Про підсумки парламентських слухань "Енергетична політика України"
Верховна Рада України; Постанова, Рекомендації від 22.06.20001826-III
Документ 1826-14, поточна редакція — Прийняття від 22.06.2000
 

                                                          
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про підсумки парламентських слухань
"Енергетична політика України"

Верховна Рада України відзначає, що проведені 15 червня 2000
року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 квітня
2000 року N 1625-III ( 1625-14 ) парламентські слухання
"Енергетична політика України" стали помітним практичним заходом
як у плані аналізу причин кризового стану енергетики України, так
і шляхів розв'язання назрілих проблем та завдань держави в
енергетичній сфері, а також вдосконалення форм і методів роботи
законодавчого органу України.
Становище із енергозабезпеченням народного господарства та
населення України значно погіршилося в останні роки. Загроза
розвалу Об'єднаної енергетичної системи України з
непередбачуваними наслідками постала вже сьогодні. Накопичення
палива на зимовий період практично не здійснюється, що значно
загострить ситуацію в період осінньо-зимового максимуму
навантажень. Урядом України не здійснюються кроки, адекватні
ситуації. Не визначені ефективні принципи організації оптового
ринку електроенергії, невирішеною залишається проблема платежів за
енергоносії.
Вжиті Урядом України заходи поки що не привели до
стабілізації ситуації у паливно-енергетичному комплексі і не
створюють передумов для її покращання.
З метою недопущення глобальної кризи у паливно-енергетичному
комплексі України та забезпечення сталого розвитку
енергопостачання споживачів
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Кабінету Міністрів України:
1. Вжити невідкладних заходів щодо стабілізації
функціонування паливно-енергетичного комплексу України, зокрема:
створити прозорі механізми функціонування та конкуренції на
оптовому ринку електричної енергії;
забезпечити проведення розрахунків за споживання енергоносіїв
виключно у грошовій формі;
зменшити державний борг за спожиті енергоносії, прискорити
впровадження енергозберігаючих технологій, зменшити
енергомісткість валового внутрішнього продукту (ВВП);
вирішити питання щодо диверсифікації джерел постачання
енергоносіїв в Україну та вдосконалення умов їх транзиту через
територію України;
забезпечити збільшення видобутку власних енергоносіїв;
забезпечити підвищення ефективності структури управління
паливно-енергетичним комплексом;
забезпечити передачу об'єктів соціальної сфери енергетичних
підприємств на баланс обласних державних адміністрацій відповідно
до законодавства;
запровадити комплексний системний підхід щодо створення
законодавства, яке регулює відносини в паливно-енергетичному
комплексі;
розробити основні засади довгострокової енергетичної політики
України та стратегії її реалізації, у зв'язку з цим прискорити
перегляд Національної енергетичної програми України.
2. З метою створення передумов для покращання ситуації у
паливно-енергетичному комплексі:
визначити макроекономічні умови, за яких можливі стабілізація
та розвиток паливно-енергетичного комплексу України, і разом з
Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного
комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розробити основні
засади довгострокової енергетичної політики України та стратегію
її реалізації;
розробити спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки з метою впровадження комплексного системного підходу щодо
створення законодавства, що регулює відносини в
паливно-енергетичному комплексі:
- Концепцію енергетичного законодавства України, що
регулюватиме послідовність підготовки законодавчих актів у сфері
паливно-енергетичного комплексу, змістовні вимоги до цих
документів, порядок уточнення і коригування господарського,
адміністративного і кримінального законодавства;
- проект Закону України про основи енергетичної політики
України;
- державну стратегію розвитку енергетики на період до 2030
року;
враховувати необхідність додержання вимог довгострокової
енергетичної політики України та стратегії її реалізації при
розробці проектів законів, що впливають на становище у
паливно-енергетичному комплексі.
3. Разом з комітетами Верховної Ради України прискорити
розробку проектів законів України:
про державне управління об'єктами енергетики;
про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та ядерне
страхування;
про внесення змін до законів України, що сприятиме підтримці
підприємств, які забезпечують розробку та виготовлення обладнання
для реконструкції та модернізації АЕС.
4. При розробці проектів основних напрямів бюджетної політики
(бюджетної резолюції), Державного бюджету України на кожен
фінансовий рік разом з Комітетом Верховної Ради України з питань
бюджету передбачати окремими статтями фінансування оплати
енергоносіїв бюджетними організаціями та установами відповідно до
встановлених нормативів, визначати джерела фінансування пільг з
оплати енергоносіїв, джерела покриття яких не визначені
відповідними законодавчими актами, а також кошти, необхідні для
закінчення введення в дію пускових горизонтів вугільних шахт,
забезпечення реконструкції та модернізації діючих АЕС, підготувати
відповідні пропозиції щодо змін до Державного бюджету України на
2000 рік.
5. При розробці проектів законів України, що впливають на
становище у паливно-енергетичному комплексі, враховувати
необхідність додержання вимог довгострокової енергетичної політики
України та стратегії її реалізації.
6. Розробити спільно з комітетами Верховної Ради України
першочергові заходи щодо подолання негативних процесів в
енергетиці з визначенням механізмів їх реалізації.
7. Забезпечити гарантоване планове постачання на АЕС України
необхідного за обсягом ядерного палива, запасних частин,
матеріалів та обладнання.
II. Верховній Раді України:
1. Взяти під контроль розробку:
довгострокової енергетичної політики України та стратегії її
реалізації;
невідкладних заходів щодо стабілізації функціонування
паливно-енергетичного комплексу України.
2. Прискорити розгляд проектів законів України:
про особливості приватизації майна підприємств
паливно-енергетичного комплексу;
про фізичний захист ядерного матеріалу, ядерних установок,
радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання;
про нафту і газ;
про засади функціонування оптового ринку електроенергії;
про Національну комісію з регулювання енергетики;
про внесення змін і доповнень до законів України у зв'язку з
прийняттям Закону України "Про електроенергетику";
про внесення змін до законів України "Про оподаткування
прибутку підприємств" (стосовно коштів на фінансування
реконструкції та модернізації обладнання атомних електростанцій, а
також щодо зменшення податкового тиску на нафтогазовидобувні
підприємства), "Про податок на додану вартість" (стосовно нульової
ставки ПДВ на розробки та виготовлення технічного обладнання для
реконструкції та модернізації АЕС);
про Державну програму розвитку ядерної енергетики;
про державне управління об'єктами енергетики;
про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу
України та Кодексу України про адміністративні правопорушення
(щодо розкрадання та нераціонального використання енергоносіїв).
III. Схвалити рекомендації парламентських слухань
"Енергетична політика України" (додаються).

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ
м. Київ, 22 червня 2000 року
N 1826-III
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 22 червня 2000 року N 1826-III

РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань
"Енергетична політика України"
Учасники парламентських слухань, проаналізувавши становище із
енергозабезпеченням народного господарства та населення України,
відзначили, що протягом останніх років набули системного характеру
регулярні відключення споживачів електричної енергії, у тому числі
населення, та неплатежі за спожиту енергію. Загроза розвалу
Об'єднаної енергетичної системи України постає не лише в зимовий
період, а й у більш сприятливі пори року.
Проблеми, що накопичились в усіх секторах енергетики, вже не
можуть бути розв'язані за допомогою заходів лише адміністративного
характеру, в тому числі надзвичайних, тим більше, що ці заходи
вживаються за умов недосконалої організації управління
паливно-енергетичним комплексом та відсутності комплексного
підходу до вирішення проблем енергозабезпечення держави.
У паливно-енергетичному комплексі не створено ефективної
системи управління галуззю. Відсутня чітка концепція
функціонування та розвитку підприємств паливно-енергетичного
комплексу, залучення інвестицій, організації ринків енергоносіїв.
Незважаючи на зростання обсягів видобутку вугілля до 81 млн.
тонн на рік, видобуток енергетичного вугілля зменшився за останні
8 років на 37 млн.тонн, або в 1,8 раза. Виробничий потенціал шахт,
що видобувають енергетичне вугілля, на сьогодні використовується
тільки на 60 відсотків. При цьому потреби в енергетичному вугіллі
становлять близько 115 млн.тонн.
У нафтогазовій галузі не допущено такого стрімкого падіння
видобутку вітчизняних нафти і газу. Проте аналіз прирощення
запасів нафти вилучуваних категорій показав, що приріст відстає
від щорічного видобутку цього енергоносія. Розрив між приростом
запасів і видобутком за останні роки призвів до того, що
відбувається швидке "проїдання" раніше накопичених вилучуваних
запасів нафти і газу.
Проблема диверсифікації поставок енергоносіїв до цього часу
не вирішена. Спорудження нафтоперевалочного комплексу в місті
Південне стало найбільш відомим довгобудом не лише в Україні, а й
за її межами.
Досі в Україні відсутня єдина державна стратегія розвитку
енергетики на довгостроковий період, а короткострокові програми не
відповідають вимогам часу. Актуальність розробки такої стратегії
обумовлена як станом економіки країни, так і зміною місця та ролі
України в світі після здобуття нею незалежності.
Затверджена Верховною Радою України у 1996 році Національна
енергетична програма України на період до 2010 року не втратила
своєї актуальності щодо:
проведення активної політики ресурсо- та енергозбереження;
максимально можливого економічно та екологічно виправданого
використання власних енергоресурсів;
здійснення структурної перебудови економіки, зменшення
енергомісткості виробництва;
орієнтації на використання альтернативних видів палива та
енергії.
У зазначеній Програмі визначені пріоритетні напрями розвитку
окремих галузей паливно-енергетичного комплексу, передбачено
покриття потреб народного господарства в енергії за рахунок
органічного палива, в першу чергу вугілля, на 50 відсотків, урану
- на 40 відсотків, нетрадиційних відновлювальних та інших джерел -
на 10 відсотків.
Проте окремі визначені в цій Програмі пріоритетні напрями
розвитку та положення щодо розвитку галузей паливно-енергетичного
комплексу потребують суттєвого коригування з урахуванням ситуації,
що склалася в Україні. Суттєвим недоліком Програми є те, що вона
побудована на принципах директивної економіки і не передбачає
механізмів реалізації, які б враховували нові форми економічних
взаємовідносин, наявність різних форм власності, економічних
механізмів впровадження нових технологій та відновлення
обладнання, вона не передбачає внесення змін в чинне законодавче
поле, вимог щодо розробки нових законодавчих актів та нормативів.
Таким чином, при розробці та впровадженні нових законодавчих актів
вимоги Програми не бралися до уваги, внаслідок чого не було
створено механізму економічного стимулювання розвитку стратегічно
важливих напрямів енергозабезпечення.
Національна енергетична програма України на період до 2010
року також не стала основою для проведення податкової політики
стосовно паливно-енергетичного комплексу держави, внаслідок чого
відбулися невиправдані цінові диспропорції між електроенергією, що
виробляється на теплових і атомних електростанціях, газом, нафтою
вітчизняного та імпортного виробництва.
Бюджетна та кредитна політика держави не сприяла виконанню
Програми, зокрема було надано невиправдану кількість пільг для
споживачів енергії, джерела відшкодування деяких з них навіть не
визначались.
Процеси приватизації, за всіх наявних недоліків їх
проведення, загострили ці суперечності і показали, що енергетичні
галузі в багатьох випадках використовуються як заміна відсутньої
мережі реального соціального захисту, підтримка збиткової
діяльності у промисловості та сільському господарстві, особливо на
регіональному та місцевому рівнях.
З метою створення умов для належного сталого
енергозабезпечення народного господарства та населення України
учасники слухань рекомендують:
Кабінету Міністрів України:
1. У зв'язку з катастрофічною ситуацією в Об'єднаній
енергетичній системі України щодо енергозабезпечення держави при
підготовці до осінньо-зимового періоду 2000-2001 років вжити
термінових і надзвичайних заходів щодо збереження цілісності
енергосистеми України.
2. Визначити макроекономічні умови, за яких можливі
стабілізація та розвиток паливно-енергетичного комплексу України і
разом з Комітетом Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки, науковими та громадськими організаціями розробити основні
засади енергетичної політики України, у яких визначальними є:
пріоритети національних інтересів над регіональними,
відомчими, корпоративними, приватними;
раціональне співвідношення контролюючих функцій держави і
оперативної свободи суб'єктів енергоспоживання, збереження
цілісності Об'єднаної енергетичної системи України;
пріоритет підвищення енергоспоживання перед нарощуванням
виробництва енергоресурсів;
баланс між відкритістю зовнішніх ринків та захистом
національних інтересів;
структурна перебудова економіки України у напрямі зменшення
енергомістких виробництв з метою припинення їх існування за
рахунок енергетики;
виважена політика у сфері транзиту та поєднання її з
диверсифікацією постачання енергоносіїв;
створення відповідних умов для залучення інвестицій до
галузей паливно-енергетичного комплексу;
створення ядерного паливного циклу, інфраструктури у сфері
поводження з радіоактивними відходами;
інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України з
потужними енергосистемами Росії та європейських країн;
підвищення ефективності використання енергоносіїв, скорочення
споживання імпортованих енергоносіїв;
розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;
створення умов для самофінансування енергетичних галузей, а
також вирішення проблем, пов'язаних з вартісною (курсовою)
різницею у вартості імпортованих енергоносіїв, що виникла за
період між датою їх споживання і датою отримання коштів за них.
3. Створити державні комісії з розробки стратегії розвитку
енергетики до 2030 року та нової редакції Національної
енергетичної програми України на період до 2030 року.
4. З метою диверсифікації джерел постачання нафти завершити в
2001 році будівництво нафтоперевалочного комплексу в місті
Південне та нафтопроводу Одеса-Броди.
5. Розпочати в 2000 році комплекс робіт зі створення
неповного ядерно-паливного циклу та робіт, пов'язаних із закриттям
ЧАЕС до 15 грудня 2000 року.
6. З метою впровадження комплексного системного підходу до
законодавства, що регулює відносини в паливно-енергетичному
комплексі, спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки розробити Концепцію енергетичного законодавства України,
що регулюватиме послідовність підготовки законодавчих актів у
сфері паливно-енергетичного комплексу, змістовні вимоги до цих
документів, порядок уточнення і коригування господарського,
адміністративного і кримінального законодавства.
7. Разом з комітетами Верховної Ради України прискорити
розробку проектів законів України:
про основні засади енергетичної політики України;
про державне управління об'єктами енергетики;
про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та ядерне
страхування;
про внесення змін до законів України, що сприятиме підтримці
підприємств, які забезпечують розробку та виготовлення обладнання
для реконструкції та модернізації АЕС.
8. При розробці проектів основних напрямів бюджетної політики
(бюджетної резолюції), Державного бюджету України на кожен
фінансовий рік разом з Комітетом Верховної Ради України з питань
бюджету передбачати окремими статтями фінансування оплати
енергоносіїв бюджетними організаціями та установами відповідно до
встановлених нормативів, визначати джерела фінансування пільг з
оплати енергоносіїв, джерела покриття яких не визначені
відповідними законодавчими актами, а також кошти, необхідні для
закінчення введення в дію пускових горизонтів вугільних шахт, для
забезпечення реконструкції та модернізації діючих АЕС, підготувати
відповідні пропозиції щодо змін до Державного бюджету України на
2000 рік.
9. При розробці проектів законів України, що впливають на
становище у паливно-енергетичному комплексі, враховувати
необхідність додержання вимог довгострокової енергетичної політики
та стратегії її реалізації.
10. Розробити спільно з комітетами Верховної Ради України
першочергові заходи щодо подолання негативних процесів в
енергетиці з визначенням механізмів їх реалізації, у яких,
зокрема, передбачити:
створення базових умов для функціонування ринків
електроенергії, нафти, газу, вугілля та необхідних механізмів
взаємодії виходячи з вимог енергетичної безпеки держави;
забезпечення розробки перспективного і щорічного балансу
електроенергії та палива і визначення джерел його фінансового
покриття:
- забезпечення стовідсоткової оплати за електроенергію та
енергоносії виключно грошовими коштами;
- налагодження реального обліку споживання енергії та
енергоносіїв (переобладнання системи обліку);
- створення умов щодо припинення комерційних втрат у мережах;
- розробка та реалізація програми підвищення якості вугілля;
- забезпечення послідовності, прозорості приватизаційних
процесів в енергетиці, розблокування проблеми приватизації малих
ГЕС;
- забезпечення введення діяльності приватизованих
енергокомпаній у правове поле України.
11. Забезпечити гарантоване планове постачання на АЕС України
необхідного за обсягом ядерного палива, запасних частин,
матеріалів та обладнання.
Верховній Раді України:
1. Взяти під контроль розробку довгострокової енергетичної
політики України та стратегії її реалізації.
При розробці основних засад енергетичної політики України та
стратегії її реалізації розглянути такі пріоритетні напрями
розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу:
визначення економічно доцільного потенціалу
паливно-енергетичного комплексу України згідно з довгостроковими
світовими тенденціями;
формування оптимальних рівнів самоенергозабезпечення держави
та її регіонів;
гарантоване забезпечення технічно та економічно
обгрунтованого рівня поточних і перспективних потреб споживачів в
енергоносіях відповідної якості;
підвищення рівня використання місцевих енергоресурсів, у тому
числі вторинних та альтернативних (відновлювальних) джерел
енергії;
диверсифікація шляхів постачання енергоносіїв, визначення
пріоритетів у виборі джерел постачання;
забезпечення реконструкції, модернізації та розвитку об'єктів
паливно-енергетичного комплексу, насамперед:
- модернізації перспективних вугледобувних підприємств,
прискорення закриття збиткових і завершення будівництва нових з
високим ступенем готовності шахт з метою формування якісно нового
шахтного і кар'єрного фонду;
- технічного переозброєння перспективних шахт за рахунок їх
переоснащення новим високопродуктивним і надійним вітчизняним
обладнанням для запобігання травматизму і нещасним випадкам на
виробництві та зниження енергомісткості виробництва;
- реконструкції і технічного переозброєння нафто- та
газотранспортної систем України, розвитку системи транзитних
трубопроводів для надання послуг іншим державам та компаніям;
- реконструкції, модернізації та технічного переозброєння
теплової енергетики, впровадження новітніх технологій спалювання
вугілля та газу;
- поліпшення технічного стану магістральних та розподільчих
електричних і газових мереж, розвитку сільської електрифікації та
газифікації;
підвищення ефективності і безпеки роботи АЕС за рахунок
зменшення ризику важких аварій, створення захищених фондів зняття
АЕС з експлуатації і відшкодування ядерної шкоди та організації
ефективного державного контролю за їх використанням. Створення
власної інфраструктури поводження з відпрацьованим ядерним паливом
та радіаційними відходами. Виконання робіт по перетворенню об'єкта
"Укриття" в екологічно безпечну систему;
створення нових бурових потужностей, у тому числі в
акваторіях української частини Чорного та Азовського морів;
створення і розвиток власного енергомашинобудівного
комплексу, розвиток внутрішнього ринку енергетичного
машинобудування і вихід на зовнішні ринки;
розвиток інфраструктури наукових, проектних, будівельних та
інших послуг вітчизняних виробників на світових ринках;
впровадження технічних та організаційних заходів для
підвищення експорту електроенергії за умови збереження державного
контролю;
інтеграція в Європейську енергосистему і енергосистему СНД;
підвищення рівня використання місцевих енергоресурсів, у тому
числі вторинних та альтернативних (відновлювальних) джерел
енергії, використання метану вугільних родовищ.
2. Прискорити розгляд проектів законів України:
про особливості приватизації майна підприємств
паливно-енергетичного комплексу;
про фізичний захист ядерного матеріалу, ядерних установок,
радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання;
про нафту і газ;
про засади функціонування оптового ринку електроенергії;
про Національну комісію з регулювання енергетики;
про внесення змін і доповнень до законів України у зв'язку з
прийняттям Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР );
про внесення змін до законів України "Про оподаткування
прибутку підприємств" (стосовно коштів на фінансування
реконструкції та модернізації обладнання атомних електростанцій, а
також щодо зменшення податкового тиску на нафтогазовидобувні
підприємства), "Про податок на додану вартість" (стосовно нульової
ставки ПДВ на розробки та виготовлення технічного обладнання для
реконструкції та модернізації АЕС);
про Державну програму розвитку ядерної енергетики;
про державне управління об'єктами енергетики;
про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу
України та Кодексу України про адміністративні правопорушення
(щодо розкрадання та нераціонального використання енергоносіїв).

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...