Документ 2181-17, чинний, поточна редакція — Визнання конституційними окремих положень від 16.06.2011, підстава v005p710-11

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо недопущення зловживань правом на оскарження
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 26, ст.272 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43,
N 44-45, ст.529 }
{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 5-рп/2011 ( v005p710-11 ) від 16.06.2011 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення
( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р.,
додаток до N 51, ст. 1122):
1) доповнити статтею 188-32 такого змісту:
"Стаття 188-32. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції
щодо надання інформації
Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції щодо надання
інформації, копії судової справи або надання їй завідомо
неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених
законодавством строків надання інформації, копії судової справи
Вищій раді юстиції -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення
адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
2) статтю 221 після цифр "188-31" доповнити цифрами "188-32";
3) пункт 11 частини першої статті 255 після слів і цифр
"частина друга статті 127-1" доповнити словом і цифрами "стаття
188-32".
2. У Кодексі адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37,
ст. 446):
1) у статті 18:
частину другу після слів "посадова чи службова особа"
доповнити словами "крім випадків, передбачених цим Кодексом, та";
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Вищому адміністративному суду України як суду першої
інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою
комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, а
також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної
Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції";
2) у статті 19:
частину другу доповнити словами "крім справ з приводу
оскарження актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності
Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції,
які стосуються інтересів конкретної особи";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Адміністративні справи з приводу оскарження
нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства
чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного
банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження
якого поширюються на всю територію України, крім випадків,
передбачених цим Кодексом, адміністративні справи, відповідачем у
яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво
України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні
справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії,
про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії
вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна
юрисдикція якого поширюється на місто Київ";
3) у частині першій статті 24 слова "Президента України"
виключити;
4) частину п'яту статті 117 викласти в такій редакції:
"5. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента
України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони
вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Національного банку України щодо
призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації
банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору,
ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні
тимчасової адміністрації або ліквідації банку";
5) статтю 171 викласти в такій редакції:
"Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо
оскарження нормативно-правових актів органів
виконавчої влади, Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування та інших суб'єктів владних
повноважень
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд
адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та
розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради
Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної
сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого
самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо
яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом
правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі
щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує
відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей
акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо
оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час
і місце судового розгляду адміністративної справи.
5. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів
до судового розгляду.
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі
заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий
розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб,
якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових
актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного
місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках
з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може
продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи
таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили,
повністю або в окремій його частині.
9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового
акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту
вищої юридичної сили інших правових актів чи їх окремих положень,
крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній
справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає
такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не
відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
10. Постанова суду у справах щодо оскарження
нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
11. Резолютивна частина постанови суду про визнання
нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає
правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним
невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було
офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли
питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність
його правовому акту вищої юридичної сили постало під час розгляду
іншої адміністративної справи";
6) доповнити статтею 171-1 такого змісту:
"Стаття 171-1. Особливості провадження у справах
щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності
Верховної Ради України, Президента України,
Вищої ради юстиції
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд
адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради
України, указів і розпоряджень Президента України;
2) актів Вищої ради юстиції;
3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента
України, Вищої ради юстиції.
2. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України,
Президента України, Вищої ради юстиції оскаржуються до Вищого
адміністративного суду України. Для цього у Вищому
адміністративному суді України створюється окрема палата.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі
щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України,
Президента України Вищий адміністративний суд України зобов'язує
відповідача опублікувати про це оголошення. Оголошення
публікується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою -
п'ятою статті 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опубліковано
своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином
повідомлені про судовий розгляд справи.
4. Адміністративна справа щодо оскарження актів, дій чи
бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої
ради юстиції вирішується колегією суддів у складі не менше п'яти
суддів протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця
після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з
урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може
продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
5. Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду
справи може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України,
Вищої ради юстиції незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України,
Президента України, Вищої ради юстиції протиправними, зобов'язати
Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції
вчинити певні дії.
У разі визнання незаконним і нечинним нормативно-правового
акта резолютивна частина постанови суду невідкладно публікується
відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено,
після набрання постановою законної сили.
6. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо
оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України,
Президента України, Вищої ради юстиції є остаточним і не підлягає
перегляду в апеляційному чи касаційному порядку".
3. У Законі України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146):
1) у статті 24:
у частині першій слова "не менш як дві третини" замінити
словами "більшість членів Вищої ради юстиції";
у частині п'ятій слова "три четвертих" замінити словами "дві
третини";
2) статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції
при розгляді справ
Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може
одержувати необхідну інформацію від органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників
підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та
підпорядкування, громадян та їх об'єднань. Така інформація
надається на письмовий запит Вищої ради юстиції з перевірки
конкретних справ.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх
посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій,
об'єднань громадян, яким направлено запит Вищої ради юстиції,
зобов'язані протягом десяти днів з дня його одержання надати
відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може
бути продовжений до тридцяти днів, про що Вища рада юстиції
повідомляє безпосередньо у запиті.
Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може
витребувати від судів копії судових справ, розгляд яких не
закінчено, крім справ, розгляд яких відбувається у закритому
судовому засіданні. Копії судових справ надаються Вищій раді
юстиції в порядку, встановленому частинами першою та другою цієї
статті. Витребування копії судової справи не перешкоджає розгляду
такої справи в суді.
Ненадання Вищій раді юстиції інформації, копій судових справ,
а також надання завідомо недостовірної інформації має наслідком
відповідальність, встановлену законом.
Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами,
наданими на розгляд Вищої ради юстиції, брати участь у їх
з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої
мотиви, надавати відповідні документи";
3) у статті 27:
частину першу доповнити пунктом 7 такого змісту:
"7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції";
доповнити частиною третьою такого змісту:
"Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до
Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому
Кодексом адміністративного судочинства України";
4) статті 30 і 32 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання
про звільнення суддів
До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про
звільнення судді з посади можуть звертатися:
1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів;
2) член Вищої ради юстиції";
"Стаття 32. Подання про звільнення судді
за особливих обставин
Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами
4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України ( 254к/96-ВР )
(порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею
присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього),
Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією
відповідного висновку або за власною ініціативою.
Порушенням суддею присяги є:
вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати
сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності судових органів;
незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення
витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім'ї;
умисне затягування суддею строків розгляду справи понад
терміни, встановлені законом;
порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Порушенням присяги судді, що обіймає адміністративну посаду в
суді, є також невиконання ним посадових обов'язків, встановлених
для відповідної адміністративної посади, пов'язаних з
процесуальними діями.
Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.
У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з
поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по
суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до
матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на
засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне
нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його
відсутності.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про
звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої
статті 126 Конституції України ( 254к/96-ВР ) приймається
більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради
юстиції"; { Щодо визнання конституційними положень підпункту 4 пункту 3
розділу I, в якому викладено в новій редакції статтю 30, див.
Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2011 ( v005p710-11 ) від
16.06.2011 }
5) частину четверту статті 42 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді,
Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі
неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з
поважних причин суддя може надати по суті порушених питань
письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові
пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в
обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є
підставою для розгляду справи за його відсутності";
6) частину шосту статті 46 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді,
Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі
неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з
поважних причин суддя може надати по суті порушених питань
письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові
пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в
обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є
підставою для розгляду справи за його відсутності";
7) частину четверту статті 47 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність
прокурора, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У
разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з
поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань
письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові
пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції
в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого прокурора є
підставою для розгляду справи за його відсутності".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди
завершують розгляд справ щодо оскарження актів, дій чи
бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої
ради юстиції, провадження в яких відкрито на день набрання
чинності цим Законом, в порядку, який діяв до набрання чинності
цим Законом.
3. Адміністративні позови, подані до дня набрання чинності
цим Законом до відповідних адміністративних судів в
адміністративних справах щодо оскарження актів, дій чи
бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої
ради юстиції, провадження за якими не відкрито, передаються
відповідними адміністративними судами до Вищого адміністративного
суду України. { Пункт 3 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 }

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 13 травня 2010 року
N 2181-VI


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору