Про утилізацію транспортних засобів
Верховна Рада України; Закон від 04.07.2013421-VII
Документ 421-18, чинний, поточна редакція — Редакція від 03.08.2014, підстава 719-18
 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про утилізацію транспортних засобів

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 20-21, ст.719)

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 719-VII від 16.01.2014}

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної з утилізацією транспортних засобів на території України з метою забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, життя та здоров’я громадян.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) мережа утилізації транспортних засобів - сукупність пунктів прийому та розбирання транспортних засобів, організованих з метою утилізації транспортних засобів суб’єктом господарювання;

2) переробка - вторинна обробка у виробничому процесі відпрацьованих матеріалів з відновленням їх попередніх властивостей або для використання в інших цілях;

3) повторне використання - послідовність виробничих операцій, завдяки якій компоненти з транспортного засобу з відпрацьованим ресурсом після відповідної переробки можуть бути використані для того самого призначення;

4) пункт прийому транспортних засобів (пункт прийому) - пункт, організований суб’єктом господарювання для приймання транспортних засобів, що утилізуються, від їх власників, зберігання та подальшої передачі таких транспортних засобів до пунктів розбирання;

5) пункт розбирання транспортних засобів (пункт розбирання) - пункт, організований суб’єктом господарювання, де здійснюється розбирання транспортних засобів, що утилізуються, а також операції з поводження з відходами, що утворилися у процесі розбирання;

6) розбирання транспортних засобів - виконання операцій на пункті розбирання транспортних засобів щодо:

усунення з транспортних засобів небезпечних елементів і речовин, у тому числі рідин та газів;

зняття з транспортних засобів елементів обладнання та частин, придатних до повторного використання;

сортування складових частин та елементів розібраного транспортного засобу для повторного використання, переробки та утилізації;

7) транспортні засоби - колісні транспортні засоби, які класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД;

8) утилізація транспортних засобів - комплекс робіт з приймання, зберігання, перевезення, демонтажу та розбирання транспортних засобів на складові частини та елементи і сортування з метою подальшої їх утилізації відповідно до вимог законодавства про відходи.

Стаття 2. Визначення суб’єктів господарювання, що мають право здійснювати діяльність з утилізації транспортних засобів

1. Право на здійснення утилізації транспортних засобів мають суб’єкти господарювання, які зареєстровані в установленому законом порядку та здійснюють такі види діяльності:

приймання транспортних засобів на утилізацію;

та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, з дотриманням вимог законодавства про відходи.

2. Суб’єкти господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, повинні забезпечити утилізацію або видалення відходів, що утворилися у процесі розбирання транспортних засобів, самостійно та/або шляхом укладення договорів із суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та/або на право провадження діяльності, пов’язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, щодо утилізації або видалення відходів, що утворилися у процесі розбирання транспортних засобів.

3. Прийом та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, не є виключними видами діяльності суб’єктів господарювання, що надають послуги з утилізації транспортних засобів, і може здійснюватися одночасно з іншими видами діяльності таких суб’єктів, якщо інше не заборонено законом.

Стаття 3. Вимоги до пунктів прийому транспортних засобів

1. Пункт прийому транспортних засобів повинен:

1) мати спеціально відведені відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) для приймання та зберігання транспортних засобів, які повинні бути вкриті неруйнівним і непроникним для небезпечних речовин матеріалом (асфальтом, бетоном, керамзитобетоном, полімербетоном), облаштовані ливневою каналізацією;

2) розташовуватися на облаштованій для здійснення прийому транспортних засобів земельній ділянці площею не менш як 500 квадратних метрів;

3) здійснювати приймання, складування та зберігання транспортних засобів, що утилізуються, таким чином, щоб унеможливити пошкодження компонентів та витікання технічних рідин;

4) здійснювати доставку прийнятих на зберігання транспортних засобів, що утилізуються, до пунктів розбирання;

5) бути внесений до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

6) щороку, до 1 квітня року, що настає за звітним, подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, звіт про транспортні засоби, прийняті ним на утилізацію протягом звітного періоду.

Стаття 4. Вимоги до пунктів розбирання транспортних засобів

1. Пункт розбирання транспортних засобів повинен:

1) мати спеціально відведені відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) для накопичення та зберігання транспортних засобів, які повинні бути вкриті неруйнівним і непроникним для небезпечних речовин матеріалом (асфальтом, бетоном, керамзитобетоном, полімербетоном), облаштовані ливневою каналізацією;

2) розташовуватися на земельній ділянці площею не менш як 1000 квадратних метрів і мати виробничі приміщення для розбирання на складові частини транспортних засобів, що утилізуються;

3) мати складські приміщення, які повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, засобами протипожежної безпеки, засобами індивідуального захисту персоналу, який працює з небезпечними відходами, та відповідними інструкціями з техніки безпеки;

4) мати спеціально відведені та відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) для зберігання небезпечних відходів, які повинні бути обладнані стаціонарними або пересувними вантажно-розвантажувальними механізмами;

5) забезпечувати утилізацію або видалення відходів, що утворилися у процесі розбирання транспортних засобів, самостійно або шляхом укладення договорів із суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та/або на право провадження діяльності, пов’язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, щодо утилізації або видалення відходів, що утворилися у процесі розбирання транспортних засобів;

6) бути внесений до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

7) мати систему екологічного менеджменту, сертифіковану за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом.

2. Пункт розбирання транспортних засобів здійснює:

1) приймання, складування та зберігання транспортних засобів, що утилізуються, таким чином, щоб унеможливити пошкодження компонентів та витікання технічних рідин;

2) розбирання транспортних засобів, що утилізуються, на складові частини та елементи, яке дасть змогу у подальшому забезпечити їх утилізацію та/або захоронення спеціалізованими підприємствами, діяльність яких відповідає вимогам законодавства про відходи;

3) перевезення відходів, що утворилися у процесі розбирання прийнятих на утилізацію транспортних засобів, від місць приймання до підприємств, що здійснюють підготовку до утилізації та утилізацію складових частин та елементів транспортних засобів, окремо від побутового та промислового сміття, а також забезпечує недопущення зливання технічних рідин і мастил у систему каналізації;

4) щороку до 1 квітня року, що настає за звітним, надання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, звіту про транспортні засоби, утилізовані ним протягом звітного періоду.

3. Пункт розбирання транспортних засобів у своїй діяльності повинен застосовувати такі технологічні процеси при поводженні із складовими частинами та елементами, що утворюються у процесі утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів:

1) демонтаж акумуляторних батарей і ємностей із зрідженим газом (за наявності);

2) видалення або нейтралізацію вибухонебезпечних компонентів (зокрема, подушок безпеки);

3) окреме зливання та зберігання рідин, у тому числі палива, моторного і трансмісійного мастила, робочих рідин систем гідроприводу, охолоджуючих рідин, гальмівних рідин, рідин із системи кондиціонування та інших рідин, що містяться у транспортних засобах, якщо це не перешкоджатиме подальшому відновленню деталей, вузлів і агрегатів з використанням стаціонарних або мобільних (модульних) установок для осушення транспортних засобів, заснованих на пневматичному принципі, з окремим збиранням рідин;

4) демонтаж усіх компонентів, що містять ртуть;

5) демонтаж усіх компонентів, що містять екологічно небезпечні матеріали і мають відповідне маркування, або зазначених у керівництві з демонтажу, що підлягають демонтажу на стадії підготовки до утилізації;

6) демонтаж каталітичних нейтралізаторів і сажових фільтрів;

7) демонтаж металевих деталей, що містять мідь, алюміній чи магній, якщо такі метали не можуть бути відокремлені на стадії дроблення матеріалів;

8) демонтаж покришок, великих вузлів і деталей з пластмаси (бамперів, комбінацій приладів, ємностей для рідин), якщо такі матеріали не можуть бути відокремлені на стадії дроблення, із забезпеченням спрощення процедури їх подальшої переробки;

9) сортування відходів за видами, їх накопичення і передачу на спеціалізовані підприємства, що здійснюють вторинну переробку або захоронення (знешкодження);

10) зберігання твердих відходів на відкритому майданчику або у виробничих приміщеннях з асфальтовим чи бетонним покриттям;

11) складування акумуляторів і мастильних фільтрів в окремих спеціальних контейнерах.

Стаття 5. Державний реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються

1. Державний реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, є автоматизованою базою даних, формування якої передбачає накопичення, обробку, систематизацію, зберігання, захист і використання відомостей про суб’єктів, що провадять та/або забезпечують провадження зазначеної діяльності.

2. Державний реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, формується з метою:

1) ведення обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

2) надання високоякісних послуг з приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

3) забезпечення власників транспортних засобів достовірною інформацією про суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

4) автоматизованого оброблення інформації про суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

5) надання довідкової інформації власникам транспортних засобів.

3. Формування та ведення Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у встановленому ним порядку.

4. Строк розгляду документів для внесення відомостей про суб’єктів господарювання до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, становить 20 днів з дня надходження документів до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Для внесення до Державного реєстру відомостей про суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, подаються такі документи:

1) заява довільної форми (на бланку заявника);

2) відомості за підписом заявника - суб’єкта господарювання (за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища) про наявність:

матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності;

власних або орендованих виробничих площ (приміщень);

професійних і кваліфікаційних рівнів керівників та працівників. Кількість працівників, які працюють у суб’єкта господарювання у відповідній галузі, не може становити менше п’яти осіб (без урахування керівників);

3) копія документа, що підтверджує наявність системи екологічного менеджменту, сертифікованої за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом;

4) перелік нормативно-методичної документації, що використовується при розбиранні транспортних засобів (для суб’єктів господарювання, які здійснюють розбирання транспортних засобів, що утилізуються).

Про результати розгляду документів для внесення відомостей про суб’єктів господарювання до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, повідомляє суб’єкта господарювання листом.

У разі відмови у внесенні до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, направляє заявнику лист з обґрунтуванням такої відмови за підписом уповноваженої особи.

Підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, є:

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих заявником;

недостатність кваліфікованих фахівців для здійснення такої діяльності відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

невідповідність матеріально-технічної бази заявника вимогам порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Строк внесення до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, становить п’ять років.

Внесення до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, провадиться на безоплатній основі.

Стаття 6. Вимоги до суб’єктів господарювання, що виробляють (виготовляють) транспортні засоби та беруть на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів власного виробництва, та порядок їх реєстрації

1. Суб’єкт господарювання, що виробляє (виготовляє) транспортні засоби, може взяти на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів власного виробництва відповідно до цього Закону за умови, що він відповідає таким вимогам:

1) здійснює операції із нанесення індивідуального ідентифікаційного номера (VIN) на нероз’ємні складові кузова (кабіни) або шасі чи на спеціально виготовлені номерні таблички транспортних засобів;

2) здійснює на території України виробництво транспортних засобів, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД:

за технологією, що включає зварювання (виготовлення методом нероз’ємного з’єднання) кузова або кабіни, фарбування кузова або кабіни та складання транспортного засобу;

та/або за технологією промислового складання автомобілів з використанням кузовів за кодами товарної категорії 8707 10 10 і товарної підкатегорії 8707 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України "для промислового складання моторних транспортних засобів" відповідно до Митного тарифу України, та виконує Програму створення та/або модернізації виробничих потужностей та робочих місць відповідно до чинного законодавства.

У технологічних і виробничих операціях для товарів за кодами товарних позицій 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД замість виготовлення та фарбування кузова або кабіни допускається виконання технологічних операцій з виготовлення рами з підвіскою та мостами.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, веде реєстр підприємств, що виробляють (виготовляють) транспортні засоби та взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів власного виробництва (далі - Реєстр). Форма та порядок ведення Реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику.

3. Внесення суб’єктів господарювання до Реєстру відбувається на підставі заяви, що складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, у такому порядку:

1) суб’єкт господарювання, визначений частиною першою цієї статті, подає заяву про внесення його до Реєстру;

2) у заяві зазначаються відомості про:

здійснення заявником операцій із нанесення індивідуального ідентифікаційного номера та виробництва (виготовлення) транспортних засобів згідно з частиною першою цієї статті;

перелік моделей транспортних засобів, що виробляються (виготовляються) заявником за технологією, визначеною пунктом 2 частини першої цієї статті;

кількість і територіальне розміщення пунктів прийому та пунктів розбирання згідно з частиною дев’ятою цієї статті;

3) до заяви додаються:

виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

план (стратегія) щодо координації дій і технічних заходів, які здійснюються під час демонтажу, дроблення та інших аналогічних процесів, перероблення та відновлення матеріалів для повторного їх використання, що розробляється суб’єктами господарювання, які здійснюють утилізацію транспортних засобів;

документи, що підтверджують наявність у заявника виробничих потужностей, необхідних для виконання виробничих і технологічних операцій, визначених пунктом 2 частини першої цієї статті;

документи, що підтверджують наявність і кількість пунктів прийому та пунктів розбирання, згідно з частиною дев’ятою цієї статті;

відомості про прогнозні обсяги виробництва (виготовлення) транспортних засобів, призначених для продажу на внутрішньому ринку України, за технологією, визначеною пунктом 2 частини першої цієї статті, з розподілом за моделями, на наступні три роки;

4) заява та додані до заяви документи розглядаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, протягом 15 днів з дня їх отримання цим органом;

5) за результатами розгляду заяви та доданих до заяви документів приймається рішення про внесення або відмову у внесенні заявника до Реєстру.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, має право відмовити заявнику у внесенні його до Реєстру, якщо заявник не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті, та/або не подав у повному обсязі документи чи відомості, визначені пунктами 2, 3 та 5 частини третьої цієї статті.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, приймає рішення про внесення до Реєстру або про відмову у внесенні до Реєстру заявника та надсилає йому відповідне повідомлення протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, наступного дня після прийняття відповідного рішення розміщує перелік суб’єктів господарювання, внесених до Реєстру, на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та щокварталу, до 10 числа місяця, наступного за кварталом, повідомляє про це органи доходів і зборів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та Міністерство внутрішніх справ України.

7. Суб’єкт господарювання, внесений до Реєстру, до 1 березня поточного року подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, звіт про виробництво транспортних засобів за технологією, визначеною пунктом 2 частини першої цієї статті, та звіт про виконання зобов’язань, передбачених частиною дев’ятою цієї статті.

Форма та порядок подання звітів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику.

8. Суб’єкт господарювання може бути виключений з Реєстру у разі:

1) виявлення невідповідності вимогам;

2) припинення виробництва транспортних засобів за технологією, визначеною пунктом 2 частини першої цієї статті;

3) невиконання такою особою зобов’язань, передбачених частиною дев’ятою цієї статті.

Суб’єкт господарювання виключається з Реєстру у разі його ліквідації.

Рішення про виключення суб’єкта господарювання з Реєстру має бути вмотивовано обґрунтованим, про що заявник повідомляється протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, протягом трьох днів з дня прийняття рішення про виключення із Реєстру повідомляє про таке рішення органи доходів і зборів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та Міністерство внутрішніх справ України.

9. Суб’єкт господарювання, що виробляє (виготовляє) транспортні засоби та взяв на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів власного виробництва відповідно до цього Закону, за власний рахунок самостійно або шляхом укладення договору забезпечує:

1) організацію пунктів прийому транспортних засобів, які були вироблені таким суб’єктом господарювання:

на території Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя та кожної з областей України, а також у кожному населеному пункті України з чисельністю населення не менше 50 тисяч осіб - для транспортних засобів, що класифікуються за кодами товарних позицій 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

на території Автономної Республіки Крим та не менше ніж у чотирьох областях України - для транспортних засобів, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД;

2) організацію пунктів розбирання транспортних засобів, які були вироблені таким суб’єктом господарювання:

на території Автономної Республіки Крим та кожної з областей України - для транспортних засобів, що класифікуються за кодами товарних позицій 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

на території Автономної Республіки Крим та не менше ніж у чотирьох областях України - для транспортних засобів, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД;

3) приймання на утилізацію транспортних засобів, які були вироблені таким суб’єктом господарювання, в організованих ним пунктах прийому;

4) доставку транспортних засобів від пунктів прийому до пунктів розбирання;

5) оприлюднення інформації про організовані таким суб’єктом господарювання пункти прийому та пункти розбирання в засобах масової інформації, у тому числі на своєму веб-сайті.

10. Суб’єкти господарювання, що виробляють транспортні засоби, повинні забезпечити мережу пунктів розбирання транспортних засобів методичними вказівками щодо розбирання транспортних засобів.

Стаття 7. Порядок передачі транспортного засобу, що утилізується, до пункту прийому

1. Передача транспортного засобу, що утилізується, до пункту прийому здійснюється власником транспортного засобу або уповноваженою ним особою після зняття такого транспортного засобу з обліку у відповідному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію транспортного засобу.

Передача до пункту прийому транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюється на підставі таких документів:

1) паспорта або іншого документа, що посвідчує особу власника (представника власника);

2) нотаріально засвідченого документа про уповноваження власником на передачу транспортного засобу, що утилізується, до пункту прийому представника (у разі здійснення передачі уповноваженою особою);

3) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або іншого документа про реєстрацію, або реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою про зняття його з обліку у відповідному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію транспортного засобу.

Передача до пункту прийому транспортних засобів, що належать юридичним особам, здійснюється на підставі таких документів:

а) паспорта або іншого документа, що посвідчує особу керівника (іншого представника) юридичної особи;

б) засвідченої печаткою юридичної особи або нотаріально копії документа про уповноваження юридичною особою на передачу транспортного засобу, що утилізується, до пункту прийому її представника (протокол, наказ, довіреність тощо);

в) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або іншого документа про реєстрацію, або реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою про зняття його з обліку у відповідному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію транспортного засобу, та копії такого документа, засвідченої печаткою юридичної особи або нотаріально.

2. Передачу до пункту прийому знятого з обліку транспортного засобу, яким був забезпечений в установленому порядку інвалід або дитина-інвалід, здійснює орган соціального захисту населення, на обліковому рахунку якого перебував зазначений транспортний засіб, із представленням свого письмового розпорядження про здачу на утилізацію транспортного засобу згідно з актом його огляду в підрозділі Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу або іншого документа про реєстрацію з відміткою про зняття з обліку у відповідному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію транспортного засобу. У такий самий спосіб здійснюється передача до пункту прийому знятого з експлуатації транспортного засобу, який був виданий особі, інвалідність якої пов’язана з трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

3. Передачу до пункту прийому знятого з обліку транспортного засобу спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості якого здійснювалася за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, здійснює суб’єкт господарювання, на обліковому рахунку якого знаходився цей транспортний засіб, із представленням свого письмового розпорядження про здачу на утилізацію транспортного засобу згідно з актом його огляду в підрозділі Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (або іншого документа про реєстрацію) з відміткою про зняття з обліку у відповідному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію транспортного засобу.

4. При прийнятті на утилізацію транспортного засобу пункт прийому видає власнику транспортного засобу або уповноваженій ним особі довідку про прийняття транспортного засобу на утилізацію. Довідка про прийняття транспортного засобу на утилізацію оформлюється у трьох примірниках, два з яких видаються власнику транспортного засобу, а третій залишається в особи, яка утримує пункт прийому.

5. При прийнятті на утилізацію транспортного засобу пункт прийому не має права стягувати з власника плату за утилізацію такого транспортного засобу.

6. У разі виключення суб’єкта господарювання, що взяв на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів, з Реєстру, власник транспортного засобу має право передати такий транспортний засіб за місцем його реєстрації на утилізацію до будь-якого пункту прийому, внесеного до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються. У такому разі зазначений пункт прийому має право на компенсацію витрат за утилізацію такого транспортного засобу.

{Дію частини сьомої статті 7 зупинено згідно із Законом № 719-VII від 16.01.2014 з урахуванням змін, внесених Законом 1622-VII від 31.07.2014} 7. Витрати пунктів прийому транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, за утилізацію таких транспортних засобів компенсуються за рахунок коштів від сплати екологічного податку за утилізацію транспортних засобів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Контроль і нагляд у сфері утилізації транспортних засобів

1. Державний контроль у сфері утилізації транспортних засобів здійснюють у межах повноважень, визначених законом, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища:

1) забезпечує впровадження системи управління у сфері утилізації відходів, що утворилися у процесі утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів;

2) спільно організовує з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту, Міністерством внутрішніх справ України моніторинг транспортування, розбирання транспортних засобів, утворення, збирання та утилізації відходів, які утворилися у процесі утилізації транспортних засобів;

3) розробляє програму повторного використання та утилізації транспортних засобів та програми з утилізації окремих компонентів (акумуляторів, шин тощо);

4) контролює діяльність осіб, які взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, проводить реєстрацію та веде реєстр підприємств, які взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів.

Стаття 9. Відповідальність за невиконання зобов’язань з утилізації транспортних засобів

1. Суб’єкт господарювання, який взяв на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з обліку транспортних засобів відповідно до цього Закону, або його правонаступник відшкодовує власнику такого транспортного засобу документально підтверджені витрати, що були ним здійснені у зв’язку з утилізацією такого транспортного засобу у разі відмови від його утилізації.

2. У разі припинення шляхом реорганізації суб’єкта господарювання, який взяв на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів відповідно до цього Закону, правонаступник такого суб’єкта господарювання не вправі відмовитися від виконання зобов’язань, передбачених частиною дев’ятою статті 6 цього Закону, та здійснює утилізацію транспортних засобів у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

3. Порушення правил утилізації транспортних засобів тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Стаття 10. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ
4 липня 2013 року
№ 421-VII


  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...