Документ 357/96-вр, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.01.2004, підстава 436-15

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про оплату праці"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 45, ст. 229 )
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20,
N 21-22, ст.144 )

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1981 р.,
N 32, ст. 513; 1983 р., N 6, ст. 87; 1988 р., N 23, ст. 556;
1991 р., N 23, ст. 267; Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,
N 17, ст. 209; 1993 р., N 11, ст. 93; 1994 р., N 3, ст. 10;
1995 р., N 28, ст. 204):
а) назву глави VII викласти у такій редакції:
"Глава VII. Оплата праці";
б) статті 94-98 викласти у такій редакції:
"Стаття 94. Заробітна плата
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у
грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує
працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов
виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника,
результатів його праці та господарської діяльності підприємства,
установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці,
прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим
Кодексом, Законом України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) та
іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 95. Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної
плати
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений
розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче
якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну,
погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати,
надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і
переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про
оплату праці". Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією,
обов'язковою на всій території України для підприємств, установ,
організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому
законодавством порядку.
Стаття 96. Тарифна система оплати праці
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати
праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових
окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу
робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх
кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою
формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів)
провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду,
що встановлюється в розмірі, який перевищує законодавчо
встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних
ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і
присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться
власником або уповноваженим ним органом згідно з
тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим
або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом
органом. Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам,
які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно
ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення
розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш
високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний
екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші
серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції,
робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд.
Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше
ніж через три місяці після його зниження. Посадові оклади службовцям установлює власник або
уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації
працівника. За результатами атестації власник або уповноважений
ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах
затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних
розмірів окладів на відповідній посаді.
Стаття 97. Оплата праці на підприємствах, в установах і
організаціях
Оплата праці працівників здійснюється за погодинною,
відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може
провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні
сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та
розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших
заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються
підприємствами, установами, організаціями самостійно у
колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених
законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації
не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний
погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє
інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з
іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних
розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також
надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або
уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених
частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має
права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати
праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами,
колективними договорами.
Стаття 98. Оплата праці працівників установ і організацій, що
фінансуються з бюджету
Оплата праці працівників установ і організацій, що
фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших
нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих,
регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних
асигнувань та позабюджетних доходів";
в) статті 99 і 101 ( 322-08 ) виключити;
г) доповнити Кодекс статтею 102-1 такого змісту:
"Стаття 102-1. Оплата праці за сумісництвом
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну
плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів
України";
д) статтю 103 викласти у такій редакції:
"Стаття 103. Повідомлення працівників про запровадження нових
або зміну діючих умов оплати праці
Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення
власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника
не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни";
е) частину другу статті 105 викласти у такій редакції:
"Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання
обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на
умовах, передбачених у колективному договорі";
є) статтю 106 викласти у такій редакції:
"Стаття 106. Оплата роботи в надурочний час
За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час
оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час
виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки
працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого
здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані
надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як
надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час
в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і
другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не
допускається";
ж) у статті 108 слова "тарифною угодою" замінити словами
"генеральною, галузевою (регіональною) угодами";
з) статті 110 і 115 викласти у такій редакції:
"Стаття 110. Повідомлення працівника про розміри оплати праці
При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений
ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать
до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами
виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної
плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати";
"Стаття 115. Строки виплати заробітної плати
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі
дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох
разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти
календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з
вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата
виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки
виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки".
( Пункт 2 розділу I втрачає чинність з 01.01.2004 року на
підставі Кодексу N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003 )
II. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету
Міністрів України від 31 грудня 1992 року N 23-92 "Про оплату
праці" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 11, ст. 93,
N 19, ст. 211, N 24, ст. 273; 1994 р., N 3, ст. 9).
III. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 10 вересня 1996 року
N 357/96-ВР


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору