Документ 2147а-VIII, чинний, поточна редакція — Прийняття від 03.10.2017

1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

2. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

3. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків".

21. У Законі України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 39, ст. 2009; 2015 р., № 10, ст. 61; 2017 р., № 7-8, ст. 50):

1) у статті 1:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"1. У зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, адміністративних справ, господарських справ і кримінальних проваджень місцевими та апеляційними судами, що визначаються Головою Верховного Суду.

Суди згідно з визначеною відповідно до цього Закону підсудністю та відповідно до вимог процесуального законодавства здійснюють розгляд справ та вирішують процесуальні питання, які виникають після ухвалення судового рішення";

б) у частині другій слова "головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Головою Верховного Суду";

в) в абзаці першому частини третьої слова "головою відповідного вищого спеціалізованого суду" замінити словами "Головою Верховного Суду";

2) доповнити статтею 1-1 такого змісту:

"Стаття 1-1. Порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення

1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

2. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

3. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків";

3) у статті 3:

а) у частині першій слова "відповідного вищого спеціалізованого суду" замінити словами "Верховного Суду";

б) у частинах другій і третій слова "головою відповідного вищого спеціалізованого суду" замінити словами "Головою Верховного Суду".

22. Абзац четвертий частини дев’ятої статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст. 2057 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"У разі невиконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу рішення (постанови) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування штрафних санкцій у встановлений строк воно (вона) вноситься суб’єктом державного фінансового моніторингу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та не пізніше наступного дня пред’являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання у порядку, встановленому законом".

23. У Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43):

1) у статті 65:

а) частину другу доповнити пунктом 15 такого змісту:

"15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу";

б) частину третю доповнити словами "або постановлення відповідної окремої ухвали суду";

2) у частині третій статті 66 слова та цифри "пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону" замінити словами та цифрами "пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону".

24. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542, № 51, ст. 839; 2017 р., № 7-8, ст. 50, № 9, ст. 67):

1) у статті 3:

а) частину першу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) судові накази";

б) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Виконавчі документи, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають виконанню після їх внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у встановленому законодавством порядку";

2) доповнити статтею 3-1 такого змісту:

"Стаття 3-1. Єдиний державний реєстр виконавчих документів

1. Єдиний державний реєстр виконавчих документів - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку електронних виконавчих документів, а також надання інформації з нього.

2. До Єдиного державного реєстру виконавчих документів підлягають обов’язковому внесенню всі виконавчі документи, на підставі яких відповідно до цього Закону здійснюється примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

3. Порядок функціонування та ведення Єдиного державного реєстру виконавчих документів встановлюється спільно Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України";

3) частини третю і четверту статті 4 викласти в такій редакції:

"3. Виконавчий документ скріплюється електронним цифровим підписом уповноваженої посадової особи та вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня його видання, якщо інший строк не встановлено законом.

4. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами";

4) у статті 5:

а) у частині третій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Приватний виконавець має право відмовити у прийнятті виконавчого документа до виконання";

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"У разі відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов’язаний письмово зазначити підстави відмови, право стягувача оскаржити рішення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, а також право стягувача звернутися із заявою про примусове виконання рішення до іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби";

б) в абзаці першому частини п’ятої слова "виконавчий документ" замінити словами "виконавче провадження", а слова "(прийняття до виконання) виконавчого документа" - словами "(прийняття) виконавчого провадження";

5) у статті 7:

а) у частині першій слова "Виконавчий документ" замінити словами "Заява про виконання виконавчого документа", а слово "надісланий" - словом "надіслана";

б) у частині другій:

в абзаці першому слова "виконавчим документом" замінити словами "заявою про виконання виконавчого документа";

доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) ідентифікатор доступу до виконавчого документа в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів";

6) у частині сьомій статті 9 слова "повернення виконавчого документа стягувачу" та "повернення виконавчого документа до суду" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

7) у статті 12:

а) пункт 2 частини четвертої викласти в такій редакції:

"2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення";

б) частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. У разі припинення виконавчого провадження у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його припинення, а в разі припинення виконавчого провадження у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони";

в) частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції";

8) у частині третій статті 18:

у пункті 10 слова "про видачу дубліката виконавчого документа" виключити;

у пункті 19 слова "чи керівника боржника - юридичної особи" виключити;

9) статтю 19 після частини п’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"6. Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі.

7. У виконавчому провадженні за виконавчим документом на підставі судового рішення у справі за позовом, поданим учасником господарського товариства в інтересах останнього, укладення мирової угоди, відмова від стягнення і повернення виконавчого документа можливі лише за письмовою згодою всіх осіб, які у відповідній справі діяли в інтересах господарського товариства".

У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною восьмою;

10) у статті 23:

а) в абзаці третьому частини другої слова "виконавчий документ" замінити словами "виконавче провадження";

б) в абзаці другому частини третьої слова "повернути виконавчий документ стягувачу або передати його" замінити словами "припинити виконавче провадження або передати виконавче провадження";

11) у статті 26:

а) назву викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Початок примусового виконання рішення. Відмова у прийнятті виконавчого документа до виконання";

б) у частині першій:

пункти 3 і 4 викласти в такій редакції:

"3) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів - у випадках, передбачених законом;

4) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом";

у пункті 5 слова "надійшов від Національного агентства України" замінити словами "пред’явлено до виконання Національним агентством України";

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Якщо виконавчий документ видано щодо кількох боржників, щодо кожного боржника подається окрема заява";

в) в абзаці першому частини п’ятої слова "виконавчого документа" замінити словами "заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та";

г) після частини п’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"6. Орган державної виконавчої служби, приватний виконавець відмовляє у прийнятті виконавчого документа до виконання, про що протягом трьох робочих днів повідомляє стягувача у разі якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) виконавчий документ відсутній в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів;

12) виконавче провадження щодо виконання вимог, стосовно яких подано заяву (повідомлення), вже перебуває на виконанні в іншому органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця, органі, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

13) стягувач відкликав свою заяву про примусове виконання рішення до відкриття виконавчого провадження.

У разі відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

7. Повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання виконавець надсилає протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа стягувачу або у випадках, передбачених цим Законом, суду, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

У зв’язку з цим частини шосту - восьму вважати відповідно частинами восьмою - десятою;

ґ) доповнити частинами одинадцятою та дванадцятою такого змісту:

"11. Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

12. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку";

12) в абзацах першому і другому частини восьмої статті 27 слово "документа" замінити словом "провадження";

13) у статті 28:

а) в абзаці першому частини першої слова "про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання" замінити словами "про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання";

б) частину другу викласти в такій редакції:

"2. Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, надсилаються виключно в електронній формі на такі електронні адреси.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі";

14) у частинах першій та третій статті 33 слова "який видав виконавчий документ" замінити словами "який розглядав справу як суд першої інстанції";

15) у статті 34:

а) у частині першій:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) зупинення судом виконання за виконавчим документом (судовим рішенням) або зупинення дії судового рішення";

у пункті 9 слова "надіслання виконавчого документа" замінити словами "надіслання документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України";

б) у частині другій слова "виконавчого документа" замінити словами "документів та відомостей";

16) у статті 37:

а) назву викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Припинення виконавчого провадження";

б) у частині першій:

абзац перший та пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Виконавче провадження припиняється, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про припинення виконавчого провадження";

у пункті 4 слова "повернення йому виконавчого документа" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

в) у частині третій слова "повернення виконавчого документа" та "повернення виконавчого документа стягувачу" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

г) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Про припинення виконавчого провадження та повернення стягувачу авансового внеску виконавець виносить постанову";

ґ) у частині п’ятій слова "Повернення виконавчого документа стягувачу" замінити словами "Припинення виконавчого провадження";

17) у статті 38:

а) назву викласти в такій редакції:

"Стаття 38. Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду";

б) у частині першій слова "Виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав" замінити словами "Виконавче провадження зупиняється виконавцем";

в) у частині другій слова "Про повернення виконавчого документа" замінити словами "Про зупинення виконавчого провадження";

18) у статті 39:

а) у частині першій:

у пункті 2 слово "(визнання)" виключити;

пункт 5 після слова "скасування" доповнити словами "або визнання нечинним";

у пункті 10 слова "повернення виконавчого документа без виконання" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону";

б) частину третю викласти в такій редакції:

"3. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, постанова про закінчення виконавчого провадження не пізніше наступного дня з дня її винесення вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та надсилається до суду чи іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ";

в) у частині п’ятій слова "разом з виконавчим документом" виключити;

19) у статті 40:

а) назву викласти в такій редакції:

"Стаття 40. Наслідки закінчення виконавчого провадження, припинення виконавчого провадження";

б) в абзаці першому частини першої слова "повернення виконавчого документа до суду, який його видав" замінити словами "припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду";

в) у частині другій слова "повернення виконавчого документа" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

г) у частині третій слова "повернення виконавчого документа стягувачу" та "повернення виконавчого документа" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

20) у статті 41:

а) у частині першій слова "повернення виконавчого документа стягувачу" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

б) частину другу виключити;

21) у частині четвертій статті 42 та частині третій статті 43 слова "повернення виконавчого документа стягувачу" замінити словами "припинення виконавчого провадження";

22) статтю 56 доповнити частиною десятою такого змісту:

"10. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом".

25. У Законі України "Про Вищу раду правосуддя" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 7-8, ст. 50):

1) у пункті 13 частини першої статті 3 слова "Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему" замінити словами "Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему";

2) частину сьому статті 49 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Доповідач роз’яснює свідку його права та обов’язки, встановлені цим Законом, і попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав";

3) абзац третій пункту 13 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції:

"Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту, які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді. Якщо за результатами кваліфікаційного іспиту, складеного до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кандидат на посаду судді набрав менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, то такий кандидат повторно складає кваліфікаційний іспит, проходить спеціальну перевірку та бере участь у конкурсі на зайняття посади судді".

26. У статті 44 Закону України "Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 35, ст. 376):

1) друге речення частини третьої викласти в такій редакції: "Кандидат на посаду керівника Секретаріату повинен мати вищу юридичну освіту та відповідати кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом України "Про державну службу" для осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії "А";

2) частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Розмір посадового окладу державних службовців, інших працівників Секретаріату, працівників патронатних служб встановлюється у розмірі посадового окладу відповідних посад апарату Верховного Суду з коефіцієнтом 1,25".

§ 2. Прикінцеві положення

1. Пункт 1, підпункти 12-14 пункту 2, пункти 4, 6, 9, 12, 14, 15, 18, 22, абзаци четвертий і п’ятий підпункту 1, підпункти 2-6, підпункт "б" підпункту 7, підпункти 8, 10, підпункти "а"-"г" підпункту 11, підпункт 12, підпункт "а" підпункту 13, підпункти 15-16, абзаци п’ятий - десятий підпункту 18, підпункти 19-21 пункту 24 § 1 цього розділу вводяться в дію через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті "Голос України".

2. Підпункт 1 пункту 3, підпункт 5 пункту 7, підпункти 1, 2, 4 пункту 13, підпункт "б" підпункту 1, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19, підпункт "б" підпункту 13 пункту 24, підпункт 1 пункту 25 § 1 цього розділу вводяться в дію з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

3. Підпункт "ґ" підпункту 11 пункту 24 § 1 цього розділу вводиться в дію з 1 січня 2019 року.

4. Підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

5. Визнати таким, що втратив чинність з набранням чинності цим Законом, Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 29, ст. 343; 2017 р., № 2, ст. 25).

6. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) у місячний строк з дня опублікування цього Закону внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

3) передбачати у проектах законів про Державний бюджет України на 2018 та наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону;

4) до 31 грудня 2017 року:

спільно з Державною судовою адміністрацією України забезпечити можливість направлення судами запитів та надання відповідними органами реєстрації відповіді на них в електронній формі щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб у строки, передбачені відповідним процесуальним законом в редакції цього Закону;

забезпечити доступ суддів до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу.

7. Державні органи, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання державного та комунального сектору економіки, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти зобов’язані зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі протягом 30 днів з дня початку її функціонування.

8. Рекомендувати Вищій раді правосуддя до 1 березня 2018 року затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Рекомендувати Раді суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України:

не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи у відповідність із цим Законом;

до 31 жовтня 2017 року визначити в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду порядок оприлюднення інформації щодо справи, визначеної процесуальними законами в редакції, викладеній відповідно до цього Закону, на офіційному веб-порталі судової влади України.

10. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

до 31 грудня 2017 року спільно із Міністерством юстиції України затвердити спільним нормативно-правовим актом Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів;

до 31 грудня 2018 року забезпечити створення та належне функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи забезпечити можливість учасникам справи, які мають намір брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв’язок із судом за допомогою власних технічних засобів;

до 31 грудня 2018 року спільно з Міністерством юстиції України вжити заходів щодо створення Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

11. Положення (зміни до положення) про системи (реєстр), зазначені в цьому Законі, можуть бути введені в дію лише після забезпечення належного функціонування таких систем (реєстру), але не пізніше 1 грудня 2018 року.

§ 3. Перехідні положення

Зміни до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям нових редакцій Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

1. Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

2. Якщо справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цим Законом, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України - така справа після її отримання Касаційним кримінальним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

3. Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні відповідної справи судом, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Верховного Суду для їх розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цим Законом.

4. Касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

5. Заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подані до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного Суду України та не розглянуті до набрання чинності цим Законом, передаються відповідно до Касаційного кримінального суду, Великої Палати Верховного Суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

6. Заяви і скарги, зазначені у пунктах 1, 3-5 цього параграфа, передаються до Касаційного кримінального суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом.

7. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об’єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об’єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об’єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

8. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

9. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

10. Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами з підстави встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, та з підстави встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подані та не розглянуті до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами розгляду заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами, що діють після набрання чинності цим Законом.

11. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цим Законом.

12. Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

13. Судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

14. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;

3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;

4) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:

до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність до процесуальних кодексів та цього Закону в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання чинності цим Законом - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом;

після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність до процесуальних кодексів та цього Закону в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами відповідного процесуального закону;

5) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду;

6) подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню;

7) копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви;

8) суд вручає судові рішення в паперовій формі;

9) фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цим Законом, за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

15. Особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".

16. Якщо суд, до юрисдикції якого відповідно до вимог процесуальних кодексів належить вирішення питання про відновлення матеріалів втраченого провадження, знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення матеріалів втраченого провадження здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" або Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".

17. До визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції у порядку, встановленому Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції", із змінами, внесеними цим Законом, застосовуються правила визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Розділ 5.

§ 1. Внести до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545; 2017 р., № 2, ст. 25, № 7-8, ст. 50) такі зміни:

1) абзац перший частини четвертої статті 11 викласти в такій редакції:

"4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку";

2) частину шосту статті 13 викласти в такій редакції:

"6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права";

3) у частині першій статті 14 слова "Учасники судового процесу" замінити словами "Учасники справи, яка є предметом судового розгляду";

4) у статті 15:

а) частини третю, восьму і десяту виключити;

б) у частині четвертій слова "Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою" замінити словами "Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою";

в) у частині шостій слова "Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи" замінити словами "Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи";

г) у частині сьомій слова "автоматизованій системі" замінити словами "Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі";

ґ) у частині дев’ятій слова "Автоматизована система" замінити словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система", а слова "Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему" замінити словами "Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему";

5) доповнити статтею 15-1 такого змісту:

"Стаття 15-1. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

1. У судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує:

1) ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у межах відповідних органів та установ та між ними, реєстрацію вхідних і вихідних документів та етапів їх руху;

2) централізоване зберігання процесуальних та інших документів та інформації в єдиній базі даних;

3) захищене зберігання, автоматизовану аналітичну і статистичну обробку інформації;

4) збереження справ та інших документів в електронному архіві;

5) обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу;

6) автоматизацію роботи судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, їх органів та підрозділів;

7) формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі;

8) віддалений доступ користувачів цієї системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається, в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу;

9) визначення судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи у порядку, визначеному процесуальним законом;

10) добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних;

11) розподіл справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах;

12) аудіо- та відеофіксацію судових засідань, засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, її органів, їх транслювання в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом;

13) ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

14) функціонування офіційного веб-порталу судової влади України, веб-сайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

15) функціонування єдиного контакт-центру для управління запитами, іншими зверненнями;

16) можливість автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя, органів правопорядку, Міністерства юстиції України та підпорядкованих йому органів та установ;

17) можливість учасникам справи, які мають намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв’язок із судом;



вгору