Документ 2188-14, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.12.2000

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законів України
з питань інтелектуальної власності
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 8, ст. 37 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" ( 3687-12 ) (Відомості Верховної Ради України,
1994 р., N 7, ст. 32; 2000 р., N 37, ст. 307) такі зміни:
1. У статті 1:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Установа - центральний орган виконавчої влади з питань
правової охорони інтелектуальної власності";
в абзаці двадцять другому слова "на винаходи" виключити;
доповнити статтю новими абзацами такого змісту:
"заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад
(підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи
заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності -
Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх,
інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних
закладів, що входять до сфери управління Установи".
2. У статті 3:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на винаходи і корисні моделі, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи,
приймає рішення щодо них;
видає патенти на винаходи і корисні моделі, забезпечує їх
державну реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про винаходи і
корисні моделі;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань
охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних
організаціях відповідно до чинного законодавства;
приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у
межах своїх повноважень;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони
інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної
системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації,
виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням
про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про неї,
затвердженого в установленому порядку";
частину другу виключити.
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою.
3. Статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи
відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.
Під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає
заявнику повідомлення, запити та висновки. При цьому висновки
закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після їх
затвердження Установою.
2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
закладу експертизи особисто або через свого представника брати
участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникли під
час проведення експертизи.
3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки
виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не
враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи після
одержання заявником рішення про видачу патенту (деклараційного
патенту) або рішення про відмову у його видачі.
При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на
винахід зазначені виправлення та уточнення враховуються, якщо вони
надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.
За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника
виправлень і уточнень до заявки після одержання ним рішення про
встановлення дати подання заявки сплачується збір.
4. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі
експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).
Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій
заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки,
які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).
Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої
у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не враховуються
під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як
самостійна заявка.
5. До встановлення дати подання заявки здійснюється її
попередній розгляд. У ході попереднього розгляду заявка, яка не
містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної
моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності
в ній матеріалів, які можуть бути віднесені згідно із Зводом
відомостей, що становлять державну таємницю, до державної
таємниці.
У разі наявності у заявці таких відомостей, а також якщо
заявка містить пропозицію заявника про віднесення
винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, то визначається
Державний експерт з питань таємниць (далі - Державний експерт), до
компетенції якого належить розгляд таких питань. Цьому експерту
надсилаються матеріали заявки для прийняття рішення щодо
віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.
Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами
заявки до Установи протягом місяця від дати одержання ним
матеріалів заявки.
Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення
інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці,
встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня
секретності інформації.
Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення
заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він
визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і весь
наступний розгляд заявки в Установі здійснюється у режимі
секретності.
Про рішення Державного експерта Установа повідомляє у
місячний строк заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника
про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а
Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної
таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до Установи
мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи
оскаржити рішення Державного експерта до суду.
6. Розгляд заявки починається з дати її подання відповідно до
статті 13 цього Закону.
7. Після подання заявки та за наявності документа про сплату
збору за її подання проводиться формальна експертиза заявки, під
час якої:
а) визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до
об'єктів, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, і чи
немає його серед об'єктів, зазначених у частині третій статті 6
цього Закону;
б) заявка перевіряється на відповідність вимогам статті 12
цього Закону.
Перше повідомлення заявникові щодо формальної експертизи,
яким може бути повідомлення про завершення формальної експертизи
чи вимога про внесення змін до матеріалів заявки, повинно бути
надіслане не пізніше 6 місяців від встановленої дати подання
заявки.
8. Якщо заявка не відповідає вимогам частин другої і третьої
статті 6 цього Закону, то Установа надсилає заявнику рішення про
відмову у видачі патенту (деклараційного патенту).
Якщо заявка не відповідає вимогам статті 12 цього Закону або
документ про сплату збору за подання заявки не надійшов, то про це
повідомляється заявнику у письмовій формі.
При порушенні вимоги єдиності винаходу (корисної моделі)
заявнику пропонується повідомити, який винахід (корисну модель)
слід розглядати, і у разі необхідності внести уточнення до заявки.
При цьому інші винаходи (корисні моделі) можуть бути оформлені
окремими заявками.
Для внесення змін до матеріалів заявнику надається два
місяці від дати одержання ним повідомлення закладу експертизи.
Якщо за цей строк вимогу єдиності не буде виконано, то заклад
експертизи при проведенні формальної експертизи бере до уваги
винахід (корисну модель), зазначений у формулі першим. Якщо за
цей же строк не будуть усунуті інші невідповідності і заявник не
подасть клопотання про його продовження, заявнику надсилається
рішення про відмову у видачі патенту.
9. Якщо заявка на видачу патенту на винахід відповідає
вимогам статті 12 цього Закону, заявнику надсилається, за
наявності документа про сплату збору за подання заявки,
повідомлення про завершення формальної експертизи і про можливість
проведення кваліфікаційної експертизи заявки.
10. Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на винахід
відповідає вимогам статті 12 цього Закону, заклад експертизи, за
наявності документа про сплату відповідного збору за подання
заявки, розпочинає проведення експертизи заявки на локальну
новизну.
При позитивному результаті експертизи заявки на локальну
новизну Установа надсилає заявнику рішення про видачу
деклараційного патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику
надсилається рішення про відмову у видачі деклараційного патенту.
11. Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на корисну
модель відповідає вимогам статті 12 цього Закону, за наявності
документа про сплату збору за подання заявки, заявнику
надсилається рішення про видачу деклараційного патенту на корисну
модель.
12. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на
видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати
її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені
визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не
відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято
рішення про відмову у видачі патенту.
За клопотанням заявника Установа публікує відомості про
заявку раніше зазначеного строку.
Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має
право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку.
У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок
заявник має право подати клопотання про їх виправлення.
Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на
винахід (корисну модель) не публікуються.
Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв
рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.
13. За клопотанням будь-якої особи та за наявності документа
про сплату збору за проведення кваліфікаційної експертизи заявки
на видачу патенту на винахід проводиться зазначена експертиза, під
час якої перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам
патентоздатності відповідно до статті 7 цього Закону.
Заявник може подати зазначене клопотання протягом трьох років
від дати подання заявки. Якщо це клопотання не надійде до Установи
у встановлений строк, заявка вважається відкликаною.
Інша особа може подати зазначене клопотання після публікації
відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від
дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні
питань щодо заявки. Кваліфікаційна експертиза проводиться за умови
сплати відповідного збору. Експертний висновок за результатами
кваліфікаційної експертизи надсилається цій особі.
14. Під час кваліфікаційної експертизи заявки на винахід
заклад експертизи має право зажадати від заявника додаткові
матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, а також
запропонувати змінити формулу винаходу.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
запиту закладу експертизи зажадати від нього копії патентних
матеріалів, що протиставлені заявці. Копії таких матеріалів
надаються заявнику протягом місяця.
Додаткові матеріали повинні бути подані заявником протягом
2 місяців від дати одержання ним запиту або копій патентних
матеріалів, що протиставлені заявці.
Якщо заявник у встановлений строк не подасть матеріали на
запит закладу експертизи або мотивоване клопотання щодо
продовження цього строку, заявка вважається відкликаною.
На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі
розкритої у поданій заявці суті винаходу, поширюється порядок,
визначений частиною четвертою цієї статті.
15. Якщо порушення вимоги єдиності винаходу було встановлено
на стадії кваліфікаційної експертизи заявки, то експертиза
проводиться у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті
щодо вимоги єдиності винаходу.
16. Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи заявки
буде визначено, що винахід, суть якого виражено у запропонованій
заявником формулі, відповідає умовам патентоздатності, заявнику
надсилається рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному
випадку заявнику надсилається попереднє рішення про відмову в його
видачі.
Протягом 2 місяців від дати одержання попереднього рішення
про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до
матеріалів заявки, подати додаткові матеріали, які не виходять за
межі розкритої в заявці суті винаходу.
З урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих у зв'язку
з одержанням заявником попереднього рішення про відмову у видачі
патенту, заклад експертизи готує остаточний висновок про
відповідність заявленого об'єкта вимогам патентоздатності, і
Установа приймає рішення про видачу або про відмову у видачі
патенту.
Якщо протягом 2 місяців від дати одержання попереднього
рішення про відмову у видачі патенту на винахід заявник не вніс
зміни і не подав додаткові матеріали, Установа приймає рішення про
відмову у видачі патенту на винахід.
Рішення про видачу або про відмову у видачі патенту на
винахід надсилається заявнику.
17. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами,
зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи.
Копії патентних матеріалів, що їх зажадав заявник, надсилаються
протягом місяця.
18. Перше повідомлення заявникові щодо кваліфікаційної
експертизи, яким може бути рішення про видачу патенту, попереднє
рішення про відмову у видачі патенту чи вимога про необхідність
надання додаткових матеріалів, без яких проведення експертизи
неможливе, повинно бути надіслане не пізніше 18 місяців від дати
початку проведення кваліфікаційної експертизи. Датою початку
проведення кваліфікаційної експертизи вважається дата отримання
закладом експертизи клопотання про її проведення, а якщо це
клопотання було отримане до завершення формальної експертизи, то
дата завершення формальної експертизи.
19. Строки, передбачені для заявників частинами восьмою,
тринадцятою, чотирнадцятою і шістнадцятою цієї статті, можуть бути
продовжені в установленому порядку, але не більше ніж на 6
місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується
збір.
20. Якщо заявник пропустив строк, передбачений частинами
восьмою, тринадцятою, чотирнадцятою, шістнадцятою цієї статті, він
може подати до закладу експертизи клопотання про поновлення
пропущеного строку протягом 12 місяців від дати завершення
пропущеного строку. Якщо заявник пропустив цей строк з поважних
причин, то такий строк може бути поновлено. За поновлення
пропущених строків сплачується збір".
4. Статтю 22 викласти у такій редакції:
"Стаття 22. Реєстрація патенту
1. На підставі рішення про видачу патенту здійснюється
державна реєстрація патенту, для чого вносяться відповідні
відомості до Реєстру. Форма Реєстру та порядок його ведення
визначаються в установленому порядку.
2. Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на
винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється
за наявності документа про сплату державного мита за його видачу.
Цей документ має надійти до закладу експертизи протягом 3 місяців
від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту.
Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на 6
місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується
збір.
3. Після внесення до Реєстру відомостей щодо патенту
(деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на
корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з ними в
установленому законодавством порядку.
Ознайомлення з відомостями, внесеними до Реєстру, щодо
патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід та
деклараційного патенту на секретну корисну модель здійснюється з
дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю"
( 3855-12 ).
4. Внесені до Реєстру відомості можуть бути виправлені і
(або) уточнені за ініціативою власника патенту або Установи.
До Реєстру за ініціативою власника патенту можуть бути
внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За
внесення до Реєстру змін щодо патенту (деклараційного патенту) на
винахід чи деклараційного патенту на корисну модель сплачується
збір".
5. У статті 23:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного
патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель
Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в
установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного
патенту)";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Після публікації відомостей про видачу патенту
(деклараційного патенту) на винахід або деклараційного патенту на
корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами
заявки в установленому порядку".
6. Статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Оскарження рішення стосовно заявки
1. Заявник має право оскаржити будь-яке рішення чи
неприйняття рішення Установою стосовно заявки до суду.
2. Заявник може подати в установленому порядку до Апеляційної
палати заперечення на будь-яке рішення Установи стосовно заявки
протягом 6 місяців від дати одержання ним рішення Установи чи
копій патентних матеріалів, надісланих на його вимогу.
3. За подання заявником до Апеляційної палати заперечення
сплачується збір.
4. Заперечення заявника проти рішення Установи розглядається
Апеляційною палатою протягом 4 місяців від дати його надходження.
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк
від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на
це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення
Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може
бути скасоване лише судом.
5. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом 6 місяців від дати
одержання рішення".
7. У статті 26:
частину першу викласти в такій редакції:
"Власник деклараційного патенту на винахід або його
правонаступник з метою заміни деклараційного патенту на винахід на
патент на винахід може подати клопотання про проведення
кваліфікаційної експертизи заявки, за якою видано деклараційний
патент. Таке клопотання повинно надійти до закладу експертизи не
пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано
деклараційний патент. За подання клопотання сплачується збір";
частину другу виключити.
8. Останнє речення частини третьої статті 27 після слова
"зборів" доповнити словами "та державного мита".
9. У статті 28:
частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Договір про передачу права власності на винахід (корисну
модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони
укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Передача права власності на винахід (корисну модель) та
надання ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)
вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати публікації
відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру.
За внесення зазначених відомостей до Реєстру та змін до них за
ініціативою сторін договору сплачуються збори";
в абзаці першому частини дев'ятої слова "на винахід,
деклараційного патенту на винахід" виключити.
10. Статтю 33 викласти в такій редакції:
"Стаття 33. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі)
умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;
б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак,
яких не було у поданій заявці;
в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону.
2. З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка
особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи
запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам
патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа
повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про
видачу патенту".
11. Статтю 36 викласти в такій редакції:
"Стаття 36. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів
на винаходи (корисні моделі) визначаються законодавством.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу
патентів, зараховуються до Державного бюджету України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на розрахункові
рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної
системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до
їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим
Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання
завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими
актами у сфері інтелектуальної власності".
12. У розділі IX:
у пункті 1 слова "31 жовтня 1998 року, розглядаються
Установою як заявки на видачу деклараційних патентів на винаходи"
замінити словами "набрання чинності цим Законом, вважаються
заявками на видачу деклараційних патентів на винаходи та
розглядаються Установою без проведення експертизи на локальну
новизну";
в абзаці першому пункту 2 слова "31 жовтня 1998 року"
замінити словами "набрання чинності цим Законом", слово "збору"
замінити словами "державного мита";
доповнити розділ пунктом 3 такого змісту:
"3. Чинні патенти на корисні моделі прирівнюються щодо
правового режиму, у тому числі і строку їх дії, до деклараційних
патентів на корисні моделі".
II. Внести до Закону України "Про охорону прав на промислові
зразки" ( 3688-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,
N 7, ст. 34) такі зміни:
1. У статті 1:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Установа - центральний орган виконавчої влади з питань
правової охорони інтелектуальної власності";
доповнити статтю новими абзацами такого змісту:
"Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду
заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти
інтелектуальної власності;
заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад
(підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи
заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності -
Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх,
інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних
закладів, що входять до сфери управління Установи".
2. Статтю 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на
промислові зразки
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на промислові зразки, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи,
приймає рішення щодо них;
видає патенти на промислові зразки, забезпечує їх державну
реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові
зразки;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань
охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях
відповідно до чинного законодавства;
приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у
межах своїх повноважень;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони
інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної
системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації,
виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням
про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про неї,
затвердженого в установленому порядку.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України".
3. Статтю 14 викласти в такій редакції:
"Стаття 14. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи
відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.
Під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає
заявнику повідомлення, запити та висновки. При цьому висновки
закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після їх
затвердження Установою.
2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
закладу експертизи особисто або через свого представника брати
участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникли під
час проведення експертизи.
3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки
виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не
враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи після дати
одержання заявником рішення про видачу патенту або про відхилення
заявки.
За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника
виправлень і уточнень до заявки після одержання ним рішення про
встановлення дати подання заявки сплачується збір.
4. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі
експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті промислового зразка.
Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій
заявці суті промислового зразка, якщо вони містять нові суттєві
ознаки.
Додаткові матеріали в частині, що виходять за межі розкритої
у поданій заявці суті промислового зразка, не беруться до уваги
під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як
самостійна заявка.
5. Після встановлення дати подання заявки та за наявності
документа про сплату збору проводиться формальна експертиза
заявки, під час якої:
визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до
об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону;
перевіряється заявка на відповідність вимогам статті 11 цього
Закону;
перевіряється документ про сплату збору за подання заявки на
відповідність встановленим вимогам.
6. Якщо заявка не відповідає вимогам статті 11 цього Закону
або документ про сплату збору за подання заявки - встановленим
вимогам, про це повідомляється заявнику.
При порушенні вимоги єдності промислового зразка заявнику
пропонується повідомити, який промисловий зразок слід розглядати,
і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому інші
промислові зразки можуть бути оформлені окремими заявками.
Для внесення змін до матеріалів надається два місяці від дати
одержання заявником повідомлення закладу експертизи. Якщо за цей
строк вимогу єдності не буде виконано, заклад експертизи проводить
експертизу промислового зразка, зазначеного в описі першим. Якщо
за цей же строк не будуть усунуті інші невідповідності і заявник
не подасть мотивованого клопотання про його продовження, заявнику
надсилається рішення про відхилення заявки.
7. Якщо заявка відповідає вимогам статті 11 цього Закону та
документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно,
заявнику надсилається рішення про видачу патенту.
8. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами,
зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи.
Копії патентних матеріалів, затребуваних заявником, надсилаються
протягом місяця.
9. Строки, передбачені цією статтею, пропущені заявником,
можуть бути поновлені за наявності поважних причин.
Клопотання про поновлення строку має надійти до закладу
експертизи протягом шести місяців від дати закінчення пропущеного
строку".
4. Статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Публікації про видачу патенту
1. На підставі рішення про видачу патенту на промисловий
зразок та за наявності документа про сплату державного мита за
видачу патенту Установа публікує у своєму офіційному бюлетені
визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника
рішення про видачу патенту документ про сплату державного мита за
видачу патенту в розмірі та порядку, визначених законодавством, до
закладу експертизи не надійшов, публікація не провадиться, а
заявка вважається відкликаною.
2. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка
особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому
порядку".
5. Доповнити статтю 17 пунктом 3 такого змісту:
"3. Внесені до Реєстру відомості можуть бути виправлені і
(або) уточнені за ініціативою власника патенту або Установи.
До Реєстру за ініціативою власника патенту можуть бути
внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За
внесення до Реєстру змін щодо патенту сплачується збір".
6. Статтю 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 19. Оскарження рішення стосовно заявки
Заявник може оскаржити в установленому порядку будь-яке
рішення Установи стосовно заявки до Апеляційної палати протягом
трьох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій
затребуваних патентних матеріалів.
Заперечення проти рішення Установи стосовно заявки має бути
розглянуто Апеляційною палатою протягом чотирьох місяців від дати
його надходження в межах мотивів, викладених у запереченні.
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк
від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на
це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення
Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може
бути скасоване лише судом.
Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом шести місяців від
дати одержання рішення".
7. Пункт 6 статті 20 викласти в такій редакції:
"6. Договір про передачу права власності на промисловий
зразок і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони
укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Передача права власності на промисловий зразок та надання
ліцензії на використання промислового зразка вважаються дійсними
для будь-якої іншої особи з дати публікації відомостей про це в
офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру. За внесення
зазначених відомостей до Реєстру та змін до них за ініціативою
сторін договору сплачуються збори".
8. Статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам
патентоспроможності, визначеним цим Законом;
б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка
ознак, яких не було у поданій заявці;
в) порушення вимог пункту 2 статті 29 цього Закону.
2. З метою визнання патенту недійсним будь-яка особа може
подати клопотання про проведення експертизи запатентованого
промислового зразка на відповідність умовам патентоспроможності.
За подання клопотання сплачується збір.
3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа
повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про
видачу патенту".
9. Статтю 28 викласти в такій редакції:
"Стаття 28. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів
на промислові зразки визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу патентів
на промислові зразки, зараховуються до Державного бюджету України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на розрахункові
рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної
системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до
їх спеціалізації виконують окремі завдання, визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на
виконання завдань, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності".
10. У тексті Закону слово "Відомство" замінити словом
"Установа" у відповідних відмінках.
III. Внести до Закону України "Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг" ( 3689-12 ) (Відомості Верховної Ради України,
1994 р., N 7, ст. 36; 1999 р., N 32, ст. 266) такі зміни:
1. У статті 1:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Установа - центральний орган виконавчої влади з питань
правової охорони інтелектуальної власності";
доповнити статтю абзацами такого змісту:
"Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду
заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти
інтелектуальної власності;
заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад
(підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи
заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності -
Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх,
інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних
закладів, що входять до сфери управління Установи".
2. Статтю 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на
знаки для товарів і послуг
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи,
приймає рішення щодо них;
видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх
державну реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для
товарів і послуг;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань
охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних
організаціях відповідно до чинного законодавства;
приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у
межах своїх повноважень;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони
інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної
системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації
виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про
Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про неї,
затвердженого в установленому порядку.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України".
3. Статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи
відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.
Під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає
заявнику повідомлення, запити та висновки. При цьому висновки
закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після їх
затвердження Установою.
2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
закладу експертизи особисто або через свого представника брати
участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникли під
час проведення експертизи.
3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки
виправлення і уточнення. Виправлення та уточнення не враховуються,
якщо вони надійшли до закладу експертизи після дати одержання
заявником рішення про реєстрацію знака або про відхилення заявки.
За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника
виправлень і уточнень до заявки після одержання ним рішення про
встановлення дати подання заявки сплачується збір.
4. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі
експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці
товарів і послуг.
Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій
заявці суті позначення, якщо вони містять ознаки, які слід
включити до позначення, що заявляється як знак.
Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої
у поданій заявці суті позначення або доповнює перелік зазначених у
заявці товарів і послуг, не враховуються під час розгляду заявки і
можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка.
5. Після встановлення дати подання заявки та за наявності
документа про сплату збору за подання заявки проводиться формальна
експертиза заявки, під час якої:
заявка перевіряється на відповідність вимогам статті 7 цього
Закону;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на
відповідність встановленим вимогам.
6. Якщо заявка не відповідає вимогам статті 7 цього Закону
або документ про сплату збору за подання заявки - встановленим
вимогам, про це повідомляється заявнику.
Для внесення змін до матеріалів надається два місяці від дати
одержання заявником повідомлення. Якщо за цей строк
невідповідності не будуть усунуті і заявник не подасть
мотивованого клопотання про його продовження, заявнику
надсилається рішення про відхилення заявки.
7. Якщо заявка відповідає вимогам статті 7 цього Закону і
документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно,
заклад експертизи проводить кваліфікаційну експертизу заявки, під
час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам
надання правової охорони.
8. Під час кваліфікаційної експертизи заявки заклад
експертизи має право зажадати від заявника додаткові матеріали,
без яких проведення експертизи неможливе.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
запиту закладу експертизи затребувати у нього копії матеріалів, що
протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох
місяців від дати одержання ним запиту або копій матеріалів, що
протиставлені заявці.
Якщо заявник у встановлений строк не подасть матеріали на
запит закладу експертизи або мотивоване клопотання про продовження
цього строку, заявка вважається відкликаною.
9. На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі
розкритої у поданій заявці суті позначення, поширюється порядок,
визначений пунктом 4 цієї статті.
10. Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи заявки
буде визначено, що позначення відповідає умовам надання правової
охорони, заявнику надсилається рішення про реєстрацію знака.
У противному разі заявнику надсилається рішення про
відхилення заявки.
11. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами,
зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи.
Копії матеріалів, що затребував заявник, надсилаються протягом
місяця.
12. Строки, передбачені цією статтею (крім визначених пунктом
8), пропущені заявником, можуть бути поновлені в установленому
порядку за наявності поважних причин.
Клопотання про поновлення строку має надійти до закладу
експертизи протягом шести місяців від дати закінчення пропущеного
строку. За поновлення пропущених строків сплачується збір".
4. Статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Публікація про видачу свідоцтва
1. На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності
документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва
здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про
видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника
рішення про видачу свідоцтва документ про сплату державного мита
за видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених
законодавством, до закладу експертизи не надійшов, публікація не
провадиться, а заявка вважається відкликаною.
2. Після публікації відомостей про видачу свідоцтва будь-яка
особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому
порядку".
5. Доповнити статтю 13 пунктом 3 такого змісту:
"3. Внесені до Реєстру відомості можуть бути виправлені і
(або) уточнені за ініціативою власника свідоцтва або Установи.
До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути
внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За
внесення до Реєстру змін щодо свідоцтва сплачується збір".
6. Статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Оскарження рішення стосовно заявки
Заявник може оскаржити в установленому порядку будь-яке
рішення Установи стосовно заявки до Апеляційної палати протягом
трьох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій
затребуваних матеріалів.
Заперечення проти рішення Установи стосовно заявки має бути
розглянуто Апеляційною палатою протягом чотирьох місяців від дати
його надходження в межах мотивів, викладених у запереченні.
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк
від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на
це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення
Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може
бути скасоване лише судом.
Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом шести місяців від
дати одержання рішення".
7. У статті 16:
пункт 1 викласти в такій редакції:
"1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання
заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати
відповідного збору";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6. Договір про передачу права власності на знак і
ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у
письмовій формі і підписані сторонами.
Передача права власності на знак та надання ліцензії на
використання знака вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з
дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та
внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених відомостей до
Реєстру та змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються
збори".
8. Статтю 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 19. Визнання свідоцтва недійсним
1. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання
правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та
переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці.
2. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа
повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
3. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності від дати подання заявки".
9. Статтю 23 викласти в такій редакції:
"Стаття 23. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв
на знаки для товарів і послуг визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв
на знаки для товарів і послуг, зараховуються до Державного бюджету
України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на розрахункові
рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної
системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до
їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим
Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на
виконання завдань, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності".


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору