Документ 188-16, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.09.2006

                                                          
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про звіт Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України з питань
розслідування звинувачень у підкупі
народних депутатів України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 46, ст.458 )

Заслухавши та обговоривши звіт Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України з питань розслідування звинувачень у
підкупі народних депутатів України, Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
1. Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з
питань розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів
України взяти до відома (додається).
2. Погодитися з висновками Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України з питань розслідування звинувачень у
підкупі народних депутатів України, що оприлюднені народним
депутатом України Ляшком О.В. звинувачення у підкупі народних
депутатів України є безпідставними та бездоказовими, а його дії
мають характер політичної провокації.
3. Припинити повноваження Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України з питань розслідування звинувачень у
підкупі народних депутатів України ( 29-16, 56-16 ).
4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України О.МОРОЗ
м. Київ, 22 вересня 2006 року
N 188-V

Звіт
Тимчасової слідчої комісії Верховної
Ради України з питань розслідування звинувачень
у підкупі народних депутатів України

Відповідно до статті 93 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
статті 12 Закону України "Про статус народного депутата України"
( 2790-12 ), статей 80-82 Регламенту Верховної Ради України
( 3547-15 ) та Постанови Верховної Ради України від 25 липня
2006 року N 29-V ( 29-16 ) "Про створення Тимчасової слідчої
комісії Верховної Ради України з питань розслідування звинувачень
у підкупі народних депутатів України" розпочато діяльність
Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань
розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів України
(далі - Тимчасова слідча комісія (ТСК)) оскільки останнім часом
під час пленарних засідань Верховної Ради України та у засобах
масової інформації неодноразово звучать звинувачення на адресу
народних депутатів України про виплату коштів, тобто підкуп,
хабарництво за переходи із фракції у фракцію.
Мета розслідування Тимчасової слідчої комісії - перевірка,
доведення або спростування звинувачень у підкупі народних
депутатів України, надання відповідної політико-правової оцінки.
Станом на 20 вересня 2006 року в провадженні Тимчасової
слідчої комісії знаходиться 2 справи:
1. про звинувачення у підкупі народних депутатів України,
оприлюдненні народним депутатом України О.В. Ляшком;
2. про звинувачення у підкупі народних депутатів України,
оприлюдненні народним депутатом України Ю.В. Тимошенко.
Станом на 20 вересня 2006 року проведено 3 засідання
Тимчасової слідчої комісії.
I
Стосовно I-ї справи "про звинувачення у підкупі народних
депутатів України, оприлюдненні народним депутатом України
О.В. Ляшком":
- направлено 12 звернень, на які станом на 20 вересня
2006 року отримано 9 відповідей, а саме
- Генеральному прокурору України Медведьку О.І.;
- Голові служби безпеки України Дріжчаному І.В.;
- Голові служби зовнішньої розвідки України Маломужу М.Г.;
- Міністру транспорту та зв'язку України
Рудьковському М.М.;
- Віце-прем'єр-міністру з питань паливно-енергетичного
комплексу Клюєву А.П.;
- Голові Верховної Ради України Морозу О.О.;
- народному депутату України Ляшку О.В.;
- народному депутату України Тимошенко Ю.В.;
- Запрошено народного депутата України Ляшка О.В. на
засідання ТСК 14 вересня 2006 р., де він надав свої свідчення та
пояснення стосовно справи розслідування Комісії.
- Запрошено уповноваженого представника Генеральної
прокуратури України на засідання ТСК 20 вересня 2006 р., де надана
інформація стосовно звернення народного депутата України
Ляшка О.В.та обґрунтована позиція Генеральної прокуратури України
з цього питання безпосередньо на засіданні Комісії.
Тимчасова слідча комісія в процесі
розслідування виявила наступні факти:
1. Народним депутатом України Ляшком О.В. до 20 вересня
2006 року не надано ніяких підтверджуючих доказів (документів,
магнітних, цифрових та інших носіїв інформації, записуючих
пристроїв або інших) для підтвердження звинувачень у підкупі
народних депутатів України, оприлюднених на засіданні Верховної
Ради України 26 липня 2006 року (додаток 1). Хоча в своїх
поясненнях Ляшко О.В., наданих на засіданні ТСК зобов'язався
подати докази своїх звинувачень протягом 2-х днів.
2. Сформульована позиція Генеральної прокуратури з цього
питання (додаток 2): 03 серпня 2006 року до Генеральної
прокуратури України надійшло звернення народного депутата України
Ляшка О.В., в якому вимагається перевірити всі повідомлення в
засобах масової інформації, у тому числі розповсюджені через
мережу Інтернет, а також заяви і повідомлення всіх осіб, які
висловлювали припущення або називали конкретні факти щодо
протиправних дій з боку деяких представників Партії регіонів
України та Соціалістичної партії України та порушити кримінальну
справу за фактом одержання хабара в розмірі 300 мільйонів доларів
США членами депутатської фракції Соціалістичної партії України та
особисто її керівником Морозом О.О. від представників Партії
регіонів України з метою зміни політичних результатів виборів та
політичного курсу держави. Разом з тим, вказане звернення,
датоване 27 липня 2006 року, надійшло до Генеральної прокуратури
України без зазначених у ньому додатків, у тому числі й
аудіозаписів телефонних розмов, про наявність яких у нього,
Ляшко О.В. заявив 24.07.2006 на прес-конференції у Верховній Раді
України та під час інтерв'ю з представниками засобів масової
інформації 25.07.2006. У зв'язку з цим, з метою всебічного й
об'єктивного розгляду звернення Ляшка О.В. та конкретизації
викладених у ньому доводів, останнього було запрошено до
Генеральної прокуратури України для надання в установленому
законом порядку пояснень з цього приводу, проте Ляшко О.В.
відмовився від явки до Генеральної прокуратури України. З метою
встановлення можливого місця знаходження аудіозаписів телефонних
розмов або інших матеріалів, про які йшлося у заяві Ляшка О.В.,
Генеральною прокуратурою України 03.08.2006 було направлено
відповідні запити до МВС України та Служби безпеки України. Згідно
з інформацією, яка надійшла до Генеральної прокуратури України від
МВС України та Служби безпеки України відповідних звернень
Ляшка О.В. або матеріалів до зазначених відомств не надходило,
будь-якою інформацією з цього приводу вони не володіють. Крім
того, Генеральною прокуратурою України було проаналізовано наявні
публікації та повідомлення у засобах масової інформації, які, на
думку Ляшка О.В., нібито підтверджують факт підкупу депутатської
фракції Соціалістичної партії України. Встановлено, що у
зазначених публікаціях містяться посилання саме на заяву
Ляшка О.В. на прес-конференції 24 липня 2006 року, коли ним вперше
було заявлено про передачу представниками Партії регіонів України
300 мільйонів доларів США керівництву Соціалістичної партії
України, а також на його інтерв'ю з представниками засобів масової
інформації, яке відбулося 25 липня 2006 року. Таким чином, за
результатами розгляду звернення народного депутата України
Ляшка О.В., яке надійшло до Генеральної прокуратури України, та
повідомлень у засобах масової інформації, на які він посилається,
встановлено, що Ляшко О.В. звернувся в установленому законом
порядку до Генеральної прокуратури України не 24 липня 2006 року,
як він повідомляв про це представникам засобів масової інформації,
а щонайменше 27 липня 2006 року, фактично ж його звернення було
направлено апаратом Верховної Ради України 02 серпня 2006 року.
Крім того, до звернення не долучено жодних додатків, у тому числі
й записів телефонних розмов або інших матеріалів, а у самому
зверненні взагалі немає жодного посилання на те, що у
розпорядженні Ляшка О.В. є або перебували будь-які записи
телефонних розмов або інші матеріали, які б підтверджували факт
підкупу Мороза О.О. та які він нібито передав 24 липня 2006 року
до Генеральної прокуратури України. При цьому у зверненні увага
акцентується виключно на тому, що повідомлення або припущення про
отримання Соціалістичною партією України та особисто Морозом О.О.
від 100 до 300 мільйонів доларів США з'явилися саме у засобах
масової інформації, хоча фактично всі ці публікації містять
обов'язкове посилання на відповідні заяви самого Ляшка О.В. під
час його прес-конференції у Верховній Раді України 24 липня
2006 року та на його наступні виступи з цього приводу. Отже, у
даний час немає жодних об'єктивних даних, які б підтверджували
факт передачі Ляшком О.В. до Генеральної прокуратури України
будь-яких аудіозаписів телефонних розмов або інших матеріалів з
приводу "отримання хабара (підкупу) в розмірі 300 мільйонів
доларів США членами депутатської фракції Соціалістичної партії
України та особисто її керівником О. Морозом від представників
Партії регіонів України з метою зміни політичних результатів
виборів та політичного курсу держави". Все це у сукупності
дозволяє дійти обгрунтованого висновку, що народним депутатом
України Ляшком О.В. спочатку, 24 липня 2006 року, на
прес-конференції у Верховній Раді України було безпідставно
заявлено про те, що він нібито звернувся 24.07.2006 до
Генерального прокурора України із заявою про порушення
кримінальної справи за фактом підкупу депутатської фракції
Соціалістичної партії України представниками Партії регіонів
України та начебто надав відповідні докази з цього приводу
(зокрема, аудіозапис телефонних розмов А. Клюєва з
М. Рудьковським та невстановленою особою на ім'я Рубен). Надалі,
25 липня 2006 року, Ляшко О.В. в інтерв'ю кореспондентам "Главред"
підтвердив зазначені обставини, хоча вони не відповідали
дійсності, після чого засоби масової інформації вже з посиланням
саме на вказані виступи Ляшка О.В., почали публікувати статті та
інші матеріали з цього приводу. Депутатське звернення Ляшка О.В.
фактично було направлено до Генеральної прокуратури України лише
02 серпня 2006 року, після офіційного повідомлення прес-служби
Генеральної прокуратури України про те, що "станом на 01 серпня
2006 року звернення або запити народного депутата України
Ляшка О.В. щодо порушення кримінальної справи за фактом начебто
одержання хабара представниками депутатської фракції
Соціалістичної партії України та її керівником Морозом О.О. від
членів Партії регіонів України, а також будь-які матеріали з цього
приводу (в т. ч. аудіозапис телефонних розмов) до Генеральної
прокуратури України не надходили". За таких обставин, оскільки у
зверненні народного депутата України Ляшка О.В. не було зазначено
жодних відомостей, які відповідно до чинного законодавства
потребують перевірки у порядку ст. 97 КПК України
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), Генеральна прокуратура України не
вбачає підстав для її проведення та прийняття відповідного
рішення.
3. Сформульована позиція Служби безпеки України (додаток 3)
про те, що заходи з негласного отримання інформації, які тимчасово
обмежують права і свободи людини, проводяться виключно з дозволу
відповідного суду в рамках оперативно-розшукових та
контррозвідувальних справ, заведених з метою виявлення та
припинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Щодо
несанкціонованого прослуховування розмов вищих посадових осіб
держави повідомляємо, у Службі безпеки України така інформація за
вказаний період відсутня. За результатами відомчого контролю
фактів незаконного проведення вказаних заходів у підрозділах
Служби безпеки України не встановлено. На запит стосовно суб'єктів
господарювання, які мають ліцензію Служби безпеки України на право
розроблення та виготовлення СТЗ, а також у сфері технічного
захисту інформації, повідомляємо наступне. За наявною інформацією,
отриманою в результаті планових перевірок та звітів
підприємств-ліцензіатів, укладання договорів зі Службою зовнішньої
розвідки України щодо постачання СТЗ та проведення
науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з метою
впровадження їх результатів на телекомунікаційних мережах України
суб'єктами господарювання, які мають ліцензію Служби безпеки
України на провадження господарської діяльності з розроблення,
виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з
каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, не
здійснювалося. Також інформуємо, що відомості щодо поставок СТЗ та
проведення зазначеними суб'єктами господарювання науково-дослідних
та дослідно-конструкторських робіт за замовленням Служби
зовнішньої розвідки України станом на 1 вересня 2006 року будуть
надіслані додатково після отримання Службою безпеки України
відомостей від підприємств-ліцензіатів на підставі офіційних
запитів, надісланих їм для виконання. Відповідно до "Положення про
дозвільний порядок проведення робіт з технічного захисту
інформації для власних потреб", затвердженого наказом ДСТСЗІ
Служби безпеки України від 23.02.2002 N 9 ( z0245-02 ),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.03.2002 за
N 245/6533, СЗР України видано дозвіл на проведення робіт з ТЗІ
для власних потреб від 18.02.2005 N Д09/1234. Отже, зазначений
дозвіл передбачає проведення робіт з ТЗІ на об'єктах інформаційної
діяльності та в інформаційних системах СЗР України власними силами
без залучення можливостей суб'єктів господарювання у сфері
технічного захисту інформації.
4. Голова Верховної Ради України Мороз О.О. сформулював свою
позицію наступним чином (додаток 4): ".. .офіційно відповідаю, що
це звичайний наклеп, який до речі, навіть не має абстрактної
логіки...".
5. Сформульована позиція Віце-прем'єр-міністром з питань ПЕК
Клюєвим А.П (додаток 5): що ніяких розмов між ним та депутатом
М. Рудьковським, які б свідчили про підкуп Голови Верховної Ради
України О. Мороза депутатами від Партії Регіонів, не проводилось.
Клюєв, дійсно, має знайомого, який є громадянином Польщі, на ім'я
Рубен, але за період з 01.06.06 по 30.08.06 ніяких телефонних
розмов чи будь-якого іншого спілкування з цим громадянином на
політичні теми не мав.
6. На засіданні Тимчасової слідчої комісії 20 вересня
2006 року народний депутат України Ляшко О.В. передав ТСК
аудіокасету з явно вираженими фізичними ушкодженнями непридатну
для прослуховування. Тимчасова слідча комісія прийняла рішення
шляхом голосування про те, що надані предмети народним депутатом
України Ляшком О.В. не можливо вважати за докази по справі підкупу
народних депутатів України. Члени Тимчасової слідчої комісії
розцінили дії Ляшка О.В. як спробу провокації і в присутності
уповноваженого представника Генеральної прокуратури України
вернули Ляшку О.В. ці предмети для подальшого процесуального
оформлення і передачі їх до Генеральної прокуратури України. Також
Тимчасовою слідчою комісією двічі фіксувалась спроба народного
депутата України Ляшка О.В. надати членам ТСК неправдиву
інформацію під час засідання ТСК.
Таким чином, з урахуванням фактів та офіційних позицій
Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, свідчень
та пояснень народного депутата України Ляшка О.В., Голови
Верховної Ради Мороза О.О., Віце-прем'єр-міністра з питань
паливно-енергетичного комплексу Клюєва А.П, Тимчасовою слідчою
комісією прийнято наступні рішення:
1. Звинувачення у підкупі народних депутатів України,
оприлюдненні народним депутатом України Ляшком О.В. вважати
безпідставними та бездоказовими.
2. Тимчасова слідча комісія вбачає в діях народного депутата
України Ляшка О.В. ознаки політичної провокації.
II
Стосовно II-ї справи "про звинувачення у підкупі народних
депутатів України, оприлюдненні народним депутатом України
Тимошенко Ю.В." направлено звернення до Тимошенко Ю.В.
N 06-40/1-035 від 14 вересня 2006 року, щодо надання роз'яснення
та відповідних докази стосовно інформації, оприлюдненої від її
імені в інтернет-виданнях "ЛІГА БізнесІнформ" та "Українська
Правда" оскільки в цій інформації міститься звинувачення у підкупі
народних депутатів України, що є безпосередньо предметом
розслідування Тимчасової слідчої комісії, на яке станом на
20 вересня 2006 року відповіді не отримано.
Згідно справи "про звинувачення у підкупі народних депутатів
України, оприлюдненні народним депутатом України Тимошенко Ю.В."
ведеться розслідування, про результати якого Верховну Раду буде
проінформовано пізніше.

Голова Тимчасової слідчої
комісії Верховної Ради
України з питань розслідування
звинувачень у підкупі народних
депутатів України, Народний
депутат України В.В.Борщевський


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору