Про відходи
Закон України від 05.03.1998187/98-ВР
Документ 187/98-ВР, чинний, поточна редакція — Редакція від 18.12.2017, підстава 2059-VIII
( Остання подія — Редакція, відбудеться 01.05.2019, підстава 2189-VIII. Подивитися в історії? )


     забезпечувати експлуатацію  зазначених об'єктів і перевезення 
небезпечних відходів з додержанням вимог природоохоронного
законодавства;
мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з
небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання
(накопичення) суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних
відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи
передаються суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на
здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами);
{ Абзац шостий частини третьої статті 34 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
ідентифікувати об'єкти поводження з небезпечними відходами
відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"
( 2245-14 );
мати план локалізації та ліквідації аварії на об'єкті;
мати декларацію безпеки;
надавати інформацію про такі об'єкти відповідно до Закону
України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ).
У разі порушення суб'єктом господарської діяльності
ліцензійних умов поводження з небезпечними відходами ліцензія
анулюється у встановленому законом порядку.
До поводження з небезпечними відходами допускаються особи,
які мають професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом
(сертифікатом) на право роботи з небезпечними речовинами, та не
мають медичних протипоказань. Допуск працівників до роботи
забезпечується відповідною посадовою особою підприємства,
установи, організації.
Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за
наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і в
порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних
вантажів.
Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови
обов'язкового страхування цивільної відповідальності перевізника
за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення,
відповідно до закону.
Розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у
спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до
ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами.
Провадження інших видів діяльності, не пов'язаної з поводженням з
небезпечними відходами, на території, відведеній для їх
розміщення, забороняється.

{ Частину дев'яту статті 34 виключено на підставі Закону
N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 }

Підприємства, установи та організації - суб'єкти
господарської діяльності, на території яких зберігаються
небезпечні відходи, відносяться відповідно до закону до об'єктів
підвищеної небезпеки.
Відповідальність суб'єкта господарської діяльності, у
власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження
з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна
аваріями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фізичних та/або
юридичних осіб, підлягає обов'язковому страхуванню відповідно до
закону. ( Стаття 34 в редакції Закону N 3073-III ( 3073-14 ) від
07.03.2002 )
Стаття 34-1. Порядок надання письмової згоди
(повідомлення) на транскордонне перевезення
небезпечних відходів
Письмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення
небезпечних відходів надається центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, протягом 60 днів до запланованої дати їх
першого перевезення. { Частина перша статті 34-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Підставами для прийняття рішення про відмову у наданні
письмової згоди (повідомлення) є:
недостовірність даних у документах, поданих для отримання
письмової згоди (повідомлення);
подання документів, необхідних для отримання письмової згоди
(повідомлення), не в повному обсязі та/або невідповідність їх
встановленим законодавством вимогам;
непогодження матеріалів іншими уповноваженими органами
виконавчої влади;
відсутність фінансових гарантій за завдану шкоду під час
здійснення транскордонного перевезення відходів територією України
залежно від виду та класу небезпеки відходів.
Письмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення
небезпечних відходів надається в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. { Закон доповнено статтею 34-1 згідно із Законом N 1825-VI
( 1825-17 ) від 21.01.2010 }
Стаття 35. Порядок здійснення діяльності, пов'язаної із
збиранням і заготівлею окремих видів відходів
як вторинної сировини

{ Частину першу статті 35 виключено на підставі Закону
N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }

{ Частину другу статті 35 виключено на підставі Закону
N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }

Загальні вимоги до матеріально-технічної бази для збирання і
заготівлі відходів як вторинної сировини, забезпечення
протипожежної та екологічної безпеки встановлюються центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Операції поводження з окремими видами відходів як вторинної
сировини в частині приймання і закупівлі їх у населення
спеціалізовані підприємства здійснюють через свої приймальні
пункти (стаціонарні або пересувні).

{ Частину п'яту статті 35 виключено на підставі Закону
N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
( Стаття 35 в редакції Закону N 3073-III ( 3073-14 ) від
07.03.2002 )
Стаття 35-1. Вимоги щодо поводження з побутовими відходами
Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до
державних норм, стандартів і правил.
Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі,
джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають
договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на
вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та
забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. { Частина друга статті 35-1 в редакції Закону N 5402-VI
( 5402-17 ) від 02.10.2012 }
Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної
території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це
органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними
для цього транспортними засобами. { Частина третя статті 35-1 в редакції Закону N 5402-VI
( 5402-17 ) від 02.10.2012 }
Під час проектування житлових будинків, громадських,
виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво
та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання
і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.
Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги
загального користування та інші об'єкти благоустрою населених
пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються
контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів. { Частина п'ята статті 35-1 в редакції Закону N 5402-VI
( 5402-17 ) від 02.10.2012 }
Роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх
власниками згідно з методикою роздільного збирання побутових
відходів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері
житлово-комунального господарства. { Частина шоста статті 35-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Великогабаритні та ремонтні відходи у складі побутових
відходів мають збиратися окремо від інших видів побутових
відходів.
Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються
окремо від інших видів побутових відходів, а також мають
відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися
спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення
операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально
обладнаними транспортними засобами.
Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає
виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної
території населеного пункту.
Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на
спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.
Під час обрання органами місцевого самоврядування або
місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення
перевага надається пропозиціям, що передбачають більший ступінь
перероблення чи утилізації побутових відходів.
Термічне оброблення (спалювання) побутових відходів
дозволяється лише на спеціально призначених для цього
підприємствах чи об'єктах.
Спалювання побутових відходів дозволяється лише на
енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної
енергії.
Забороняється проектування, будівництво та експлуатація
полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту
ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. { Закон доповнено статтею 35-1 згідно із Законом N 1825-VI
( 1825-17 ) від 21.01.2010 }

{ Статтю 35-2 виключено на підставі Закону N 287-VIII
( 287-19 ) від 07.04.2015 }

{ Статтю 36 виключено на підставі Закону N 3073-III
( 3073-14 ) від 07.03.2002 }

Стаття 37. Контроль у сфері поводження з відходами
{ Назва статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }
Контроль у сфері поводження з відходами здійснюють
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику
із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві
державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних,
міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених
пунктів. { Частина перша статті 37 в редакції Законів N 1825-VI ( 1825-17 )
від 21.01.2010, N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012, N 320-VIII
( 320-19 ) від 09.04.2015 }
Первинний виробничий контроль у сфері поводження з відходами
здійснюють у межах своєї компетенції виробники відходів.
Громадський контроль у сфері поводження з відходами
здійснюють громадські інспектори з охорони довкілля відповідно до
законодавства. { Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину четверту статті 37 виключено на підставі Закону
N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }

Р о з д і л VII
ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО УТИЛІЗАЦІЇ
ВІДХОДІВ І ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ЇХ УТВОРЕННЯ
Стаття 38. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення
утилізації відходів і зменшення обсягів їх
утворення
Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення утилізації
відходів і зменшення обсягів їх утворення передбачають:

{ Пункт "а" частини першої статті 38 виключено на підставі
Закону N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }

б) встановлення ставок екологічного податку, що справляється
за розміщення відходів, із диференціацією залежно від рівня
небезпеки відходів та цінності території; { Пункт "б" частини
першої статті 38 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від
02.12.2010 }
в) надання суб'єктам підприємницької діяльності, які
утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у
виробництво маловідходні технології, відповідно до законодавства
податкових, кредитних та інших пільг;
г) надання в установленому законодавством порядку податкових,
кредитних та інших пільг суб'єктам підприємницької діяльності, які
здають відходи як вторинну сировину та займаються збиранням і
заготівлею таких відходів;
д) визначення пріоритетів щодо фінансування за державним
контрактом підприємств, що впроваджують маловідходні технології,
обробляють і утилізують відходи;
е) перегляд переліку відходів, щодо яких з урахуванням
державних інтересів повинен установлюватися спеціальний режим
стимулювання їх збирання, заготівлі та використання;
є) цільове фінансування науково-дослідних робіт з конкретних
проблем утилізації відходів і зменшення їх утворення;

{ Пункт "ж" частини першої статті 38 виключено на підставі
Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

з) створення фондів для цільового фінансування заходів щодо
утилізації відходів за рахунок добровільних внесків виробників
відходів, їх власників, вітчизняних та іноземних суб'єктів
господарської діяльності, окремих громадян, екологічного
страхування тощо;
и) формування державного банку даних щодо впроваджених в
Україні технологій утилізації відходів. { Частину першу статті 38
доповнено пунктом "и" згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від
21.01.2010 }
Законодавством України можуть встановлюватися й інші
організаційно-економічні заходи щодо забезпечення утилізації
відходів та зменшення обсягів їх утворення.

{ Статтю 39 виключено на підставі Закону N 2756-VI
( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

Стаття 40. Стимулювання заходів щодо утилізації відходів та
зменшення обсягів їх утворення
З метою стимулювання заходів щодо утилізації відходів та
зменшення обсягів їх утворення суб'єктам господарської діяльності,
які впроваджують технології, спрямовані на зменшення обсягів
утворення відходів, утилізують відходи в процесі виробництва
продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюють їх
збирання і заготівлю, будівництво підприємств і цехів, а також
організують виробництво устаткування для утилізації відходів,
беруть пайову участь у фінансуванні заходів щодо утилізації
відходів та зменшення обсягів їх утворення, можуть надаватися
відповідно до закону України: ( Абзац перший частини першої статті
40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073-III ( 3073-14 )
від 07.03.2002 )
а) пільги щодо оподаткування прибутку від реалізації
продукції, виготовленої з використанням відходів;
б) пріоритетне державне кредитування;
в) спеціальні державні субсидії на зменшення відсотків за
банківські кредити, пов'язані з інвестиціями, що спрямовуються на
утилізацію відходів і виготовлення відповідного устаткування;
г) дотації з Державного бюджету України і місцевих бюджетів
для перевезення відходів (вторинної сировини) чи напівфабрикатів,
одержаних з цих відходів; { Пункт "г" частини першої статті 40 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від
16.10.2012 }
д) інформація щодо технологічних можливостей утилізації
відходів;
е) дотації з фондів охорони навколишнього природного
середовища та інших джерел;
є) пільги щодо поповнення обігових коштів підприємств,
установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, що
здійснюють збирання і заготівлю, оброблення (перероблення) і
утилізацію відходів як вторинної сировини, за умови цільового
використання цих коштів для придбання та переробки таких
відходів. ( Частину першу статті 40 доповнено пунктом "є" згідно
із Законом N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002 )
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування можуть визначати у межах своїх повноважень
додаткові заходи, пов'язані із стимулюванням утилізації відходів
та зменшенням обсягів їх утворення.
Стаття 41. Фінансування заходів у сфері поводження з
відходами { Назва статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 }
Фінансування заходів у сфері поводження з відходами
здійснюється за рахунок коштів виробників відходів та їх
власників. Для фінансування цих заходів можуть залучатися кошти
місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного
середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій,
громадян та їх об'єднань, а також кошти Державного бюджету
України, передбачені на проведення заходів. { Текст статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010, N 4731-VI ( 4731-17 ) від
17.05.2012 }
Р о з д і л VIII
ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ
Стаття 42. Правопорушення у сфері поводження з відходами
Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть
дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну
відповідальність за:
а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що
призвело або може призвести до забруднення навколишнього
природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого
впливу на здоров'я людини та економічних збитків;
б) самовільне розміщення чи видалення відходів; ( Пункт "б"
частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002 )
в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і
транзиту через її територію відходів як вторинної сировини;
( Пункт "в" частини першої статті 42 в редакції Закону N 3073-III
( 3073-14 ) від 07.03.2002 )
г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють
державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами
та за місцями їх видалення;
д) приховування, перекручення або відмову від надання повної
та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та
їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з
ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки;

{ Пункт "е" частини першої статті 42 виключено на підставі
Закону N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }

{ Пункт "є" частини першої статті 42 виключено на підставі
Закону N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }

ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення
контролю за операціями поводження з відходами;
з) порушення строків подання і порядку звітності щодо
утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;
и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх
збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації,
знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних
екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало
матеріальної чи моральної шкоди;
і) здійснення операцій у сфері поводження з відходами без
відповідного дозволу на проведення таких операцій, а також за
порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або
за неподання такої декларації; { Пункт "і" частини першої статті 42 в редакції Закону N 1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації
установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а
також полігонів для зберігання чи захоронення промислових,
побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ,
золовідвалів тощо);
й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без
відповідної нормативно-технічної та технологічної документації,
погодженої в установленому порядку;
к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини
на територію України; ( Пункт "к" частини першої статті 42 в
редакції Закону N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002 )
л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів;
м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних
відходів; ( Частину першу статті 42 доповнено пунктом "м" згідно
із Законом N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002 )
н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну
відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення. { Частину першу статті 42 доповнено пунктом "н" згідно із Законом
N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 }
Законами України може бути встановлено відповідальність і за
інші правопорушення законодавства про відходи.
Стаття 43. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
порушення законодавства про відходи
Підприємства, установи, організації та громадяни України, а
також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи
зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених
законодавством України. { Стаття 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 44. Вирішення спорів у сфері поводження з відходами
Спори, що виникають у сфері поводження з відходами,
вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.
Міжнародними договорами України може бути передбачений інший
порядок розгляду спорів щодо транскордонного перевезення відходів.
Р о з д і л IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ
З ВІДХОДАМИ
Стаття 45. Участь України у міжнародному співробітництві у
сфері поводження з відходами
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері
поводження з відходами відповідно до норм міжнародного права.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила ніж
ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Р о з д і л X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законів України, інших нормативно-правових
актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із Законом України "Про
відходи"; відповідно до компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України їхніх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 5 березня 1998 року
N 187/98-ВР



вгору