорового способу життя,
охорони території України від занесення і поширення карантинних та
інших інфекційних захворювань і забезпечення
санітарно-епідемічного благополуччя населення;
в) організовує вивчення впливу навколишнього природного
середовища на здоров'я людини, розробляє заходи, спрямовані на
недопущення шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на
здоров'я людини, бере участь у визначенні напрямів та проведенні
разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади
України, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями роботи з
метою запобігання хворобам, зниження захворюваності, інвалідності
та смертності;
г) готує та подає до Уряду пропозиції про підписання
міжурядових угод з питань охорони здоров'я;
д) розробляє разом з ДКНТ, Академією наук, іншими
заінтересованими органами науково-технічні програми з охорони
здоров'я та біології людини;
є) розробляє і впроваджує у діяльність національної служби
охорони здоров'я нові умови господарювання виходячи із законів
ринкової економіки; затверджує типові програми обов'язкового та
плани добровільного медичного страхування населення, технологічні
стандарти медичних послуг і рекомендації щодо встановлення та
зміни тарифів на медичні послуги (відповідно до зміни індексу
цін);
ж) проводить в органах і закладах охорони здоров'я
організаційно-методичну роботу по реалізації державної політики в
галузі праці та заробітної плати;
з) забезпечує державний санітарний нагляд за виконанням
підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм
власності та громадянами законодавства з питань
санітарно-епідемічного благополуччя населення;
і) установлює за погодженням з Мінпраці і Радою Федерації
незалежних профспілок України гранично допустимі показники і
характеристики шкідливих факторів для здоров'я людини, проводить
санітарно-гігієнічні дослідження на промислових підприємствах,
організує охорону території України від занесення і поширення
карантинних та інших інфекційних захворювань, здійснює
санітарно-гігієнічну експертизу, разом з Мінприроди бере участь у
державній екологічній експертизі і дає оцінку повноти й
обгрунтованості проведення заходів щодо охорони здоров'я населення
та навколишнього природного середовища (в тому числі в закладах,
що перебувають у його функціональному управлінні), розробляє,
затверджує і вводить у дію відповідно до законодавства нормативи
екологічної безпеки, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні норми
й правила, норми радіаційної безпеки, гігієнічні нормативи,
встановлює стандарти якості лікарських засобів, імунологічних
препаратів, питної води, медичних приладів;
к) здійснює разом з відповідними центральними органами
державної виконавчої влади України, а також органами Республіки
Крим вибірковий контроль за рівнем радіаційного забруднення
харчових продуктів, водоймищ і грунтів, бере участь у складанні
експертних висновків щодо визначення категорії зон радіоактивного
забруднення територій, а у разі перевищення нормативів вносить
відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів України;
л) погоджує стандарти, технічні умови, іншу
нормативно-технічну документацію на харчові продукти, питну воду,
нові хімічні речовини, промислові вироби, полімерні і синтетичні
матеріали, а також введення нових технологічних процесів,
устаткування, приладів, які можуть шкідливо впливати на здоров'я;
дає дозвіл на застосування нових хімічних речовин, засобів і
методів для виробництва і обробки продуктів харчування, а також
використання стимуляторів росту рослин і тварин, хімічних засобів
захисту рослин;
м) вносить пропозиції щодо заборони або тимчасового
припинення експлуатації діючих об'єктів, які можуть завдати шкоди
здоров'ю людей викидами, відходами або покидьками, а також
будівництва об'єктів у разі відхилення від затверджених проектів,
порушення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил;
погоджує відведення земельних ділянок під будівництво і
проекти розміщення, будівництва, реконструкції, технічного
переобладнання підприємств, будівель, споруд;
н) установлює порядок:
надання населенню швидкої медичної допомоги спеціальною
службою;
здійснення заходів щодо підготовки органів, закладів охорони
здоров'я і підприємств, що перебувають у функціональному
управлінні Міністерства, для надання медичної допомоги в
екстремальних і надзвичайних умовах, проведення наукових
досліджень з цієї проблеми;
матеріально-технічного забезпечення медичних формувань та
установ, призначених для Міноборони, Цивільної оборони та служби
екстремальної медицини (у військовий час) за погодженням з
Міндержресурсів;
визначення разом з Радою Федерації незалежних профспілок
України і Мінпраці виробництв, професій та робіт із важкими і
шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці
жінок і осіб, молодших 18 років; надання додаткової відпустки,
встановлення скороченого робочого дня;
медичного відбору і направлення хворих для
санаторно-курортного лікування (за погодженням з Радою Федерації
незалежних профспілок України);
організації та відкриття санаторно-курортних закладів на
території України (за погодженням з Радою Федерації незалежних
профспілок України);
о) організує разом з іншими центральними органами державної
виконавчої влади України, органами Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
систематичне медичне обстеження (диспансеризацію) і визначення
рівня доз опромінення осіб, які брали участь у ліквідації аварії
на Чорнобильській АЕС та її наслідків, евакуйованих і відселених
із зон відчуження, безумовного (обов'язкового) та гарантованого
добровільного відселення населення, яке проживає на радіаційно
забруднених територіях;
п) розробляє рекомендації щодо встановлення для громадян, які
постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, додаткових
норм раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних,
лікувально-санаторних і курортних закладах, затверджує медичні і
фізіологічні норми харчування для зазначеної категорії осіб (у
тому числі вагітних жінок і дітей);
р) вживає заходів до підготовки органів і закладів охорони
здоров'я для роботи в екстремальних і надзвичайних умовах, надання
медичної допомоги у осередках уражень, проведення наукових
досліджень з проблем медичного захисту населення; організує та
забезпечує діяльність державних міжвідомчих надзвичайних комісій з
охорони здоров'я населення;
с) здійснює експертне обстеження для встановлення
інвалідності громадян;
т) забезпечує методичне керівництво судово-медичною і
судово-психіатричною експертизою;
у) розробляє і проводить заходи, спрямовані на охорону
материнства і дитинства, організує правову допомогу в цій справі,
проводить разом із заінтересованими центральними органами
державної виконавчої влади України роботу по охороні праці жінок і
підлітків, оздоровленню, фізичному і гігієнічному вихованню дітей,
контролює стан здоров'я та якість харчування дітей у дитячих
дошкільних і навчально-виховних закладах незалежно від відомчої
належності, встановлює обов'язкові вимоги до виробництва,
реалізації та споживання продуктів дитячого харчування; погоджує
обсяги навчально-трудового навантаження, а також зразковий режим
занять з дітьми в зазначених закладах;
ф) визначає потребу закладів охорони здоров'я і населення у
виробах медичного призначення (в лікарських засобах, бактерійних і
вірусних препаратах, вітамінах, окулярній оптиці та інших аптечних
товарах, а також у виробах медичної техніки, запасних частинах до
них) і в санітарному автотранспорті, забезпечує їх постачання
виробами медичного призначення та організує експлуатацію і ремонт
медичної техніки;
дає дозвіл на використання і впровадження у виробництво
лікарських засобів, препаратів крові та кровозамінників,
бактерійних і вірусних препаратів, виробів медичної техніки й
оснащення, розроблених і випробуваних у закладах охорони здоров'я
України, установлює вимоги до технологічних умов їх виготовлення
та використання;
х) визначає стратегію наукових досліджень у національній
службі охорони здоров'я, розробляє основні напрями розвитку
пріоритетних наукових досліджень у галузі медицини, здійснює
формування і розміщення замовлень на проведення прикладних і
фундаментальних наукових робіт науковими закладами МОЗ, Академії
наук, інших центральних органів державної виконавчої влади
України та відповідних органів інших країн, забезпечує
впровадження в практику досягнень науки, техніки і передового
досвіду, ефективну діяльність системи наукової медичної
інформації, патентно-ліцензійної служби;
подає організаційно-методичну допомогу редколегіям профільних
наукових журналів;
ц) розробляє і вдосконалює систему медичної та фармацевтичної
освіти, визначає потребу і вимоги до професійної підготовки та
перепідготовки медичних і фармацевтичних працівників, у тому числі
висококваліфікованих наукових і науково-педагогічних кадрів через
аспірантуру та докторантуру;
затверджує перелік вищих навчальних закладів, підготовка в
яких дає право фахівцям на займання медичною та фармацевтичною
діяльністю, а також типові навчальні плани (за погодженням з
Міносвіти), бере участь у проведенні державної атестації та
акредитації медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів;
розробляє нормативи та організує нострофікацію іноземних
дипломів медичних і фармацевтичних працівників, видає їм дозвіл на
медичну практику в Україні;
ч) сприяє створенню малих та інших підприємств, асоціацій,
об'єднань; видає суб'єктам підприємницької діяльності спеціальні
дозволи (ліцензії) на медичну практику, виготовлення і реалізацію
медикаментів;
ш) затверджує переліки закладів національної служби охорони
здоров'я, медичних і фармацевтичних працівників, разом з
Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров'я
України розробляє і здійснює заходи щодо захисту соціальних та
економічних інтересів медичних і фармацевтичних працівників в
умовах ринкової економіки, впровадження у діяльність національної
служби охорони здоров'я господарського механізму;
щ) розробляє та затверджує нормативні акти, що регламентують
внутрішній розпорядок й умови утримання і лікування хворих у
закладах охорони здоров'я;
ю) фінансує в установленому порядку заклади охорони здоров'я,
що перебувають у функціональному управлінні Міністерства,
проводить конкурси науково-дослідних робіт з питань охорони
здоров'я та фінансує реалізацію кращих проектів незалежно від
відомчої належності організацій-виконавців;
я) одержує в установленому порядку статистичну і
бухгалтерську звітність, забезпечує централізацію обліку,
організує в закладах охорони здоров'я, що перебувають у його
функціональному управлінні, контрольно-ревізійну роботу, перевірку
збереження коштів і матеріальних цінностей та додержання режиму
економії, здійснює контроль за правильним веденням і достовірністю
обліку та звітності, а також вживає заходів для відшкодування
матеріальних збитків згідно з чинним законодавством.
5. МОЗ при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з
іншими центральними органами державної виконавчої влади України,
органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями,
органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з
відповідними органами інших держав.
6. МОЗ у межах своїх повноважень видає на основі й на
виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх
виконання.
МОЗ у разі необхідності видає разом з іншими центральними, а
також місцевими органами державної виконавчої влади та
громадськими об'єднаннями спільні акти.
Рішення Міністерства з питань охорони здоров'я, видані у
межах його компетенції, є обов'язковими для центральних і місцевих
органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і
організацій.
7. МОЗ очолює Міністр, який призначається відповідно до
Конституції України.
Міністр охорони здоров'я має заступників, яких за його
поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків
між заступниками Міністра провадиться Міністром.
Міністр охорони здоров'я несе персональну відповідальність за
виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним
своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників
Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
8. Для погодження вирішення питань, що належать до
повноважень МОЗ, обговорення найважливіших напрямів діяльності і
розвитку галузі у Міністерстві утворюється колегія в складі
Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, інших
керівних працівників Міністерства, представників республіканських
громадських організацій інвалідів.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів державної виконавчої влади.
Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
Міністерства.
9. З метою проведення науково-методичної роботи щодо розвитку
медичної науки, визначення її пріоритетних напрямів, організації
фундаментальних досліджень медико-біологічного профілю, експертизи
наукових програм, співробітництва з ДКНТ, Академією наук,
науковими установами інших країн у МОЗ створюється вчена медична
рада.
10. Для встановлення гігієнічних регламентів і реєстрації
хімічних речовин, впровадження в практику нових виробів медичної
техніки і лікувальних засобів, а також імунобіологічних
препаратів при МОЗ створюються на громадських засадах комітети з
нової медичної техніки, гігієнічної регламентації та реєстрації
хімічних речовин, стандартизації та контролю медичних і
імунобіологічних препаратів.
11. МОЗ організує розгляд листів, пропозицій, заяв і скарг
громадян і вживає заходів до усунення недоліків, про які
повідомляється.
12. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату МОЗ затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Структура центрального апарату Міністерства затверджується
Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату Міністерства і положення
про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
13. МОЗ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в
установах банків, печатку із зображенням Державного герба України
і своїм найменуванням.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору