Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України
Указ Президента України; Положення від 13.04.2011466/2011
Документ 466/2011, чинний, поточна редакція — Прийняття від 13.04.2011
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 21.04.2011. Подивитися в історії? )

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Державну службу
фінансового моніторингу України

1. Затвердити Положення про Державну службу фінансового
моніторингу України (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента
України від 24 грудня 2004 року N 1527 ( 1527/2004 ) "Про
Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України".
3. Кабінету Міністрів України привести у тримісячний строк
свої акти у відповідність із цим Указом.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 13 квітня 2011 року
N 466/2011

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 13 квітня 2011 року N 466/2011
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу фінансового моніторингу України

1. Державна служба фінансового моніторингу України
(Держфінмоніторинг України) є центральним органом виконавчої
влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України через Міністра фінансів України (далі -
Міністр).
Держфінмоніторинг України входить до системи органів
виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики
у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2. Держфінмоніторинг України у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства
фінансів України, іншими актами законодавства України, а також
дорученнями Президента України та Міністра.
3. Основними завданнями Держфінмоніторингу України є:
1) реалізація державної політики у сфері запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму, а також внесення пропозицій
щодо її формування;
2) збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові
операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові
операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою у
легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванні тероризму;
3) створення та забезпечення функціонування єдиної державної
інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму.
4. Держфінмоніторинг України відповідно до покладених на неї
завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань,
що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо
вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів та в
установленому порядку подає їх Міністрові;
2) подає запити до органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання щодо одержання
інформації (у тому числі копій документів, що її підтверджують),
необхідної для виконання покладених на неї завдань;
3) співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними
органами, діяльність яких пов'язана із запобіганням та протидією
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванню тероризму;
4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова
операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій
можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає
правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення згідно з
кримінально-процесуальним законодавством, а також розвідувальним
органам для провадження оперативно-розшукової діяльності
відповідні узагальнені та додаткові матеріали і одержує від них
інформацію про хід їх розгляду;
5) у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що
фінансова операція або клієнт пов'язані із вчиненням діяння,
визначеного Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ), що не
стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію відповідному
правоохоронному або розвідувальному органу у вигляді узагальнених
матеріалів;
6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування
тероризму;
8) проводить узагальнення стану здійснених державними
органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;
9) розробляє у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму нормативно-правові акти щодо:
форм обліку та подання інформації, пов'язаної зі здійсненням
фінансового моніторингу, та порядку їх заповнення;
форми та структури узагальнених матеріалів, що подаються
правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення згідно з
кримінально-процесуальним законодавством, а також розвідувальним
органам для провадження оперативно-розшукової діяльності;
порядку повідомлення суб'єктів первинного фінансового
моніторингу про факт порушення кримінальної справи (або про факт
закриття кримінальної справи в ході досудового слідства) за їх
повідомленнями та надання інформації про прийняті рішення в таких
кримінальних справах суб'єктам фінансового моніторингу;
порядку доведення до відома суб'єктів первинного фінансового
моніторингу переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної
діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
обсягу та порядку надання суб'єктам державного фінансового
моніторингу інформації для підвищення ефективності здійснення
нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового
моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванню тероризму;
порядку погодження терміну подання суб'єктами первинного
фінансового моніторингу запитуваної Держфінмоніторингом України
інформації;
порядку зупинення та поновлення проведення фінансової
операції як такої, що може бути пов'язана з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванням тероризму, зупинення проведення чи забезпечення
моніторингу фінансової операції особи;
порядку надання Держфінмоніторингу України інформації щодо
відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції
якого стали об'єктом фінансового моніторингу;
здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного
фінансового моніторингу, регулювання та нагляд за діяльністю яких
здійснюється Держфінмоніторингом України;
проведення перевірок суб'єктів первинного фінансового
моніторингу, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює
Держфінмоніторинг України, та розгляду справ про порушення ними
вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму;
оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення,
вчинені працівниками суб'єктів первинного фінансового моніторингу,
відповідальними за проведення внутрішнього фінансового
моніторингу;
призначення та вимог до кваліфікації працівника суб'єкта
первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення
фінансового моніторингу;
навчання працівників суб'єктів первинного фінансового
моніторингу, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового
моніторингу, відповідно до законодавства України;
10) погоджує проекти нормативно-правових актів суб'єктів
державного фінансового моніторингу з питань запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму, а також погоджує із суб'єктами
державного фінансового моніторингу проекти своїх
нормативно-правових актів щодо виконання відповідними суб'єктами
первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
11) проводить аналіз ефективності заходів щодо функціонування
системи фінансового моніторингу в державі на підставі інформації,
поданої органами державної влади;
12) вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу
дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і в разі
виявлення порушень законодавства вживає заходів, передбачених
законами, а також повідомляє про це орган, що здійснює нагляд за
таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу;
13) забезпечує координацію діяльності державних органів у
сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
14) забезпечує організацію та координацію роботи з
перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів
державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників
суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за
проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванням тероризму;
15) надає відповідно до законодавства суб'єктам державного
фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності
здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного
фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання
та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму;
16) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу
після надходження відповідної інформації від правоохоронних
органів, уповноважених приймати рішення відповідно до
кримінально-процесуального законодавства, про факт порушення
кримінальної справи (або про факт закриття кримінальної справи в
ході досудового слідства) за повідомленням такого суб'єкта, що
надійшло до Держфінмоніторингу України, а також надає йому
інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними
справами з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта
державного фінансового моніторингу;
17) надає роз'яснення щодо застосування нормативно-правових
актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
18) бере участь за дорученням Президента України, Кабінету
Міністрів України у підготовці міжнародних договорів України з
питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу України;
19) визначає критерії ризиків;
20) забезпечує ведення обліку:
інформації про фінансові операції, що стали об'єктом
фінансового моніторингу;
узагальнених та додаткових матеріалів, наданих правоохоронним
органам, а також процесуальних рішень, прийнятих за результатами
їх розгляду правоохоронними органами;
інформації про результати досудового слідства та постановлені
судові рішення у справах, у розслідуванні яких використовувалися
(використовуються) надані узагальнені матеріали;
інформації про конфісковані активи та активи, на які
накладено арешт, у справах, у розслідуванні яких використовувалися
(використовуються) надані узагальнені матеріали;
надісланих і виконаних міжнародних запитів про
співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму;
21) як суб'єкт державного фінансового моніторингу, що
відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону України
"Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" ( 249-15 )
(далі - Закон) здійснює регулювання та нагляд за діяльністю
суб'єктів первинного фінансового моніторингу:
здійснює нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного
фінансового моніторингу, зокрема, шляхом проведення планових та
позапланових перевірок, у тому числі виїзних;
забезпечує надання методологічної, методичної та іншої
допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
здійснює регулювання та нагляд з урахуванням політики,
процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення
відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного
фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності
таких суб'єктів у цій сфері;
вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу
виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі
виявлення порушень таких вимог вживає заходів, передбачених
законом;
проводить перевірку організації професійної підготовки
працівників та керівників підрозділів, відповідальних за
проведення фінансового моніторингу;
забезпечує зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів
первинного та державного фінансового моніторингу, правоохоронних і
розвідувальних органів;
визначає і розробляє процедуру застосування відповідних
запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або виконують
неналежним чином рекомендації міжнародних, міжурядових
організацій, діяльність яких пов'язана з боротьбою з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванням тероризму;
22) здійснює управління об'єктами державної власності
відповідно до законодавства;
23) забезпечує взаємодію із засобами масової інформації та
громадськістю;
24) здійснює інші повноваження, визначені законами України та
покладені на неї Президентом України.
5. Держфінмоніторинг України з метою організації своєї
діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо
запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті
Держфінмоніторингу України, на підприємствах, в установах та
організаціях, що належать до сфери її управління;
2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат
Держфінмоніторингу України та на керівні посади на підприємствах,
в установах та організаціях, що належать до сфери її управління,
формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні
посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців та працівників
апарату Держфінмоніторингу України;
3) організовує планово-фінансову роботу в апараті
Держфінмоніторингу України, на підприємствах, в установах та
організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює
контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів,
забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
4) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки
та мобілізаційної готовності держави в межах повноважень,
визначених законодавством;
5) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її
збереженням у Держфінмоніторингу України, на підприємствах, в
установах та організаціях, що належать до сфери її управління.
6. Держфінмоніторинг України для виконання покладених на
нього завдань має право в установленому порядку:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні
окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній
основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої
влади;
2) одержувати безоплатно в установленому законодавством
порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів,
Національного банку України, органів місцевого самоврядування,
суб'єктів господарювання, підприємств, установ та організацій
інформацію (довідки, копії документів), у тому чисті інформацію,
що становить банківську або комерційну таємницю, необхідну для
виконання покладених на Держфінмоніторинг України завдань;
3) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ,
у тому числі автоматизований, до баз даних суб'єктів державного
фінансового моніторингу та інших органів державної влади, а також
користуватися відповідними інформаційними базами даних державних
органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і
комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними
засобами;
4) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
5) у рамках міжнародного співробітництва:
укладати в установленому законодавством порядку міжнародні
договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших
держав з питань співробітництва у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванню тероризму;
здійснювати міжнародне співробітництво з відповідними
органами іноземних держав у частині обміну досвідом та
інформацією, пов'язаними із запобіганням та протидією легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму;
забезпечувати співробітництво з Групою з розробки фінансових
заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими
міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на
забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму.
7. Держфінмоніторинг України для здійснення своїх повноважень
має право утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати згідно із
законодавством підприємства, установи, організації та відповідні
навчальні заклади.
8. Держфінмоніторинг України у процесі виконання покладених
на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами
виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними
Президентом України, органами місцевого самоврядування,
об'єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців,
відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій,
підприємствами, установами, організаціями.
9. Держфінмоніторинг України у межах своїх повноважень, на
основі і на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів
України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету
Міністрів України, наказів та доручень Міністра видає накази
організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою
Держфінмоніторингу України.
10. Держфінмоніторинг України очолює Голова, якого призначає
на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на
підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент
України.
11. Голова Держфінмоніторингу України:
1) очолює Держфінмоніторинг України, здійснює керівництво її
діяльністю, представляє Держфінмоніторинг України у відносинах з
іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;
2) вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо формування
державної політики у відповідній сфері та розроблені
Держфінмоніторингом України проекти законів, актів Президента
України та Кабінету Міністрів України;
3) вносить на розгляд Міністра проекти нормативно-правових
актів Мінфіну України з питань, що належать до сфери діяльності
Держфінмоніторингу України;
4) забезпечує виконання Держфінмоніторингом України актів та
доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;
5) затверджує за погодженням з Міністром схвалені на
засіданні колегії річний план роботи Держфінмоніторингу України,
заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її
діяльності відповідно до визначених завдань;
6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи
Держфінмоніторингу України та покладених на неї завдань, про
усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення
перевірок діяльності Держфінмоніторингу України, а також про
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених
порушеннях;
7) вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади
своїх заступників;
8) затверджує розподіл обов'язків між своїми заступниками;
9) затверджує за погодженням із Міністром структуру апарату
Держфінмоніторингу України, затверджує положення про структурні
підрозділи апарату;
10) забезпечує виконанням наданих Міністром доручень;
11) забезпечує взаємодію Держфінмоніторингу України з
визначеним Міністром структурним підрозділом Мінфіну України;
12) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку
обміну інформацією між Мінфіном України та Держфінмоніторингом
України та вчасність її подання;
13) скликає та проводить наради з питань, що належать до її
компетенції;
14) представляє в установленому порядку Держфінмоніторинг
України у відносинах з іншими державними органами, органами влади
Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її
межами;
15) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з
Міністром керівників і заступників керівників структурних
підрозділів апарату Держфінмоніторингу України, призначає на
посади та звільняє з посад інших державних службовців та
працівників апарату Держфінмоніторингу України;
16) приймає рішення щодо заохочення, притягнення до
дисциплінарної відповідальності державних службовців та
працівників апарату Держфінмоніторингу України;
17) вносить подання щодо представлення в установленому
порядку державних службовців та працівників апарату
Держфінмоніторингу України, підприємств, установ та організацій,
що належать до сфери її управління, до відзначення державними
нагородами України.
12. Голова Держфінмоніторингу України має двох заступників, у
тому числі одного першого.
Першого заступника, заступника Голови Держфінмоніторингу
України призначає на посади Президент України за поданням
Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови
Держфінмоніторингу України, погоджених із Міністром.
Першого заступника, заступника Голови Держфінмоніторингу
України звільняє з посад Президент України.
13. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Держфінмоніторингу України, обговорення найважливіших
напрямів її діяльності у Держфінмоніторингу України утворюється
колегія у складі Голови Держфінмоніторингу України (голова
колегії), першого заступника та заступника Голови
Держфінмоніторингу України за посадою, визначених посадових осіб
Мінфіну України. У разі потреби до складу колегії
Держфінмоніторингу України можуть входити керівники структурних
підрозділів Держфінмоніторингу України, а також у встановленому
порядку інші особи.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання
відповідного наказу Держфінмоніторингу України.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових
консультацій з основних питань діяльності у Держфінмоніторингу
України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні,
дорадчі органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або
тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та
персональний склад, положення про них затверджуються Головою
Держфінмоніторингу України.
14. Положення про Держфінмоніторинг України затверджується
Президентом України.
Гранична чисельність державних службовців та працівників
Держфінмоніторингу України затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Структура апарату Держфінмоніторингу України затверджується
її Головою за погодженням із Міністром.
Штатний розпис, кошторис Держфінмоніторингу України
затверджуються її Головою за погодженням із Міністерством фінансів
України.
15. Держфінмоніторинг України є юридичною особою публічного
права, має печатку із зображенням Державного Герба України та
своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної
казначейської служби України.
Держфінмоніторинг України припиняється шляхом реорганізації
або ліквідації Президентом України за поданням Прем'єр-міністра
України.

Глава Адміністрації
Президента України С.ЛЬОВОЧКІН



вгору