Про біженців
Верховна Рада України; Закон від 21.06.20012557-III
Документ 2557-14, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 04.08.2011, підстава 3671-17
 

Сторінки:  1  [ 2 ]
« попередня сторінка  

     Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у 
справах міграції може вимагати додаткової інформації від органу
міграційної служби, який вніс подання.
У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації,
викладеної у поданні, потреби у встановленні справжності і
дійсності документів спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з
відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України,
Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України,
інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та
об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх
фактів стосовно особи, питання про втрату або позбавлення статусу
біженця якої вирішується.
Подання щодо втрати та позбавлення статусу біженця,
документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання,
додаються до особової справи біженця.
На основі всебічного вивчення і оцінки документів та
матеріалів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у справах міграції приймає рішення про втрату або
позбавлення статусу біженця або про відсутність підстав для втрати
або позбавлення статусу біженця.
Рішення спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з
дня його прийняття разом з особовою справою біженця надсилається
до органу міграційної служби за місцем проживання особи.
Орган міграційної служби за місцем проживання особи, стосовно
якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця,
протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає
їй письмове повідомлення з викладенням причин такого рішення і
роз'ясненням порядку його оскарження. Національний паспорт та інші
документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної
служби, повертаються власникові. Посвідчення біженця та проїзний
документ біженця для виїзду за кордон вилучаються або визнаються
недійсними, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих
днів інформує орган внутрішніх справ за місцем проживання особи і
відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних
осіб.
Особа, яка не використала права на оскарження рішення про
втрату або позбавлення її статусу біженця, повинна залишити
територію України в установлений строк, якщо вона не має інших
законних підстав для перебування в Україні.
Стаття 16. Оскарження рішень щодо статусу біженця
Рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в
прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в
оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу
біженця протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення
про відмову можуть бути оскаржені до спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а так
само до суду, в установленому законом порядку.
Рішення спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у справах міграції про відхилення скарги про
відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця, про
відхилення скарги про відмову в оформленні документів для
вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у
наданні, втрату або позбавлення статусу біженця можуть бути
оскаржені протягом місяця з дня, коли особа дізналася про такі
рішення, у встановленому законом порядку до суду. { Частина друга статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у
справах міграції після реєстрації скарги про відмову в прийнятті
заяви про надання статусу біженця або скарги про відмову в
оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу
біженця видає особі, стосовно якої подано одну із зазначених
скарг, через відповідний орган міграційної служби довідку про
прийняття скарги до розгляду.
Якщо особа або її законний представник оскаржує рішення
органу міграційної служби про відмову в прийнятті заяви про
надання статусу біженця чи про відмову в оформленні документів для
вирішення питання щодо надання статусу біженця, відповідний орган
міграційної служби видає особі, стосовно якої оскаржується
рішення, довідку про звернення до суду. У разі оскарження особою
чи її законним представником рішень спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади про відхилення скарги про
відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця або скарги
про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо
надання статусу біженця, або про відмову в наданні статусу
біженця, або про втрату чи про позбавлення статусу біженця в
судовому порядку спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади у справах міграції через відповідний орган
міграційної служби видає особі, стосовно якої оскаржується одне із
зазначених рішень, довідку про звернення до суду.
Зазначені довідки є підставою для реєстрації в установленому
порядку в органі спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб
за місцем проживання заявника на час розгляду скарги.
Рішення за скаргою приймається спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом
місяця з дня отримання особової справи. У разі потреби строк
прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах
міграції, але не більше ніж до трьох місяців.
Особа, скарга якої розглядається, або законний представник
такої особи має право бути запрошеним для участі у розгляді їх
скарги.
За бажанням особи участь у розгляді скарги бере адвокат.
Участь адвоката у розгляді скарги щодо дитини, розлученої із
сім'єю, або недієздатної особи є обов'язковою. { Статтю 16 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3460-VI
( 3460-17 ) від 02.06.2011 }
Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у справах міграції або суд прийняв позитивне рішення за
скаргою заявника, орган міграційної служби протягом семи робочих
днів з дня його отримання приймає рішення про оформлення
документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця,
вилучає довідку про прийняття скарги до розгляду або про звернення
до суду і видає заявникові довідку про особу, стосовно якої
прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання
щодо надання їй статусу біженця.
Якщо особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги
про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо
надання статусу біженця і не використала права на його оскарження
до суду, вона повинна залишити територію України в установлений
строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в
Україні.
У разі прийняття судом рішення про задоволення скарги особи
про відмову в наданні, втрату або позбавлення статусу біженця
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у
справах міграції протягом семи робочих днів з дня його отримання
приймає відповідне рішення і повідомляє про це орган міграційної
служби за місцем проживання заявника.
Стаття 17. Відповідальність посадових і службових осіб
за порушення законодавства про біженців
Посадові і службові особи, які порушують цей Закон, несуть
відповідальність у порядку, передбаченому законами України.
Розділ IV
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БІЖЕНЦІВ
Стаття 18. Права та обов'язки особи, стосовно якої прийнято
рішення про оформлення документів для вирішення
питання щодо надання статусу біженця
Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення
документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, має
право на:
тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу у
порядку, встановленому законодавством України;
проживання у родичів, у готелі, піднайом житлового приміщення
або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення
біженців;
безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому Законом
України "Про безоплатну правову допомогу" ( 3460-17 ). { Абзац
четвертий частини першої статті 18 в редакції Закону N 3460-VI
( 3460-17 ) від 02.06.2011 }
Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення
документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця,
зобов'язана:
подати до відповідного органу міграційної служби відомості,
необхідні для вирішення питання щодо надання статусу біженця;
у разі одержання направлення органу міграційної служби
відбути до визначеного місця тимчасового проживання і протягом
трьох робочих днів зареєструватися у відповідному органі
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;
проходити медичне обстеження на вимогу органів міграційної
служби;
з'являтися до відповідного органу міграційної служби у
визначений ним строк;
повідомляти органу міграційної служби, до якого було подано
заяву, про свої виїзди за межі території
адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються
повноваження цього органу.
Стаття 19. Правовий статус осіб, яким надано статус
біженця в Україні
Особи, яким надано статус біженця в Україні, є іноземцями чи
особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних
підставах. Такі особи користуються тими ж правами і свободами, а
також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за
винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України.
Стаття 20. Права особи, якій надано статус біженця
Особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами
України права на:
пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення
території України, за винятком обмежень, які встановлюються
законом;
працю;
підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;
охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
відпочинок;
освіту;
свободу світогляду і віросповідання;
направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень
або особисте звернення до органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
володіння, користування і розпорядження своєю власністю,
результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і
службових осіб;
звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини;
безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому Законом
України "Про безоплатну правову допомогу" ( 3460-17 ). { Абзац
тринадцятий частини першої статті 20 в редакції Закону N 3460-VI
( 3460-17 ) від 02.06.2011 }
Особа, якій надано статус біженця в Україні, має рівні з
громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.
Особа, якій надано статус біженця в Україні, має право на
одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального
забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та
користування житлом, наданим у місці проживання.
Особа, якій надано статус біженця в Україні, користується
іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та
законами України.
Стаття 21. Обов'язки особи, якій надано статус
біженця в Україні
Особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов'язана:
повідомляти протягом десяти робочих днів органу міграційної
служби за місцем проживання про зміни прізвища, складу сім'ї,
сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України
або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне
проживання в іншій державі;
у разі зміни місця проживання і переїзду до
адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється
компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і
стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим
місцем проживання. Взяття на облік у органі міграційної служби за
новим місцем проживання є підставою для реєстрації у відповідному
органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;
проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені
органом міграційної служби за місцем проживання.
Стаття 22. Права та обов'язки особи, якій відмовлено
в оформленні документів для вирішення
питання щодо надання статусу біженця,
у наданні статусу біженця та яка втратила
або позбавлена статусу біженця
Особа, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення
питання щодо надання статусу біженця за відсутності умов,
зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону, у разі
виникнення зазначених умов може повторно звернутися із заявою про
надання статусу біженця.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову в
оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу
біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу
біженця і яка оскаржує відповідне рішення до спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах
міграції або до суду, до прийняття рішення за скаргою має права та
обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону.
Особа, яка отримала повідомлення суду про підтвердження
рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання
щодо надання статусу біженця чи у наданні статусу біженця, або
втрату чи позбавлення статусу біженця, повинна залишити територію
України в установлений строк, якщо вона не має інших законних
підстав для перебування в Україні.
Розділ V
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 23. Міжнародне співробітництво з метою захисту
прав біженців
Україна співпрацює з іншими державами, Управлінням Верховного
Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, іншими
міжнародними організаціями з метою усунення причин виникнення
проблеми біженців, поліпшення їх матеріального становища і
вдосконалення правового статусу, а також повернення біженців у
країну їх громадянської належності (підданства) або попереднього
постійного проживання.
Міжнародне співробітництво у розв'язанні проблем біженців
здійснюється на основі міжнародних договорів України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. З набранням чинності цим Законом визнати такими, що
втратили чинність:
1) Закон України "Про біженців" ( 3818-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1994 р., N 16, ст. 90);
2) Постанову Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року
"Про порядок введення в дію Закону України "Про біженців"
( 3819-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 16,
ст. 91).
3. Особи, яким було надано статус біженця в Україні до
набрання чинності цим Законом, вважаються такими, яким надано
статус біженця на період дії обставин, зазначених у абзаці другому
статті 1 цього Закону. Таким особам до закінчення тримісячного
строку з моменту надання їм статусу біженця строк дії посвідчень
біженця продовжується на один рік, якщо обставини, зазначені в
абзаці другому статті 1 цього Закону, продовжують існувати.
Зазначені особи користуються всіма правами і виконують всі
обов'язки, які передбачені цим Законом, а також користуються
іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та
законами України.
4. Заяви про надання статусу біженця, що були подані до
набрання чинності цим Законом, розглядаються у встановленому ним
порядку.
5. До приведення законодавства України у відповідність із цим
Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не
суперечить цьому Закону.
6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:
підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у
відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади
їх нормативно-правових актів, які регулюють питання, пов'язані з
біженцями, у відповідність з цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 21 червня 2001 року
N 2557-III

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  [ 2 ]
« попередня сторінка