Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
Верховна Рада України; Закон від 05.04.20012346-III
Документ 2346-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.04.2014, підстава 1170-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 29, ст.137 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 906-IV ( 906-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.319
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.23
N 2599-IV ( 2599-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.349
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 2584-VI ( 2584-17 ) від 05.10.2010, ВВР, 2011, N 9, ст.57
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010, ВВР, 2011, N 19-20, ст.142
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012, ВВР, 2013, N 39, ст.517
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.488
N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012, ВВР, 2014, N 8, ст.90
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013
N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 }

{ У назві і тексті Закону слово "гроші" в усіх відмінках
замінено словом "кошти" у відповідному відмінку згідно
із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
{ У тексті Закону слова "Державної комісії з регулювання
ринків фінансових послуг України" замінити словами
"національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сфері ринків фінансових послуг" згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
{ У тексті Закону слова "член", "спеціальний платіжний засіб",
"національна валюта", "небанківська платіжна система",
"Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
України" в усіх відмінках і числах замінено відповідно
словами "учасник", "електронний платіжний засіб", "гривня",
"платіжна система", "Національна комісія, що здійснює
державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у
відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }

Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних
систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні,
поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах
України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також
визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за
платіжними системами. { Преамбула в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів та понять
У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в
такому значенні:
1.1) банк-кореспондент - банк, що на підставі договору та в
порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в
іншому банку кореспондентський рахунок;
1.2) банківський автомат самообслуговування (банківський
автомат) - програмно-технічний комплекс, що надає можливість
держателю електронного платіжного засобу здійснити
самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій
формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки,
одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші
операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу;
1.3) дата валютування - зазначена платником у розрахунковому
документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з
якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у
власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу
обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі -
учасників платіжної системи.
Порядок застосування дати валютування для банків
установлюється нормативно-правовими актами Національного банку
України. { Абзац другий пункту 1.3 статті 1 в редакції Закону
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Порядок застосування дати валютування в платіжній системі
визначається правилами платіжної системи відповідно до вимог цього
Закону;
1.4) держатель електронного платіжного засобу - фізична
особа, яка на законних підставах використовує електронний
платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного
рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням
зазначеного електронного платіжного засобу;
1.5) документ за операцією із застосуванням електронних
платіжних засобів - документ, що підтверджує виконання операції із
використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого
формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти
на рахунки;
1.6) документ на переказ - електронний або паперовий
документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами,
кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами -
учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ
коштів; { Пункт 1.6 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.7) документ на переказ готівки - документ на переказ, що
використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з
цим документом у готівковій формі; { Пункт 1.7 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.8) еквайрингова установа (еквайр) - юридична особа, яка
здійснює еквайринг;
1.9) еквайринг - послуга технологічного, інформаційного
обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з
використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі;
{ Пункт 1.9 статті 1 в редакції Законів N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012, N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }

{ Пункт 1.10 статті 1 виключено на підставі Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }

{ Пункт 1.11 статті 1 виключено на підставі Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }

1.12) емісія електронних платіжних засобів (далі - емісія) -
проведення операцій з випуску електронних платіжних засобів певної
платіжної системи;
1.13) емітент електронних платіжних засобів (далі -
емітент) - банк, що є учасником платіжної системи та здійснює
емісію електронних платіжних засобів; { Пункт 1.13 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.14) електронний платіжний засіб - платіжний інструмент,
який надає його держателю можливість за допомогою платіжного
пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та
ініціювати їх переказ; { Пункт 1.14 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
1.15) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює
переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного
документа на переказ або використання електронного платіжного
засобу; { Пункт 1.15 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.16) кліринг - механізм, що включає збирання, сортування,
реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників
платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного
сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та
зобов'язань;
1.17) клірингова вимога - документ на переказ, сформований
кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого,
шляхом списання/зарахування коштів на рахунки учасників платіжної
системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи,
проводяться взаєморозрахунки між ними;
1.18) клірингова установа - юридична особа, що за
результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та
надає інформаційні послуги; { Пункт 1.18 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.18-1) користувач платіжної системи (далі - користувач) -
юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної
системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної
системи; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.18-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.18-2) маршрутизація - обмін даними при виконанні операцій,
у тому числі щодо переказу коштів, між учасниками платіжної
системи; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.18-2 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.19) міжбанківський розрахунковий документ - документ на
переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів
банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого
документа; { Пункт 1.19 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 }
1.19-1) меморіальний ордер - розрахунковий документ, який
складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо
списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських
операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів
Національного банку України; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.19-1 згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.19-2) моніторинг - діяльність емітента/еквайра щодо
контролю за операціями, які здійснюються із застосуванням
електронних платіжних засобів, з метою виявлення та запобігання
помилковим та неналежним переказам. За дорученням емітента/еквайра
моніторинг за умови дотримання вимог щодо збереження
конфіденційності інформації може проводити юридична особа, що
надає емітенту/еквайру послуги з оброблення даних (послуги
процесингу); { Статтю 1 доповнено пунктом 1.19-2 згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.19-3) мобільний платіжний інструмент - електронний
платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі
мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.19-3 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.20) неплатоспроможність - нездатність учасника платіжної
системи в строк, встановлений договором або визначений
законодавством України, в повному обсязі виконати свої
зобов'язання щодо переказу коштів;
1.20-1) оператор послуг платіжної інфраструктури - клірингова
установа, процесингова установа та інші особи, уповноважені
надавати окремі види послуг в платіжній системі або здійснювати
операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо
переказу коштів; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.20-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.21) операційний день - частина робочого дня банку або іншої
установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються
від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та
можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку,
передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється
банком або іншою установою - учасником платіжної системи
самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;
1.22) операційний час - частина операційного дня банку або
іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої
приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що
мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом
цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється
банком або іншою установою - учасником платіжної системи
самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;
1.23) отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума
переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав
зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій
формі; ( Абзац другий пункту 1.23 статті 1 в редакції Закону
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
1.24) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми
коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі
йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією
і тією ж особою.
Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого
з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання
з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок
неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій
формі.
Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого
з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її
списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на
рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в
готівковій чи майновій формі; ( Пункт 1.24 статті 1 доповнено
абзацом третім згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 )
1.25) платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить
вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до
обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником
переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок
отримувача;
1.26) платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що
містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму
коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити
переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на
рахунок отримувача;
1.27) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді
емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи
іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу
коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою
оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх
рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій
формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення
інших операцій, передбачених відповідним договором; { Пункт 1.27 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.28) платіжна організація - юридична особа, що визначає
правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції
щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе
відповідальність згідно з цим Законом та договором; { Пункт 1.28 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
1.29) платіжна система - платіжна організація, учасники
платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними
при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є
обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в
якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою
діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в
межах України.
Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій
платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і
яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та
забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної
системи, у тому числі з однієї країни в іншу; ( Абзац третій
пункту 1.29 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 )
1.30) платіжне доручення - розрахунковий документ, який
містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в
ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; { Пункт 1.30 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.31) платіжний інструмент - засіб певної форми на
паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який
використовується для ініціювання переказів. До платіжних
інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні
засоби; { Пункт 1.31 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
1.32) платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ
коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа
на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. { Абзац
перший пункту 1.32 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або
неправомірно переказана сума коштів; ( Абзац другий пункту 1.32
статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
1.32-1) платіжний термінал - електронний пристрій,
призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі
видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування
документа за операцією із застосуванням електронного платіжного
засобу; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.32-1 згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.32-2) платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський
автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс
самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити
операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші
операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.32-2 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.32-3) процесинг - діяльність, яка включає виконання за
операціями з платіжними інструментами авторизації, моніторингу,
збору, оброблення та зберігання інформації, а також надання
обробленої інформації учасникам розрахунків і розрахунковому банку
для проведення взаєморозрахунків у платіжній системі; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.32-3 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.33) реконсиляція - процедура контролю, яка полягає в
ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою
щонайменше трьох показників, визначених платіжною системою;
1.33-1) процесингова установа - юридична особа, що здійснює
процесинг; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.33-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.34) розрахунковий банк - уповноважений платіжною
організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває
рахунки учасникам платіжної системи та бере участь у проведенні
взаєморозрахунків між ними;

{ Абзац другий пункту 1.34 статті 1 виключено на підставі
Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }

1.35) розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що
використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на
рахунок отримувача;
1.36) розрахунковий чек - паперовий розрахунковий документ,
що містить нічим не обумовлене розпорядження платника банку, що
його обслуговує, провести переказ суми коштів на користь
визначеного в ньому отримувача;
1.37) розрахунково-касове обслуговування - послуги, що
надаються банком клієнту на підставі відповідного договору,
укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка
(на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій
формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених
договорами;
1.37-1) система розрахунків - платіжна організація, учасники
системи розрахунків та взаємовідносини, що виникають між ними щодо
здійснення розрахунків за валютні цінності та фінансові
інструменти; { Статтю 1 доповнено пунктом 1.37-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.38) списання договірне - списання банком з рахунка клієнта
коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється
банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і
клієнтом; { Пункт 1.38 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 }
1.39) списання примусове - списання коштів, що здійснюється
стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом
виконавчих документів у випадках, передбачених законом;
1.40) стягувач - особа, яка може бути ініціатором переказу
коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів,
визначених законом.
Неналежний стягувач - особа, що не має визначених цим Законом
підстав на ініціювання переказу коштів з рахунка платника;
1.41) сума переказу - кошти, відповідна сума яких внаслідок
переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому
у готівковій формі;
1.42) торговець - суб'єкт підприємницької діяльності, який,
відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією,
приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення
оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі
коштів у готівковій формі);
1.43) учасник/член платіжної системи (далі - учасник
платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з
платіжною організацією платіжної системи надає послуги
користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за
допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має
право надавати такі послуги. { Пункт 1.43 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }

{ Пункт 1.44 статті 1 виключено на підставі Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }

{ Пункт 1.45 статті 1 виключено на підставі Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }

1.45) міжнародні стандарти нагляду (оверсайту) платіжних
систем - документи, прийняті Комітетом з платіжних і розрахункових
систем Банку міжнародних розрахунків та Технічним комітетом
Міжнародної організації комісій з цінних паперів, що визначають
стандарти нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем
розрахунків; { Статтю 1 доповнено панктом 1.45 згідно із Законом N 5178-VI
( 5178-17 ) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
1.46) нагляд (оверсайт) платіжних систем - діяльність
Національного банку України з метою забезпечення безперервного,
надійного та ефективного функціонування платіжних систем, яка
включає:
моніторинг платіжних систем;
оцінювання їх на відповідність вимогам законодавства України
та міжнародним стандартам нагляду (оверсайту) платіжних систем;
у разі необхідності надання вказівок та рекомендацій щодо
удосконалення діяльності відповідних систем та застосування
заходів впливу. { Статтю 1 доповнено панктом 1.46 згідно із Законом N 5178-VI
( 5178-17 ) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
Стаття 2. Законодавство про платіжні системи та переказ
коштів
2.1. Загальні засади функціонування платіжних систем в
Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України "Про
Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ), "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ), цим
Законом, іншими актами законодавства України та
нормативно-правовими актами Національного банку України, а також
Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів
Міжнародної торгової палати ( 988_003 ), Уніфікованими правилами з
інкасо Міжнародної торгової палати ( 988_002 ), Уніфікованими
правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати
( 988_005 ) та іншими міжнародно-правовими актами з питань
переказу коштів. { Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2599-IV
( 2599-15 ) від 31.05.2005 }
Стаття 3. Кошти в Україні
3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)
або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що
мають зазначену на них номінальну вартість.
3.3. Гривня як грошова одиниця України (гривня) є єдиним
законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними
і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території
України для проведення переказів та розрахунків. { Пункт 3.3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 4. Форми та види розрахунків, що застосовуються при
проведенні переказу
4.1. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти
як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Види безготівкових розрахунків визначаються законами та
прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного
банку України. { Стаття 4 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 }
Стаття 5. Суб'єкти переказу коштів
5.1. Суб'єктами правових відносин, що виникають при
здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники,
отримувачі) платіжних систем. { Пункт 5.1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
5.2. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на
підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог
законодавства України.
Стаття 6. Порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам
6.1. Банки мають право відкривати рахунки резидентам України
(юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам),
нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам
юридичних осіб в Україні та фізичним особам).
На період підготовки та проведення фінальної частини
чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні банки мають право
до 30 листопада 2012 року відкривати поточні рахунки УЄФА.
{ Пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 2584-VI ( 2584-17 ) від 05.10.2010 - зміна втрачає чинність
30 листопада 2012 року }
6.2. Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право
відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до
власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і
власних потреб. { Пункт 6.2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
6.3. Порядок відкриття банками рахунків та їх режими
визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка
та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що
укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
6.4. У разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує
публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем,
банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження
та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка.
Повідомлення про відкриття рахунка вручається державному
виконавцеві власником рахунка, який зобов'язаний подати до банку
документи, що підтверджують отримання державним виконавцем
повідомлення. { Статтю 6 доповнено пунктом 6.4 згідно із Законом N 2677-VI
( 2677-17 ) від 04.11.2010 }
6.5. Державний виконавець вирішує питання щодо необхідності
накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому
рахунку, та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення
інформує банк про прийняте рішення. { Статтю 6 доповнено пунктом 6.5 згідно із Законом N 2677-VI
( 2677-17 ) від 04.11.2010 }
6.6. Відновлення видаткових операцій на рахунках такого
клієнта здійснюється у разі, якщо державний виконавець не
повідомив про прийняте рішення у встановлений строк, перебіг якого
починається з дати, зазначеної у відмітці про отримання державним
виконавцем повідомлення. { Статтю 6 доповнено пунктом 6.6 згідно із Законом N 2677-VI
( 2677-17 ) від 04.11.2010 }
Стаття 7. Види рахунків, що можуть відкриватися банками
або іншими установами - учасниками платіжної
системи своїм клієнтам
7.1. Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні
(депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.
7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що
відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання
коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений
строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов
договору.
7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком
клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення
розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів
відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
7.1.3. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається
одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.
Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом
встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що
визначається Національним банком України, та на підставі
відповідного договору.
7.1.4. Особливості режимів функціонування вкладних
(депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються
нормативно-правовими актами Національного банку України та
договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.
7.1.5. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як
шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу
коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
7.2. Установа - учасник платіжної системи може відкривати
рахунки учасникам платіжної системи відповідно до правил цієї
платіжної системи, погоджених з Національним банком України. { Пункт 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
{ Стаття 7 в редакції Закону N 906-IV ( 906-15 ) від 05.06.2003 }
Стаття 8. Строки проведення переказу
8.1. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що
міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом
операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до
обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк
зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому
розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші,
ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки
виконання доручень клієнтів.
8.2. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке
міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного
часу в день надходження цього документа до банку.
Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах
інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.
8.3. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2
цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність,
передбачену цим Законом.
8.4. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох
операційних днів.
Внутрішньобанківський переказ виконується в строк,
встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може
перевищувати двох операційних днів.
8.5. Строки проведення переказу за допомогою платіжних
інструментів, крім встановлених пунктами 8.1-8.4 цієї статті,
визначаються правилами платіжної системи та договорами, що
укладаються між учасниками та користувачами платіжної системи.
Строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на
підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк,
установлений пунктом 8.4 цієї статті. { Пункт 8.5 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
8.6. Учасники платіжної системи мають забезпечити пересилання
паперових документів на переказ у межах України у строк до семи
робочих днів, а у межах однієї області - до трьох робочих днів.
Розділ II
ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ
Стаття 9. Загальні засади функціонування платіжних систем в
Україні
9.1. Переказ в Україні може здійснюватися за допомогою
внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.

{ Абзац другий пункту 9.1 статті 9 виключено на підставі
Закону N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }

9.2. Платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної
системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною
організацією відповідної платіжної системи.
Внутрішньобанківська платіжна система діє відповідно до
внутрішніх документів банку.
Діяльність платіжної системи має відповідати вимогам
законодавства України.
9.2.1. Правила платіжної системи мають установлювати
організаційну структуру платіжної системи, умови участі, порядок
вступу та виходу із системи, управління ризиками, порядок
ініціювання та здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим
переказом у системі, порядок вирішення спорів учасників між собою
та між учасниками і користувачами, систему захисту інформації,
порядок проведення реконсиляції.
9.2.2. Правила платіжної системи, а також договори, що
укладаються платіжною організацією платіжної системи з учасниками
цієї системи, мають передбачати порядок врегулювання випадків
нездатності виконання учасниками платіжної системи своїх
зобов'язань.
9.3. Національний банк України веде Реєстр платіжних систем,
систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг
платіжної інфраструктури (далі - Реєстр). Платіжні організації
платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг
платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в
Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей
про них до Реєстру.
Національний банк України здійснює внесення до Реєстру
відомостей щодо:
внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної
платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, після
узгодження правил цієї платіжної системи;
міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є
нерезидент, після узгодження умов та порядку діяльності цієї
платіжної системи в Україні;
внутрішньобанківської платіжної системи після отримання
повідомлення банку про початок діяльності цієї системи;
учасника внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної
платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, після
отримання повідомлення платіжної організації про укладений з цим
учасником договір;
учасника міжнародної платіжної системи, платіжною
організацією якої є нерезидент, після реєстрації договору про
участь у міжнародній платіжній системі;
оператора послуг платіжної інфраструктури після узгодження
умов та порядку його діяльності.
Національний банк України здійснює внесення відомостей до
Реєстру щодо платіжної системи, учасника платіжної системи та
оператора послуг платіжної інфраструктури в порядку, встановленому
нормативно-правовими актами Національного банку України.
9.4. Банки, які уклали договори з платіжними організаціями
платіжних систем, зобов'язані надавати користувачам незалежно від
їх місцезнаходження/місця проживання однаковий доступ до отримання
послуг банку з переказу та отримання інформаційних послуг із
використанням електронних платіжних засобів, забезпечивши таку
можливість у всіх відокремлених підрозділах банку, в яких
здійснюється обслуговування рахунків користувачів.
9.5. Платіжні організації платіжних систем зобов'язані
забезпечувати однакові умови доступу та користування послугами цих
платіжних систем всім учасникам цих платіжних систем, які
здійснюють свою діяльність в Україні.
9.6. Учасники платіжних систем зобов'язані забезпечити
надання інформації про надання послуг з переказу коштів для
захисту прав споживачів таких послуг.
9.7. Учасники платіжних систем сплачують платіжним
організаціям платіжних систем за послуги, які надаються ними в
Україні, виключно в гривнях. { Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 10. Внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи,
створені резидентами
10.1. Банки та/або небанківські установи-резиденти мають
право створювати та бути учасниками внутрішньодержавних та/або
міжнародних платіжних систем.
10.2. Національний банк України має право установлювати
вимоги до платіжних організацій платіжних систем залежно від виду
переказів, які здійснюються в платіжній системі.
10.3. Учасниками платіжної системи в Україні мають право бути
банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а
також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію
( z0407-13 ) Національного банку України на переказ коштів без
відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією
відповідної системи. { Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 11. Системи електронних платежів Національного банку
України
11.1. Національний банк України має право створювати системи
міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші
види платіжних систем. Національний банк України забезпечує
безперервне, надійне та ефективне функціонування і розвиток
створених ним платіжних систем.
11.2. Створені Національним банком України платіжні системи є
державними платіжними системами.
11.3. Національний банк України є платіжною організацією та
розрахунковим банком для створених ним платіжних систем.
Відносини між платіжною організацією та учасниками створених
Національним банком України платіжних систем регулюються
договорами.
11.4. Для проведення переказів через систему міжбанківських
розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна
казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування
договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному
банку України.
11.5. Порядок функціонування створених Національним банком
України платіжних систем, прийняття і виключення з них учасників,
проведення переказу за їх допомогою та інші питання, пов’язані з
їх діяльністю, визначаються Національним банком України. { Стаття 11 в редакції Закону N 5178-VI ( 5178-17 ) від
06.07.2012 }
Стаття 12. Міжнародні платіжні системи, створені
нерезидентами
12.1. Банки, а також небанківські фінансові установи, які
мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів без
відкриття рахунків, мають право укладати договори з платіжними
організаціями міжнародних платіжних систем, створених
нерезидентами, про участь у відповідних системах, якщо ці системи
внесені до Реєстру.
12.2. Банкам, небанківським фінансовим установам та платіжним
організаціям створених ними систем забороняється укладати договори
про участь у міжнародних платіжних системах, які передбачають
обмеження прав банків, небанківських фінансових установ та їх
представників брати участь в інших міжнародних платіжних системах
та заснованих за їх участю організаціях. { Стаття 12 в редакції Законів N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004, N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Розділ III
ПЛАТІЖНІ ІНСТРУМЕНТИ
Стаття 13. Порядок застосування платіжних інструментів
13.1. Порядок виконання операцій із застосуванням платіжних
інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій,
визначаються законами України та нормативно-правовими актами
Національного банку України.
13.2. Порядок інформування клієнта про рух коштів за його
рахунком визначається нормативно-правовими актами Національного
банку України. { Статтю 13 доповнено пунктом 13.2 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 14. Електронні платіжні засоби
14.1. Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій
формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію,
необхідну для ініціювання електронного переказу.
14.2. Емісія електронних платіжних засобів у межах України
проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною
організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл
на виконання цих операцій (крім банків, які здійснюють емісію
електронних платіжних засобів для використання в межах цих
банків).
14.3. Порядок проведення емісії електронних платіжних засобів
та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження
щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням,
визначаються нормативно-правовими актами Національного банку
України.
14.4. Платіжна організація відповідної платіжної системи
визначає вид електронного платіжного засобу (крім мобільного
платіжного інструменту, реалізованого на програмній основі), що
емітується банком, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна
смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на нього в
графічному вигляді.
Учасник платіжних систем має право розміщувати на платіжній
картці одночасно дві і більше торговельні марки (знаки для товарів
і послуг) платіжних систем відповідно до договорів з платіжними
організаціями всіх платіжних систем, торговельні марки яких
розміщені на платіжній картці. Ці договори мають містити правила
виконання операцій з використанням платіжної картки.
Електронний платіжний засіб має містити обов'язкові
реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та
емітента.
Банк-резидент - учасник платіжної системи має право емітувати
електронні платіжні засоби, що поряд із платіжним додатком мають
нефінансові додатки, які можуть містити ідентифікаційні дані,
інформацію про пільги, страхування та іншу інформацію про
держателя і дають змогу ідентифікувати їх держателів та
обліковувати виконані ними операції із застосуванням цих
електронних платіжних засобів у певних системах виплат, надання та
обліку послуг, пільг, знижок тощо.
14.5. Користувачем електронного платіжного засобу може бути
юридична або фізична особа. Електронний платіжний засіб, за
допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунка користувача,
має дозволяти ідентифікувати користувача.
14.6. Електронний платіжний засіб має відповідати вимогам
щодо захисту інформації, передбаченим цим Законом та
нормативно-правовими актами Національного банку України.
14.7. Банк має право передати електронний платіжний засіб у
власність користувача або надати йому в користування в порядку,
визначеному договором.
14.8. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та
умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед
укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами
договору про використання електронного платіжного засобу (далі у
цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування
електронного платіжного засобу та правилами користування
електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити
викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в
доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в
письмовій або електронній формі.
14.9. Банк зобов'язаний під час видачі електронного
платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил
користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на
обслуговування електронного платіжного засобу.
Національний банк України має право встановлювати обов'язкові
умови договору.
14.10. Банк має право вносити зміни до правил користування
електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування
електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни
користувача у спосіб, передбачений договором.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »