Документ 2011-XII, попередня редакція — Редакція від 09.06.2013, підстава 224-VII
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )


     13. Дружині  (чоловіку)  військовослужбовця  щорічна  основна 
відпустка за її бажанням надається у зручний для неї (нього) час
одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця.
14. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, які звільняються з військової служби, за
винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом
здоров'я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій
особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням
організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з
розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають
право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць
служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки
таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів,
їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і
назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах
України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{ Абзац перший пункту 14 статті 10-1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом
здоров'я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій
особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням
організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові
відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені
пунктами 1 та 4 цієї статті. { Абзац другий пункту 14 статті 10-1
із змінами, внесеними згідно із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від
17.05.2012 }
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому
цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання
ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується
грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної
відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі
військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
У разі звільнення військовослужбовця до закінчення
календарного року, за який він уже використав щорічну основну та
щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі
служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з безпосереднім
підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із скороченням
штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу
командира (начальника) військового з'єднання чи частини, керівника
органу військового управління, вищого військового навчального
закладу, установи та організації провадиться відрахування із
грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в
рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після
звільнення військовослужбовця. { Абзац четвертий пункту 14 статті
10-1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1900-VI
( 1900-17 ) від 16.02.2010, N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
У разі смерті військовослужбовця відрахування з його
грошового забезпечення за використані дні відпустки не
провадяться.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, накази про звільнення яких підписано в минулому
році, але не виключеним із списків військової частини, відпустки
за період служби в поточному році не надаються.
15. У разі звільнення військовослужбовців зі служби (крім
звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з
обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким
призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі,
позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні
посади, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо
притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне
правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених
Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"
( 3206-17 ), у зв'язку з позбавленням військового звання в
дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним
невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та невикористання
ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається
невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби.
Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є
останній день відпустки. { Абзац перший пункту 15 статті 10-1 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 4711-VI ( 4711-17 ) від
17.05.2012, N 224-VII ( 224-18 ) від 14.05.2013 }
У разі звільнення військовослужбовця зі служби у зв'язку із
закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна
відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час цієї
відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому
випадку дія такого контракту продовжується до закінчення
відпустки.
16. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних
відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації,
введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих
її місцевостях, а в інших випадках - за рішенням Міністра оборони
України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших
державних органів, які відповідно до закону здійснюють керівництво
військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів
України, керівників правоохоронних органів та керівників
розвідувальних органів України, їх заступників та начальника
Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, а
також командувачів відповідних військових формувань, які за
посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади.
{ Абзац перший пункту 16 статті 10-1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010 }
У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної
відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в
поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить
10 календарних днів і більше, військовослужбовцю оплачується
вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах
України, але не далі пункту перебування, з якого його було
відкликано. { Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006, в редакції Закону N 1014-V ( 1014-16 )
від 11.05.2007 }
Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я
та медичну допомогу
1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується
створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження
військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії
небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки
та екологічної обстановки, які здійснюються командирами
(начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади
та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я
військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них
покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань,
інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і
військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків
військової служби.
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які
призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають
право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у
військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці
щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться
лікувально-профілактичні заходи.
За відсутності за місцем проходження військової служби,
навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем
проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони
здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного
обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога
надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я
за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених
відповідно до законів України військових формувань та
правоохоронних органів.
Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, медична допомога, санаторно-курортне лікування та
відпочинок надаються відповідно до законодавства.
2. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців
строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих
військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів,
які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем
їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я
отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони
здоров'я.
Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас
або у відставку, а також військовослужбовців, які загинули
(померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження
військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій
(війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання
миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України,
інших утворених відповідно до законів України військових
формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних
років, мають право на медичне обслуговування у закладах
Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань та правоохоронних органів.
{ Абзац другий пункту 2 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5286-VI ( 5286-17 ) від 18.09.2012 }
Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на
лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової
військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного
разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у
санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських
базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань та правоохоронних органів з
пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку,
встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом
користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули
(померли) або пропали безвісти під час проходження військової
служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік),
неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно
від їх віку). { Абзац перший пункту 3 статті 11 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
Військовослужбовцям, які направляються до санаторію для
продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської
комісії після лікування в госпіталях, путівки надаються
безоплатно.
Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти
(слухачі) вищих військових навчальних закладів та курсанти вищих
навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи,
навчальних центрів (частин), військовослужбовці-жінки за наявності
медичних показань забезпечуються безоплатним санаторно-курортним
лікуванням.
Військовослужбовці, які отримали захворювання, пов'язане з
виконанням обов'язків військової служби, після лікування у
військово-медичному закладі охорони здоров'я мають право на
позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих
закладів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно
до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими
умовами праці, а також при особливому характері їх служби,
військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій,
учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для
санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу.
Пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані
інвалідами I та II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з
проходженням військової служби, забезпечуються путівками для
санаторно-курортного лікування незалежно від виду пенсії, яку вони
отримують. Інваліди III групи, звільнені з військової служби за
станом здоров'я, які отримують пенсії по інвалідності,
забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за
наявності медичних показань.
Порядок забезпечення путівками для санаторно-курортного
лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових
дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до
інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.
5. Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами,
передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок,
охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків
з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у
разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування
у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках
відсутності материнського піклування про дітей).
6. Військовослужбовці, звільнені з військової служби
внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків
військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на
обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони
здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України,
іншими утвореними відповідно до законів України військовими
формуваннями та правоохоронними органами.
7. Зміна підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних
закладів охорони здоров'я, санаторно-курортних та оздоровчих
закладів Міністерства оборони України, Служби безпеки України,
Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно
до законів України військових формувань і правоохоронних органів
та відчуження нерухомого майна цих закладів забороняються. { Статтю 11 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1138-VI
( 1138-17 ) від 17.03.2009 }
{ Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III
( 2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003,
N 1768-IV ( 1768-15 ) від 15.06.2004; в редакції Закону N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів
їх сімей жилими приміщеннями
1. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями
або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для
отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до
вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР ( 5464-10 )
та іншими нормативно-правовими актами ( 1036-2012-п ). { Абзац
перший пункту 1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1510-VI ( 1510-17 ) від 11.06.2009 }
Військовослужбовці строкової військової служби розміщуються в
казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби
Збройних Сил України ( 548-14 ). За ними зберігаються жилі
приміщення, які вони займали до призову на строкову військову
службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової
військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними,
забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні
відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі
20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення
для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація
за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення
або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу
проходження військової служби за умови, що ними не було
використано право на безоплатну приватизацію житла. { Абзац
четвертий пункту 1 статті 12 в редакції Закону N 1510-VI
( 1510-17 ) від 11.06.2009 }
У разі відсутності службового жилого приміщення
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу,
які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у
шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах
у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних
гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні
відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що
призначені для проживання одиноких громадян. Для інших
військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло
для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або
за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову
компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Курсантам вищих військових навчальних закладів та військових
навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї,
надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності
таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової
служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей
жилими приміщеннями ( 1081-2006-п ), а також розмір і порядок
виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом
(найом) ними жилих приміщень ( 450-2013-п ) визначаються Кабінетом
Міністрів України.
2. За військовослужбовцями, які вступили на військову службу
за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали
до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку
громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім
місцем проживання.
3. Особам, звільненим з військової служби і визнаним
інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під
час виконання обов'язків військової служби, або захворювання,
одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення
в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням
встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових
формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на
обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових
умов надаються жилі приміщення сім'ям військовослужбовців, які
загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження
військової служби, за місцем їх перебування на обліку громадян,
які потребують поліпшення житлових умов.
4. За військовослужбовцями, які мають вислугу на військовій
службі 20 років і більше, у разі їх направлення для проходження
військової служби за межі України або переведення на службу до
місцевості, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи, бронюється жила площа, яку
займали вони та члени їх сімей, на весь час їх перебування за
межами України чи в зазначеній місцевості.
5. Військовослужбовцям, а також звільненим з військової
служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової
служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні,
батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули
(померли) або пропали безвісти під час проходження військової
служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування
житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги
(водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги)
в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм,
передбачених законодавством.
Особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами
під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова
знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
Пільги, передбачені цим пунктом для військовослужбовців,
надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому
еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом
військовослужбовця за попередні шість місяців не перевищує
величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. { Пункт 5 статті
12 доповнено абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
Пільги звільненим з військової служби особам, які стали
інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх
сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей
військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти
під час проходження військової служби, надаються за умови, якщо
розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на
одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини
доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. { Пункт 5 статті 12
доповнено абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
6. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі
не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають
право на одержання земельної ділянки для будівництва та
обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в
населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням
встановленого порядку.
Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні
ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в
будівництві військовослужбовцям, батькам та членам сімей
військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти
під час проходження військової служби, а також звільненим з
військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження
військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні
жилі будинки.
7. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі
20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають
право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво
або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до
20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за
кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на
утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших
утворених відповідно до законів України військових формувань.
Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз
протягом усього часу проходження ним військової служби.
Порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на
індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого
будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі
20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом
здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також
звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами
I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули
(померли) або пропали безвісти під час проходження військової
служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність
жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного
житлового фонду.
9. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової
служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також
у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших
організаційних заходів, у разі неможливості використання на
військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині
до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням
грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення,
а в разі її розформування - у військових комісаріатах і
квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом
позачергового одержання житла. { Абзац перший пункту 9 статті 12
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1510-VI ( 1510-17 ) від
11.06.2009 }
У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас
або у відставку на підставах, зазначених у абзаці першому цієї
частини, яка відповідно до законодавства мала право на
першочергове (позачергове) одержання житла, її сім'я зберігає
право на одержання житла в тому самому порядку. { Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 533/97-ВР
від 18.09.97, в редакції Закону N 1865-IV ( 1865-15 ) від
24.06.2004 }
{ Офіційне тлумачення положень пункту шостого статті 12 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/99 ( v005p710-99 ) від
03.06.99 }
Стаття 13. Право військовослужбовців та членів їх сімей
на освіту
1. Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі
на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних
закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям,
які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського
складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним
замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних
закладах без відриву від служби після проходження ними строку
служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття
попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців,
крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється
навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби
в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження
військової служби громадянами України. { Пункт 1 статті 13 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1014-V ( 1014-16 ) від
11.05.2007 }
2. Особи, які були призвані на строкову військову службу в
період навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів
акредитації, при звільненні з військової служби зараховуються для
продовження навчання до того навчального закладу, де вони
навчалися до призову на військову службу, незалежно від форми
навчання.
3. При зміні військовослужбовцями, які проходять військову
службу за контрактом, або тими, хто перебуває на кадровій
військовій службі, місця проходження військової служби, а також
при звільненні з військової служби за віком, станом здоров'я чи у
зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних
заходів члени їх сімей, які навчаються (виховуються) у державних
навчальних закладах, мають право переводитися до державних
навчальних закладів, найближчих до нового місця проходження
військової служби або місця проживання.
4. Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у
першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та
дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах
незалежно від форм власності.
5. Діти військовослужбовців, які мають вислугу в календарному
обчисленні 20 років і більше, діти громадян, звільнених з
військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із
скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга
років у календарному обчисленні яких становить 20 років і більше,
діти військовослужбовців, які загинули при виконанні ними
обов'язків військової служби, померли чи пропали безвісти або
стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з
проходженням військової служби, користуються переважним правом
зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою
військово-фізичною підготовкою, вищих військових навчальних
закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові
навчальні підрозділи, за умов успішного складення іспитів та
відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних
закладів. { Стаття 13 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
Стаття 14. Пільги військовослужбовцям та членам їх сімей
1. Військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:
1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за
винятком таксі) транспортом:
а) у відрядження;
б) у відпустку в межах України; { Підпункт "б" підпункту 1
пункту 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
в) при переведенні на нове місце проходження військової
служби або у зв'язку з передислокацією військової частини;
г) до місця проживання, обраного при звільненні з військової
служби, в межах України; { Підпункт "г" підпункту 1 пункту 1
статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1014-V
( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
2) всіма видами транспорту загального користування міського,
приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки
військовослужбовці строкової військової служби.
2. При переведенні військовослужбовців на нове місце
проходження військової служби або звільненні з військової служби
вони мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого
майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового
залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, -
іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі
перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною
відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше
вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
3. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців
строкової військової служби) мають право на безоплатний проїзд
залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком
таксі) транспортом:
1) від місця проживання до місця проходження військової
служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;
2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах
України; { Підпункт 2 пункту 3 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а
також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного
місця проживання в межах України. { Підпункт 3 пункту 3 статті 14
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1014-V ( 1014-16 ) від
11.05.2007 }
Члени сімей військовослужбовців при переїзді до обраного
місця проживання у зв'язку із загибеллю (смертю)
військовослужбовця мають право на безоплатне перевезення до
20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а
там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту
(за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в
окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються
фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в
контейнері вагою 20 тонн.
4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових
дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також
батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали
безвісти під час проходження військової служби, користуються
правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського
транспорту загального користування (крім таксі) в межах
адміністративного району за місцем проживання, залізничного та
водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських
маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при
користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та
автомобільним транспортом відповідно до закону.
5. Військовослужбовці при направленні у відрядження, до
нового місця проходження військової служби, а також до місця
використання відпустки та назад мають право на придбання проїзних
документів для себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту
поза чергою. При цьому військовослужбовці, які направляються у
відрядження, користуються правом на бронювання та отримання поза
чергою місця в готелі на підставі посвідчення про відрядження.
6. При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з
відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям
відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
7. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової
військової служби, мають право на першочергове встановлення
квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної
охоронної сигналізації.
8. Військовослужбовці строкової військової служби мають право
безоплатно відправляти й одержувати листи. Безоплатними поштовими
посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на
строкову військову службу.
9. Витрати, пов'язані з перевезенням військовослужбовців та
членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним,
водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом,
бронюванням місць у готелях при направленні військовослужбовців у
відрядження, відшкодовуються за рахунок коштів Міністерства
оборони України, інших утворених відповідно до законів України
військових формувань та правоохоронних органів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
10. Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на
пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону,
користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими
для громадян України законами та іншими нормативно-правовими
актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо
такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж
пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається
за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї
підстави, крім випадків, передбачених законами.
11. Військовослужбовець, військовозобов'язаний або резервіст,
який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори,
не користуються правом на пільги, гарантії та компенсації,
встановлені цим Законом, на час відбування призначеного судом
одного з видів покарань, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 9, 11,
12 статті 51 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ). На цей час
члени їх сімей також не користуються правом на пільги, гарантії та
компенсації, якими вони користувалися як члени сімей таких осіб.
12. Військовослужбовець строкової військової служби, якого
засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців, та члени його сім'ї права на пільги не
втрачають.
13. Особам, які мають право на пільги, гарантії та
компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма
та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів
України.
14. Військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуються пільгами,
передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ). { Стаття 14 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
Стаття 15. Пенсійне забезпечення і допомога
1. Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення
їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України
"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,
та деяких інших осіб" ( 2262-12 ). { Пункт 1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
2. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я,
виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків
місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік
служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку
із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів,
закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім
підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов
контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50
відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний
календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років
і більше. { Абзац перший пункту 2 статті 15 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006; в редакції
Законів N 3668-VI ( 3668-17 ) від 08.07.2011, N 3917-VI
( 3917-17 ) від 18.10.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за
власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні
причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України,
які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова
грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового
забезпечення за кожний повний календарний рік служби. { Абзац
другий пункту 2 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3668-VI ( 3668-17 ) від 08.07.2011 }
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за
службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням
умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним
вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням
законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності
за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з
порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади
запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), одноразова грошова
допомога передбачена цим пунктом, не виплачується. { Абзац третій
пункту 2 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012, N 224-VII ( 224-18 ) від
14.05.2013 }
Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті
одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової
служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими
утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями
та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету
України, передбачених на їх утримання.
Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з
посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого
самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в
установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із
залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової
допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за
рахунок коштів органів, у яких вони працювали. { Абзац частини другої статті 15 набирає чинності з 1 січня 2007
року згідно з пунктом 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону
N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006 }
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової
служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом,
виплачується за період їх календарної служби з дня останнього
зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби,
за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули
права на отримання такої грошової допомоги. { Абзац частини другої статті 15 набирає чинності з 1 січня 2007
року згідно з пунктом 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону
N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006 }
{ Пункт 2 статті 15 в редакції Закону N 3591-IV ( 3591-15 ) від
04.04.2006 }
{ Установити, що військовослужбовцям у разі повторного звільнення
зі служби грошова допомога, передбачена пунктом 2 статті 15 не
виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не
набули права на отримання цієї допомоги згідно із Законом
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
3. Військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на
оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і
розмірах, що визначаються законодавством України.
4. Військові формування, військовослужбовці яких загинули чи
померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям
і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні
витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників у
розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям - інвалідам з
дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які
загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження
військової служби, державою виплачується одноразова грошова
компенсація в розмірі суми державного страхування
військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових
доходів. { Абзац другий пункту 4 статті 15 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1082-XIV ( 1082-14 ) від 21.09.99 }
{ Стаття 15 в редакції Закону N 64/97-ВР від 12.02.97 }
Стаття 16. Виплата одноразової грошової допомоги у разі
загибелі (смерті) або каліцтва
військовослужбовців, військовозобов'язаних та
резервістів, які призвані на навчальні (або
перевірочні) та спеціальні збори
1. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил
України, інших утворених відповідно до законів України військових
формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій
військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під
час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого
(померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям
виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного
грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою
в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
2. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва),
заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків
військової служби, а також інвалідності, що настала в період
проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці
після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але
внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в
період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати
працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в
розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою
посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів
України.
3. У разі загибелі (смерті) військовозобов'язаного або
резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та
спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві,
під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого
(померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям
виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного
грошового забезпечення загиблого (померлого) виходячи з окладу за
військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до
якої він був приписаний в запасі, в порядку та на умовах,
визначених Кабінетом Міністрів України.
4. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва),
заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний
на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить
службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків
військової служби, а також інвалідності, що настала в період
проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не
пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження
служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або
нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів,
служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати
працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в
розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах,
визначених пунктом 3 цієї статті.
5. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця строкової
військової служби під час виконання ним обов'язків військової
служби, сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його
батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у
розмірі десятирічного максимального посадового окладу за першим
тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які
проходять військову службу за контрактом, в порядку та на умовах
( 499-2008-п ), визначених Кабінетом Міністрів України.
6. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва),
заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час
проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в
період проходження військової служби або не пізніше ніж через три
місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або
нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби,
залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується
одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках
від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті),
встановленої пунктом 5 цієї статті.



вгору