Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи
Верховна Рада України; Закон від 08.07.20113668-VI
Документ 3668-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.05.2016, підстава 889-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про заходи щодо законодавчого забезпечення
реформування пенсійної системи
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 12-13, ст.82 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 24, ст.243 }
{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 3-рп/2013 ( v003p710-13 ) від 03.06.2013 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014, ВВР, 2015, N 2-3, ст.12
N 213-VIII ( 213-19 ) від 02.03.2015, ВВР, 2015, N 22, ст.145
N 848-VIII ( 848-19 ) від 26.11.2015, ВВР, 2016, N 3, ст.25
N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.43
N 911-VIII ( 911-19 ) від 24.12.2015, ВВР, 2016, N 5, ст.50 }

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Питання формування накопичувальної системи
пенсійного страхування
1. Перерахування страхових внесків до Накопичувального
пенсійного фонду запроваджується починаючи з року, в якому буде
забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України.
2. Учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування є особи, які підлягають
загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ), яким на дату запровадження перерахування
страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося
не більш як 35 років та які сплачують внески/за яких сплачуються
внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.
3. Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду є
складовою частиною єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, сплаченого учасниками накопичувальної
системи пенсійного страхування, і підлягають спрямуванню до
Накопичувального пенсійного фонду в таких розмірах: у рік
запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
встановленого для таких учасників, кожного наступного року - у
розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і
подальшої сплати у зазначеному розмірі.
4. Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду для
осіб, які беруть добровільну участь у системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,
нараховуються на суму, передбачену договором про добровільну
участь.
5. Пенсійний фонд України спрямовує страхові внески до
Накопичувального пенсійного фонду на відповідні рахунки на
підставі відомостей, поданих платниками єдиного внеску до
Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального
страхування.
Стаття 2. Максимальний розмір пенсії або щомісячного
довічного грошового утримання
{ Стаття 2 втратила чинність в частині поширення її дії на Закон
України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року
N 2453-VI ( 2453-17 ), як така, що є неконституційною, на підставі
Рішення Конституційного Суду N 3-рп/2013 ( v003p710-13 ) від
03.06.2013 }
1. Максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що
здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного
довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень,
додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі
заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії,
встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим
категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною),
призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України
( 92-15 ), законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12 ), "Про Національний банк України" ( 679-14 ),
"Про Кабінет Міністрів України" ( 2591-17 ), "Про дипломатичну
службу" ( 2728-14 ), "Про службу в органах місцевого
самоврядування" ( 2493-14 ), "Про судову експертизу" ( 4038-12 ),
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), "Про державну
підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів" ( 540/97-ВР ), "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ), "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ),
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ), "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), "Про
судоустрій і статус суддів" ( 2453-17 ), Постанови Верховної Ради
України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про
помічника-консультанта народного депутата України" ( 379/95-ВР ),
не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених
для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1
січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії
(крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального
пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з
урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової
грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною,
індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством,
крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають
особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих)
відповідно до Податкового кодексу України ( 2755-17 ), Митного
кодексу України ( 4495-17 ), законів України "Про державну службу"
( 3723-17 ), "Про прокуратуру" ( 1697-18 ), "Про статус народного
депутата України" ( 2790-12 ), "Про Національний банк України"
( 679-14 ), "Про Кабінет Міністрів України" ( 794-18 ), "Про
дипломатичну службу" ( 2728-14 ), "Про службу в органах місцевого
самоврядування" ( 2493-14 ), "Про судову експертизу" ( 4038-12 ),
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), "Про державну
підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів" ( 540/97-ВР ), "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ), "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ),
"Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15
), "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), "Про судоустрій і
статус суддів" ( 2453-17 ), Постанови Верховної Ради України від
13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про
помічника-консультанта народного депутата України" ( 379/95-ВР ),
не може перевищувати 10740 гривень. { Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 911-VIII ( 911-19 ) від 24.12.2015 }
Розділ II
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім
абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого
підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають
чинності з 1 січня 2012 року.
2. Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового
утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не
поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове
утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
{ Абзац другий пункту 2 розділу II, зі змісту якого
вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного
грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування
положень частин другої, третьої статті 42 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня
2003 року N 1058-IV ( 1058-15 ) та без проведення інших
перерахунків, передбачених законодавством, втратив чинність, як
такий, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного
Суду N 3-рп/2013 ( v003p710-13 ) від 03.06.2013 }
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове
утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких
розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з
урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової
грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною,
індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством,
крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають
особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір
пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений
цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового
утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії,
цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед
Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених
законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб,
які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без
індексації, без застосування положень частин другої та третьої
статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) та проведення інших
перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли
розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з
урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової
грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною,
індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством,
крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають
особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному
розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання),
встановленому цим Законом.
Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового
утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством
незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного
грошового утримання). { Абзац третій пункту 2 розділу II в редакції Закону N 213-VIII
( 213-19 ) від 02.03.2015 }
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії
зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
3. Встановити, що чоловіки, які досягли граничного віку
перебування на державній службі, дипломатичній службі, службі в
органах місцевого самоврядування - 62 років і які на день набрання
чинності цим Законом перебувають відповідно на державній,
дипломатичній службі або на службі в органах місцевого
самоврядування на підставі прийнятого в установленому законом
порядку рішення про продовження терміну їх перебування на службі,
можуть перебувати відповідно на державній, дипломатичній службі чи
на службі в органах місцевого самоврядування до закінчення терміну
такого продовження.
4. Дія положень, передбачених абзацами вісімдесят першим -
вісімдесят третім підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону,
поширюється на пенсіонерів, яким після набрання чинності цим
Законом пенсія призначатиметься, а також перераховуватиметься з
урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після
призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія положень, передбачених абзацами вісімдесят четвертим -
вісімдесят дев'ятим підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону
поширюється на осіб, які досягли віку (чоловіки - 60 років,
жінки - 55 років), до набрання чинності цим Законом, але яким
пенсія за віком призначатиметься після набрання чинності цим
Законом.
5. З метою недопущення зменшення заробітної плати найманих
працівників у зв'язку з перерахуванням страхових внесків до
Накопичувального пенсійного фонду підприємства, установи і
організації незалежно від форми власності та фізичні особи, які
використовують найману працю, провадять:
збільшення суми фактичних витрат на оплату праці, визначених
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ),
за рахунок зменшення нарахувань на зазначені суми для
роботодавців;
підвищення протягом поетапного збільшення розміру страхових
внесків до Накопичувального пенсійного фонду заробітної плати всіх
працівників таким чином і в таких розмірах, щоб після відрахування
страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування та податку з доходів фізичних осіб заробітна плата, що
підлягає виплаті, не була нижчою фактично виплаченої заробітної
плати за рік, що передує року збільшення розміру страхового внеску
до Накопичувального пенсійного фонду.
6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у статті 165-1 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
в абзаці першому частини першої слова "обчислення і строків
сплати" та "і Накопичувального фонду" виключити;
абзац перший частин третьої і четвертої після слів
"несвоєчасна сплата" доповнити словами "єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
доповнити частинами шостою і сьомою такого змісту:
"Порушення встановленого порядку використання та здійснення
операцій з коштами накопичувальної системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від
трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені особою,
яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі
ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від
однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян";
2) пункт 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу
України ( 2456-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2010 р.,
N 50-51, ст. 572) доповнити підпунктом "ж" такого змісту:
"ж) компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для
фінансування виплати пенсій у солідарній системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у зв'язку
з перерахуванням страхових внесків до накопичувальної системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування";

{ Підпункт 3 пункту 6 розділу ІІ втратив чинність на підставі
Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

{ Підпункт 4 пункту 6 розділу ІІ втратив чинність на підставі
Закону N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }

5) у Законі України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10; 2008 р.,
NN 5-8, ст. 78):
у пункті "б" частини третьої статті 37 і частині першій
статті 47 слова і цифри "досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55
років" замінити словами і цифрами "досягли пенсійного віку,
встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 );
частину третю статті 85 викласти в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок,
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії
за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до
пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок
окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,
установлених для осіб, які втратили працездатність";
6) у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178, N 37,
ст. 543; 1996 р., N 35, ст. 162; 2006 р., N 49, ст. 485; 2008 р.,
NN 5-8, ст. 78):
у статті 55:
в абзаці першому частини першої слова "для одержання
державних пенсій" замінити словами і цифрами "статтею 26 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 );
частину другу доповнити реченням такого змісту: "При цьому
відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею,
застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу
на пенсію до 1 січня 2022 року";
частину третю статті 67 викласти в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок,
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії
за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до
пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок
окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,
установлених для осіб, які втратили працездатність";
7) у пункті 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15,
ст. 190; 1997 р., N 12, ст. 103; 2006 р., N 37, ст. 318, N 51,
ст. 519):
абзац перший викласти в такій редакції:
"2. Особам рядового, сержантського, старшинського та
офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на
пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом
здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50
відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний
календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за
віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням
організаційних заходів, закінченням строку контракту,
систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова
грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового
забезпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше";
абзац другий після слів "Кабінетом Міністрів України"
доповнити словами і цифрами "які мають вислугу 10 років і більше";
8) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399;
1994 р., N 27, ст. 178; 1996 р., N 17, ст. 73; 2002 р., N 35,
ст. 262; 2004 р., N 50, ст. 536; 2006 р., N 37, ст. 318; 2007 р.,
N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5-8, ст. 78; 2009 р., N 24, ст. 296):
статтю 7 доповнити реченнями такого змісту: "У разі якщо
особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ), призначається одна пенсія за її вибором.
При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право
відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром
пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ),
яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету";
у статті 9:
частину першу викласти в такій редакції:
"Особам рядового, сержантського, старшинського та
офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на
пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом
здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50
відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний
календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у
зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних
заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням
умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі
50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за
наявності вислуги 10 років і більше";
частину другу після слів "перелік яких визначається Кабінетом
Міністрів України" доповнити словами і цифрами "які мають вислугу
10 років і більше";
у статті 12:
пункт "а" викласти в такій редакції:
"а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2
цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5
цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу
20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день
звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і
більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день
звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день
звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день
звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день
звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і
більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день
звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день
звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і
більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день
звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день
звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і
більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення
мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період,
зазначений у частині другій статті 17 цього Закону";
у пункті "в" цифри і слово "15 років" замінити цифрами і
словами "20 календарних років і більше";
доповнити пунктом "г" такого змісту:
"г) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2
цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого
складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно
від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби
вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині
третій статті 5 цього Закону";
у статті 13:
у пункті "в" частини першої слова і цифри "за вислугу
15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із
збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік
вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів" замінити
словами і цифрами "за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних
сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3
проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не
більше ніж 65 процентів";
у частині другій цифри "90" замінити цифрами "80";
у частині першій статті 26 слова і цифри "а інвалідам -
чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років" замінити
словами і цифрами "а інвалідам, які досягли пенсійного віку,
встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 );
у статті 30:
у частині третій слова "але не раніше ніж за 5 років до
досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) замінити словами "після досягнення чоловіками
55 років, жінками - 50 років";
у частині четвертій:
у пункті "б" слова і цифри "(чоловіки - 60 років, жінки -
55 років)" замінити словами і цифрами "встановленого статтею 26
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 );
у пункті "в":
слова і цифри "після досягнення чоловіками 55 років,
жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами" замінити словами і
цифрами "не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку,
встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), або якщо вони є
інвалідами";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене
абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення
періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року";
у частині першій статті 40 слова і цифри "які досягли:
чоловіки - 60 років, жінки - 55 років" замінити словами і цифрами
"які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 );
у статті 43:
частини третю і п'яту викласти в такій редакції:
"Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та
членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення,
враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним)
званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові
види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та
премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було
сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України";
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок,
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії
за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до
пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок
окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,
установлених для осіб, які втратили працездатність";
9) у Законі України "Про державну службу" ( 3723-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490;
1995 р., N 34, ст. 268; 1999 р., N 24, ст. 208; 2001 р., N 33,
ст. 175; 2003 р., N 14, ст. 97; 2005 р., N 2, ст. 32, N 26,
ст. 346; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 9, ст. 69; 2008 р.,
NN 5-8, ст. 78; 2011 р., N 10, ст. 63):

{ Зміни (крім змін до статті 37) втратили чинність на
підставі Закону N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015 }

текст статті 37 викласти в такій редакції:
"На одержання пенсії державних службовців мають право
чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли
пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за
наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за
віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини
першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної
служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного
віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які
мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до
категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи
на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям
призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з
якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які
на час звернення за призначенням пенсії не є державними
службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого
державного службовця відповідної посади та рангу за останнім
місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний
внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до
1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування.
До досягнення віку, встановленого першим реченням частини
першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні
службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після
досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по
31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня
1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по
31 грудня 1955 року.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує
розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно
до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ), виплачується за рахунок коштів
Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір,
виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи
на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на
умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус
народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про прокуратуру"
( 1789-12 ), "Про наукову і науково-технічну діяльність"
( 1977-12 ), виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ), а після звільнення з таких посад - у
розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний
розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової
пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги
перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених
законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб,
які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може
перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб,
які втратили працездатність. Достроково призначена пенсія з
урахуванням підпункту "г" частини першої пункту 1 статті 26 Закону
України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), пункту "в" частини
другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої
експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та
перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на
екологічно безпечну систему" ( 309-14 ) і статті 21 Закону України
"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших
громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ) у період до
досягнення пенсійного віку, встановленого частинами першою та
другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується.
Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним
службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною
першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу,
встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ), особам, визнаним інвалідами I або II
групи у період перебування на державній службі, які мають стаж
державної служби не менше 10 років, а також особам з числа
інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм
інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби
на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,
якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії
вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності
відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини
інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата
пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з
роботи або досягнення ними граничного віку перебування на
державній службі.
У разі зміни групи інвалідності або відновлення
працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної
відповідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному
статтею 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу
інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або
II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах,
передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II
групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії
минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається
право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених
цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку
з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.
У разі смерті особи у період перебування на державній службі
за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не
менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника,
які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того,
чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається
пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного
члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого
годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня
2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90
відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи,
зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ).
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника
на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також
непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала
право на пенсію за цим Законом.
Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку
з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого
посадового становища, або вчиненням корупційного діяння,
позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією
статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю
призначається на загальних підставах.
Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності
стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова
допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
У разі виходу на пенсію державні службовці за наявності стажу
державної служби не менше 10 років користуються умовами щодо
комунально-побутового обслуговування, передбаченими цим Законом";
10) у Законі України "Про основні засади соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
( 3721-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4,
ст. 18; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р.,
NN 5-8, ст. 78):
текст статті 10 викласти в такій редакції:
"Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли
пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а
також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку
залишилося не більш як півтора року";
текст статті 21 викласти в такій редакції:
"Особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року
до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ), або віку, що дає право на призначення пенсії
відповідно до законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ),
"Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (за наявності відповідних умов), з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із
змінами в організації виробництва і праці, в тому числі
ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств,
установ та організацій, скороченням чисельності або штату
працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній
посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід
на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку,
якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії
за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим
частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ).
Виплата пенсій особам, звільненим у зв'язку з виявленою
невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я,
зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок
коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного
віку";

{ Підпункт 11 пункту 6 розділу II втратив чинність на
підставі Закону N 848-VIII ( 848-19 ) від 26.11.2015 }

12) у Законі України "Про службу в органах місцевого
самоврядування" ( 2493-14 ) (Відомості Верховної Ради України,
2001 р., N 33, ст. 175; 2003 р., N 46, ст. 367; 2004 р., N 10,
ст. 104; 2006 р., N 1, ст. 18):
у статті 18:
частину першу викласти в такій редакції:
"Граничний вік перебування на службі в органах місцевого
самоврядування становить 62 роки для чоловіків і 60 років для
жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого
самоврядування, які обираються на відповідні посади";
частину другу виключити;
у частині третій слова "закінчення цього терміну" замінити
словами "досягнення граничного віку перебування на службі в
органах місцевого самоврядування";
у частині десятій статті 21 слова "для чоловіків - не менше
25 років, для жінок - не менше 20 років" замінити словами
"необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному
розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 );
13) у частині дванадцятій статті 20 Закону України "Про
статус народного депутата України" ( 2790-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212; 2006 р., N 22,
ст. 180; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):
абзац перший викласти в такій редакції:
"12. Після досягнення чоловіками 62 років і жінками -
пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), та
за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії
за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим
частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а також у разі
визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається
пенсія в розмірі 80 відсотків суми місячної заробітної плати
працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та
надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1
січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування. Нарахування пенсії здійснюється із суми
заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням
усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент
призначення пенсії";
після абзацу першого доповнити п'ятьма новими абзацами такого
змісту:
"До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї
частини, право на пенсію за віком мають народні депутати -
чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними
такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по
31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня
1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по
31 грудня 1955 року".
У зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати відповідно
абзацами сьомим - одинадцятим;
абзаци сьомий, восьмий і десятий викласти в такій редакції:
"Пенсія працюючому народному депутату в період виконання
депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який
працює на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку
та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу"
( 3723-12 ), "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), виплачується у розмірі,
обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а після припинення
депутатських повноважень (звільнення з посади) - у розмірі,
обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії
(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової
грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною,
індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством,
крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають
особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти
прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили
працездатність. У разі виходу на пенсію народному депутату
виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних
посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок
бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради
України.
У випадку смерті народного депутата призначається пенсія у
разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї, які були на
його утриманні за їх заявою (при цьому дітям пенсія призначається
незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у
розмірі 70 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого
народного депутата на день звернення за пенсією з урахуванням усіх
доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено
єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на одного
непрацездатного члена сім'ї, та 90 відсотків - на двох і більше
членів сім'ї за рахунок бюджетних призначень на забезпечення
діяльності Верховної Ради України";

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »