Документ 1992-15, чинний, поточна редакція — Прийняття від 09.09.2004

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України
"Про судову експертизу"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 1, ст.14 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про судову експертизу"
( 4038-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 28,
ст. 232; 2003 р., N 27, ст. 209) такі зміни:
1. У статті 1 слова "попереднього слідства чи суду" замінити
словами "досудового та судового слідства".
2. Статті 2, 7, 9, 15, 16 і 21 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу
Законодавство України про судову експертизу складається із
цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,
що передбачено законодавством України про судову експертизу,
застосовуються правила міжнародного договору України";
"Стаття 7. Суб'єкти судово-експертної діяльності
Судово-експертну діяльність здійснюють державні
спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах,
визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками
зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать:
науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства
юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні
та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я
України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України,
Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної
прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється
судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням
криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних
експертиз.
Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються
виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи
або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися
крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей
знань";
"Стаття 9. Державний Реєстр атестованих судових експертів
Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти
включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів,
ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть
доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до
державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках,
передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим
фахівцям з відповідних галузей знань";
"Стаття 15. Фінансування судово-експертної діяльності
Проведення науково-дослідними установами судових експертиз
наукових розробок з питань організації та проведення судових
експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Проведення судових експертиз у кримінальних та
адміністративних справах державними спеціалізованими установами
здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням
виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень
судово-медичними та судово-психіатричними установами здійснюється
за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням
виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого
бюджету.
Витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними
установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і
судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я
України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в
порядку, передбаченому чинним законодавством.
Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними
спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.
Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є
працівниками цих установ, зазначені у статті 7 цього Закону,
виконують інші роботи на договірних засадах.
Стаття 16. Атестація судового експерта
Метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня
фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або
беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової
експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація
судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.
Метою атестації працівників державної спеціалізованої
установи, які залучаються до проведення судових експертиз та/або
беруть участь у розробленні теоретичної та науково-методичної бази
судової експертизи, є оцінка рівня їх спеціальних знань та
відповідність займаній посаді.
Залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам
державної спеціалізованої установи присвоюються кваліфікація
судового експерта і кваліфікаційний клас.
Порядок проведення атестації та присвоєння чи позбавлення
кваліфікаційних класів судового експерта визначається
міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади,
до сфери управління яких належать державні спеціалізовані
установи, що здійснюють судово-експертну діяльність";
"Стаття 21. Кадрове забезпечення
Підготовка фахівців для державних спеціалізованих установ, що
проводять судові експертизи, здійснюється вищими навчальними
закладами; спеціалізація та підвищення кваліфікації проводяться
на курсах та у спеціальних закладах відповідних міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади.
Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих
установ і мають на меті здійснювати експертну діяльність,
проходять навчання з відповідної експертної спеціальності в
державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України з
урахуванням обмежень, передбачених законом.
Для забезпечення належного професійного рівня фахівці, які не
є працівниками державних спеціалізованих установ і отримали
кваліфікацію судового експерта, крім тих, які мають науковий
ступінь, один раз на три роки повинні пройти стажування в
державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України
відповідно до спеціальності та підтвердити рівень своїх
професійних знань.
Вивчення потреб у підготовці, спеціалізації та підвищенні
кваліфікації експертів, а також розроблення пропозицій щодо
задоволення цих потреб здійснюються міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких
належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють
судово-експертну діяльність".
3. В абзаці четвертому статті 4 слова "та попереднього
слідства" замінити словами "досудового та судового слідства".
4. У статті 8:
1) назву та частину першу викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Науково-методичне та організаційно-управлінське
забезпечення судово-експертної діяльності
Організація науково-методичного забезпечення
судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади
діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери
управління яких належать державні спеціалізовані установи, що
здійснюють судово-експертну діяльність";
2) після частини другої доповнити новою частиною такого
змісту:
"Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних
та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній
реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
України".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
5. У статті 10:
1) у частині першій слово "давання" замінити словом
"надання";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть
бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту,
освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли
відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з
певної спеціальності";
3) доповнити частиною третьою такого змісту:
"До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться
виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися
також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за
умови, що вони мають відповідну вищу освіту,
освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли
відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах
Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію
судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому
цим Законом".
6. У частині першій статті 13:
1) у пункті 2 слова "в акті судової експертизи на виявлені в
ході її проведення факти" замінити словами "у висновку експерта на
виявлені в ході проведення судової експертизи факти";
2) доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з
питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з
урахуванням обмежень, передбачених законом".
7. Назву розділу III викласти в такій редакції:
"Фінансове та організаційне забезпечення судово-експертної
діяльності".
8. Текст статті 17 викласти в такій редакції:
"Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта
і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні
комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої
влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані
установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш
досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового
експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти
років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної
спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію,
присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас,
а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.
Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи
позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є
працівниками державних спеціалізованих установ, визначається
Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві
юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна
комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що
затверджується Міністерством юстиції України.
Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних
класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та
позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних
класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів
проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони
здоров'я України".
9. У частині другій статті 18 слова "та відомчих експертних
служб" виключити.
10. Назву статті 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 19. Охорона державних спеціалізованих установ, що
проводять судові експертизи".
11. У статті 20:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"Підприємства, установи, організації незалежно від форми
власності зобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну
для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим
установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї
продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для
створення й оновлення методичної та нормативної бази судової
експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та
залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання
інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану
законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих
відомостей";
2) у частині другій слова "Спеціалізовані установи та відомчі
служби" замінити словами "Державні спеціалізовані установи".
12. У частині першій статті 21 слова "спеціалізованих установ
та відомчих служб" замінити словами "державних спеціалізованих
установ".
13. У частині першій статті 23 слова "Керівники
спеціалізованих установ та відомчих служб" замінити словами
"Керівники державних спеціалізованих установ".
14. У статті 24 слова "Спеціалізовані установи та відомчі
служби" замінити словами "Державні спеціалізовані установи".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Частину четверту статті 4 Закону України "Про оцінку
майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
( 2658-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 47,
ст. 251) викласти в такій редакції:
"Діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна,
здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України
"Про судову експертизу" ( 4038-12 ), з урахуванням особливостей,
визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього
майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових
експертів".
3. Кабінету Міністрів України:
у тримісячний термін після набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої рішення у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 9 вересня 2004 року
N 1992-IV


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору