Документ 2467-17, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.10.2015, підстава 329-19


     Кошти,   залучені   як   поворотна   фінансова  допомога  від 
замовників, повертаються замовникам відповідно до порядку
фінансування послуг з приєднання об’єктів замовника до газових
мереж у строк до п’яти років. Джерелом повернення таких коштів є
плата за приєднання замовників, що приєднуються до того самого
місця забезпечення потужності, та складова тарифів на послуги з
транспортування та розподілу природного газу.
Вартість послуг з приєднання до газових мереж об’єктів
газоспоживання (газопостачання) замовників, в яких передбачається
розміщення доступного житла або житлового фонду соціального
призначення, зменшується для замовника пропорційно площі такого
доступного житла або житлового фонду соціального призначення до
загальної площі об’єкта будівництва. Частина вартості послуг з
приєднання до газових мереж, на яку зменшено вартість послуг з
приєднання об’єктів газоспоживання (газопостачання) замовника до
газових мереж, фінансується за рахунок тарифів на транспортування
та розподіл природного газу, які встановлюються для
газотранспортних та газорозподільних підприємств національною
комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. { Закон доповнено статтею 7-2 згідно із Законом N 5021-VI
( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
Стаття 8. Повноваження органів державної влади та органів
місцевого самоврядування у відносинах
із суб'єктами ринку природного газу
1. До повноважень органів державної влади та місцевого
самоврядування у відносинах із суб'єктами ринку природного газу
відповідно до законодавства належать:
1) забезпечення ефективного використання природних, трудових
і фінансових ресурсів;
2) забезпечення участі в розробленні та погодженні планів
перспективного розвитку газопроводів на відповідній території;
3) сприяння розвитку газорозподільних мереж;
4) забезпечення участі у формуванні та затвердженні переліку
підприємств, які в період сезонного похолодання переводяться на
роботу з використанням резервних видів палива;
5) забезпечення дотримання вимог законодавства України у
сфері охорони навколишнього природного середовища.
2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
не мають права втручатися у процес регулювання режиму постачання,
транспортування, зберігання, розподілу, споживання і припинення
споживання природного газу.
Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ
ПРИРОДНОГО ГАЗУ
Стаття 9. Основи функціонування ринку природного газу
1. Ринок природного газу функціонує на конкурентних засадах,
за винятком діяльності суб'єктів природних монополій.
2. Діяльність суб'єктів ринку природного газу провадиться на
принципах:
1) вільного вибору постачальників природного газу;
2) вільної торгівлі природним газом, у тому числі на
аукціонах і біржах, а також шляхом проведення тендерів на
постачання природного газу, крім випадків, визначених статтею 10
цього Закону;
3) регулювання рівнів тарифів на транспортування, розподіл,
постачання, зберігання, закачування та відбір природного газу;
4) забезпечення рівних можливостей для доступу до Єдиної
газотранспортної системи України та підземних сховищ газу, в тому
числі новозбудованих газопроводів;
5) рівності прав на купівлю-продаж природного газу та
провадження зовнішньоекономічної діяльності;
6) добросовісної конкуренції між учасниками ринку природного
газу в умовах рівних прав та можливостей;
7) недопущення дій, спрямованих на спричинення збитків іншим
суб'єктам ринку;
8) відповідальності суб'єктів ринку за порушення правил
діяльності на ринку природного газу та умов договорів;
9) додержання національних стандартів, норм і правил усіма
суб'єктами ринку природного газу, діяльність яких пов'язана з
управлінням системами та видобутком, транспортуванням, розподілом,
зберіганням, постачанням і споживанням природного газу;
10) забезпечення захисту прав та інтересів споживачів
природного газу;
11) захисту навколишнього природного середовища та
раціонального використання енергоресурсів.
3. Суб'єкти ринку природного газу провадять свою діяльність
на підставі договорів (контрактів), що укладаються відповідно до
законодавства.
Стаття 10. Задоволення потреби населення у природному газі
1. Підприємства, частка держави у статутному фонді яких
становить 50 відсотків та більше, господарські товариства,
50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у
статутному фонді інших господарських товариств, контрольним
пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства,
представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники
договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені
договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених
підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного
природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на
користування надрами в межах території України, континентального
шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування
ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення,
безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України
на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для
кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на
користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
енергетики, згідно із затвердженим нею Порядком формування,
розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів
господарювання, що здійснюють його видобуток.
2. Передача видобутого природного газу суб'єктами,
визначеними в частині першій цієї статті, на умовах договорів
комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не
передбачають передачу права власності на нього безпосередньо
суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, не
допускається.
3. Дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників
договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість
вкладу підприємств, частка держави у статутному фонді яких
становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50
відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у
статутному фонді інших господарських товариств, контрольним
пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств,
представництв та філій таких підприємств і товариств становить 50
відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів
про спільну діяльність.
4. Потреби населення у природному газі задовольняються з
ресурсів природного газу, видобутого газодобувними підприємствами,
що зазначені у частині першій статті 10 цього Закону, а в разі їх
недостатності - з інших ресурсів газу суб'єкта, уповноваженого на
формування ресурсу природного газу для населення у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Реалізація природного газу для задоволення потреб
населення здійснюється гарантованими постачальниками за
роздрібними цінами, встановленими національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
6. Суб'єкт, уповноважений Кабінетом Міністрів України на
формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб
населення, та його дочірні підприємства мають право експортувати
товарний природний газ в обсязі, визначеному прогнозним річним
балансом надходження та розподілу природного газу в Україні, у
порядку ( z0017-13 ), встановленому центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому
комплексі. { Статтю 10 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3550-VI
( 3550-17 ) від 17.06.2011 }
7. Дія цієї статті не поширюється на інвесторів - учасників
угод про розподіл продукції, укладених згідно із Законом України
"Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ). { Статтю 10 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 5406-VI
( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 11. Облік природного газу
1. Облік природного газу, у тому числі комерційний
(приладовий), здійснюється з метою отримання та реєстрації
достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час
його видобування, транспортування, розподілу, постачання,
зберігання та споживання.
2. Комерційний (приладовий) облік природного газу
здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку
природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на
підставі яких проводяться взаєморозрахунки.
3. Відпуск природного газу споживачам здійснюється за умови
наявності вузла обліку природного газу.
Населення у разі відсутності приладів обліку природного газу
споживає газ за нормами, встановленими законодавством, до строків,
передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про
забезпечення комерційного обліку природного газу" ( 3533-17 ). { Частина третя статті 11 в редакції Закону N 3533-VI ( 3533-17 )
від 16.06.2011 }
4. Вузлом обліку природного газу є сукупність засобів
вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для
вимірювання у робочих умовах, реєстрації, збереження результатів
вимірювання та розрахунків об'єму газу, приведеного до стандартних
умов.
Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу,
правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його
обсягів та визначення якості, а також порядок приймання-передачі
визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і
стандартами в галузі постачання природного газу, які
встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому
комплексі.
Стаття 12. Постачання природного газу
1. Постачання природного газу здійснюється відповідно до
договору, за яким постачальник зобов'язується поставити
споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено
стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а
споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного
газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Договір на постачання природного газу повинен відповідати
типовому договору, форма якого затверджується органом, що здійснює
державне регулювання на ринку природного газу (за наявності такого
типового договору). { Частину першу статті 12 доповнено абзацом
другим згідно із Законом N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }
2. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником
та споживачем природного газу за регульованим тарифом
встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу
( z1155-11 ).
3. До укладення договору про постачання природного газу
споживач має право на одержання інформації щодо наявності у
постачальника ресурсів природного газу, його якісних
характеристик, цін та порядку оплати природного газу.
4. Постачальник має право припинити постачання природного
газу споживачам у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) визнання аварійним стану систем газопостачання у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики в нафтогазовому комплексі;
2) порушення строків оплати спожитого природного газу та
послуг з його постачання, передбачених укладеним договором;
3) несанкціонований відбір природного газу.
Несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір:
з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або
підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до
договору обсягів природного газу;
без укладення відповідного договору з постачальником;
спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного
газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза
охопленням приладами обліку;
4) відбору природного газу споживачами понад обсяги, що
виділені постачальником природного газу на поточний місяць в межах
планових обсягів, визначених договором. { Частину четверту статті 12 доповнено абзацом дев'ятим згідно із
Законом N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }
5. Суб'єкт, уповноважений Кабінетом Міністрів України на
формування ресурсу природного газу для споживачів України,
зобов'язаний забезпечити гарантованого постачальника ресурсом
природного газу в необхідному йому обсязі відповідно до договорів,
укладених із споживачами.
6. Гарантований постачальник здійснює функції з постачання
природного газу на умовах, передбачених цією статтею, та має всі
права і обов'язки постачальника, передбачені статтею 20 цього
Закону.
7. Гарантований постачальник має право відмовити споживачу в
укладенні договору на постачання природного газу, якщо стосовно
цього споживача порушено справу про банкрутство лише за умови
незабезпечення споживачем виконання своїх зобов’язань за договором
щодо оплати природного газу шляхом передачі в заставу майна (у
тому числі майнових та інших речових прав), або поруки третіх
осіб, або гарантії, у тому числі від третіх осіб, в обсязі не
менше вартості планового двомісячного споживання в опалювальний
період. { Статтю 12 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 423-VIII
( 423-19 ) від 14.05.2015 }
Стаття 13. Транспортування природного газу
1. Транспортування природного газу здійснюється відповідно до
договору. За договором транспортування природного газу
газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати
природний газ, довірений йому замовником, магістральними
трубопроводами до пункту приймання-передачі газу та передати його
замовнику, а замовник зобов'язується сплатити газотранспортному
підприємству встановлену в договорі вартість транспортування.
Пунктом приймання-передачі газу є об'єкт Єдиної
газотранспортної системи України, на якому здійснюється передача
природного газу між учасниками газового ринку, обладнаний вузлом
обліку природного газу.
2. Обов'язкові умови для газотранспортних підприємств та
споживачів послуг, що надаються такими підприємствами,
встановлюються в типовому договорі про транспортування природного
газу.
3. До укладення договору про транспортування природного газу
замовник має право на одержання інформації про наявність у
газотранспортного підприємства магістральних трубопроводів, їх
пропускну спроможність, ціни та порядок оплати послуг з
транспортування природного газу.
4. Газотранспортне підприємство:
1) зобов'язане забезпечити рівні права доступу до своїх мереж
всім постачальникам природного газу і споживачам;
2) під час транспортування природного газу зобов'язане
дотримуватися вимог щодо транспортування газу, встановлених
нормативно-правовими актами та нормативними документами;
3) має право здійснювати транзит природного газу через
територію України, провадження такого виду діяльності не може
обмежувати можливості підприємства як учасника ринку природного
газу.
Стаття 14. Розподіл природного газу
1. Розподіл природного газу здійснюється відповідно до
договору, за яким газорозподільне підприємство зобов'язується
транспортувати природний газ, довірений йому замовником,
газорозподільними мережами до пункту приймання-передачі газу та
передати його споживачу, який відповідно до законодавства має
право на одержання зазначеного газу, а замовник зобов'язується
сплатити за доставку газу за встановленою в договорі платою.
2. Обов'язкові умови для газорозподільних підприємств та
споживачів послуг, що надаються такими підприємствами,
встановлюються в типовому договорі про транспортування природного
газу газорозподільними мережами.
3. До укладення договору про розподіл природного газу власник
природного газу має право на одержання інформації про наявність у
газорозподільного підприємства газорозподільних мереж, їх
пропускну спроможність, ціни та порядок оплати послуг з доставки
природного газу.
4. Газорозподільне підприємство зобов'язане:
1) забезпечити рівні права доступу до своїх мереж всім
постачальникам природного газу та споживачам;
2) під час транспортування природного газу дотримуватися
правил транспортування, встановлених нормативно-правовими актами
та нормативними документами.
Стаття 15. Зберігання (закачування, відбір) природного газу
1. Зберігання (закачування, відбір) природного газу
здійснюється відповідно до договору, за яким газозберігаюче
підприємство зобов'язується зберігати у сховищах природний газ,
переданий йому власником такого газу або іншою особою, яка має
право на передачу газу для зберігання, і повернути його особі, яка
має право на отримання зазначеного газу, у схоронності та у строк,
зазначений у договорі, а особа, яка передала газ на зберігання,
зобов'язується оплатити вартість послуги із зберігання газу в
розмірі та порядку, визначених у договорі.
2. Обов'язкові умови для газозберігаючих підприємств та
споживачів послуг, що надаються такими підприємствами,
встановлюються в типовому договорі про зберігання природного газу.
3. До укладення договору про зберігання природного газу
власник природного газу має право на одержання інформації про
наявність у газозберігаючого підприємства потужностей для
зберігання газу, ціни та порядок оплати послуг із зберігання
природного газу.
4. Газозберігаюче підприємство забезпечує:
1) рівні права доступу до потужностей для зберігання
природного газу всім суб'єктам ринку природного газу;
2) дотримання вимог щодо зберігання природного газу,
встановлених нормативно-правовими актами та нормативними
документами, зокрема, виконання зобов'язань щодо обсягів та
строків закачування, зберігання та відбору природного газу,
створення та використання його страхового запасу в повному обсязі
відповідно до укладених договорів.
Стаття 16. Відокремлення функцій транспортування, розподілу
та постачання природного газу
1. Газотранспортне підприємство не може провадити діяльність
з видобування та постачання природного газу.
2. Газорозподільне підприємство не може провадити діяльність
з видобування, постачання, зберігання і транспортування природного
газу.
3. Якщо газотранспортне або газорозподільне підприємство є
складовою частиною вертикально інтегрованої господарської
організації, воно має бути юридично та організаційно незалежним
щодо інших видів діяльності вертикально інтегрованої господарської
організації, які не пов'язані з транспортуванням та/або розподілом
природного газу.
4. Основні принципи, що визначають незалежність діяльності
газотранспортного та газорозподільного підприємства у складі
вертикально інтегрованої господарської організації:
1) заборони суміщення посад у складі вертикально інтегрованої
господарської організації;
2) самостійності прийняття рішень щодо поточних фінансових
операцій, експлуатації, будівництва чи модернізації об'єктів
газотранспортної системи або газорозподільних мереж для
провадження відповідної ліцензійної діяльності та
оперативно-технологічного управління.
5. Газотранспортне або газорозподільне підприємство щороку
готує план заходів, що забезпечує відокремлення та незалежність
господарської, зокрема ліцензійної, діяльності таких підприємств,
передбаченої цією статтею, від діяльності вертикально інтегрованої
господарської організації. Такий план заходів та звіти про його
виконання подаються національній комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, для проведення моніторингу
відповідно до статті 4 цього Закону та їх оприлюднення.
6. Дія цієї статті не поширюється на малі газорозподільні та
газопостачальні підприємства.
Стаття 17. Особливості бухгалтерського обліку
та фінансової звітності
1. Суб'єкти ринку природного газу, господарська діяльність
яких підлягає ліцензуванню за кожним видом діяльності відповідно
до законодавства, ведуть окремий бухгалтерський облік у
встановленому законодавством порядку з обов'язковим розкриттям
фінансової інформації про види господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню.
2. Методичні рекомендації щодо застосування національних
положень (стандартів) бухгалтерського обліку відповідно до
галузевих особливостей нафтогазової галузі (зокрема в частині
калькуляції собівартості видобутої вуглеводневої сировини)
затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики в нафтогазовому комплексі.
3. Фінансова звітність підприємств, які провадять
господарську діяльність з видобування природного газу, що складена
відповідно до визначених частиною другою цієї статті методичних
рекомендацій і Порядку формування, розрахунку та встановлення цін
на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для
суб'єктів господарювання, які згідно із статтею 10 цього Закону
здійснюють його видобування, застосовується для обчислення
закупівельних цін на природний газ.
4. Суб'єкти ринку природного газу (крім населення) подають
фінансову звітність у встановленому законодавством порядку разом
із звітністю за видами господарської діяльності, що підлягають
ліцензуванню, національній комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики.
Стаття 18. Порядок проведення розрахунків
за природний газ всіма категоріями споживачів
з гарантованим постачальником природного газу
1. Розрахунки за поставлений природний газ здійснюються
споживачами відповідно до умов договорів, укладених з
гарантованими постачальниками природного газу.
2. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ
гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також
підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим
постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх
категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків
поточні рахунки із спеціальним режимом використання для
зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний
газ від усіх категорій споживачів.
Уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із
спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів
України.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним
режимом використання та Порядок проведення розрахунків за спожитий
природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Забороняється зарахування коштів за природний газ,
спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.
4. Гарантовані постачальники та їх структурні підрозділи
передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського
рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з
поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що
надходять як плата за спожитий природний газ.
5. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом
використання гарантованих постачальників та їх структурних
підрозділів, а також підприємств, що здійснюють продаж природного
газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного
газу для потреб споживачів, подається уповноваженим банком до
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
енергетики, на затвердження та доводиться до відома всіх учасників
розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні
Кабінету Міністрів України. Гарантовані постачальники протягом 10
робочих днів інформують споживачів про відкриті в уповноваженому
банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
6. Гарантовані постачальники та їх структурні підрозділи у
двомісячний строк після опублікування в офіційному друкованому
виданні Кабінету Міністрів України переліку поточних рахунків із
спеціальним режимом використання укладають із споживачами нові
договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного
рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування
коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий
рахунок.
7. Споживачі, крім теплогенеруючих організацій, оплачують
вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування
коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом
використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий
природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку
гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами. { Частина сьома статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1198-VII ( 1198-18 ) від 10.04.2014 }
8. Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним
режимом використання для зарахування коштів, що надходять за
спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку
гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами,
згідно з алгоритмом розподілу коштів ( z1445-12 ) виключно на:
1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання
підприємства, що здійснює продаж природного газу гарантованому
постачальнику;
2) поточний рахунок газотранспортного підприємства;
3) поточний рахунок газорозподільного підприємства;
4) поточний рахунок гарантованого постачальника.
9. Умови оплати за спожитий та поставлений природний газ, а
також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом
використання гарантованим постачальником або його структурним
підрозділом обов'язково включаються в договір купівлі-продажу
природного газу, укладений між гарантованим постачальником і
підприємством, що здійснює йому продаж природного газу, та у
договір про постачання природного газу, укладений між гарантованим
постачальником та споживачем.
10. На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із
спеціальним режимом використання гарантованих постачальників, їх
структурних підрозділів, а також суб’єкта, уповноваженого
Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу
для споживачів України, що здійснює продаж природного газу
гарантованим постачальникам, не може бути звернено стягнення за
зобов’язаннями суб’єктів ринку природного газу.
На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається
арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню. { Статтю 18 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 4520-VI
( 4520-17 ) від 15.03.2012 }
11. Теплогенеруючі організації, що купують природний газ у
гарантованого постачальника для виробництва теплової енергії,
оплачують вартість спожитого природного газу з урахуванням
особливостей, визначених у статті 19-1 Закону України "Про
теплопостачання" ( 2633-15 ). { Статтю 18 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом
N 1198-VII ( 1198-18 ) від 10.04.2014 }
12. Право вимоги щодо заборгованості споживачів природного
газу перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"
та/або перед її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання
природного газу на підставі ліцензії, може бути продано
(відчужено) на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону за
ціною, що може відрізнятися від первісної вартості, за умови
проведення незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за
міжнародними стандартами фінансової звітності за 2014 рік та
оприлюднення порядку і умов проведення аукціону.
Порядок продажу (відчуження) прав вимоги щодо заборгованості
споживачів природного газу встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Не може бути продано (відчужено) згідно з цією частиною право
вимоги щодо заборгованості теплогенеруючих або теплопостачальних
організацій в обсязі заборгованості державного та/або місцевих
бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію перед таким
підприємством, що виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної
вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або
погоджувалися органами державної влади чи місцевого
самоврядування, та залишилася непогашеною на дату прийняття
рішення про продаж (відчуження) заборгованості. Обсяг
заборгованості державного та/або місцевих бюджетів з різниці в
тарифах на теплову енергію підтверджується у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України. { Статтю 18 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом
N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }
13. Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних
організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014
року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та
фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення
суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про
внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації
фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" ( 423-19 ), підлягає реструктуризації шляхом розстрочення
на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію
заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в
трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про
внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації
фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" ( 423-19 ) теплогенеруючими та/або теплопостачальними
організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня
2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що
підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася
непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про
внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації
фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України".
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають
списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови
виконання вимог цієї частини.
У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості
визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення
заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості,
строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов’язки
сторін.
Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості
затверджується Кабінетом Міністрів України { Статтю 18 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом
N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }
Стаття 19. Права та обов'язки споживачів
1. Споживач має право на:
1) вільний вибір постачальника;
2) отримання інформації про наявність у постачальників
ресурсів природного газу, його якісні характеристики, ціну та
порядок проведення розрахунків;
3) приєднання в установленому порядку до магістральних або
газорозподільних мереж об’єктів системи газоспоживання; { Пункт 3 частини першої статті 19 в редакції Закону N 5021-VI
( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
4) отримання природного газу, фізико-хімічні показники якого
відповідають установленим нормам, в обсязі відповідно до умов
укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження)
газопостачання відповідно до вимог законодавства та договорів;
5) відшкодування згідно із законодавством збитків, завданих
унаслідок порушення його прав;
6) інші права, передбачені законодавством.
2. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на постачання природного газу;
2) забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з
постачання природного газу згідно з умовами договорів;
3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;
4) вживати заходів для підвищення ефективності використання
природного газу та впровадження енергозберігаючих технологій;
5) забезпечувати доступ представників
підприємства/організації, що обслуговує систему газопроводів, до
якої під'єднаний споживач, до вузлів обліку газу (у тому числі для
встановлення вузлів обліку газу), які розміщуються на території
споживача;
6) забезпечувати відповідно до вимог нормативних документів у
пунктах приймання-передачі газу вимірювання кількості газу,
прийнятого в систему своїх газопроводів (крім населення);
7) складати і підписувати з представниками газопостачального,
газотранспортного та газорозподільного підприємства акти
приймання-передачі природного газу (крім населення);
8) подавати підприємству/організації, що обслуговує систему
газопроводів, до якої під'єднаний споживач, оперативну інформацію
про обсяги спожитого природного газу та його розподіл, а також
іншу інформацію для складення балансу зазначеного газу;
9) припиняти (обмежувати) споживання природного газу на
вимогу постачальника, газотранспортного або газорозподільного
підприємства з дотриманням вимог законодавства (крім населення);
10) забезпечувати доступ посадових осіб органу державного
нагляду (контролю) до об'єктів Єдиної газотранспортної системи
України, які перебувають у його власності чи користуванні,
відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"
( 1875-15 );
11) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.
3. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач
несе відповідальність згідно із законом.
4. Захист прав споживачів природного газу регулюється цим
Законом, Законом України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 )
та іншими нормативно-правовими актами.
5. Отримання природного газу споживачами можливе лише на
підставі договорів, укладених з постачальниками.
Укладення гарантованим постачальником договору на постачання
природного газу із споживачами (крім населення та бюджетних
установ), стосовно яких порушено справу про банкрутство, може бути
здійснено за умови забезпечення споживачем виконання своїх
зобов’язань за договором щодо оплати природного газу шляхом
передачі в заставу майна (у тому числі майнових та інших речових
прав), поруки третіх осіб або гарантії, у тому числі від третіх
осіб, в обсязі не менше вартості планового двомісячного споживання
в опалювальний період.
Звернення стягнення на майно (у тому числі майнові та інші
речові права), передане в заставу для забезпечення виконання
зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, а також
на інше забезпечення виконання зобов’язань здійснюється
гарантованим постачальником у разі, якщо прострочення оплати
споживачем спожитого природного газу перевищує три місяці. { Частина п'ята статті 19 в редакції Закону N 423-VIII ( 423-19 )
від 14.05.2015 }
Стаття 20. Права та обов'язки постачальників
1. Постачальники мають право на доступ до Єдиної
газотранспортної системи України, вільний вибір продавця ресурсу
природного газу та на отримання послуг з транспортування
природного газу магістральними газопроводами, газорозподільними
мережами, послуг із закачування, відбору, зберігання у підземних
сховищах газу згідно з умовами укладених договорів та
законодавством.
2. Постачальник має право обмежити або припинити постачання
природного газу споживачам у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України, у разі:
1) непроведення розрахунків за спожитий природний газ згідно
з умовами договорів;
2) споживання природного газу в обсязі, що перевищує
установлений договором про його постачання.
3. Постачальники зобов'язані:
1) виконувати ліцензійні умови та умови договорів про
постачання природного газу;
2) створювати страховий запас природного газу в обсягах та
порядку ( 1062-2012-п ), встановлених Кабінетом Міністрів України;
3) здійснювати постачання природного газу в обсягах наявних у
них ресурсів та згідно з укладеними договорами;
4) забезпечувати постачання природного газу з дотриманням
установлених державними стандартами та нормативно-технічними
актами вимог щодо його якості і тиску;
5) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб органу
державного нагляду (контролю) до об'єктів Єдиної газотранспортної
системи України, які перебувають у його власності чи користуванні;
6) розміщувати інформацію про ціни на природний газ і тарифи
на його розподіл, транспортування та постачання на своєму
офіційному веб-сайті та в регіональних засобах масової інформації;
{ Пункт 6 частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
7) подавати оператору інформацію про наявні у них ресурси та
прогнозні обсяги реалізації газу;
8) складати та підписувати разом із газотранспортними,
газорозподільними чи газодобувними підприємствами та споживачами
акти про обсяги природного газу, транспортованого споживачам, з
якими постачальники мають договори на постачання природного газу;
9) забезпечувати 100-відсоткову попередню оплату за природний
газ власникам ресурсу природного газу, який постачається
кваліфікованим споживачам згідно з умовами укладених договорів;
10) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.
4. Постачальники, які є інвесторами - учасниками угод про
розподіл продукції, укладених згідно із Законом України "Про угоди
про розподіл продукції" ( 1039-14 ), здійснюють постачання
природного газу, видобутого за цими угодами, за вільними цінами та
з дотриманням положень Закону України "Про угоди про розподіл
продукції" ( 1039-14 ). { Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 21. Права та обов'язки газотранспортних
та газорозподільних підприємств
1. Газотранспортні та газорозподільні підприємства мають
право на:
1) оплату наданих ними згідно з умовами договорів послуг з
транспортування, постачання та розподілу природного газу;
2) обмеження або припинення транспортування і постачання
природного газу споживачам у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України, у разі:
проведення неповних розрахунків за послуги із зберігання,
транспортування та розподілу природного газу;
недотримання споживачами умов договорів, у тому числі
перевищення обсягу споживання природного газу понад закуплений
обсяг за відповідний період;
невиділення їм планових обсягів постачання природного газу
(лімітів);
визнання аварійним стану внутрішньобудинкових систем
газопостачання;
невідповідності характеристик димових та вентиляційних
каналів установленим нормам;
3) безперешкодний доступ до земельних ділянок всіх форм
власності, на яких розташовані об'єкти газотранспортних та
газорозподільних підприємств, для виконання службових обов'язків,
передбачених Правилами охорони магістральних трубопроводів
( 1747-2002-п ) та іншими нормативно-правовими актами;
4) інші права, передбачені законодавством.
2. Газотранспортні та газорозподільні підприємства
зобов'язані:
1) забезпечувати рівні права доступу до своїх мереж всім
суб'єктам ринку природного газу, крім випадків, передбачених
законодавством;
2) складати та підписувати із споживачем та представниками
газотранспортного, газорозподільного та газодобувного підприємства
акти приймання-передачі природного газу;
3) надавати послуги з транспортування та розподілу природного
газу відповідно до договорів;
4) здійснювати транспортування природного газу та його
розподіл відповідно до умов договорів;
5) забезпечувати додержання дисципліни транспортування та
розподілу природного газу відповідно до умов укладених договорів;
6) забезпечувати закачування, зберігання та відбір природного
газу, у тому числі страховий запас природного газу, відповідно до
укладених договорів, за умови ведення його окремого обліку (крім
газорозподільних підприємств);
7) дотримуватися вимог щодо транспортування газу,
встановлених нормативно-правовими та нормативно-технічними актами;
8) подавати оператору необхідну інформацію за звітний період
для забезпечення контролю за обсягами транспортування, постачання
та розподілу газу в розрізі постачальників і споживачів;
9) складати і підписувати разом із споживачем та
постачальником акти приймання-передачі природного газу;
10) виконувати згідно з умовами договорів інші обов'язки
відповідно до законодавства;
11) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб органу
державного нагляду (контролю) до своїх об'єктів;
12) дотримуватися норм виробничо-технологічних витрат, витрат
на власні потреби та норм питомих витрат природного газу для
газотранспортних та газорозподільних підприємств;
13) виконувати приписи державних органів нагляду та контролю.
Стаття 22. Права та обов'язки газодобувних підприємств
1. Газодобувні підприємства мають право:
1) провадити господарську діяльність з видобування природного
газу з ділянки надр на підставі спеціального дозволу на
користування нафтогазоносними надрами, виданого на таку ділянку,
технологічних проектів дослідно-промислової або промислової
розробки, а також комплексного проекту облаштування такої ділянки
надр або на підставі угод про розподіл продукції; { Пункт 1 частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
2) самостійно формувати ціни реалізації природного газу, за
винятком газодобувних підприємств, для яких статтею 10 цього
Закону передбачено застосування та затвердження закупівельних цін;
3) доступу до Єдиної газотранспортної системи України;
4) реалізувати видобутий природний газ та постачати його
споживачам згідно з отриманою ліцензією, у тому числі споживачам,
які безпосередньо приєднані до внутрішньопромислових мереж
газодобувного підприємства, відповідно до умов договорів, крім
реалізації видобутого природного газу та/або його постачання
споживачам інвесторами - учасниками угод про розподіл продукції,
укладених згідно із Законом України "Про угоди про розподіл
продукції" ( 1039-14 ), які здійснюють таку діяльність в межах цих
угод; { Пункт 4 частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
5) отримувати від таких споживачів плату за природний газ та
надані їм послуги з транспортування відповідно до умов укладених
договорів;
6) обмежувати або припиняти постачання природного газу в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за умови
внесення у неповному обсязі споживачем, який безпосередньо
приєднаний до внутрішньопромислових транспортних мереж, плати за
спожитий природний газ та послуги з транспортування;
7) не створювати страховий запас природного газу;
8) інші права, передбачені законодавством.
2. Газодобувні підприємства зобов'язані:
1) виконувати правила розробки нафтових і газових родовищ,
затверджені рішенням центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища; { Пункт 1 частини другої статті 22 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
2) дотримуватися технологічних проектів дослідно-промислової
або промислової розробки, а також комплексного проекту
облаштування нафтогазоносних ділянок надр, у тому числі в частині
втрат та виробничо-технологічних витрат, забезпечення охорони
навколишнього природного середовища;
3) подавати національній комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, інформацію про заплановані на
наступний календарний рік показники повної собівартості видобутого
природного газу, рентної плати, а також прогнозованих обсягів
видобування природного газу для формування, розрахунку та
встановлення закупівельних цін на природний газ для суб'єктів
господарювання, що здійснюють його видобування, відповідно до
Порядку, затвердженого національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, а у випадках, визначених статтею
10 цього Закону, - укладати угоди з реалізації природного газу за
закупівельними цінами;
4) складати і підписувати з постачальниками та представниками
газотранспортного, газорозподільного підприємства акти
приймання-передачі природного газу;
5) вести облік видобутого природного газу шляхом застосування
системи вимірювання кількості та визначення фізико-хімічних
показників видобутого природного газу;
6) забезпечувати передачу газотранспортному підприємству
природного газу з дотриманням установлених державними стандартами
та нормативно-технічними актами вимог щодо його фізико-хімічних
показників і тиску;
7) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб органу
державного нагляду (контролю) до об'єктів Єдиної газотранспортної
системи України, які перебувають у його власності чи користуванні.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору