Кримінальний кодекс України
Кодекс України; Закон, Кодекс від 28.12.1960
Документ 2001-05, втратив чинність, поточна редакція — Тлумачення від 26.01.2011, підстава - v001p710-11


     Розкрадання  державного  або  колективного    майна    шляхом 
зловживання посадової особи своїм посадовим становищем - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років
з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох
років. Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені
повторно або за попереднім зговором групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми
років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права
займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
п'яти років. Дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо вони
вчинені у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років. ( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від
17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N 282/95-ВР від 11.07.95 )
Стаття 84-1. ( Кодекс доповнено статтею 84-1 згідно з Указом
ПВР від 20.03.65 ( 244а-06 )
( Стаття 84-1 виключена на підставі Указу ПВР
N 4571-10 від 12.01.83 )
Стаття 85. ( Стаття 85 виключена на підставі Закону
N 2547-12 від 07.07.92 )
Стаття 86. Розбій з метою розкрадання державного або
колективного майна
Напад з метою заволодіння державним або колективним майном,
поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи,
яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства
(розбій), — карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації. Ті ж дії, якщо вони були спрямовані на заволодіння державним
чи колективним майном у великих розмірах, або вчинені за
попереднім зговором групою осіб, або поєднані з спричиненням
тяжких тілесних ушкоджень, або вчинені з проникненням у приміщення
чи інше сховище, або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою,
яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним,
колективним чи індивідуальним майном громадян або бандитизм, — караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна. ( Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від
17.06.92 )
Стаття 86-1. Розкрадання державного або колективного
майна в особливо великих розмірах
Розкрадання державного або колективного майна, вчинене в
особливо великих розмірах, незалежно від способу розкрадання
(статті 81 - 84 і 86), — карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. ( Кодекс доповнено статтею 86-1 згідно з Указом ПВР від 27.06.61
( 342а-05 ); із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12
від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 86-2. Вимагательство державного або
колективного майна
Вимога передачі державного або колективного майна чи права на
майно під погрозою насильства над особою, у віданні або під
охороною якої перебуває це майно, насильства над близькими їй
особами, розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй
осіб, пошкодження або знищення їх особистого або державного або
колективного майна, що перебуває в їх віданні чи під охороною,
(вимагательство) — карається позбавленням волі на строк до п'яти років з
конфіскацією майна чи без такої або виправними роботами на строк
від одного до двох років з конфіскацією майна чи без такої. Вимагательство, вчинене повторно, або за попереднім зговором
групою осіб, або під погрозою вбивства чи нанесення тяжких
тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є
небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням
майна, — карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти
років з конфіскацією майна. Вимагательство, вчинене організованою групою, або особливо
небезпечним рецидивістом, або поєднане з насильством, небезпечним
для життя і здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди, чи
спричинило інші тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від семи до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. ( Кодекс доповнено статтею 86-2 згідно з Указом ПВР N 7226-11 від
06.03.89; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2468-12 від
17.06.92, N 530/96-ВР від 20.11.96 )
Стаття 87. Спричинення майнової шкоди шляхом обману
або зловживання довір'ям
Спричинення майнової шкоди державі або громадській
організації шляхом обману або зловживання довір'ям, при
відсутності ознак розкрадання, — карається виправними роботами на строк до двох років, або
позбавленням права займати певні посади або займатися певною
діяльністю на строк до трьох років, або штрафом від шістдесяти до
ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати. ( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 87-1. ( Кодекс доповнено статтею 87-1 згідно з Указом
ПВР N 2444-11 від 27.06.86 )
( Стаття 87-1 виключена на підставі Закону
N 2547-12 від 07.07.92 )
Стаття 87-2. ( Кодекс доповнено статтею 87-2 згідно з Указом
ПВР N 2444-11 від 27.06.86 )
( Стаття 87-2 виключена на підставі Закону
N 2547-12 від 07.07.92 )
Стаття 88. Привласнення знайденого або такого, що
випадково опинилося у винного, державного
чи колективного майна
Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у
винного, цінного майна, яке завідомо належить державі або
громадській організації, — карається виправними роботами на строк до одного року або
штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів
заробітної плати. ( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від
08.02.95 )
Стаття 89. Умисне знищення або пошкодження державного
чи колективного майна
Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного
майна — карається позбавленням волі на строк до одного року, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу або іншим
загальнонебезпечним способом, а так само умисне знищення чи
істотне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу — караються позбавленням волі на строк до десяти років. Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного
майна або лісових масивів, вчинене шляхом підпалу або іншим
загальнонебезпечним способом, якщо це діяння спричинило людські
жертви або завдало особливо великої шкоди, — карається позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років. ( Стаття 89 в редакції Указу ПВР 25.11.64 ( 685а-06 ); із змінами,
внесеними згідно з Указами ПВР від N 4571-10 від 12.01.83; N
279-11 від 20.05.8 5, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12
від 17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 90. Необережне знищення або пошкодження державного
чи колективного майна
Необережне знищення або пошкодження державного чи
колективного майна, що спричинило людські жертви або інші тяжкі
наслідки, при відсутності ознак злочину проти громадської
безпеки, — карається позбавленням волі на строк до трьох років або
виправними роботами на строк до двох років. ( Стаття 90 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3086-09
від 16.02.78; N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від
17.06.92 )
Стаття 91. Злочинно-недбале ставлення до охорони державного
або колективного майна
Злочинно-недбале ставлення особи, якій доручено зберігання
або охорону державного чи колективного майна, до своїх обов'язків,
що потягло розкрадання, пошкодження або загибель цього майна у
великих розмірах, при відсутності ознак службового злочину, — карається позбавленням волі на строк до двох років або
виправними роботами на той же строк. ( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 92. ( Стаття 92 виключена на підставі Закону
N 2468-12 від 17.06.92 )
Глава III
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ'Я, ВОЛІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ
Стаття 93. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
( Положення статті 93 Глави III, які передбачають смертну кару
як вид покарання, втратили чинність як такі, що є
неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
Умисне вбивство: а) з корисливих мотивів; б) з хуліганських
мотивів; в) вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового
або громадського обов'язку; г) двох або більше осіб; д) жінки, яка
завідомо для винного була в стані вагітності; е) вчинене з
особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох
осіб; ж) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його
вчинення, а так само поєднане з згвалтуванням; з) вчинене особливо
небезпечним рецидивістом або особою, яка раніше вчинила умисне
вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 95 - 97
цього Кодексу; и) вчинене на замовлення; і) вчинене за попереднім
зговором групою осіб або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти
років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією, крім того,
майна у випадках, передбачених пунктом "а" цієї статті. ( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12 від
06.03.92, N 388/96-ВР від 02.10.96, N 1483-III ( 1483-14 ) від
22.02.2000 )
Стаття 94. Умисне вбивство
Умисне вбивство, вчинене без вказаних у статті 93 цього
Кодексу ознак, — карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років.
Стаття 95. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного
душевного хвилювання
Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного
хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства
або тяжкої образи з боку потерпілого, — карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 96. Умисне вбивство матір'ю своєї
новонародженої дитини
Умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або
зараз же після пологів — карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 97. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони
Вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, — карається позбавленням волі на строк до трьох років або
виправними роботами на строк до двох років. ( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 98. Вбивство з необережності
Вбивство з необережності — карається позбавленням волі на строк до трьох років або
виправними роботами на строк до двох років. ( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 99. Доведення до самогубства
Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство
особи, що перебуває в матеріальній або іншій залежності від іншої
особи, шляхом жорстокого з нею поводження або систематичного
приниження її людської гідності — карається позбавленням волі на строк до п'яти років. Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство
внаслідок систематичного цькування чи наклепу з боку особи, від
якої потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності, — карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 100. Погроза вчинити вбивство
Погроза вчинити вбивство, при наявності реальних підстав
побоюватися виконання цієї погрози, — карається позбавленням волі на строк до одного року. ( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від
06.03.92 )
Стаття 101. Умисне тяжке тілесне ушкодження
Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне
ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що
спричинило втрату будь-якого органу або втрату його функцій,
душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний з стійкою
втратою працездатності не менше ніж на одну третину, або
перервання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, — карається позбавленням волі на строк від двох до восьми
років. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має
характер мучення або мордування, або коли воно сталося внаслідок
систематичних, хоч би й не тяжких тілесних ушкоджень, — карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років. Умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася
смерть потерпілого, а так само вчинене особливо небезпечним
рецидивістом, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти
років. ( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
10.09.62 ( 461а-06 )
Стаття 102. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне
тілесне ушкодження, що не є небезпечним для життя, але таке, що
спричинило тривале порушення функцій будь-якого органу або інший
тривалий розлад здоров'я без наслідків, зазначених у статті 101
цього Кодексу, — карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або
виправними роботами на строк до двох років. __________________________
Примітка. Вжите в цій статті і статтях 103, 105 і 215 поняття
"середньої тяжкості тілесне ушкодження" відповідає
поняттю "менш тяжке тілесне ушкодження", що його
вжито в статті 238 відповідно до статті 8 Закону СРСР
"Про кримінальну відповідальність за військові
злочини" в редакції 15 грудня 1983 року. ( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10
від 12.01.83, N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 103. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне
ушкодження, заподіяне в стані сильного
душевного хвилювання
Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження,
заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово
виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з
боку потерпілого, — карається позбавленням волі на строк до двох років або
виправними роботами на той же строк. ( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 104. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при
перевищенні меж необхідної оборони
Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж
необхідної оборони — карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк.
Стаття 105. Необережне тяжке або середньої тяжкості
тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження — карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк.
Стаття 106. Умисне легке тілесне ушкодження
Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності,— карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк. Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків, зазначених в
частині 1 цієї статті, — карається виправними роботами на строк до шести місяців або
штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або
громадською доганою. ( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 107. Побої і мордування
Умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших
насильницьких дій, які завдали фізичного болю, — карається виправними роботами на строк до шести місяців, або
штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або
громадською доганою. Ті самі діяння, що носять характер мордування, — караються позбавленням волі на строк до трьох років. ( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завідоме поставлення іншої особи через статеві зносини або
іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою — карається позбавленням волі на строк до двох років, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати. Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала
про наявність у неї цієї хвороби, — карається позбавленням волі на строк до трьох років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років. Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, вчинені особою, яка
раніше судилася за зараження іншої особи венеричною хворобою, а
так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього — караються позбавленням волі на строк до п'яти років. ( Стаття 108 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР
N 343-08 від 17.12.71; N 4571-10 від 12.01.83, Законом
N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-1. Ухилення від лікування венеричної хвороби
Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після
попередження, зробленого органами охорони здоров'я, — карається позбавленням волі на строк до двох років, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати. ( Кодекс доповнено статтею 108-1 згідно з Указом ПВР N 343-08 від
17.12.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від
12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-2. Зараження вірусом імунодефіциту людини
Завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження
вірусом імунодефіциту людини — карається позбавленням волі на строк до п'яти років. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини особою,
яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, — карається позбавленням волі на строк до восьми років. ( Кодекс доповнено статтею 108-2 згідно з Указом ПВР N 4981-11 від
25.11.87; в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 108-3. Зараження вірусом імунодефіциту людини
медичними, фармацевтичними працівниками
та працівниками інших сфер
Неналежне виконання медичними, фармацевтичними працівниками
або працівниками інших сфер своїх професійних обов'язків через
недбале або несумлінне до них ставлення, що призвело до зараження
особи вірусом імунодефіциту людини, — карається позбавленням волі на строк до п'яти років або
виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права
займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження вірусом
імунодефіциту людини двох або більше осіб, — карається позбавленням волі на строк до восьми років з
позбавленням права займати певні посади або займатися певною
діяльністю на строк до п'яти років. ( Кодекс доповнено статтею 108-3 згідно з Законом N 1974-12 від
12.12.91 )
Стаття 108-4. Розголошення відомостей про проведення
медичного огляду на зараження вірусом
імунодефіциту людини та його результатів
Розголошення медичним працівником або іншою посадовою особою
відомостей про проведення медичного огляду особи на зараження
вірусом імунодефіциту людини або захворювання на СНІД та його
результатів, що стали їй відомі у зв'язку з виконанням службових
або професійних обов'язків, — карається позбавленням волі на строк до двох років, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від двохсот до
чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. ( Кодекс доповнено статтею 108-4 згідно з Законом N 1974-12 від
12.12.91, із змінами, внесеними згідно з Законом N 41/95-ВР від
08.02.95 )
Стаття 109. Незаконне проведення аборту
Незаконне проведення лікарем аборту — карається виправними роботами на строк до двох років, або
штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів
заробітної плати, або громадською доганою. Проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної
освіти, — карається позбавленням волі на строк до двох років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років. Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад
здоров'я або смерть, — карається позбавленням волі на строк до шести років. ( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 110. Примушування жінки до вчинення аборту
Примушування жінки до вчинення аборту, якщо внаслідок цього
аборт був проведений, — карається виправними роботами на строк до одного року або
громадською доганою.
Стаття 111. Залишення в небезпеці
Завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в
небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити
заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або
внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без
допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав
можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив
потерпілого в небезпечне для життя становище, — карається виправними роботами на строк до двох років. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть особи, залишеної
без допомоги, або інші тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк до двох років або
виправними роботами на той же строк. ( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в
небезпечному для життя становищі
Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для
життя становищі, при можливості подати таку допомогу, або
незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам,
якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,— карається виправними роботами на строк до одного року або
громадською доганою. ( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 113. Неподання допомоги хворому особою
медичного персоналу
Неподання без поважних причин допомоги хворому особою
медичного персоналу, яка зобов'язана, згідно з встановленими
правилами, подати таку допомогу, якщо це завідомо для медичного
працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, — карається виправними роботами на строк до двох років або
громадською доганою. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк до трьох років. ( Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 114. Ухилення від сплати аліментів на
утримування дітей
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду або
постановою народного судді коштів на утримування дітей
(аліментів), а так само злісне ухилення батьків від утримування
неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх
утриманні, — карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк. ( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8520-10
від 01.03.85 )
Стаття 115. Зловживання опікунськими правами і залишення
підопічних дітей без нагляду і допомоги
Використання опіки з корисливою метою на шкоду підопічному
(заняття жилої площі, використання майна, яке залишилося після
смерті батьків, тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і
необхідної матеріальної допомоги — карається виправними роботами на строк до двох років або
штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів
заробітної плати. ( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 115-1. Розголошення таємниці усиновлення
Розголошення таємниці усиновлення проти волі усиновителя — карається виправними роботами на строк до двох років, або
штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів
заробітної плати, або громадською доганою. ( Кодекс доповнено статтею 115-1 згідно з Указом ПВР N 2984-07 від
25.08.70, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від
12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 115-2. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії
щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку
(піклування) чи на виховання в сім'ю громадян - караються виправними роботами на строк до двох років або
штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за
попереднім зговором групою осіб, з використанням посадового
становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк до восьми років. ( Кодекс доповнено статтею 115-2 згідно із Законом N 210/98-ВР
від 24.03.98 )
Стаття 116. Ухилення від сплати коштів на утримування
непрацездатних батьків
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів
на утримування непрацездатних батьків — карається виправними роботами на строк до одного року або
громадською доганою.
Стаття 117. Згвалтування
Згвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного
насильства, погрози або з використанням безпорадного стану
потерпілої, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років. Згвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила такий
злочин, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти
років. Згвалтування, вчинене групою осіб, або згвалтування
неповнолітньої — карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років. Згвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, або
таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само
згвалтування малолітньої — карається позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років. ( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); 10.09.62 ( 461а-06 ); N 270-10 від 26.05.80;
Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 118. Задоволення статевої пристрасті
неприродним способом
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із
застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням
безпорадного стану потерпілої — карається позбавленням волі на строк до шести років. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб або особливо
небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила будь-який
із злочинів, передбачених статтею 117 або частиною 2 статті 122
цього Кодексу, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а
так само вчинене щодо неповнолітньої, — карається позбавленням волі на строк від двох до десяти
років. ( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4029-09
від 17.11.78 )
Стаття 119. Примушування жінки до статевого зв'язку
Примушування жінки до статевого зв'язку особою, щодо якої
жінка є матеріально або по службі залежною, — карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк.
Стаття 120. Статеві зносини з особою, яка не досягла
статевої зрілості
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, — караються позбавленням волі на строк до восьми років.
Стаття 121. Розбещення неповнолітніх
Вчинення розпутних дій щодо особи, яка не досягла
шістнадцятирічного віку, — карається позбавленням волі на строк до двох років. ( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від
06.03.92 )
Стаття 122. Мужолозтво
Мужолозтво, тобто статеві зносини чоловіка з чоловіком,
вчинене з застосуванням фізичного насильства, погрози або
використанням безпорадного стану потерпілого, — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Те саме діяння, вчинене групою осіб, або щодо
неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила такий злочин, — карається позбавленням волі на строк до восьми років. ( Стаття 122 в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 123. Незаконне позбавлення волі
Незаконне позбавлення волі — карається виправними роботами на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене способом, небезпечним для життя або
здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням
йому фізичних страждань, — карається позбавленням волі на строк до трьох років. ( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83 )
Стаття 123-1. Захоплення заложників
Захоплення або тримання особи як заложника, поєднані з
погрозою вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень або дальшим
триманням цієї особи, з метою спонукання держави, міжнародної
організації, фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити
або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення
заложника, — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років. Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна або без такої. Чинність частин 1 і 2 цієї статті не поширюється на випадки
вчинення такого злочину на території України, коли особа, яка
захопила або тримає заложника, перебуває на території України, і
ця особа, а також заложник є громадянами України. Захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання
державної, громадської установи або органу чи посадової особи
вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови
звільнення заложника — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Дії, передбачені частиною 4 цієї статті, вчинені щодо
працівника правоохоронного органу чи представника влади, а так
само щодо його близьких родичів, або за попереднім зговором групою
осіб, або особливо небезпечним рецидивістом чи поєднані із
заподіянням потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного
ушкодження, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років. ( Кодекс доповнено статтею 123-1 згідно з Указом ПВР N 4392-11 від
31.07.87; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 647-12 від
18.01.91; Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 388/96-ВР від
02.10.96 )
Стаття 123-2. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню
Поміщення в психіатричну лікарню завідомо психічно здорової
особи — карається позбавленням волі на строк до двох років або
виправними роботами на той же строк з позбавленням права займати
певні посади або займатись певною діяльністю на строк від одного
року до трьох років чи без такого. ( Кодекс доповнено статтею 123-2 згідно з Указом ПВР N 5397-11 від
10.02.88 )
Стаття 124. Викрадення чужої дитини
Викрадення або підміна чужої дитини з корисливою метою, з
помсти або з інших особистих мотивів — карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 124-1. Торгівля людьми
Відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов'язане з законним
чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через
державний кордон України або без такого для подальшого продажу або
іншої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації,
використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність,
залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях,
використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років з конфіскацією майна або без такої.
Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб,
повторно, за попереднім зговором групою осіб, з використанням
посадового становища або особою, від якої потерпілий був у
матеріальній або іншій залежності, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти
років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені
організованою групою, або пов'язані з незаконним вивезенням дітей
за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у
потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького
донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. ( Кодекс доповнено статтею 124-1 згідно із Законом N 210/98-ВР
від 24.03.98 )
Стаття 125. Наклеп
Наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих вигадок, що
ганьблять іншу особу, — карається позбавленням волі на строк до одного року, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або
громадською доганою. Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в
анонімному листі, а так само вчинений особою, раніше судимою за
наклеп, — карається позбавленням волі на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від
п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати. Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або
іншого тяжкого злочину, — карається позбавленням волі на строк до п'яти років. ( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10
від 12.01.83; N 1432-11 від 10.12.85, Законом N 41/95-ВР від
08.02.95 )
Стаття 126. Образа
Образа, тобто умисне приниження честі і гідності особи,
виражене в непристойній формі, — карається виправними роботами на строк до одного року або
штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів
заробітної плати, або громадською доганою. ( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Глава IV
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ
ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
( Назва глави IV в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 )
від 15.07.99 )
Стаття 127. Перешкодження здійсненню виборчого права чи
роботі виборчої комісії
Перешкодження здійсненню громадянином України його виборчих
прав або роботі виборчої комісії, вчинене з метою вплинути на
результати виборів, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти
років. Ті ж діяння, вчинені шляхом підкупу, обману, або поєднані з
пошкодженням майна або з застосуванням насильства до громадянина,
який здійснює свої виборчі права, або члена виборчої комісії чи їх
близьких родичів, або з погрозою застосувати таке насильство чи
знищити майно, а так само вчинені за попереднім зговором групою
осіб або членом виборчої комісії чи іншою посадовою особою з
використанням влади або посадового становища, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми
років. ( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10
від 12.01.83; N 8710-11 від 19.01.90; Законом N 3039-12 від
03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 ) від 15.07.99 )
Стаття 128. Неправомірне використання виборчих бюлетенів,
підлог виборчих документів або неправильний
підрахунок голосів чи неправильне оголошення
результатів виборів
Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка
не внесена до списку виборців, або видача виборцю виборчих
бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців - карається позбавленням волі на строк до п'яти років. Підлог, тобто виготовлення виборчого документа
невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений
законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих
відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само
використання завідомо підробленого виборчого документа чи
виготовленого у спосіб, не передбачений законом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти
років. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені членом
виборчої комісії або іншою посадовою особою, а так само завідомо
неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне
оголошення результатів виборів - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми
років з позбавленням права займати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до п'яти років. ( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10
від 12.01.83; N 8710-11 від 19.01.90; Законом N 3039-12 від
03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 ) від 15.07.99 )
Стаття 129. Порушення таємниці голосування
Умисне порушення таємниці голосування під час проведення
передбачених законодавством України виборів - карається позбавленням волі на строк від одного до трьох
років. Ті ж діяння, вчинені членом виборчої комісії або іншою
посадовою особою з використанням влади чи посадового становища, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років
з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до п'яти років. ( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3039-12 від
03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 ) від 15.07.99 )
Стаття 129-1. Порушення законодавства про референдум
Перешкодження шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або
іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права брати участь у
референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму - карається позбавленням волі на строк до п'яти років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до десяти
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Ті ж дії, вчинені членом комісії з референдуму або іншою
посадовою особою, - караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти
років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом
від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів
заробітної плати. Підлог документів референдуму, приписка, завідомо
неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування,
вчинені членом комісії з референдуму або іншою посадовою особою, - караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти
років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом
від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів
заробітної плати. ( Кодекс доповнено статтею 129-1 згідно з Законом N 3039-12 від
03.03.93 )
Стаття 130. Порушення недоторканності житла громадян
Незаконний обшук, незаконне виселення або інші дії, що
порушують недоторканність житла громадян, вчинені посадовою
особою, — караються позбавленням волі на строк до одного року, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом до сорока
мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою. ( Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 131. Порушення таємниці листування, телефонних
розмов, телеграфних та інших повідомлень, що
передаються засобами зв'язку
Порушення таємниці листування, телефонних розмов і
телеграфних повідомлень громадян — карається виправними роботами на строк до шести місяців, або
штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або
громадською доганою. ( Стаття 131 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
( Нову редакцію статті 131 див. в Законі N 386/96-ВР від 01.10.96;
вона буде введена в дію одночасно із введенням у дію закону щодо
внесення змін до статті 32 Кримінального кодексу України стосовно
визначення розміру штрафу залежно від неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян згідно з Постановою ВР N 387/96-ВР від 01.10.96 )

Стаття 132. Перешкодження законній діяльності профспілок
Перешкодження законній діяльності професійних спілок або їх
органів — карається виправними роботами на строк до одного року або
позбавленням права займати певні посади на строк до трьох років.
( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7194-10
від 22.06.84 )
Стаття 133. Порушення законодавства про працю
Незаконне звільнення працівника з роботи або невиконання
рішення суду про поновлення на роботі з особистих мотивів,
повторне протягом року після накладення адміністративного
стягнення порушення встановлених термінів виплати пенсій,
стипендій, заробітної плати або виплата їх не в повному обсязі, а
так само інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене
посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від
форм власності або громадянином - суб'єктом підприємницької
діяльності, - карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні
посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до п'яти
років. Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати як
наслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати
заробітної плати, вчинене посадовою особою підприємства, установи,
організації незалежно від форм власності або громадянином -
суб'єктом підприємницької діяльності, -



вгору