Про міжнародне приватне право
Верховна Рада України; Закон від 23.06.20052709-IV
Документ 2709-15, чинний, попередня редакція — Редакція від 24.05.2016, підстава 817-19
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )
 

Сторінки:  1  [ 2 ]
« попередня сторінка  

     12) в   інших   випадках,   визначених   законом  України  та 
міжнародним договором України.
Стаття 77. Виключна підсудність
1. Підсудність судам України є виключною у таких справах з
іноземним елементом: { Абзац перший частини першої статті 77 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1837-VI ( 1837-17 ) від
21.01.2010 }
1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на
території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни,
розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного
партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими
нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, а спір не стосується
виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий
об’єкт; { Пункт 1 частини першої статті 77 в редакції Закону N 817-VIII
( 817-19 ) від 24.11.2015 }
2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та
батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин
України і мав в ній місце проживання;
4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної
власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в
Україні;
5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на
території України іноземних юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців;
6) якщо спір стосується дійсності записів у державному
реєстрі, кадастрі України;
7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений
відповідно до законодавства України;
8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних
паперів, оформлених в Україні;
9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або
здійснюється на території України;
10) в інших випадках, визначених законами України.
Стаття 78. Компетенція інших органів України
1. Компетенція інших органів України щодо розгляду справ з
іноземним елементом визначається законами України з урахуванням
статей 75-77 цього Закону.
Стаття 79. Судовий імунітет
1. Пред'явлення позову до іноземної держави, залучення
іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої
особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі
та знаходиться на території України, застосування щодо такого
майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на
таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних
органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним
договором України або законом України.
2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних
держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і
міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України
лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного
права або міжнародними договорами України. { Частина друга статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }
3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України
у межах, визначених міжнародними договорами України або законами
України. { Частина третя статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }
4. У тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права
Україні, її майну або представникам в іноземній державі не
забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами
першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх
майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може
бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів,
дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного
характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного
порушення норм міжнародного права.
Стаття 80. Судові доручення
1. У разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у
суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні
доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд
може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної
держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або
міжнародним договором України. { Частина перша статті 80 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }
2. Доручення судів України про вручення документів громадянам
України, які постійно проживають за кордоном, або отримання від
них доказів на території іноземної держави можуть бути виконані
консульською посадовою особою України відповідно до міжнародних
договорів України або в іншому порядку, що не суперечить
законодавству держави перебування.
Розділ XIII. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ
ІНОЗЕМНИХ СУДІВ
Стаття 81. Рішення іноземних судів, які можуть бути визнані
та виконані в Україні
1. В Україні можуть бути визнані та виконані рішення
іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових,
сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у
кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування
шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів
та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить
розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
{ Частина перша статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }
Стаття 82. Порядок визнання і виконання рішень іноземних
судів
1. Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього
Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Розділ XIV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2005 року.
Підпункт 3 пункту 2 розділу XIV "Прикінцеві положення"
набирає чинності з дня набрання чинності Цивільним процесуальним
кодексом України ( 1618-15 ).
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

( Підпункт 1 пункту 2 розділу XIV втратив чинність на
підставі Кодексу N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004 )

2) у розділі VI Сімейного кодексу України ( 2947-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135):
назву розділу викласти в такій редакції:
"Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без
громадянства";
статті 275-281, 288-292 виключити;
3) у Цивільному процесуальному кодексі України
( 1618-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р.,
NN 40-42, ст. 492):
у частині першій статті 2 слова "та цього Кодексу" замінити
словами "цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне
право";
статті 9, 411, 412 виключити;
4) частини шосту-п'ятнадцяту статті 6 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (Відомості Верховної
Ради УРСР, 1991 р., N 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради
України, 1993 р., N 5, ст. 33; 1994 р., N 20, ст. 120; 1999 р.,
N 51, ст. 447) виключити;
5) розділ VIII Закону України "Про заставу" ( 2654-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642;
2004 р., N 11, ст. 140) виключити.
3. Кабінету Міністрів України:
у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом
подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення
законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 23 червня 2005 року
N 2709-IV

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  [ 2 ]
« попередня сторінка