Документ 1961-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 09.12.2015, підстава 766-19

     27.5.  Відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого, 
може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний
розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних
виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю однієї особи, не
може перевищувати страхову суму за таку шкоду. { Стаття 27 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
Стаття 28. Шкода, заподіяна майну
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди
майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд,
технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих
у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для
доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи
забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця
дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного
засобу
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються
витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу
з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому
законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,
зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з
місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того
власника чи законного користувача транспортного засобу, який
керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної
пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо
транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію
транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. ( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 30. Шкода, пов’язана з фізичним знищенням
транспортного засобу
30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо
його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені
згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи
висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем
або експертом відповідно до законодавства, витрати на
відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість
транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його
власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу
до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на
евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної
пригоди. { Стаття 30 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
Стаття 31. Шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним
знищенням дороги, дорожніх споруд та інших
матеріальних цінностей
31.1. Розмір шкоди, пов’язаної з пошкодженням чи фізичним
знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей,
визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту,
акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром,
оцінювачем або експертом відповідно до законодавства. { Стаття 31 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується
Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не
відшкодовує: ( Абзац перший статті 32 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого
транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає
цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;
32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу,
який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які
знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив
дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно
до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР );
32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому
транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого
транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в
офіційних змаганнях;
32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій
сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом
радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в
іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової
ядерної сполуки чи її ядерного компонента;
32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості
транспортного засобу; { Пункт 32.7 статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з
коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння,
біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів,
грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів,
філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;
32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної
пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і
групових порушень громадського порядку, військових конфліктів,
терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі
транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;
32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров’ю водія забезпеченого
транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну
пригоду. { Статтю 32 доповнено пунктом 32.10 згідно із Законом N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 33. Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної
пригоди, яка може бути підставою для здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати)
33.1. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може
бути підставою для здійснення страхового відшкодування
(регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до
такої пригоди, зобов'язаний:
33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху
обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;
33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення
подальшої шкоди;
33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди,
про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження
страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня
настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати
страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про
дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також
відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та
пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій
транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати
зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
33.2. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю
лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності
травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих
транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у
них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу
та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти
повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення
зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце
дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку
інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її
настання. { Абзац другий пункту 33.2 статті 33 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015 }
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду
без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів
Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну
майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів,
затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на
день настання страхового випадку. { Абзац третій пункту 33.2
статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012, N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015 }
33.3. Водії та власники транспортних засобів, причетних до
дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна
зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у
такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної
пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком
(у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ)
представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також
забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна
(транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку
збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому
стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної
пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів
після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41
цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду його уповноважений представник не прибув до
місцезнаходження такого пошкодженого майна.
33.4. У разі оформлення працівниками відповідних підрозділів
Національної поліції відповідних документів про
дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують
необхідні відомості щодо обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і
сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду
місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів,
причетних до неї. { Пункт 33.4 статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015 }
{ Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 33-1. Сприяння страховику та МТСБУ у розслідуванні
причин та обставин дорожньо-транспортної
пригоди, яка може бути підставою для здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати)
33-1.1. Страхувальник, інша особа, відповідальність якої
застрахована, водій транспортного засобу, причетного до
дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання
відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та
МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної
пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб
або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй
обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї
документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи
робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або
документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги
виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
33-1.2. На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ
відповідний підрозділ Національної поліції зобов'язаний надати
йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок
видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України;
заклад охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату
працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої
встановлюється Міністерством охорони здоров'я України, відомості
про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки
судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для
вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або
регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія -
документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи
загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи
- копії наявних документів щодо обставин скоєння
дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої
шкоди. { Абзац перший пункту 33-1.2 статті 33-1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015 }
Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.
Строк надання такої інформації (довідок та інших документів)
органами державної влади (у тому числі судовими та
правоохоронними) та органами місцевого самоврядування, медичними
закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати
30 днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ). { Закон доповнено статтею 33-1 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 34. Дії страховика та МТСБУ після отримання
інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка
може бути підставою для здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати)
34.1. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня
отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки
страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі
здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для
своєчасного здійснення страхового відшкодування.
34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення
про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний
направити свого представника (працівника, аварійного комісара або
експерта) на місце настання страхового випадку та/або до
місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання
страхового випадку та розміру збитків.
34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк,
потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або
експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у
випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ)
зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення
експертизи (дослідження).
34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та
розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.
Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні
комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні
комісари чи експерти. { Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 35. Заява про страхове відшкодування
35.1. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи
інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом
30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41
цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій
заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його
місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або
місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування
заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб,
відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних
за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
35.2. До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший
документ, яким відповідно до законодавства України може
посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання
страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво
про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або
його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного
номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником
є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене
майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі
вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника
про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання
потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на
поховання потерпілого;
е) документи, що підтверджують перебування на утриманні
потерпілого, його доходи за попередній (до настання
дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій,
надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги
заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за
наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту,
надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених
заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду
оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в
оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою
копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи
організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або
посвідчена особою, якій подається заява про страхове
відшкодування.
35.3. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування,
зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час
складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з
відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення
страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на
підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди. { Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 36. Прийняття рішення про здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати) страховиком
та порядок його виплати
36.1. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього
Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає
вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування
(регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового
відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у
зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі
рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому
порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму,
розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду
обмежується зазначеною страховою сумою. { Абзац перший пункту 36.1
статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду
без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів
Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну
майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів,
затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. { Абзац
другий пункту 36.1 статті 36 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015 }
36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним
розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на
отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у
статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про
страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти
рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної
виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на
проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна
(транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється
безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума,
що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму
визначеного відповідно до законодавства податку на додану
вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми
податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального
підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв’язку з
відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди,
страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата
страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у
розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право
здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом
перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту
пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду
пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір
та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на
проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; { Абзац другий
пункту 36.2 статті 36 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав,
визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти
вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового
відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній,
господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку
припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання
рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи
інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з
порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття
рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної
виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого
прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного
рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове
повідомлення про прийняте рішення.
36.3. У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної
шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір
страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких
осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на
кількість таких осіб.
Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох
транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у
складі одного транспортного составу або під час буксирування із
застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням
буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний
опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється
страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей
тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
Якщо водії транспортних засобів скористалися правом,
передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик
відшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 цього
Закону.
36.4. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата)
здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право
на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які
надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове
відшкодування за договором майнового страхування (крім
регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1
статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги,
пов'язані з відшкодуванням збитків.
Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або
особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує
витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування
на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або
відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією
відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування
"Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою
страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено
повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без
попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата)
здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
36.5. За кожен день прострочення виплати страхового
відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)
особі, яка має право на отримання такого відшкодування,
сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки
Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який
нараховується пеня.
36.6. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані
збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була
передбачена договором страхування.
36.7. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у
здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може
бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на
відшкодування, у судовому порядку. { Стаття 36 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 37. Відмова у здійсненні страхового відшкодування
(регламентної виплати)
37.1. Підставою для відмови у здійсненні страхового
відшкодування (регламентної виплати) є:
37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої
застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або
потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена
норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними
громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної
оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя,
здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до
закону;
37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована
(страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину,
що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41
цього Закону);
37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має
право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим
Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ)
встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та
обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж
одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох
років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з
моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

{ Підпункт 37.1.5 пункту 37.1 статті 37 виключено на підставі
Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }

37.2. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової
виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з
обґрунтуванням причин відмови.
37.3. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не
є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування
(регламентної виплати). { Стаття 37 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ
38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має
право подати регресний позов:
38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого
транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
{ Підпункт "а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції
Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
б) якщо він керував транспортним засобом без права на
керування транспортним засобом відповідної категорії;
в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його
участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від
проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або
вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх
основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу
аптечки або призначені медичним працівником); { Підпункт "в"
підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в
установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності
технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим
вимогам Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п );
ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов,
визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;
д) якщо страховий випадок настав з використанням
забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений
договором внутрішнього страхування (при укладенні договору
страхування з умовою використання транспортного засобу в період,
передбачений договором страхування); { Підпункт 38.1.1 пункту 38.1
статті 38 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає
за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної
пригоди шкода виникла з їх вини;
38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.
38.2. МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право
подати регресний позов:
38.2.1. до власника, водія транспортного засобу, який
спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою
цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті
13.1 статті 13 цього Закону; { Підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті
38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 )
від 17.02.2011 }
38.2.2. до водія транспортного засобу, який заволодів
транспортним засобом за допомогою протиправних дій;
38.2.3. до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб,
що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний,
але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому
цим Законом;
38.2.4. до підприємства, установи, організації, що
відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті
дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;
38.2.5. до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього
Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона
керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що
знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася
від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо
стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо
вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати,
виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно
затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником),
та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування
транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно
залишила місце пригоди. { Пункт 38.2 статті 38 доповнено
підпунктом 38.2.5 згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 38-1. Відповідальність за порушення умов страхування
38-1.1. У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування
за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого
транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення
коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з
порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону
(при укладенні договору страхування із застосуванням такого
пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язана компенсувати страховику
50 відсотків виплаченого страхового відшкодування. { Пункт 38-1.1 статті 38-1 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 )
від 05.07.2012 }
38-1.2. У разі якщо невиконання (неналежне виконання) особою,
відповідальність якої застрахована, водієм забезпеченого
транспортного засобу чи особою, визначеною у пункті 13.1 статті 13
цього Закону, обов'язку, передбаченого пунктом 33-1.1 статті 33-1
цього Закону, призвело до порушення строку здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати), страховик (МТСБУ) має право
вимагати від такої особи компенсацію в розмірі 20 відсотків
виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати). { Розділ III доповнено статтею 38-1 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Розділ IV
МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 39. Моторне (транспортне) страхове бюро України
39.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним
об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і
здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства
України та свого Статуту.
Статут МТСБУ ( v3470486-05 ) затверджується зборами
засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом
та реєструється відповідно до вимог законодавства.
МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником
юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або
мають на меті одержання прибутку.
39.2. Основними завданнями МТСБУ є:
39.2.1. здійснення виплат із централізованих страхових
резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах,
передбачених цим Законом;
39.2.2. управління централізованими страховими резервними
фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання
покладених на нього функцій;
39.2.3. забезпечення членства України в міжнародній системі
автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання
загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями
інших країн - членів цієї системи;
39.2.4. збирання необхідної інформації про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та
внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
39.2.5. співробітництво з уповноваженими організаціями інших
країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності,
координація обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів -
нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників
та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду
за межі України;
39.2.6. співробітництво з органами Міністерства внутрішніх
справ України та іншими органами державної влади з питань
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
39.2.7. розробка зразків страхових полісів і договорів
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що
затверджуються Уповноваженим органом;
39.2.8. надання страховикам інформації щодо страхових
випадків стосовно конкретних страхувальників.
Стаття 40. Повноваження МТСБУ
40.1. МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди:
на території країн - членів міжнародної системи
автомобільного страхування "Зелена картка", заподіяної власниками
та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники
та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий
сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів
МТСБУ; { Абзац другий пункту 40.1 статті 40 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на
умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності та принципами
взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів
міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за
інших обставин, визначених чинним законодавством про
цивільно-правову відповідальність.
40.2. У разі якщо МТСБУ відповідно до правил міжнародної
системи автомобільного страхування "Зелена картка" було здійснене
відшкодування шкоди за страховика - члена об’єднання або за
власника та/або користувача зареєстрованого в Україні
транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений
або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена
картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідні
витрати МТСБУ та регламентні виплати з фонду страхових гарантій
мають бути компенсовані такими особами МТСБУ в повному обсязі. { Пункт 40.2 статті 40 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
40.3. МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів
або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти,
у порядку, встановленому Уповноваженим органом ( z0259-06 ), для
визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у
випадках, визначених у статті 41 цього Закону. { Статтю 40 доповнено пунктом 40.3 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011, N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 41. Регламентні виплати з централізованих страхових
резервних фондів МТСБУ
41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих
відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її
заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою
цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної
транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті
1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному
засобі; { Підпункт "а" пункту 41.1 статті 41 в редакції Закону N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 }
б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка
заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не
з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;
г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13
цього Закону;
ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника
МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання
його зобов'язань за договором обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності;
д) у разі надання страхувальником або особою,
відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу
поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров'я
згідно з чинним законодавством. { Підпункт "д" пункту 41.1 статті 41 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015 }

{ Підпункт "е" пункту 41.1 статті 41 виключено на підставі
Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }

Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього
пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
{ Абзац дев'ятий пункту 41.1 статті 41 в редакції Закону N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 }
41.2. МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій
відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її
заподіяння:
а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного
члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для
виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності;
б) власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали
відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат
"Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ, та
за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду; { Підпункт "б" пункту 41.2 статті 41 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
в) транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо
якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка",
що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території
України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в
обсягах, встановлених законодавством про обов’язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території
країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування
"Зелена картка". { Підпункт "в" пункту 41.2 статті 41 в редакції Закону N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012 }

{ Підпункт "г" пункту 41.2 статті 41 виключено на підставі
Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }

Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а" та "в" цього
пункту, розподіляються рівними частками між повними членами МТСБУ.
41.3. МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть
задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування.
В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не
компенсована за договорами інших видів страхування. { Статтю 41 доповнено пунктом 41.3 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 }
41.4. МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого
страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених
для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути
проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них
шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні
регламентних виплат. { Статтю 41 доповнено пунктом 41.4 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011; в редакції Закону
N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 42. Фінансове забезпечення діяльності МТСБУ
Фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за
рахунок внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок
пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та
інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку,
визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом,
що затверджується президією МТСБУ.
Стаття 43. Фонди МТСБУ { Назва статті 43 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
43.1. Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ
перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються такі
централізовані страхові резервні фонди:
43.1.1. фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення
платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими
організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової
відповідальності, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання
договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань
стосовно відшкодування шкоди. Мінімальний розмір фонду страхових
гарантій встановлюється на рівні встановленого Законом України
"Про страхування" ( 85/96-ВР ) мінімального розміру статутного
фонду страховика, що займається видами страхування іншими, ніж
страхування життя;


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору