Про регулювання містобудівної діяльності
Верховна Рада України; Закон від 17.02.20113038-VI
Документ 3038-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 09.12.2015, підстава 766-19
( Увага Остання подія — Редакція відбудеться 03.07.2016, підстава 1315-18 )
 

Сторінки:  1  [ 2 ]  3  4  5
« попередня сторінканаступна сторінка »  

     Детальний   план   території   за  межами  населеного  пункту 
розглядається і затверджується відповідною районною державною
адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. { Частину
восьму статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
9. Детальний план території не підлягає експертизі.
10. Внесення змін до детального плану території допускається
за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та
плану зонування території.
Стаття 20. Архітектурно-містобудівні ради
1. Для професійного обговорення проектних рішень у сфері
містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені
органи містобудування та архітектури можуть утворювати
архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на
громадських засадах.
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради
( z0903-11 ) затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування.
2. Результати розгляду проектів містобудівної документації
архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого
доопрацювання та затвердження таких проектів.
3. Спеціально уповноважений орган містобудування та
архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада,
за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної
документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду
державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо
розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість
ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За
результатами розгляду зазначені органи подають спеціально
уповноваженому органові містобудування та архітектури свої
висновки. { Абзац перший частини третьої статті 20 в редакції
Закону N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної
документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про
розгляд містобудівної документації такий проект вважається
погодженим цими органами. { Абзац другий частини третьої статті 20
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }
Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті
органами проекту містобудівної документації такі органи та їх
посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні
земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок
або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної
документації, не надають документів дозвільного характеру, крім
випадків, передбачених законом.
4. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з
питань планування, забудови та іншого використання територій у
межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам'яток
архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних
рад з питань охорони культурної спадщини.
5. Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти
будівництва об'єктів за зверненням замовників таких проектів.
Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно
рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження
та затвердження проекту будівництва.
Стаття 21. Громадські слухання щодо врахування громадських
інтересів
1. Громадським слуханням підлягають розроблені в
установленому порядку проекти містобудівної документації на
місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани
зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної
документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без
проведення громадських слухань щодо проектів такої документації
забороняється.
При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження
земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них
розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних
потреб чи з мотивів суспільної необхідності" ( 1559-17 ) питань
відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної
необхідності земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна,
що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або
юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи
зобов'язані забезпечити: { Абзац перший частини третьої статті 21
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від
16.10.2012 }
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення
містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими
правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на
місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій
громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому
рівні (у разі її утворення); { Пункт 3 частини третьої статті 21 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками
містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну
комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості
до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування
територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у
місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу
місцевого самоврядування.
5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на
місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості
до відповідного органу місцевого самоврядування.
6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах
відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних
норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки,
визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не
розглядаються.
7. Пропозиції до проектів містобудівної документації на
місцевому рівні мають право надавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на
території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної
документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані
на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної
документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на
території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з
нею;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність
яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих
рад.
8. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі
громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.
{ Абзац перший частини восьмої статті 21 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи відповідного органу місцевого
самоврядування;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного
і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та
архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори,
науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються
під час громадських слухань. Кількість представників громадськості
має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків
загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного
органу місцевого самоврядування.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення
розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських
слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване
відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому
взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше
половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю
присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати
спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний
орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною
комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним
органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення
змін до проекту відповідної документації.
9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості
до проектів містобудівної документації на місцевому рівні
здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом
опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на
відповідній території, а також розміщення таких рішень на
офіційних веб-сайтах цих органів.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених
пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є
відповідальними за їх автентичність.
10. Фінансування заходів щодо врахування громадських
інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого
самоврядування.
11. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет
Міністрів України ( 555-2011-п ).
Стаття 22. Містобудівний кадастр
1. Містобудівний кадастр - державна система зберігання і
використання геопросторових даних про територію,
адміністративно-територіальні одиниці, екологічні,
інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних
норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних
потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої
складової державних геоінформаційних ресурсів.
Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного
земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної
Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних
центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки
Крим) значення.
2. Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами
містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього
служби містобудівного кадастру. { Абзац перший частини другої
статті 22 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Типове положення про службу містобудівного кадастру
( 559-2011-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. Формування містобудівного кадастру здійснюється з
використанням таких джерел:
1) державні геоінформаційні ресурси;
2) цифрові масиви профільних геопросторових даних, які
містяться у затвердженій містобудівній та проектній документації,
матеріалах завершеного будівництва;
3) бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання
яких визначається законом.
4. Профільні геопросторові дані не пізніше 30 робочих днів
після затвердження містобудівної документації вносяться до
містобудівного кадастру відповідного рівня.
5. Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження
містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт,
забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для
задоволення інформаційних потреб державних органів, органів
місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
6. Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є
відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до
інформації з обмеженим доступом.
Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі,
здійснюється відповідними суб'єктами інформаційних відносин
відповідно до законодавства.
7. Порядок ведення та структура містобудівного кадастру,
порядок надання інформації з містобудівного кадастру визначаються
Кабінетом Міністрів України ( 559-2011-п ).
Стаття 23. Містобудівний моніторинг
1. Містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз
реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і
змін об'єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог
містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого
розвитку територій з урахуванням державних і громадських
інтересів. { Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
2. Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться
до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного
звіту, який враховується під час розроблення програм
соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної
документації. { Частина друга статті 23 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 )
від 20.11.2012 }
3. Під час проведення містобудівного моніторингу
використовуються аерокосмічні матеріали, просторово орієнтовані
дані наземного лазерного сканування, матеріали виконавчої зйомки
результатів завершеного будівництва.
4. Порядок проведення містобудівного моніторингу
( z1268-11 ) встановлюється центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування.
Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при
здійсненні містобудівної діяльності

{ Частину першу статті 24 виключено на підставі Закону
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }

2. Зміна функціонального призначення територій не тягне за
собою припинення права власності або права користування земельними
ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування
до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового
призначення, встановленого відповідно до законодавства. { Частину
другу статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
3. У разі відсутності плану зонування або детального плану
території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону,
передача (надання) земельних ділянок із земель державної або
комунальної власності у власність чи користування фізичним та
юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. { Частина третя статті 24 набирає чинності з 1 січня 2013 року -
див. підпункт 1 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього
Закону }
4. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не
відповідає плану зонування території та/або детальному плану
території забороняється. { Частина четверта статті 24 набирає чинності з 1 січня 2013 року
- див. підпункт 1 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього
Закону }
5. Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури
і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість,
доступність та повноту інформації про наявність на території
відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель
державної та комунальної власності, не наданих у користування, що
можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і
обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в
містобудівному і державному земельному кадастрах. { Абзац перший
частини п'ятої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного
та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської,
селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої
влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб
письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть
бути використані під забудову.

{ Частину шосту статті 24 виключено на підставі Закону
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }

Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 25. Режим забудови територій, визначених для
містобудівних потреб
1. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів,
планах зонування та детальних планах територій.
2. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення
землевпорядної документації.
3. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними
районними державними адміністраціями, а в разі відсутності
адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними
адміністраціями.
4. Узгодження питань щодо забудови визначених для
містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад
здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах
планування зазначених територій та генеральних планах населених
пунктів.
5. Встановлення режиму забудови територій, визначених для
містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності
або права користування земельними ділянками, зміни
адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу)
земельних ділянок.
Стаття 26. Забудова територій
1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів
будівництва.
2. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися
містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва
об'єктів.
3. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає
заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно
до вимог цього Закону.
4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її
власником або користувачем за умови використання земельної ділянки
відповідно до вимог містобудівної документації.
5. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється
власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у
випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки
1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок
може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови
земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та
архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального
(садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище
двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до
300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів,
елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних
матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення
будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
2. Проектування на підставі будівельного паспорта
здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для
об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення
проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим
органом містобудування та архітектури на безоплатній основі
протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви
та пакета документів, перелік яких визначається центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері містобудування.
4. Порядок видачі та форма будівельного паспорта ( z0902-11 )
визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування.
Стаття 28. Тимчасові споруди для провадження підприємницької
діяльності { Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }

{ Частину першу статті 28 виключено на підставі Закону
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }

2. Тимчасова споруда торговельного, побутового,
соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення
підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що
виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних
вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних
виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без
улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності
може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей
(павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому
контуру) або не мати такого приміщення.
3. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється
відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів"
( 2807-15 ).
4. Розміщення тимчасових споруд для провадження
підприємницької діяльності здійснюється в порядку ( z1330-11 ),
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування.
Стаття 29. Вихідні дані
1. Основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
2. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому
органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення
земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній
адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що
перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна
одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта
будівництва.
3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними
спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури
на безоплатній основі.
Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких
містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері будівництва, містобудування та
архітектури.
4. Спеціально уповноважений орган містобудування та
архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної
ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
5. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або
прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально
уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи
робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень
приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної
ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
6. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги
щодо архітектурних та інженерних рішень.
7. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та
обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
будівництва, містобудування та архітектури.
8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення
будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.
Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися
тільки за згодою замовника.
9. Завдання на проектування об’єктів будівництва складається
і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
10. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги
замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і
технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних
параметрів, вартості та організації його будівництва і складається
з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень. { Стаття 29 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }
Стаття 30. Технічні умови
1. Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного
забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його
розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і
газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення,
відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації,
диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
2. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови
земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні,
має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею
заявою.
Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня
реєстрації відповідної заяви. { Абзац другий частини другої статті
30 в редакції Законів N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012,
N 320-VIII ( 320-19 ) від 09.04.2015 }
3. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити
достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів
будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови
земельної ділянки.
4. У технічних умовах враховується, що місце приєднання
інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних
мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за
його згодою на території такої земельної ділянки.
5. Якщо технічними умовами передбачається необхідність
будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної
інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу
електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу
природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза
межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку
інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх
кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти
передаються у комунальну власність.
У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж
та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених
для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів,
призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти
та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у
розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого
самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці
між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у
розвитку інфраструктури населеного пункту. { Частина п'ята статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
6. Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок
визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними
центральними органами виконавчої влади.
7. Технічні умови є чинними до завершення будівництва
об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов
можуть вноситися тільки за згодою замовника. { Частина сьома статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
8. За рішенням замовника може бути передбачено застосування
автономних систем інженерного забезпечення в установленому
законодавством порядку. { Частина восьма статті 30 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012, N 320-VIII
( 320-19 ) від 09.04.2015 }
Стаття 31. Проектна документація на будівництво
1. Проектна документація на будівництво об'єктів
розробляється у порядку ( z0651-11 ), встановленому центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної
документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства,
будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується
замовником.
Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів,
що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних
і комунальних підприємств, установ та організацій, а також
кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частину першу статті 31
доповнено новим абзацом згідно із Законом N 4220-VI ( 4220-17 )
від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI
( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
До проектної документації на будівництво об’єктів, що
становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об’єктів, які
підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у
транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на
стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та
звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об’єктів
та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів
України. { Абзац третій частини першої статті 31 в редакції Закону
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
2. Експертиза проектів будівництва проводиться в
установленому Кабінетом Міністрів України порядку ( 560-2011-п )
експертними організаціями незалежно від форми власності, які
відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в
тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з
питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення,
екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної,
ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію,
що проводилася із залученням представників відповідних центральних
органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний
сертифікат. Порядок проведення професійної атестації
( 554-2011-п ) таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій
складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів
державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а
також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється
експертною організацією державної форми власності. { Частину друга
статті 31 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4220-VI
( 4220-17 ) від 22.12.2011 } { Частина друга статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }
3. Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва
об'єктів I-III категорій складності. { Частина третя статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }
4. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва
об'єктів, які:
1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання
нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної,
техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності,
довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та
інженерного забезпечення; { Абзац другий частини четвертої статті
31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4220-VI ( 4220-17 )
від 22.12.2011 }
2) споруджуються на територіях із складними
інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині
міцності, надійності та довговічності будинків і споруд; { Абзац
третій частини четвертої статті 31 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4220-VI ( 4220-17 ) від 22.12.2011, N 5496-VI
( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів
державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а
також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна
вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини
проектної документації. { Абзац четвертий частини четвертої статті
31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4220-VI ( 4220-17 )
від 22.12.2011, N 320-VIII ( 320-19 ) від 09.04.2015 }
За рішенням замовника може проводитися також експертиза
проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій
частині, або окремих розділів проектної документації. { Абзац
п'ятий частини четвертої статті 31 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } { Частина четверта статті 31 набирає чинності через три місяці з
дня набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1
розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону }
5. Встановлення випадків та порядку проведення експертизи
проектів будівництва іншими законами не допускається. { Частина п'ята статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }
6. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує
погодження державними органами, органами місцевого самоврядування,
їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими
органами.
Стаття 32. Категорії складності об'єктів будівництва
1. Усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V
категорії складності. { Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
2. Категорія складності об'єкта будівництва визначається
відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі
класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
3. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії
складності здійснюється проектною організацією і замовником
будівництва.
4. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності
( 557-2011-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Здійснення комплексної забудови території
1. Комплексна забудова території здійснюється з метою
забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на
попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх
інженерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, житлових
будинків, інших об'єктів будівництва, а також на благоустрій
території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом
комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого
житлового фонду одним або кількома інвесторами.
2. Рішення про організацію комплексної забудови території у
визначених межах та рішення про розміщення об'єктів будівництва на
території населених пунктів та за їх межами під час комплексної
забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної,
міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх
повноважень у порядку, передбаченому цим Законом. { Абзац перший
частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Рішення про розроблення детального плану певної території
одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
3. Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої
ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній
основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку,
встановленому законодавством. { Абзац перший частини третьої
статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Функції замовника комплексної забудови території може
виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в
межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в
установленому законом порядку.
4. Розміщення об'єктів будівництва на території населених
пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території
здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради,
районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень
шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі
будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у
порядку, передбаченому цим Законом. { Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
5. Регулювання земельних відносин під час комплексної
забудови території здійснюється відповідно до земельного
законодавства.
Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт
1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання
будівельних робіт відповідному органу державного
архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів, будівництво
яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не
потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних
робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно
з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів
України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних
робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів
України; { Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4220-VI ( 4220-17 ) від 22.12.2011, N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012; в редакції Закону N 320-VIII
( 320-19 ) від 09.04.2015 }
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного
контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо
об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного
архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання
будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і
V категорій складності.
2. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що
надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до
завершення будівництва.
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та
нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на
виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття
в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про
повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та
анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних
до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на
підставі інформації, наданої органами державного
архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з
дня її отримання.
Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно
через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю та нагляду. { Частина третя статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012; в редакції Закону N 320-VIII
( 320-19 ) від 09.04.2015 }
4. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів
будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх
фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт
автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі,
зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель
їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів
(мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво
об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до
містобудівної документації на замовлення органів державної влади
чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях
державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за
відсутності документа, що засвідчує право власності чи
користування земельною ділянкою. { Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4052-VI ( 4052-17 ) від 17.11.2011, N 5496-VI
( 5496-17 ) від 20.11.2012; в редакції Закону N 320-VIII
( 320-19 ) від 09.04.2015 }
5. Контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення
інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами
державного архітектурно-будівельного контролю.
6. Інформація про документ, що дає право на виконання
будівельних робіт, а також відомості про категорію складності
об'єкта будівництва, замовника та підрядників розміщуються на
відповідному стенді, який встановлюється на будівельному
майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних
(садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків,
господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
{ Статтю 34 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 4220-VI
( 4220-17 ) від 22.12.2011 }
Стаття 35. Виконання підготовчих робіт
1. Після набуття права на земельну ділянку замовник може
виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами,
державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних
мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу
державного архітектурно-будівельного контролю.
2. Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та
видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі
зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення
інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може
здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок
виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних
робіт.
Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та
видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації
або отримання дозволу на виконання будівельних робіт
забороняється.
3. Зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих
робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
4. Реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих
робіт здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю
на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання
декларації. { Абзац перший частини четвертої статті 35 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання
підготовчих робіт (направлення повідомлення до органу державного
архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої
цієї статті) отримання замовником та генеральним підрядником чи
підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання
підготовчих робіт та видалення зелених насаджень у межах
будівельного майданчика не вимагається.
5. Форма декларації про початок виконання підготовчих робіт,
порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну
даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів
України. { Частина п'ята статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, N 320-VIII ( 320-19 ) від
09.04.2015 }
6. Орган державного архітектурно-будівельного контролю
повертає декларацію про початок виконання підготовчих робіт
замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не
відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об’єкта
будівництва, документа, що підтверджує право власності чи
користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених
частиною четвертою статті 34 цього Закону), або щодо осіб,
відповідальних за проведення технічного нагляду, та осіб, які
розробили проект виконання підготовчих робіт, з обґрунтуванням
причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення
недоліків декларація розглядається органом державного
архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її
реєстрації.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  [ 2 ]  3  4  5
« попередня сторінканаступна сторінка »