Про затвердження Методики оцінки майна
Постанова Кабінету Міністрів України; Методика, Перелік, Форма типового документа, Висновок, Акт, Опис від 10.12.20031891
Документ 1891-2003-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 07.03.2018, підстава - 132-2018-п

Вибір бази оцінки здійснюється з урахуванням Національного стандарту № 1.

Вихідними даними для оцінки об’єкта, зокрема, є: матеріали інвентаризації, акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення. Фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування.

Незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва проводиться відповідно до пункту 26 Національного стандарту № 2. Визначення вартості об’єкта незавершеного будівництва шляхом поєднання кількох методичних підходів здійснюється відповідно до абзацу другого пункту 26 Національного стандарту № 2 за умови, що будівельна готовність об’єкта становить понад 70 відсотків, об’єкт розпочатий будівництвом не більш як п’ять років тому та об’ємно-планувальні характеристики об’єкта відповідають сучасним вимогам будівельних норм і правил, про що зазначається у звіті про оцінку.

У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання з подальшим використанням земельної ділянки, на якій розташований такий об’єкт, під забудову його оцінка проводиться з урахуванням вимог пункту 22 Національного стандарту № 2.

У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання без земельної ділянки вартість ліквідації об’єкта визначається без врахування речових прав на таку земельну ділянку.

75. У разі застави об’єкта незавершеного будівництва та в інших випадках його відчуження, у тому числі у разі передавання його сільськогосподарському підприємству відповідно до статті 17 Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, проводиться незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва відповідно до методичних засад, визначених національними стандартами оцінки.

76. Продаж об’єкта у матеріальній формі покупцю, що зареєстрований єдиним учасником аукціону (конкурсу), може відбутися за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни об’єкта, встановленої для проведення такого аукціону (конкурсу), якщо звіт про оцінку та висновок про вартість такого об’єкта дійсний на дату укладення договору купівлі-продажу.

77. У разі коли умовами продажу об’єкта приватизації, визначеними органом приватизації відповідно до законодавства про приватизацію таких об’єктів, передбачаються додаткові умови конкурсу (вимоги, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності, якщо такий напрям на дату оцінки не відповідає принципу найбільш ефективного використання; здійснення технічного переозброєння, модернізації), під час оцінки може визначатися інвестиційна вартість об’єкта. Документи, що підтверджують такі вимоги, надаються суб’єкту оціночної діяльності замовником оцінки. У такому разі у звіті про оцінку наводиться аналіз найбільш ефективного використання об’єкта оцінки та розрахунок впливу зазначених умов конкурсу на його вартість. У разі наявності в договорі зобов’язань власника об’єкта провести його капітальний ремонт, технічне переозброєння, модернізацію тощо звіт про оцінку має містити документ, що підтверджує обсяги та строки освоєння витрат, пов’язаних з виконанням таких робіт.

78. Визначення вартості об’єктів у матеріальній формі для інших випадків їх відчуження шляхом продажу на конкурентних засадах, у тому числі військового майна з метою його відчуження згідно із Законом України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, відбувається шляхом проведення їх незалежної оцінки. Вибір виду вартості при цьому здійснюється відповідно до Національного стандарту № 1. Якщо законодавством встановлено знижувальні коефіцієнти та порядок їх застосування для визначення початкової ціни таких об’єктів, визначенню підлягає ліквідаційна вартість відповідно до абзацу другого пункту 28 Національного стандарту № 1. У цьому випадку у висновку про вартість одночасно зазначається ринкова та ліквідаційна вартість об’єкта.

Оцінка колісних транспортних засобів як об’єктів у матеріальній формі проводиться відповідно до методики, що затверджена Мін’юстом та Фондом державного майна.

79. Оцінка об’єктів у матеріальній формі для випадків їх відчуження, відмінних від приватизації, неконкурентними способами, зокрема шляхом обміну, передачі від одного суб’єкта до іншого, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням ринкової вартості. В окремих випадках за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця або користувача об’єкта може визначатися його спеціальна вартість.

80. Об’єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням їх ринкової вартості без включення до неї суми податку на додану вартість.

81. Визначення вартості об’єкта у матеріальній формі - об’єкта приватизації, що повертається у державну власність, у тому числі за рішенням суду, проводиться за видом вартості та в порядку, встановленому для його приватизації.

Особливості оцінки майнових прав інтелектуальної власності

82. Оцінка майнових прав інтелектуальної власності проводиться шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Національного стандарту № 4 та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, що затверджена Фондом державного майна.

Особливості оцінки об’єктів у формі єдиних (цілісних) майнових комплексів

83. Оцінка єдиних (цілісних) майнових комплексів, до складу яких відповідно до Цивільного кодексу України входить майно, призначене для діяльності підприємства, майновий комплекс якого оцінюється, для цілей відчуження способами, визначеними законодавством, застави проводиться на засадах незалежної оцінки згідно з Національним стандартом № 3 з урахуванням особливостей, встановлених цією Методикою.

Підготовчий етап до проведення оцінки єдиних (цілісних) майнових комплексів, що підлягають приватизації, передбачає виконання робіт, визначених у пункті 8 цієї Методики. В інших випадках роботи на підготовчому етапі виконує замовник оцінки відповідно до пункту 9 цієї Методики.

84. Незалежна оцінка єдиного (цілісного) майнового комплексу, що приватизується, крім тих, що приватизуються разом із земельними ділянками, на яких такі комплекси розташовані, проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики у двомісячний строк після дати оцінки. При цьому звіт про оцінку подається органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення зазначеного строку.

Незалежна оцінка єдиного (цілісного) майнового комплексу, що приватизується разом із земельними ділянками, на яких такий об’єкт розташований, проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

85. Базою оцінки єдиних (цілісних) майнових комплексів, що приватизуються, є ринкова вартість у разі відповідності умов договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості.

Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об’єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), базою оцінки може бути інвестиційна вартість (за умови прийняття комісією з приватизації або органом приватизації рішення щодо таких умов до проведення оцінки).

Якщо умовами продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу в процесі приватизації визначена його ліквідація, видом вартості як базою оцінки може бути вартість ліквідації, яка визначається відповідно до Національного стандарту № 3 шляхом застосування методу поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу.

Незалежна оцінка єдиного (цілісного) майнового комплексу вугледобувних підприємств для цілей приватизації проводиться з урахуванням таких особливостей:

спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”, що передаються покупцю (інвестору) шляхом переоформлення таких дозволів відповідно до статті 16 Кодексу України про надра, оцінюються як нематеріальні активи відповідно до Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств” із застосуванням витратного підходу;

такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до єдиних (цілісних) майнових комплексів.

Основними методичними підходами до оцінки єдиних (цілісних) майнових комплексів, що приватизуються, є майновий та дохідний, особливості застосування яких визначені Національним стандартом № 3.

Майно, що не включається до єдиного (цілісного) майнового комплексу, що приватизується, у тому числі матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, оцінюється як надлишкові активи із зазначенням у звіті про оцінку їх вартості окремо. Такі активи не враховуються у вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, що підлягає приватизації, за винятком права користування ними. Незалежну оцінку матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання (юридична особа), який має дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею.

Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до звіту про оцінку єдиного (цілісного) майнового комплексу за вартістю, що визначається у порядку, який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.

У разі відчуження єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємства як сукупності активів з метою погашення зобов’язань підприємства його оцінка ґрунтується на методі поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу майнового підходу з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів. При цьому зобов’язання, що підлягають погашенню за рахунок такого відчуження, у розрахунках не враховуються.

86. У разі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, шляхом викупу орендарем такого комплексу, що складається з переданого в оренду державного (комунального) майна та активів і зобов’язань орендаря, його незалежна оцінка проводиться з урахуванням частки держави (територіальної громади) та частки орендаря. Розмір часток визначається суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання під час проведення незалежної оцінки єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, відповідно до Порядку визначення відсоткового співвідношення державної частки та частки орендаря у ринковій вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, що встановлюється Фондом державного майна. При цьому частка держави (територіальної громади) визначається на підставі вартості орендованих необоротних активів, вартості майна, що придбане під час оренди за рахунок накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи та за рахунок коштів від продажу орендованого майна, суми накопиченої амортизації на орендоване майно, не використаної на дату оцінки, коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, суми заборгованості за оренду такого комплексу і оціночної вартості оборотних засобів (запасів) (у разі їх наявності).

У разі з’ясування, що частка держави (територіальної громади) у грошовому виразі більша за ринкову вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу, визначену за результатами застосування майнового підходу до оцінки, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання припиняє подальші роботи з оцінки зазначеного майна і повідомляє про це органу приватизації для прийняття ним одного з таких рішень:

визначення вартості частки держави як вартості орендованих необоротних активів, вартості майна, що придбане під час оренди за рахунок накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи та за рахунок коштів від продажу орендованого майна, суми накопиченої амортизації на орендоване майно, не використаної на дату оцінки, коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, суми заборгованості за оренду такого комплексу і оціночної вартості оборотних засобів (запасів) (у разі їх наявності);

порушення питання про зупинення процесу приватизації до поліпшення фінансового стану орендаря і відновлення його платоспроможності.

У разі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, на конкурентних засадах способами, визначеними законодавством про приватизацію, який за рішенням органу приватизації і згодою орендаря складається з переданого в оренду державного (комунального) майна та активів і зобов’язань орендаря, його незалежна оцінка проводиться з урахуванням частки держави (територіальної громади) та частки орендаря. Розмір часток визначається суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання під час проведення незалежної оцінки єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, відповідно до Порядку визначення відсоткового співвідношення частки держави та частки орендаря у ринковій вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, що встановлюється Фондом державного майна. До частки держави (територіальної громади), крім вартості орендованого майна, включаються: вартість майна, що придбане за рахунок накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи та за рахунок коштів від продажу орендованого майна, сума накопиченої амортизації на орендоване майно, не використаної на дату оцінки, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень.

У разі коли з’ясується, що частка держави (територіальної громади) у грошовому виразі більша за ринкову вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу, визначену за результатами застосування майнового підходу до оцінки, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання припиняє подальші роботи з оцінки зазначеного майна і повідомляє про це органу приватизації для прийняття ним одного з таких рішень:

про попереднє врегулювання орендодавцем з орендарем питання розрахунків із заборгованості за оренду такого комплексу та викупу оборотних засобів (запасів) (у разі його непроведення), заборгованості, що дорівнює сумі накопиченої амортизації на орендоване майно, не використаної на дату оцінки відповідно до законодавства та договору оренди, коштам державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, з подальшим продовженням процесу оцінки об’єкта приватизації шляхом визначення вартості орендованого майна та вартості майна, що придбане за рахунок накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи та за рахунок коштів від продажу орендованого майна;

про порушення питання про зупинення процесу приватизації з подальшим вжиттям заходів для розірвання або припинення договору оренди.

У разі відсутності згоди орендаря на продаж єдиного (цілісного) майнового комплексу, переданого в оренду, на конкурентних засадах способами, визначеними законодавством про приватизацію, який складається з переданого в оренду державного (комунального) майна та активів і зобов’язань орендаря, приватизації і незалежній оцінці підлягає орендоване майно та майно, що придбане під час оренди за рахунок накопиченої амортизації на орендовані необоротні активи та за рахунок коштів від продажу орендованого майна. У такому разі орендодавець цілісного (єдиного) майнового комплексу вживає заходів для врегулювання з орендарем питання розрахунків із заборгованості за оренду такого комплексу та викупу оборотних засобів (запасів) (у разі його непроведення), заборгованості, що дорівнює сумі накопиченої амортизації на орендоване майно, не використаної на дату оцінки відповідно до законодавства та договору оренди, коштам державного цільового фінансування та державних цільових надходжень.

87. У плані приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу зазначається його початкова ціна, встановлена на підставі затверджених результатів оцінки такого комплексу.

Продаж єдиного (цілісного) майнового комплексу покупцеві, що зареєстрований єдиним учасником аукціону (конкурсу), може відбуватися за запропонованою ним ціною за умови, що вона не нижча за початкову ціну комплексу, встановлену для проведення такого аукціону (конкурсу), якщо висновок про вартість такого комплексу дійсний на дату укладення відповідного договору купівлі-продажу.

88. Визначення вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу (об’єкта приватизації), що повертається у державну власність, у тому числі за рішенням суду, проводиться з визначенням виду вартості та в порядку, встановленому для його приватизації.

Особливості оцінки пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), що належать державі

89. Вимоги цього розділу поширюються на проведення оцінки пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі - пакети акцій), під час їх продажу органами приватизації на конкурентних засадах способами, визначеними законодавством про приватизацію.

Оцінка пакетів акцій здійснюється переважно шляхом проведення незалежної оцінки з метою визначення їх ринкової вартості. У випадках, визначених у цьому розділі Методики, застосовується стандартизована оцінка пакетів акцій. За результатами проведення стандартизованої оцінки відповідно до цієї Методики складається акт оцінки пакета акцій, форма та порядок заповнення якого встановлюються Фондом державного майна.

90. Оціночна вартість пакетів акцій для їх продажу на аукціоні на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців (крім тих, що підлягають продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс), або тих, що підлягають продажу на міжнародних фондових ринках) (далі - конкурентний продаж), визначається органом приватизації шляхом проведення стандартизованої оцінки в порядку, що затверджується Фондом державного майна, в якому передбачено застосування основних методичних підходів (майнового, дохідного та порівняльного).

Майновий підхід ґрунтується на визначенні вартості чистих активів акціонерного товариства з урахуванням переоцінки окремих активів шляхом індексації їх балансової вартості за даними балансу, складеного на останню звітну дату, з подальшим визначенням оціночної вартості пакета акцій як пропорційна розмірові пакета акцій частка вартості такого капіталу. Отриманий результат коригується коефіцієнтом властивостей пакета акцій, що оцінюється.

Розрахунок оціночної вартості пакетів акцій із застосуванням дохідного підходу ґрунтується на капіталізації усередненого розміру грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, у якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.

Порівняльний підхід ґрунтується на застосуванні за наявності інформації методу ринкових мультиплікаторів з використанням результатів продажу за конкурсами або на фондових біржах пакетів акцій подібних акціонерних товариств відповідно за п’ять років або за шість місяців до дати оцінки пакета акцій, що оцінюється, та (або) методу середньозваженої вартості продажу акцій за результатами угод, укладених на фондових біржах з акціями акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється, за півроку до дати оцінки оцінюваного пакета акцій, з поправкою на коефіцієнт властивостей такого пакета акцій.

Оціночна вартість пакетів акцій для конкурентного продажу визначається на підставі узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням у процесі оцінки майнового, дохідного та порівняльного підходів. У разі неможливості застосування певного методичного підходу або отримання в результаті застосування певного методичного підходу від’ємного результату визначення оціночної вартості пакета акцій акціонерного товариства здійснюється шляхом узгодження результатів, отриманих під час застосування методичних підходів, інформації для яких достатньо та (або) під час застосування яких отримано позитивне значення оціночної вартості. У разі неможливості застосування жодного методичного підходу стандартизованої оцінки вартість пакета акцій визначається шляхом проведення його незалежної оцінки.

У разі прийняття органом приватизації рішення про продаж пакета акцій на фондовій біржі шляхом його дроблення після того, як такий пакет не було продано на аукціоні, конкурсі, стандартизована оцінка проводиться з урахуванням нових розмірів пакетів акцій.

91. Визначення ринкової вартості пакетів акцій, що підлягають продажу за конкурсом, або пакетів акцій, що підлягають продажу на міжнародних фондових ринках, проводиться шляхом їх незалежної оцінки після підготовчого етапу, зазначеного в пункті 9 цієї Методики.

За наявності інформації про результати продажу на фондових біржах державного пакета акцій розміром 5-10 відсотків статутного капіталу акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється, з метою визначення вартості пакета акцій зазначеного товариства для продажу за конкурсом результати продажу такого пакета враховуються під час проведення його незалежної оцінки.

92. Початкова ціна пакетів акцій холдингових компаній установлюється на підставі ринкової вартості, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки, з урахуванням вартості холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та іншого майна, що передані до їх статутних капіталів, результатів фінансово-господарської діяльності, інвентаризації, проведеної відповідно до пункту 9 цієї Методики, тощо. Якщо строк з дати затвердження акта оцінки з метою визначення розміру статутного капіталу державної холдингової компанії до дати оцінки пакета акцій не перевищує одного року, початкова ціна такого пакета може встановлюватися на рівні його номінальної вартості.

93. Початкова ціна пакетів акцій акціонерних товариств, у тому числі холдингових компаній, що підлягають продажу на міжнародних фондових ринках, із залученням радників для їх підготовки до продажу та організації продажу, встановлюється за результатами незалежної оцінки.

Після проведення незалежної оцінки пакета акцій радник подає органу приватизації звіт про його оцінку для затвердження висновку про вартість такого пакета. Рецензування наданого звіту про оцінку забезпечується органом приватизації у строк не більше одного місяця з дня його надходження до органу приватизації шляхом проведення рецензування оцінювачем, який працює в його штаті і має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, на підставі повноважень, визначених його посадовою інструкцією.

94. Якщо на конкурс надійшла заява від одного покупця, ціна продажу пакета акцій акціонерного товариства встановлюється на підставі ціни, яку визначив покупець у своїй конкурсній пропозиції, але не може бути менше початкової ціни і результатів незалежної оцінки, звіт про яку має бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого пакета акцій.

У разі прийняття державним органом приватизації рішення про повторне проведення конкурсу, на який надійшла заява від одного покупця, ціна продажу пакета акцій акціонерного товариства встановлюється на підставі ціни, яку визначив покупець у своїй конкурсній пропозиції, але не може бути меншою результатів повторної незалежної оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, який проводив незалежну оцінку на попередню дату оцінки, на нову дату оцінки, яка збігається з датою проведення конкурсу. Під час проведення повторної незалежної оцінки норми, визначені підпунктом 5 пункту 9 цієї Методики, не застосовуються. Для проведення повторної незалежної оцінки використовуються матеріали інвентаризації та аудиту, складені на попередню дату оцінки згідно з пунктом 9 цієї Методики.

{Пункт 94 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 566 від 31.08.2016}

95. Початкова ціна пакета акцій для продажу на аукціоні за методом зниження ціни (крім контрольного пакета акцій, що належать до групи Г, або паливно-енергетичного комплексу) установлюється органом приватизації з урахуванням оціночної вартості такого пакета акцій, визначеної відповідно до пункту 90 цієї Методики.

У разі проведення аукціону з продажу пакета акцій за методом зниження ціни протягом строку дії акта оцінки, що складений відповідно до пункту 90 цієї Методики з метою визначення оціночної вартості для продажу такого пакета акцій іншими способами конкурентного продажу, його оцінка повторно не проводиться, а початкова ціна для такого продажу встановлюється з урахуванням оціночної вартості, визначеної в зазначеному чинному акті оцінки.

96. Незалежна оцінка пакетів акцій проводиться згідно з національними стандартами оцінки з урахуванням матеріалів інвентаризації, проведеної відповідно до пункту 9 цієї Методики, фінансової звітності акціонерного товариства, матеріалів аудиту, фінансово-економічного аналізу, з використанням інших вихідних даних. При цьому суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання визначає ринкову вартість пакета акцій.

У разі оцінки пакета акцій розміром, який згідно із статтею 41 Закону України “Про акціонерні товариства” забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів, що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб’єкта господарювання, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах інвентаризації. Під час визначення ринкової вартості пакета акцій як пропорційної його розміру частки вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу акціонерного товариства, визначеній відповідно до Національного стандарту № 3, може враховуватися право контролю шляхом застосування контрольної знижки, обґрунтоване у звіті про оцінку такого пакета акцій.

У процесі проведення оцінки забезпечується проведення аналізу чутливості одержаного результату ринкової вартості пакета акцій до зміни основного фактора (основних факторів), що мають вирішальний вплив на формування ринкової вартості, у разі потреби з використанням математичних моделей, опис та підсумки якого зазначаються у звіті про оцінку. Опис та підсумки аналізу чутливості використовуються разом з іншими документами під час розроблення та затвердження органом приватизації рекомендацій конкурсній комісії щодо встановлення початкової ціни.

{Пункт 96 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 566 від 31.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 132 від 14.02.2018}

Аналіз чутливості одержаного результату оцінки ринкової вартості пакета акцій полягає у встановленні величини його зміни за умови зміни значення основних фінансово-економічних показників, що впливають на ефективність діяльності акціонерного товариства чи характеризують його діяльність (ціноутворюючі фактори). При цьому аналіз чутливості одержаного результату ринкової вартості пакета акцій проводиться окремо за кожним обґрунтованим у звіті про оцінку ціноутворюючим фактором.

{Пункт 96 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 566 від 31.08.2016}

Строк проведення оцінки пакета акцій не може перевищувати трьох місяців після визначеної органом приватизації дати оцінки. Звіт про оцінку пакета акцій разом із висновком про його вартість подаються до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення зазначеного строку.

97. На підставі отриманих результатів оцінки пакета акцій орган приватизації за умови наявності позитивного загального висновку рецензента акта оцінки або звіту про оцінку затверджує результати оцінки (акт оцінки або висновок про вартість) шляхом видання наказу.

{Абзац другий пункту 97 виключено на підставі Постанови КМ  № 132 від 14.02.2018}

{Пункт 97 в редакції Постанови КМ № 566 від 31.08.2016}

Особливості оцінки акцій (часток, паїв)

98. Вимоги цього розділу Методики застосовуються під час проведення оцінки акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, у разі їх відчуження способами, визначеними законодавством, у тому числі приватизації, а також у разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток, паїв) у зв’язку із неможливістю їх отримання, у тому числі за рішенням суду.

99. Розмір пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі акціонерних товариств агропромислового комплексу, утворених на базі майна господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і незалежно від способу їх приватизації оцінюються шляхом проведення стандартизованої оцінки як відповідна частка чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу, що визначається у встановленому цією Методикою порядку визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації). За результатами оцінки пакета акцій складається акт оцінки згідно з додатком 2.

100. Інші акції (частки, паї) з метою їх приватизації або для інших випадків їх відчуження, застави згідно із законодавством оцінюються шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки на підставі матеріалів інвентаризації майна господарського товариства, проведеної, зокрема, відповідно до пункту 9 цієї Методики, фінансової звітності господарського товариства, матеріалів аудиту, фінансово-економічного аналізу та інших вихідних даних, наданих виконавцю оцінки замовником та господарським товариством, акції (частка, пай) якого оцінюються. У разі оцінки пакета акцій (частки, паю) розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, обов’язковим для застосування, є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах інвентаризації. При цьому під час незалежної оцінки акцій (частки) визначається їх ринкова вартість без урахування права контролю за консолідований розмір пакета акцій (частки), який отримає акціонер (учасник) товариства в результаті реалізації свого переважного права на придбання такого пакета акцій (частки).

Строк проведення оцінки не може перевищувати трьох місяців після визначеної органом приватизації дати оцінки.

101. Ціна продажу (початкова ціна) об’єктів приватизації групи Е для продажу шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які згідно із законодавством мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, для конкурентного продажу встановлюється органом приватизації з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта, визначеної відповідно до пунктів 99 і 100 цієї Методики. У разі проведення конкурентного продажу протягом строку дії висновку про вартість, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, їх оцінка повторно не проводиться і початкова ціна встановлюється з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта приватизації, визначеної для продажу шляхом викупу.

102. Розмір компенсації органу приватизації вартості акцій (часток, паїв) у разі неможливості їх отримання у зв’язку з відсутністю акцій (часток, паїв) або суб’єкта господарювання, акції (частка, пай) якого підлягають передачі органу приватизації, або неможливості оформлення органом приватизації правонаступництва на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки, паї) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів) або не можуть бути визнані відповідно до законодавства про приватизацію об’єктами приватизації групи Е, визначається таким чином.

Для випадків, коли акції (частки, паї) відсутні або відсутня можливість оформлення правонаступництва  органом приватизації на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки, паї) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), розмір компенсації визначається за результатами незалежної оцінки таких акцій (частки, паю). Дата оцінки визначається рішенням органу приватизації про компенсацію вартості акцій (частки, паю) на останнє число місяця, в якому прийняте таке рішення. Базою оцінки є ринкова вартість акції (частки, паю). Для випадків, коли право власності на акції (частки, паї) обтяжене додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), базою оцінки може бути інвестиційна вартість. У разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (частки, паю) у зв’язку з неможливістю їх отримання внаслідок їх незаконного відчуження акціонерним товариством додатково може визначатися відповідно до цієї Методики розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі органу приватизації, внаслідок вчинення акціонерним товариством зазначених дій.

У разі неповноти, недостовірності або відсутності інформації про акції (частку, пай), що міститься у вихідних даних, та іншої інформації, необхідної для їх незалежної оцінки, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки на підставі ціни, за якою акції (частка, пай) були відчужені акціонерним товариством, або їх (її, його) балансової вартості, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати отримання акціонерним товариством коштів внаслідок відчуження (далі - дата відчуження) до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки. У разі відсутності інформації про ціну, за якою акції (частка, пай) були відчужені, розмір компенсації визначається на підставі балансової вартості такого об’єкта на дату оцінки державного (орендного) підприємства, що проводилася з метою визначення статутного капіталу акціонерного товариства, яке було утворене в процесі приватизації (корпоратизації). У разі відсутності інформації про дату відчуження акцій (частки, паю) сума компенсації визначається на підставі ціни, за якою акції (частка, пай) були відчужені акціонерним товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати реєстрації акціонерного товариства як суб’єкта господарювання до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки.

У разі відсутності суб’єкта господарювання, акції (частка, пай) якого підлягають передачі у зв’язку з його ліквідацією або акції (частка, пай) якого не можуть бути визнані відповідно до законодавства про приватизацію об’єктом приватизації групи Е, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до абзацу третього цього пункту.

За результатами стандартизованої оцінки розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (частки, паю) складається акт оцінки згідно з додатком 13, який підлягає затвердженню керівником органу приватизації або уповноваженою ним особою за умови наявності позитивного висновку рецензента такого акта.

Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди

103. Положення цього розділу застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі (далі - особа, якій завдано збитків), у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

104. Визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

105. Дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до якої під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов’язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.

106. Вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, землевпорядна документація на земельну ділянку у разі повернення у державну власність об’єкта приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, документи з відомостями про фізичний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиту, а також інші документи.

107. Незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.

Оцінка збитків проводиться на підставі принципів, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту № 1, та припущення про типовий характер використання майна.

108. У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу, виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна особі, якій завдано збитків, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.

В іншому разі, коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищують його ринкову вартість до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.

Оцінка реальних збитків, що є наслідком розкрадання, нестачі, знищення, псування колісних транспортних засобів, проводиться згідно з методикою, затвердженою Мін’юстом та Фондом державного майна.

109. У разі об’єктивної неможливості використання майна особою, якій завдано збитків у результаті порушення її прав, або неправомірного використання її майна, що унеможливило самостійне використання майна такою особою або отримання доходу від його використання іншою особою, визначається розмір упущеної вигоди.

Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування:

оціночної процедури накопичення чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), який не отримала особа, якій завдано збитків, починаючи з установленої дати неможливості власного використання нею майна до дати оцінки;

оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримає особа, якій завдано збитків, від дати ймовірного відшкодування збитків у розмірі вартості майна, визначеній з урахуванням стану майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, або від дати, з якої таке використання буде можливим, до дати оцінки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України (у разі припущення про неможливість використання майна особою, якій завдано збитків, після дати оцінки);

інших оціночних процедур з визначення розміру упущеної вигоди.

У таких випадках розмір збитків дорівнює розміру реальних збитків, визначеному відповідно до пункту 108 цієї Методики, та розміру упущеної вигоди.

Розмір збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4.

Звіт про оцінку збитків повинен містити чітке обґрунтування застосованих оціночних процедур з визначення розміру реальних збитків та упущеної вигоди.

110. Стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:

відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку;

неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування;

завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

У разі неможливості проведення незалежної оцінки збитків у випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до дати оцінки збитків. У разі коли відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

Фактичні витрати на об’єкт незавершеного будівництва (будівельно-монтажні роботи) є балансовою вартістю такого об’єкта. Балансова вартість підлягає збільшенню на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків. У разі коли фактичні витрати освоювалися за декілька періодів, оціночна вартість збитків дорівнює сумі поточної вартості фактичних витрат, розподілених за періодами їх освоєння. У разі визначення розміру збитків, завданих внаслідок розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта незавершеного будівництва разом з будівельними матеріалами, виробами, конструкціями, які перебували на будівельному майданчику об’єкта незавершеного будівництва, та невстановленим устаткуванням, придбаним для функціонування об’єкта після завершення будівництва, балансова вартість кожного із зазначених складових об’єкта підлягає збільшенню на окремий коефіцієнт, що дорівнює добутку відповідних індексів, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 14.

У разі завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами оцінка збитків проводиться шляхом збільшення суми грошових коштів на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 15.

Акт оцінки збитків підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку та оціночну діяльність і за умови наявності позитивного висновку рецензента затверджується органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) відповідно до пункту 21 цієї Методики.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств; територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб’єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб’єктів господарювання), який за дорученням суб’єкта управління майном такого підприємства (суб’єкта) за наявності позитивного висновку рецензента акта оцінки затверджується керівником підприємства (суб’єкта) або уповноваженою ним особою.

Чинність акта оцінки збитків установлюється суб’єктом управління майном, що затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.

{Методика в редакції Постанови КМ № 1033 від 25.11.2015}



Додаток 1
до Методики оцінки майна

ПЕРЕЛІК
документів, необхідних для проведення оцінки цілісного майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу господарського товариства

Назва документа

Примітка

Передавальний баланс підприємства

наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера, завіреного аудитором

Баланс підприємства, що додається до договору оренди

для орендних підприємств

Договір оренди державного майна (з додатками)

-“-

Довідка про відображення в бухгалтерському обліку операцій з фінансової оренди індивідуально визначеного майна

наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера

Довідка про наявність на обліку підприємства дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та їх вартість

-“-

Акти про введення в експлуатацію поліпшень основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, довідка про розмір витрат орендаря, пов’язаних з поліпшенням таких активів, та строки їх освоєння

-“-

Довідка про рух коштів амортизації орендованих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів на дату оцінки, а також коштів від реалізації орендованих необоротних активів

(для орендних підприємств) наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера

Довідка про довгострокові фінансові інвестиції (з розшифруванням за видами)

наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера

Документація з землеустрою щодо визначення розміру та меж земельної ділянки

у разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки

Довідка про розрахунок суми дооцінки запасів на дату оцінки

(для орендних підприємств) наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера

Відомості згідно з додатками 11-15 до Методики оцінки майна

-“-

Інші матеріали (на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації)

-“-



вгору