Про автомобільний транспорт
Верховна Рада України; Закон від 05.04.20012344-III
Документ 2344-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 06.11.2014, підстава 1206-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про автомобільний транспорт
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 22, ст.105 )
{ В редакції Закону
N 3492-IV ( 3492-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 32, ст.273 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137
N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69
N 2753-VI ( 2753-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.128
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.34
N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.11
N 4715-VI ( 4715-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 8, ст.79
N 4950-VI ( 4950-17 ) від 07.06.2012, ВВР, 2013, N 18, ст.169
N 5000-VI ( 5000-17 ) від 21.06.2012, ВВР, 2013, N 19-20, ст.188
N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 30, ст.340
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.490
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 48, ст.682
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012, ВВР, 2014, N 8, ст.88
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712
N 1206-VII ( 1206-18 ) від 15.04.2014, ВВР, 2014, N 24, ст.885
N 1253-VII ( 1253-18 ) від 13.05.2014, ВВР, 2014, N 28, ст.935 }

{ У тексті Закону слова "дорожній лист" виключено згідно із
Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
{ У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з
питань автомобільного транспорту" в усіх відмінках замінено
словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту"
у відповідному відмінку згідно із Законом N 4621-VI
( 4621-17 ) від 22.03.2012 }

Цей Закон визначає засади організації та діяльності
автомобільного транспорту.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує
задоволення потреб населення та суспільного виробництва у
перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними
засобами;
автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в
рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для
руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення
людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів,
виконання спеціальних робіт;
автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний
засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп,
напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів,
вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі -
транспортний засіб);
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю
місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та
обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю
місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок
та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом
автобусів та обслуговування пасажирів;
автопавільйон - споруда на зупинці для короткочасного
перебування пасажирів;
автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим
та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки
(висадки) пасажирів;
автобусний маршрут міський - автобусний маршрут, який не
виходить за межі території населеного пункту;
автобусний маршрут приміський - автобусний маршрут, який
з'єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км;
автобусний маршрут міжміський - автобусний маршрут, який
з'єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км;
автобусний маршрут міжнародний - автобусний маршрут, який
перетинає державний кордон України;
автобусний маршрут загального користування - автобусний
маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;
автобусний маршрут спеціальних перевезень - автобусний
маршрут, на якому здійснюють регулярні спеціальні пасажирські
перевезення;
автобусний маршрут нерегулярних перевезень - автобусний
маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення;
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка
здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення
пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа -
суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за
власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці
найманих водіїв; { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними
автомобілями;
вантажна автомобільна станція - комплекс будівель, споруд,
призначених для виконання вантажних, господарських робіт з
вантажами та надання транспортно-експедиційних послуг
перевізникам;
вантажний термінал (автопорт) - комплекс будівель, споруд,
обладнаних навантажувальними засобами, призначених для виконання
вантажних, господарських робіт з вантажами, технічного
обслуговування автомобільних транспортних засобів, надання
транспортно-експедиційних та інших послуг перевізникам;
великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з
вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого
перевищує встановлені на території України допустиму максимальну
масу чи осьове навантаження;
великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з
вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів
якого перевищує встановлені на території України допустимі
параметри;
внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між
населеними пунктами, розташованими на території однієї держави;
внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів
територією України без перетину державного кордону України;
{ Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має
відповідне посвідчення встановленого зразка;
графік руху - відомості про час і послідовність виконання
рейсу;
Договірні Сторони - держави, суб'єкти міжнародних
правовідносин, що беруть участь у процесі міжнародних
автомобільних перевезень, визначені законодавством;
дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним
транспортом - документ, що видається уповноваженими органами
Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для
в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а
також здійснення інших видів перевезень, передбачених
законодавством;
дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування - документ, який надає право на здійснення
перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального
користування;
дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий
дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд
великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу;
документи на вантаж - документи, визначені відповідно до
Митного кодексу України, законів України "Про
транспортно-експедиторську діяльність" ( 1955-15 ), "Про транзит
вантажів" ( 1172-14 ), інших актів законодавства, в тому числі
міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення
вантажу автомобільним транспортом; { Статтю 1 доповнено терміном
згідно із Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
досвід роботи - строк діяльності суб'єкта господарювання -
автомобільного перевізника, який обчислюється з початку
провадження господарської діяльності з надання послуг з
перевезення пасажирів чи/та вантажів відповідно до закону. У разі
припинення автомобільного перевізника - юридичної особи шляхом
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) досвід
його роботи набуває новостворена юридична особа (новостворені
юридичні особи). У разі створення юридичної особи, власником або
одним з власників якої є автомобільний перевізник, який є фізичною
особою - підприємцем, підприємницька діяльність якої припинена,
досвід роботи цієї фізичної особи - підприємця набуває
новостворена юридична особа (досвідом роботи такої новоствореної
юридичної особи вважається досвід роботи того власника, який має
найбільший строк діяльності з надання послуг з перевезення
пасажирів чи/та вантажів); { Статтю 1 доповнено терміном згідно із
Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа,
яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та
вантажів;
зупинка - спеціально обладнаний пункт для очікування автобуса
та посадки і висадки пасажирів;
колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений
для руху безрейковими дорогами, який використовується для
перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу
під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи
механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до
участі в дорожньому русі;
ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який
містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу;
міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення
пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином
державного кордону;
міжнародні човникові (маятникові) перевезення - перевезення,
що передбачають прямі та зворотні поїздки груп пасажирів з певного
місця відправлення до певного місця призначення;
напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду
центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного
завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує
передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший
транспортний засіб, що виконує функції тягача;
небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи
виробничої та іншої діяльності і тара з-під них, які внаслідок
притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть
під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження
технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти
матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до
загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, або за результатами випробувань, залежно
від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного
з класів небезпечних речовин;
нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів
автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням
письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут
руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму
оплати послуги, або перевезення за власний кошт;
оборотний рейс - рух автобуса від початкової до кінцевої
зупинки маршруту і у зворотному напрямку до початкової зупинки;
параметри комфортності автобуса - конструктивні параметри
автобуса, які визначають для пасажира комфортність поїздки;
пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими
автомобілями або автобусами;
паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту,
розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та
відпочинку водіїв тощо;
паспорт стоянки таксі - документ, який містить інформацію про
засоби облаштування стоянки, інформаційне забезпечення пасажирів,
власника стоянки, схеми руху та правила надання послуг;
перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення
пасажирів автобусами на маршруті загального користування з
дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;
перевезення пасажирів в експресному режимі руху - перевезення
пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому
є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за
розкладом руху не перевищує 25% кількості зупинок при звичайному
режимі руху;
перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі -
перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному
маршруті загального користування за розкладом руху, в якому
визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого
пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на
їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не
заборонено правилами дорожнього руху;
перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення -
перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення,
замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового
договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування,
у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін
її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення
пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах
із замовником послуги за плату;
причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії,
пристосований для буксирування автомобілем;
регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на
автобусному маршруті загального користування за умовами,
визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому
порядку органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у
разі міжнародних перевезень;
регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення
певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів,
студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному
маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим
в установленому порядку замовником транспортних послуг або
уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних
перевезень;
рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка
транспортних засобів суб’єкта господарювання на маршруті руху в
будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали,
автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки
пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця
навантаження та розвантаження вантажних автомобілів,
контрольно-вагові комплекси та інші об’єкти, що використовуються
суб’єктами господарювання для забезпечення діяльності
автомобільного транспорту); { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
рейс - рух транспортного засобу від початкового до кінцевого
пункту маршруту;
розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за
маршрутом;
сервісна книжка - документ установленого зразка для обліку
проходження обов'язкового технічного контролю транспортних засобів
автомобільних самозайнятих перевізників; { Статтю 1 доповнено
абзацом згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від
05.07.2011 }
стоянка таксі - місце для зупинки таксі та посадки пасажирів,
визначене відповідними дорожніми знаками;
таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним
ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху
автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та
червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового
скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у
шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого
боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та
їхнього багажу в індивідуальному порядку;
таксометр - прилад, призначений для інформування пасажирів
про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи
автомобіля-таксі, визначених законодавством;
транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов'язані з
підготовкою та відправленням вантажів, організацією та
забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням
вантажів, проведенням взаєморозрахунків;
транспортний засіб загального призначення - транспортний
засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для
перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль,
вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою
відкритого або закритого типу);
транспортний засіб спеціалізованого призначення -
транспортний засіб, який призначений для перевезення певних
категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей,
інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна,
сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль
екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний
автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований,
обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними
пристроями тощо); { Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
транспортний засіб спеціального призначення - транспортний
засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для
аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка
розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття
та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний,
автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для
пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);
треті країни - будь-які інші країни стосовно країни
нерезидента та резидента; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із
Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
уповноважені органи Договірних Сторін - державні органи
Договірних Сторін, визначені законодавством для виконання його
положень у галузі міжнародних автомобільних перевезень.
Стаття 2. Законодавство про автомобільний транспорт
Законодавство про автомобільний транспорт складається із
цього Закону, законів України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про
дорожній рух" ( 3353-12 ), чинних міжнародних договорів та інших
нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та
вантажів автомобільним транспортом є:
визначення основних правових та організаційних основ
державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом;
установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних
засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної
безпеки;
визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та
відповідальності державних органів виконавчої влади та
перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства
України.
Стаття 3. Сфера дії цього Закону
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками,
замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками
транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку
перевезень.
Стаття 4. Використання земель автомобільним транспортом
Автомобільний транспорт використовує землі транспорту та інші
землі відповідно до земельного законодавства.
Глава 2
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 5. Завдання та функції державного регулювання та
контролю діяльності автомобільного транспорту
Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері
автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й
ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових
транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного
транспорту спрямовані на:
забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого
самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств,
установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів
господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм
власності;
забезпечення якісного та безпечного функціонування
автомобільного транспорту;
розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності
автомобільного транспорту;
визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи
управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту;
визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів
оптимізації діяльності автомобільного транспорту;
захист прав споживачів під час їх транспортного
обслуговування;
захист національного ринку транспортних послуг та суб'єктів
господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері
автомобільного транспорту;
створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів
господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері
автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток
конкуренції;
забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і
робочих кадрів, охорони праці;
раціональне використання енергетичних та матеріальних
ресурсів;
охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного
транспорту, проведення науково-технічної роботи, досліджень та
розвиток системи статистики.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного
транспорту реалізується шляхом проведення центральними та
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та
соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації
на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного
транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах
і транспортних засобах. { Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю
Верховна Рада України визначає основні напрями державної
політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її
реалізації.
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного
транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх
повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту,
забезпечує:
формування та реалізацію державної політики у сфері
автомобільного транспорту;
нормативно-правове регулювання;
визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного
транспорту.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного
транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади,
що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на
наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи
місцевого самоврядування.
Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов’язкові до
виконання на території України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики з питань безпеки на наземному транспорті,
забезпечує:
реалізацію державної політики з питань безпеки на
автомобільному транспорті загального користування;
участь у здійсненні стандартизації та сертифікації в
установленому порядку;
внесення пропозицій щодо формування державної політики у
сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики з питань безпеки на наземному транспорті,
здійснює:
державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними
перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на
автомобільному транспорті;
державний контроль за виконанням перевізниками вимог
міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних
перевезень;
проведення в установленому порядку технічного розслідування
катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному
транспорті;
погодження паспортів міжміських та приміських автобусних
маршрутів регулярних спеціальних перевезень, що виходять за межі
території області (міжобласних маршрутів);
внесення змін до розкладу руху міжобласних автобусних
маршрутів;
видачу свідоцтва про відповідність транспортного засобу
вимогам Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових
продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для
цих перевезень;
видачу свідоцтва про встановлення класу автобуса за
параметрами комфортності та розміщення на своєму офіційному
веб-сайті відповідної інформації;
видачу свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку
атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на
своєму офіційному веб-сайті;
ведення реєстру сертифікатів затвердження типу і виданих
виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних
засобів та обладнання;
диспетчерський контроль за роботою автомобільних
перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на міжобласних
маршрутах загального користування;
габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на
автомобільних дорогах загального користування;
ведення в порядку, передбаченому центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері транспорту, переліку суб’єктів господарювання, що
здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних
пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах
( z0759-13 ), та розміщення на своєму офіційному веб-сайті
відповідної інформації;
контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом
на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах;
контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і
вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів
автомобільним перевізникам України;
ведення обліку та аналіз причин катастроф, аварій,
дорожньо-транспортних пригод на автомобільному транспорті, а також
пожеж на транспортних засобах;
розроблення заходів щодо запобігання виникненню катастроф,
аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному транспорті
та контроль за їх виконанням;
інші повноваження, визначені законами та покладені на нього
Президентом України.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні
адміністрації формують у приміському та міжміському сполученні
мережу автобусних маршрутів загального користування, що не
виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області,
та здійснюють в межах своїх повноважень контроль за дотриманням
законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній
території.
Органи місцевого самоврядування формують мережу міських
автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах
своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері
автомобільного транспорту на відповідній території.
На території України центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на
наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень
здійснює:
контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання
перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично
виконується;
контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог
міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних
перевезень;
контроль технічного, санітарного та екологічного стану
транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну
ситуацію;
контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської
угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують
міжнародні автомобільні перевезення;
контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових
актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та
правил перевезення небезпечних вантажів;
контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за
проїзд автомобільними дорогами України;
перевірку транспортно-експедиційної документації на
здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним
транспортом;
габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
У пунктах пропуску через державний кордон України центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну податкову і митну політику, у сфері міжнародних
автомобільних перевезень здійснює:
контроль наявності дозвільних документів на виконання
перевезень;
габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;
контроль за дотриманням перевізниками правил перевезення
небезпечних вантажів;
контроль внесення (нарахування) перевізниками-нерезидентами
платежів за проїзд автомобільними дорогами України;
контроль сплати перевізниками штрафів чи виконання приписів
органів контролю;
ведення обліку автомобільних транспортних засобів, що
здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів
автомобільним транспортом. { Частина одинадцята статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби
українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні
перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює у
пунктах пропуску через державний кордон України документальний
контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства
України щодо міжнародних автомобільних перевезень. { Частина тринадцята статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Державний контроль автомобільних перевізників на території
України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і
рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.
Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до
початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це
автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви
(повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним
перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт
уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення
державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та
виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про
автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і
вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки
транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та
його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний
засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла)
відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок
автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення
перевірки не інформується. { Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2608-VI
( 2608-17 ) від 19.10.2010; в редакції Закону N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Стаття 7. Організація пасажирських перевезень органами
виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування
Забезпечення організації пасажирських перевезень
покладається:
на міжнародних автобусних маршрутах загального користування -
на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері транспорту;
на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального
користування, що виходять за межі території області (міжобласні
маршрути), - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального
користування, що не виходять за межі території Автономної
Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду
міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні
адміністрації;
на приміських автобусних маршрутах загального користування,
що не виходять за межі району, - на районні державні
адміністрації;
на автобусному маршруті загального користування прямого
сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" - на
Київську міську державну адміністрацію;
на міських автобусних маршрутах загального користування - на
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного
населеного пункту. { Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4715-VI
( 4715-17 ) від 17.05.2012; в редакції Закону N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Стаття 8. Стандартизація і оцінка відповідності на
автомобільному транспорті
Стандартизація на автомобільному транспорті забезпечує:
реалізацію єдиної науково-технічної політики з питань
створення, експлуатації, ремонту, технічного обслуговування та
утилізації транспортних засобів;
підвищення надійності, комфортності та безпечності
транспортних засобів, якості робіт та послуг відповідно до
розвитку науки і техніки, потреб населення і народного
господарства;
захист інтересів споживачів і держави у питаннях безпеки
перевезень для життя, здоров'я людей та майна осіб, охорони
довкілля;
економію всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних
показників діяльності;
безпеку об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і
техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій.
Сертифікацію транспортних засобів, робіт, послуг на
автомобільному транспорті здійснюють з метою:
запобігання використанню транспортних засобів, надання робіт,
послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей та довкілля;
сприяння споживачам у свідомому виборі транспортних засобів,
робіт, послуг;
створення умов для участі суб'єктів господарювання в
міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві.
Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному
транспорті
Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на
визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень
пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів
обслуговування споживачів. { Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }
Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:
сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку
автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів
послуг;
підвищення ефективності використання транспортних засобів;
створення конкурентного середовища;
захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних
перевезень;
забезпечення соціальних стандартів транспортного
обслуговування;
забезпечення використання сертифікованих і дозволених для
використання транспортних засобів;
забезпечення доступності послуг та підвищення якості
транспортного обслуговування;
забезпечення допуску автомобільних перевізників до
перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі
шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам
ліцензійних умов.
Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних
умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки
перевізника за місцем його розташування або надання перевізником
органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення
пасажирів автобусами ліцензійним умовам.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання
послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види
робіт: { Абзац перший частини четвертої статті 9 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими
автомобілями на замовлення;
надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів
вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; { Абзац
п'ятий частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими
автомобілями на замовлення;
надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів
вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. { Абзац
дев'ятий частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або
про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з
дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що
додаються до заяви.
Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів
чи небезпечних вантажів надає право автомобільному перевізнику
надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів. { Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010 }
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в
установленому порядку відповідності його облаштування вимогам
визначення "таксі", викладеним у статті 1 цього Закону.
На причепи та напівпричепи, призначені для використання з
вантажними автомобілями - тягачами, окремі ліцензійні картки не
оформляються. { Статтю 9 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 4621-VI
( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
Стаття 10. Тарифна політика на автомобільному транспорті
Тарифна політика на автомобільному транспорті має
задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток
автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх
технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних
засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань:
збільшення можливостей суб'єктів господарювання щодо
забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у
розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих
економічних умов роботи;
стимулювання конкуренції та появи нових суб'єктів
господарювання, які належать до автомобільного транспорту;
забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги
та обсягом витрат на їх надання;
забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості
тарифів.
Реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері транспорту, методику розрахунку
тарифів за видами перевезень.
Стаття 11. Надання соціально значущих послуг автомобільного
транспорту
Надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту
здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки
продукції для державних потреб.
Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є
послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального
користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на
пільгових умовах відповідно до законодавства.
Стаття 12. Страхування на автомобільному транспорті
Страхування на автомобільному транспорті здійснюється
відповідно до законодавства.
При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо
здійсненого виду обов'язкового страхування та про страховика.
Стаття 13. Забезпечення діяльності автомобільного транспорту
Організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення,
державне регулювання та контроль на автомобільному транспорті
фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та з
інших джерел, не заборонених законодавством України.
Глава 3
РОЗВИТОК АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 14. Засади розвитку автомобільного транспорту
Розвиток автомобільного транспорту за погодженням з іншими
центральними органами виконавчої влади відбувається відповідно до
програми розвитку і вдосконалення транспорту, яку готує
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері транспорту, і затверджує
Кабінет Міністрів України.
Відповідно до програм розвитку та вдосконалення транспорту
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та Київська і
Севастопольська міські ради затверджують регіональні програми
розвитку автомобільного транспорту, які визначають розвиток мережі
автобусних маршрутів загального користування на відповідній
території та її інфраструктури, оновлення та поповнення парку
автобусів, будівництво автомобільних доріг, перелік сільських
населених пунктів, що будуть забезпечені автобусним сполученням з
районними центрами, кошти на покриття збитків автомобільних
перевізників, які обслуговують збиткові маршрути загального
користування, а також заходи з безпеки перевезень.
Сільські, селищні, міські ради розробляють і затверджують
програми розвитку та вдосконалення автомобільного транспорту на
відповідній території або надають пропозиції щодо визначення цих
програм в інших регіональних програмах з питань розвитку
автомобільного транспорту.
Формування, затвердження та ведення реєстру міжнародних та
міжміських і приміських автобусних маршрутів загального
користування здійснюються у порядку ( z1144-13 ), встановленому
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері транспорту. { Частина четверта статті 14 в редакції Закону N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Формування та ведення реєстру міжміських і приміських
автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за
межі території області (внутрішньообласних маршрутів),
покладається на Верховну Раду Автономної Республіки Крим чи
обласні держадміністрації, які затверджують мережу і паспорти
міжміських та приміських автобусних маршрутів, які не виходять за
межі території області (внутрішньообласних маршрутів).
Формування та ведення реєстру міських автобусних маршрутів
загального користування покладається на виконавчий орган
сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту,
який затверджує мережу і паспорти міських автобусних маршрутів.
{ Частину сьому статті 14 виключено на підставі Закону
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Формування та ведення реєстру стоянок таксі покладається на
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного
населеного пункту, який затверджує мережу і паспорти міських
стоянок.
Стаття 15. Підтримка розвитку автомобільного транспорту та
інвестиційна політика

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »