Про управління об'єктами державної власності
Закон України від 21.09.2006185-V
Документ 185-V, чинний, поточна редакція — Редакція від 04.10.2018, підстава - 2516-VIII

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про управління об'єктами державної власності

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 46, ст.456)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 514-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 50-51, ст.384
№ 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564
№ 2626-VI від 21.10.2010, ВВР, 2011, № 12, ст.74
№ 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.252
№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272
№ 3322-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, № 45, ст.478
№ 3531-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 4, ст.23
№ 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53
№ 3686-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 15, ст.92
№ 3713-VI від 08.09.2011, ВВР, 2012, № 15, ст.100
№ 4498-VI від 13.03.2012, ВВР, 2012, № 40, ст.480
№ 5063-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.298
№ 5213-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 32, ст.413
№ 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816
№ 1323-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, № 34, ст.1166
№ 319-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.192
№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482
№ 817-VIII від 24.11.2015, ВВР, 2016, № 10, ст.97
№ 848-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.25
№ 910-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.49
№ 1405-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 28, ст.533
№ 1540-VIII від 22.09.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.833
№ 1792-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.43
№ 2095-VIII від 08.06.2017, ВВР, 2017, № 32, ст.344
№ 2258-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 9, ст.50
№ 2269-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 12, ст.68
№ 2516-VIII від 04.09.2018}

{У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі № 2850-VI від 22.12.2010}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності" у відповідному відмінку, а слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності" у всіх відмінках та "паїв" виключено згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.

Стаття 1. Поняття управління об'єктами державної власності

1. Управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 2. Законодавство про управління об'єктами державної власності

1. Законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Стаття 3. Об'єкти управління державної власності

1. Об'єктами управління державної власності є:

майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління;

майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;

майно, яке передане державним господарським об'єднанням;

корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);

державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

{Абзац шостий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;

державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;

державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

2. Дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України, а також на здійснення прав інтелектуальної власності та корпоративні права, що виникли внаслідок участі державних наукових (науково-дослідних, науково-технологічних, науково-технічних, науково-практичних) установ та державних університетів, академій, інститутів у створенні господарських товариств шляхом внесення до статутного капіталу такого товариства майнових прав інтелектуальної власності, що належать цим установам та навчальним закладам.

{Абзац перший частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015}

Особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

{Частину другу статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3531-VI від 16.06.2011}

Особливості управління Експортно-кредитним агентством визначаються Законом України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту".

{Частину другу статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1792-VIII від 20.12.2016}

Особливості управління Фондом енергоефективності визначаються Законом України "Про Фонд енергоефективності".

{Частину другу статті 3 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2095-VIII від 08.06.2017}

Стаття 4. Суб'єкти управління об'єктами державної власності

1. Суб’єктами управління об’єктами державної власності є:

Кабінет Міністрів України;

{Абзац третій частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності;

міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління);

{Абзац п'ятий частини першої статті 4 в редакції Закону № 1323-VII від 05.06.2014}

Фонд державного майна України;

органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури);

Національна академія наук України, галузеві академії наук.

{Частина перша статті 4 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

2. Державна керуюча холдингова компанія має статус уповноваженого органу управління щодо об'єктів управління державної власності, що передані до її статутного капіталу та статутного капіталу її корпоративних підприємств.

{Статтю 4 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об'єктами державної власності

1. Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

2. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:

1) визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності;

{Пункт 1 частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1323-VII від 05.06.2014}

2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом;

{Пункт 3 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

4) визначає умови створення та діяльності господарських структур;

5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю;

{Пункт 5 частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

6) призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міністрів України;

7) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать;

8) приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної в державну власність;

{Пункт 9 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 2269-VIII від 18.01.2018}

{Пункт 10 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 2269-VIII від 18.01.2018}

{Пункт 11 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Пункт 12 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Пункт 13 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

14) приймає за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;

{Пункт 14 частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

15) розробляє та укладає міжнародні договори України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством;

16) призначає позапланові ревізії та перевірки використання об'єктів управління державної власності та встановлює порядок їх проведення;

{Пункт 16 частини другої статті 5 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

16-1) визначає критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних унітарних підприємствах (крім підприємств оборонно-промислового комплексу) та, з урахуванням законів України, в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

{Частину другу статті 5 доповнено пунктом 16-1 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

17) встановлює критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування;

{Пункт 17-1 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 3686-VI від 08.07.2011}

17-1) визначає критерії віднесення державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до таких, фінансова звітність (у тому числі консолідована) яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, залежно від балансової вартості активів таких державних унітарних підприємств чи господарських товариств;

{До частини другої статті 5 включено пункт 17-1 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2258-VIII від 21.12.2017}

17-2) затверджує вимоги до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

{Частину другу статті 5 доповнено пунктом 17-2 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

17-3) визначає істотні умови договору, який укладається з Адміністратором електронної торгової системи та оператором електронного майданчика - юридичною особою, що має право використовувати електронний майданчик;

{Частину другу статті 5 доповнено пунктом 17-3 згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018}

18) визначає порядок:

а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової санації та інші заходи, які стосуються функціонування об'єктів державного сектору економіки;

в) відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями;

{Підпункт "в" пункту 18 частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2457-VI від 08.07.2010}

г) конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

{Підпункт "г" пункту 18 частини другої статті 5 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

ґ) оплати праці і винагороди керівникам державних підприємств;

{Підпункт "д" пункту 18 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "е" пункту 18 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

є) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

{Підпункт "ж" пункту 18 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

з) проведення інвентаризації об'єктів державної власності;

и) відчуження та списання об'єктів державної власності;

і) розпорядження активами державних господарських організацій;

{Підпункт "ї" пункту 18 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "й" пункту 18 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

к) проведення щорічного державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

{Підпункт "к" пункту 18 частини другої статті 5 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

л) укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "л" згідно із Законом № 3322-VI від 12.05.2011}

м) проведення конкурсів із залучення приватних інвесторів для здійснення державно-приватного партнерства;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "м" згідно із Законом № 3322-VI від 12.05.2011; в редакції Закону № 3686-VI від 08.07.2011}

н) передачі повноважень з управління корпоративними правами держави відповідним суб'єктам управління;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "н" згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

о) перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "о" згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

п) проведення конкурсу на право оренди державного майна;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "п" згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

р) здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "р" згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

с) утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства та її комітетів;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "с" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

т) проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "т" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

у) оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "у" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

ф) визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

х) визначення порядку та правил страхування відповідальності, оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "х" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

ц) встановлення чітких цілей діяльності для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "ц" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

ч) формування та ведення реєстру укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "ч" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

ш) продажу об’єктів великої приватизації державної власності;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "ш" згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018}

щ) проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "щ" згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018}

ю) відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок плати за участь у електронному аукціоні, визначення переможця за результатами електронного аукціону;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "ю" згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018}

я) визначення додаткових умов продажу об’єктів малої приватизації;

{Пункт 18 частини другої статті 5 доповнено підпунктом "я" згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018}

18-1) затверджує методики:

оцінки об’єктів оренди, розрахунку, розподілу і використання плати за оренду (суборенду) державного майна;

оцінки майна;

розрахунку концесійних платежів;

{Частину другу статті 5 доповнено пунктом 18-1 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

19) забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності;

20) затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

{Пункт 21 частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

22) погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

23) за поданням Фонду державного майна України:

а) затверджує перелік об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації;

б) затверджує умови продажу об’єктів великої приватизації державної власності;

{Пункт 23 частини другої статті 5 в редакції Закону № 2269-VIII від 18.01.2018}

24) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

25) забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна;

26) виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.

{Статтю 5-1 виключено на підставі Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

Стаття 5-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності:

1) забезпечує формування державної політики, визначення загальних принципів та пріоритетних напрямів розвитку у сфері управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави;

2) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;

3) разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, забезпечує формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

4) здійснює методологічне та, у межах власних повноважень, нормативно-правове забезпечення питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо:

інвентаризації та обліку об'єктів державної власності;

оцінки ефективності управління об’єктами державної власності;

оцінки рівня кваліфікації керівників підприємств державного сектору економіки;

спільної діяльності, де однією із сторін є підприємства державного сектору економіки;

управління корпоративними правами держави, зокрема забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутних капіталах яких є державні корпоративні права;

єдиного моніторингу ефективності управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

захисту майнових прав держави;

5) отримує за затвердженою ним формою від органів управління інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного окремого суб'єкта господарювання державного сектору економіки, що перебуває у сфері їх управління;

стан об'єктів державної власності, у тому числі корпоративних прав держави, що перебувають у їх управлінні;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

{Пункт 5 частини першої статті 5-2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

6) забезпечує координацію діяльності щодо підвищення професійного рівня посадових осіб уповноважених органів управління, які виконують функції з управління корпоративними правами держави;

7) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об'єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об'єктами державної власності;

7-1) формує та веде реєстр укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

{Частину першу статті 5-2 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

8) узагальнює практику застосування законодавства з питань управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави, подає відповідні висновки і пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів України;

9) розробляє та вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України та актів Кабінету Міністрів України з питань управління об'єктами державної власності;

10) формує за пропозицією суб'єктів управління перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

11) формує за пропозицією уповноважених органів управління переліки державних підприємств, що підлягають корпоратизації, та затверджує графіки її проведення;

12) формує за пропозицією уповноважених органів управління пропозиції щодо критеріїв віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та пропозиції щодо переліку таких підприємств;

13) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 13 частини першої статті 5-2 в редакції Закону № 2269-VIII від 18.01.2018}

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, виконує функції органу управління стосовно об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

{Закон доповнено статтею 5-2 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 6. Повноваження уповноважених органів управління

1. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань:

1) приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності;

2) ініціюють створення господарських структур, розробляють проекти їх установчих документів;

3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;

4) призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог;

{Пункт 4 частини першої статті 6 в редакції Законів № 4498-VI від 13.03.2012, № 1405-VIII від 02.06.2016}

4-1) забезпечують призначення (обрання) незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

4-2) приймають рішення у випадках, визначених законами України, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством господарського зобов’язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов’язання або про відмову в наданні такої згоди та несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

5) затверджують стратегічні плани розвитку державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють, та здійснюють контроль за їх виконанням;

{Пункт 5 частини першої статті 6 в редакції Законів № 4498-VI від 13.03.2012, № 1405-VIII від 02.06.2016}

6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку;

7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління та вживають заходів до поліпшення їх роботи;

{Пункт 7 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

8) забезпечують проведення щорічних незалежних аудиторських перевірок фінансової звітності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. У разі зміни керівника суб’єкта господарювання забезпечують проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності такого суб’єкта у порядку, передбаченому законом;

{Пункт 8 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012; в редакції Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

8-1) погоджують державним унітарним підприємствам, що належать до сфери їх управління та у яких не утворено наглядову раду, укладення договорів щодо проведення незалежних аудиторських перевірок річної фінансової звітності;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

{Пункт 9 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

10) передають функції з управління об’єктами державної власності господарським структурам та здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;

{Пункт 10 частини першої статті 6 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів;

12) здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства;

13) здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

{Пункт 14 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

14-1) визначають кандидатури осіб, які представляють інтереси держави на загальних зборах та в наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють, та в наглядових радах державних унітарних підприємств (далі - представники держави), забезпечують їх обрання (призначення), видають представникам держави довіреності на представництво інтересів держави у загальних зборах таких господарських товариств, а за необхідності також укладають з ними договори доручення;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 14-1 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012; в редакції Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

14-2) визначають кандидатури незалежних членів наглядових рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що пропонуються до призначення (обрання) до складу наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 14-2 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

15) виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання;

16) здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації;

{Пункт 16 частини першої статті 6 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

16-1) передають на договірних засадах (у тому числі на умовах договору безоплатного зберігання) державне майно, яке у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, не увійшло до статутних капіталів господарських товариств та яке не підлягає приватизації, іншим суб'єктам господарювання у разі ліквідації балансоутримувача цього майна або його відсутності;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 16-1 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

16-2) приймають рішення про утворення суб’єктів господарювання державної форми власності, на баланс яких передається державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, що ліквідовані, і яке залишилося без балансоутримувача;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 16-2 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

17) дають згоду Фонду державного майна України на передачу об'єктів державної власності до статутних капіталів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави;

{Пункт 17 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

18) погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

19) беруть участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством;

20) погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів;

{Пункт 20 частини першої статті 6 в редакції Законів № 3322-VI від 12.05.2011, № 4498-VI від 13.03.2012}

20-1) відповідно до закону укладають договори про спільну діяльність, управління майном та інші договори в рамках здійснення державно-приватного партнерства щодо майна підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління, а також майна господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави становить 100 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких вони здійснюють;

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 20-1 згідно із Законом № 817-VIII від 24.11.2015}

21) організовують і проводять конкурси з визначення керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки;

{Пункт 21 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

22) забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами;

23) забезпечують надання розпоряднику Єдиного реєстру об'єктів державної власності відомостей про об’єкти державної власності для формування і ведення зазначеного реєстру;

{Пункт 23 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

23-1) надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного окремого суб'єкта господарювання державного сектору економіки, який перебуває у сфері його управління;

стан об'єктів державної власності, зокрема корпоративних прав держави, що перебувають в його управлінні;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

{Пункт 23-1 частини першої статті 6 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 23-1 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

24) забезпечують приведення у відповідність із законодавством установчих документів та внутрішніх положень державних підприємств, господарських структур;

25) забезпечують проведення інвентаризації майна державних підприємств, установ, організацій, господарських структур відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку;

{Пункт 25 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

26) забезпечують проведення екологічного аудиту державних підприємств, господарських структур, у тому числі тих, що передаються в оренду;

27) забезпечують збереження установчих документів, наказів та протоколів засідань відповідних органів управління державних підприємств, господарських структур;

{Пункт 27 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

28) забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казенних підприємств, державних установ, організацій та об'єктів нерухомості (будівлі, споруди), що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації державних підприємств;

{Пункт 28 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

29) здійснюють уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;

30) надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі;

31) контролюють виконання орендарями інвестиційних і технічних програм розвитку орендованих об'єктів державної власності, якщо такі передбачені договором оренди;

32) організовують контроль за використанням орендованого державного майна;

33) погоджують з Фондом державного майна України плани реструктуризації та санації об'єктів державної власності в разі створення за їх участю нових суб'єктів господарювання;

{Пункт 33 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

34) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні;

{Пункт 34 частини першої статті 6 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

35) забезпечують управління і збереження матеріальних носіїв секретної інформації та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці;

{Пункт 36 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Пункт 37 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

38) виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.

2. Органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відповідно до покладених на них завдань виконують функції з управління державним майном, передбачені частиною першою цієї статті, за винятком повноважень щодо господарських структур.

{Статтю 6 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

3. Державна керуюча холдингова компанія наділена всіма правами уповноваженого органу управління, визначеними цим та іншими законами, за винятком повноважень, передбачених пунктами 12, 14-20, 22, 33-34 частини першої цієї статті.

{Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 7. Повноваження Фонду державного майна України

1. Фонд державного майна України відповідно до законодавства:

1) щодо державних підприємств, установ і організацій:

а) виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;

б) здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди;

в) виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;

г) виступає в установленому порядку правонаступником державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання, раніше створених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб'єктів господарювання;

ґ) приймає рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що перебувають у його управлінні;

д) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри;

е) забезпечує розроблення умов реструктуризації та санації підприємств, що перебувають у його управлінні, та їх погодження щодо господарських організацій, у статутних капіталах яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

є) забезпечує проведення аудиту, екологічного аудиту підпорядкованих йому підприємств;

{Підпункт "є" пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018}

{Підпункт "ж" пункту 1 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

з) погоджує розмір плати за оренду (суборенду) державного майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами оренди, укладеними підприємствами, військовими частинами Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями;

и) бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів щодо об'єктів державної власності України, оформлює відповідно до міжнародних договорів право державної власності на майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного використання;

{Підпункт "ї" пункту 1 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 2269-VIII від 18.01.2018}

ї) погоджує державним підприємствам, установам, організаціям, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них;

{Пункт 1 частини першої статті 7 доповнено підпунктом "ї" згідно із Законом № 3322-VI від 12.05.2011; в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

й) подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного державного підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління, а також господарського товариства, щодо якого він виконує функції з управління корпоративними правами;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

{Пункт 1 частини першої статті 7 доповнено підпунктом "й" згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

2) щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна:

а) виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна;

б) розробляє методичні засади визначення орендної плати відповідно до ринкової вартості майна;

в) здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна;

г) приймає рішення про передачу до статутного капіталу господарських організацій об'єктів державної власності;

ґ) забезпечує в межах повноважень функціонування єдиної державної інформаційної системи обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішенням органів виконавчої влади;

д) здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

е) виступає розпорядником Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

є) забезпечує передачу нерухомого майна творчим спілкам та релігійним конфесіям у порядку, встановленому законодавством;

ж) веде реєстр концесійних договорів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

з) за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі;

и) дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством;

і) дає дозвіл на здійснення застави майна державних підприємств, що перебувають у його управлінні;

ї) здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного;

й) погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

к) виступає у встановлених законодавством випадках організатором продажу нерухомого майна державних унітарних підприємств.

{Пункт 2 частини першої статті 7 доповнено підпунктом "к" згідно із Законом № 3713-VI від 08.09.2011}

3) щодо корпоративних прав держави:

а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства;

{Підпункт "в" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України;

{Підпункт "ґ" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "д" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "е" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "є" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "ж" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Зміни до підпункту "ж" пункту 3 частини першої статті 7 див. в Законі № 5463-VI від 16.10.2012}

{Підпункт "з" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

и) призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;

{Підпункт "и" пункту 3 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

{Підпункт "і" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій, які перебувають у його управлінні;

{Підпункт "ї" пункту 3 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "й" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Підпункт "к" пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.

Стаття 8. Повноваження Національної академії наук України, галузевих академій наук

1. Об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування.

2. Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3-11, 14, 15, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.

{Частина друга статті 8 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 9. Повноваження господарських структур

1. Господарські структури:

1) укладають контракти з керівниками державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків;

{Пункт 1 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

1-1) подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

{Частину першу статті 9 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

2) розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і подають на затвердження уповноваженому органу управління, який здійснює контроль за їх діяльністю;

3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків;

{Пункт 3 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

4) проводять аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює контроль за їх діяльністю;

5) здійснюють щодо державного майна, переданого їм в управління, повноваження, зазначені в пунктах 11 і 25 частини першої статті 6 цього Закону.

{Частину першу статті 9 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

2. Корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

{Статтю 10 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 11. Особливості управління та обмеження щодо розпорядження об'єктами державної власності

{Назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

1. Корпоративні права держави не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних капіталів, крім передачі до статутних капіталів державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній.

Державне акціонерне товариство, утворене у процесі перетворення державного підприємства, 100 відсотків акцій якого належать державі, не має права безоплатно передавати закріплене за ним майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майно, що належить до основних фондів, державне акціонерне товариство має право лише за попередньою згодою органу, який здійснює управління корпоративними правами держави, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне акціонерне товариство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

{Частину першу статті 11 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

3. Суб’єкти управління об’єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб’єкт управління об’єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).

Представник держави на загальних зборах та засіданнях наглядових рад (член наглядової ради) самостійно приймає рішення з питань порядку денного, за винятком випадків, передбачених цим законом.

Голосування на загальних зборах з питань про вчинення значних господарських зобов’язань, предметом яких є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить 25 і більше відсотків вартості активів господарського товариства, акціонером (учасником) якого є держава, за даними останньої річної фінансової звітності цього господарського товариства, здійснюється представником держави на загальних зборах виключно на підставі довіреності із завданням на голосування з цього питання, виданої суб’єктом управління об’єктами державної власності.

{Частина третя статті 11 в редакції Законів № 4498-VI від 13.03.2012, № 1405-VIII від 02.06.2016}

4. У разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства.

{Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012; в редакції Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

5. Господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

{Абзац перший частини п'ятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Частина чистого прибутку Державної керуючої холдингової компанії, яка за підсумками календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів, визначається її наглядовою радою.

{Частину п'яту статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України.

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010}

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010}

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010}

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010}

На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

Чистий прибуток господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди відповідно до абзаців третього та п’ятого цієї статті, зменшується на суму прибутку, яка виникла в результаті виконання законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії", "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

{Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 5213-VI від 06.09.2012}

6. Викуп акцій (часток) додаткової емісії здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на такі цілі, або в обмін на корпоративні права держави у статутних капіталах господарських організацій в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Частина шоста статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

7. Створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності здійснюється за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищуватиме 50 відсотків їх статутного капіталу.

Зазначені обмеження, встановлені абзацом першим частини сьомої цієї статті, не поширюються на випадки перетворення орендних підприємств у господарські товариства відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

{Частину сьому статті 11 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

8. Створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

9. Нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об’єктів соціальної сфери, гуртожитків та об’єктів незавершеного капітального будівництва у комунальну власність (крім об’єктів соціальної сфери, гуртожитків та об’єктів незавершеного будівництва, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України) та на відчуження шляхом приватизації, а також на рішення державних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, про відчуження житла працівникам таких підприємств, установ, організацій та господарських товариств шляхом продажу, що здійснюється на виконання умов укладених колективних договорів без застосування конкурентних засад.

{Абзац другий частини дев'ятої  статті 11 в редакції Закону № 2269-VIII від 18.01.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2516-VIII від 04.09.2018}

{Частина дев'ята статті 11 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частину десяту статті 11 виключено на підставі Закону № 514-VI від 17.09.2008}

11. У разі якщо корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу господарської організації, до складу ревізійної комісії, крім представників Фонду державного майна України або уповноваженого органу управління, включається представник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

{Частина одинадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4498-VI від 13.03.2012, № 5463-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013}

12. У разі якщо корпоративні права держави перевищують 25 відсотків статутного капіталу господарської організації, до складу наглядової ради та ревізійної комісії обов'язково включається представник Фонду державного майна України або уповноваженого органу управління.

{Частина дванадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

13. Головою наглядової ради господарської організації, у статутному капіталі якої корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, обирається будь-який член наглядової ради.

{Частина тринадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012; в редакції Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

{Частину чотирнадцяту статті 11 виключено на підставі Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

15. У засіданні наглядової ради господарської організації, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, мають право брати участь з правом дорадчого голосу представники місцевого органу самоврядування та профспілок або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.

16. Голосування про додаткову емісію акцій представником держави на загальних зборах господарських організацій, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у статутному капіталі яких корпоративні права держави перевищують 10 відсотків, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

{Абзац перший частини шістнадцятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4498-VI від 13.03.2012, № 1405-VIII від 02.06.2016}

{Абзац другий частини шістнадцятої статті 11 виключено на підставі Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

Про проведення загальних зборів учасників господарського товариства виконавчий орган такого товариства зобов’язаний письмово повідомити Фонд державного майна України або уповноважений орган управління відповідно до закону.

{Частину шістнадцяту статті 11 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частину сімнадцяту статті 11 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

18. Мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з суб’єктом управління об’єктами державної власності, Фондом державного майна України (стосовно господарської організації, яка перебуває у процесі приватизації).

{Частина вісімнадцята статті 11 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

19. Відчуження майна державних підприємств та господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного капіталу в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

{Частина дев'ятнадцята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частину двадцяту статті 11 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 11-1. Особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу)

1. Державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 11-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5063-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 910-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015}

2. Чистий прибуток державних підприємств енергетичної галузі, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу), зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України.

Державними підприємствами електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється в межах кошторису, затвердженого національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відрахування частини чистого прибутку (доходу) провадяться із суми перевищення фактично отриманих кошторисних доходів над фактично здійсненими кошторисними видатками у звітному періоді.

{Абзац другий частини другої статті 11-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011, № 1540-VIII від 22.09.2016}

Чистий прибуток державних підприємств енергетичної галузі, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу), зменшується на суму прибутку, яка виникла в результаті виконання законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії", "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

{Частину другу статті 11-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 5213-VI від 06.09.2012}

Державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічні комплекси, засновані на державній власності, зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.

{Частину другу статті 11-1 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015}

{Закон доповнено статтею 11-1 згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010}

Стаття 11-2. Особливості управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п’ять років, з урахуванням положень законів України.

2. До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.

Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кандидатури осіб, які пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.

3. Керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.

4. Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, заборонено поєднувати виконання посадових обов’язків керівника або члена колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) державного підприємства або такого господарського товариства з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а в разі відсутності наглядової ради - відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).

5. Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб’єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.

6. Особливості утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначаються Законом України "Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

{Закон доповнено статтею 11-2 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

Стаття 11-3. Незалежні члени наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. Незалежним членом наглядової ради державного унітарного підприємства або, з урахуванням положень законів України, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка:

1) є або протягом останніх п’яти років була посадовою особою такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;

2) є або протягом останніх трьох років була працівником такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництв та/або іншого відокремленого підрозділу;

3) є афілійованою особою (в значенні, наданому цьому терміну в Законі України "Про акціонерні товариства") такого державного унітарного підприємства або господарського товариства та/або його акціонерів (учасників), або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або інших відокремлених підрозділів та/або їх посадових осіб;

4) отримує або отримувала від такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу будь-які доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради;

5) є власником корпоративних прав такого господарського товариства (самостійно або разом з афілійованими особами) або представляє інтереси такого власника;

6) є державним службовцем чи представником держави;

7) є аудитором такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або була ним протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;

8) бере участь в аудиті такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу як аудитор, який працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;

9) має або мала протягом останнього року господарські або цивільно-правові відносини з таким державним унітарним підприємством або господарським товариством, або його дочірнім підприємством, філією, представництвом та/або іншим відокремленим підрозділом безпосередньо чи як акціонер (учасник), керівник або член виконавчого органу суб’єкта господарювання, яке має або мало такі зв’язки;

10) працювала на посаді незалежного члена у складі наглядової ради такого державного унітарного підприємства або господарського товариства протягом трьох строків;

11) є близькою особою з особами, зазначеними у пунктах 1-10 частини першої цієї статті (термін "близька особа" вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про запобігання корупції").

2. Вимоги до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджує Кабінет Міністрів України.

Кандидати на посаду незалежних членів наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, визначаються за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. З незалежним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір. Незалежний член наглядової ради виконує свої повноваження з дотриманням умов укладеного з ним договору та статуту державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

4. Незалежний член наглядової ради має рівні права і обов’язки з іншими її членами.

Під час здійснення повноважень члена наглядової ради, у тому числі під час голосування на її засіданнях, незалежний член наглядової ради керується законами України та професійним досвідом щодо доцільності прийняття відповідних рішень.

У своїй діяльності незалежний член наглядової ради керується інтересами відповідного державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, і забезпечує реалізацію своїх повноважень у спосіб, визначений законом та статутом державного унітарного підприємства або такого господарського товариства.

Незалежні члени наглядових рад самостійно визначаються щодо голосування з усіх питань порядку денного засідання наглядової ради.

{Закон доповнено статтею 11-3 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

Стаття 11-4. Компетенція наглядової ради державного унітарного підприємства

1. До виключної компетенції наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) належить:

1) погодження проекту стратегії, річного фінансового плану державного унітарного підприємства та звіту про його виконання, а також проектів інших рішень, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства;

2) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю державного унітарного підприємства;

3) прийняття рішення про розміщення державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

4) прийняття рішення про викуп розміщених державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

5) затвердження ринкової вартості майна у разі прийняття рішення про вчинення значного господарського зобов’язання в межах своїх повноважень та у разі, якщо майно вноситься як плата за цінні папери, випущені підприємством;

6) прийняття рішення про тимчасове відсторонення керівника від здійснення повноважень та призначення особи, яка тимчасово виконуватиме повноваження керівника;

7) призначення на посаду та припинення повноважень керівника, затвердження умов контракту з ним, встановлення розміру винагороди керівника, укладення і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту;

8) обрання незалежного аудитора державного унітарного підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

9) прийняття рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов’язання, предметом якого є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить більше 10 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, крім господарських зобов’язань, рішення про вчинення яких приймається відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності. Статутом державного унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання щодо вчинення якого є заінтересованість, та додаткові критерії для віднесення господарського зобов’язання до такого, щодо якого є заінтересованість, чи до значного господарського зобов’язання;

10) прийняття рішення про обрання оцінювача майна державного унітарного підприємства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

11) визначення форм контролю за фінансово-господарською діяльністю державного унітарного підприємства;

12) забезпечення запобігання, виявлення та врегулювання конфліктів інтересів керівника та членів наглядової ради, у тому числі за використанням майна державного унітарного підприємства в особистих інтересах та укладенням угод з пов’язаними особами, а також інформування суб’єкта управління державного унітарного підприємства про виявлені порушення;

13) визначення форм контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ефективністю управління ризиками діяльності підприємства;

14) здійснення контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ініціювання за потреби перед суб’єктом управління об’єктами державної власності вжиття відповідних заходів;

15) створення підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту та надання звітів за його результатами;

16) призначення та припинення повноважень керівника підрозділу внутрішнього аудиту державного унітарного підприємства;

17) складення щорічного звіту наглядової ради за результатами її діяльності, оцінка роботи членів наглядової ради та якості корпоративного управління;

18) формування антикорупційної політики підприємства та затвердження правил ділової етики;

19) формування політики корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку;

20) обрання та припинення повноважень корпоративного секретаря, повноваження якого визначаються положенням про наглядову раду державного унітарного підприємства;

21) вирішення інших питань, що згідно із законом і статутом підприємства належать до виключної компетенції наглядової ради.

2. Керівник державного унітарного підприємства забезпечує членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених законом та статутом державного підприємства.

3. Член наглядової ради повинен виконувати свої обов’язки особисто і не може передавати свої повноваження іншим особам.

4. Положення частини першої цієї статті не застосовуються до підприємств оборонно-промислового комплексу, виключна компетенція наглядової ради яких визначається Законом України "Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

{Закон доповнено статтею 11-4 згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

Стаття 12. Єдиний реєстр об'єктів державної власності

1. Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.

2. Реєстр формується Фондом державного майна України за участю центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Антимонопольного комітету України, інших уповноважених органів управління, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на єдиних методологічних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Формування Реєстру в частині нерухомого майна здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих зазначеними в абзаці першому цієї частини органами відповідно до законодавства.

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Зміни до частини другої статті 12 див. в Законі № 5463-VI від 16.10.2012}

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

3. При зміні керівника об'єкта державної власності передача майна від одного керівника до іншого здійснюється на підставі акта приймання-передачі.

{Частину четверту статті 12 виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014}

5. Користувачами Реєстру є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни. Доступ до даних Реєстру здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі шляхом оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

{Частина п'ята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, № 319-VIII від 09.04.2015}

6. Фінансування витрат на формування та ведення Реєстру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

{Частина шоста статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 13. Визначення вартості об'єктів державної власності та порядку їх охорони

1. Вартість об'єктів державної власності визначається Фондом державного майна України відповідно до законодавства.

2. Вартість майна, що вноситься у спільну діяльність, учасником якої є державне підприємство, установа або організація, визначається на підставі незалежної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості, згідно з вимогами законодавства про оцінку майна.

Під час укладення договорів про спільну діяльність розмір частки державних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, має становити не менш як 50 відсотків спільного майна учасників спільної діяльності.

{Абзац другий частини другої статті 13 в редакції Закону № 3686-VI від 08.07.2011}

{Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3322-VI від 12.05.2011}

3. Вимоги щодо організації та здійснення заходів охорони об'єктів державної власності визначають спільно відповідні суб'єкти управління та Національна поліція.

{Частина третя статті 13 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015}

Стаття 14. Винагорода та страхування відповідальності керівників і членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. За рішенням наглядової ради (у разі її утворення) або органу, уповноваженого управляти об’єктами державної власності, керівникам державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може виплачуватися винагорода за результатами фінансово-господарської діяльності цих державних унітарних підприємств або господарських товариств. Порядок визначення розміру та умови виплати винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Члени наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, мають право на оплату своєї діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням своїх функцій, за рахунок такого державного унітарного підприємства або господарського товариства. Порядок визначення умов оплати послуг членів наглядових рад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Відповідальність керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за збитки, завдані товариству їхніми діями (бездіяльністю) під час виконання своїх повноважень, може бути застрахована у порядку та випадках, визначених Кабінетом Міністрів України.

{Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012; в редакції Закону № 1405-VIII від 02.06.2016}

Стаття 15. Винагорода за виконання функцій з управління об'єктами державної власності

{Частину першу статті 15 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

2. Відповідальним представникам уповноважених органів управління, які виконують функції з управління об'єктами державної власності, можуть встановлюватися збільшені до 50 відсотків посадові оклади, збільшені до 100 відсотків щоквартальні надбавки до посадових окладів з урахуванням надбавки за ранг.

3. Збільшені посадові оклади та надбавки до посадового окладу відповідальним представникам уповноважених органів управління, які виконують функції з управління об'єктами державної власності, встановлюються на час виконання ними таких функцій.

Стаття 16. Контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності, використанням державного майна

1. Контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, уповноважені органи управління, органи державної контрольно-ревізійної служби, інші контролюючі органи шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно до законодавства України.

{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

2. Відповідальний представник уповноваженого органу управління:

здійснює контроль за складанням державними підприємствами фінансових планів та затвердженням їх у встановленому порядку;

повідомляє керівника відповідного уповноваженого органу управління про результати виконання керівниками державних підприємств умов контрактів та подає пропозиції щодо їх розірвання в разі невиконання цих умов.

3. Уповноважені органи управління, господарські структури, які виконують функції з управління корпоративними правами держави, подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, в порядку та у визначені ним строки звіти про виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави.

{Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, проводить аналіз ефективності виконання функцій з управління корпоративними правами держави, перевіряє виконання умов договорів доручення на управління та готує пропозиції щодо вдосконалення управління.

{Частина четверта статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частину п'яту статті 16 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

6. Суб’єкти управління, визначені цим Законом, подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, за затвердженою ним формою:

зведену інформацію щодо показників фінансового плану підприємств, що перебувають у сфері їх управління до 1 вересня року, що передує плановому, а щодо їх виконання - до 1 квітня року, що настає за звітним;

інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного окремого суб’єкта господарювання державного сектору економіки, що перебуває у сфері їх управління;

стан об’єктів державної власності, в тому числі корпоративних прав держави, що перебувають в їх управлінні;

виконання стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств і господарських структур, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють.

{Частина шоста статті 16 в редакції Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

{Зміни до частини шостої статті 16 див. в Законі № 5463-VI від 16.10.2012}

7. Органи державної контрольно-ревізійної служби в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводять державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, спрямований на запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного майна.

{Частина сьома статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4498-VI від 13.03.2012}

{Частину восьму статті 16 виключено на підставі Закону № 4498-VI від 13.03.2012}

Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства з питань управління об'єктами державної власності

1. За невиконання вимог законів України та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності до винних осіб застосовуються заходи адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності згідно із законом.

2. Відповідальність за своєчасність подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, інформації, зазначеної в частині шостій статті 16 цього Закону, та її повноту несуть керівники суб’єктів управління об’єктами державної власності.

{Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016}

Стаття 18. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 7, ст. 52; 2003 р., №№ 18-22, ст. 144).

3. Статтю 326 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами".

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону.

5. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

6. Рекомендувати Президенту України привести укази Президента України у відповідність із цим Законом.

7. Договори доручення на управління корпоративними правами держави, укладені до набрання чинності цим Законом, є чинними до моменту закінчення строку їх дії відповідно до умов зазначених договорів.

Президент України

В.ЮЩЕНКО

м. Київ
21 вересня 2006 року
№ 185-V




вгору