Про охорону культурної спадщини
Верховна Рада України; Закон від 08.06.20001805-III
Документ 1805-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.04.2014, підстава 1170-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про охорону культурної спадщини
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 39, ст.333 )
{ Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2768-III ( 2768-14 ) від 25.10.2001, ВВР, 2002, N 3-4, ст. 27
- набуває чинності з 01.01.2002 року
Законами
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 2245-IV ( 2245-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.114
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 574-VI ( 574-17 ) від 23.09.2008, ВВР, 2009, N 8, ст.105
N 1759-VI ( 1759-17 ) від 15.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.76
N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.22
Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112
Законами
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272
N 2947-VI ( 2947-17 ) від 13.01.2011, ВВР, 2011, N 32, ст.316
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343
N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.535
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 5, ст.62
N 365-VII ( 365-18 ) від 02.07.2013, ВВР, 2014, N 14, ст.248
N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 22, ст.816 }

{ У тексті Закону слова "орган охорони культурної спадщини Ради
міністрів Автономної Республіки Крим", "органи охорони
культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій та органи охорони культурної
спадщини районних державних адміністрацій", "органи охорони
культурної спадщини місцевого самоврядування" в усіх відмінках
замінено відповідно словами "орган виконавчої влади Автономної
Республіки Крим", "обласні, районні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації", "відповідний
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради" у
відповідному відмінку згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 )
від 16.10.2012 }

Цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та
економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою
її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у
суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в
інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території
України, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних
завдань органів державної влади та органів місцевого
самоврядування. ( Преамбула в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 )
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від
попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда
(витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними
рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти
підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні,
природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від
стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з
археологічного, естетичного, етнологічного, історичного,
архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і
зберегли свою автентичність; { Абзац третій частини першої статті
1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2947-VI ( 2947-17 )
від 13.01.2011 }
нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної
спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати
його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного,
історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього
погляду та збереження своєї автентичності;
рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної
спадщини, - елементи, групи елементів об'єкта культурної спадщини,
що можуть бути відокремлені від нього, але складають з ним єдину
цілісність, і відокремлення яких призведе до втрати археологічної,
естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, мистецької,
наукової або культурної цінності об'єкта;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт
культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих
пам'яток України; { Абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 574-VI ( 574-17 ) від 23.09.2008 }
охорона культурної спадщини - система правових,
організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних,
інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове
вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання
руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження,
утримання, відповідного використання, консервації, реставрації,
ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів
культурної спадщини;
предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна
властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його
історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт
визнається пам'яткою;
зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані
навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона
охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного
шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;
історичне населене місце - населене місце, яке зберегло
повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку
історичних населених місць України;
історичний ареал населеного місця - частина населеного місця,
що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними
розпланування та форму забудови, які походять з попередніх
періодів розвитку, типові для певних культур або періодів
розвитку;
традиційний характер середовища - історично успадкований
вигляд та об'ємно-просторова структура історичного населеного
місця;
виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність
науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності
та культурної цінності об'єкта культурної спадщини;
дослідження - науково-пошукова, науково-практична діяльність,
спрямована на одержання нової інформації про об'єкти культурної
спадщини, історичні населені місця, традиційний характер
середовища, який є типовим для певних культур або періодів
розвитку;
консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які
дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини від подальших
руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з
мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд;
музеєфікація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо
приведення об'єктів культурної спадщини у стан, придатний для
екскурсійного відвідування;
пристосування - сукупність науково-дослідних, проектних,
вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного
використання об'єкта культурної спадщини без зміни притаманних
йому властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної
спадщини, в тому числі реставрація елементів, які становлять
історико-культурну цінність;
реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо
відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів
культурної спадщини;
ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих
робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в
експлуатаційному стані об'єкта культурної спадщини без зміни
властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини;
реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо
укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш
характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів
об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої
автентичності;
зміна об'єкта культурної спадщини - дії, що призводять чи
можуть призвести до часткового або повного зникнення предмета
охорони об'єкта культурної спадщини;
щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт
культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної
спадщини відповідно до цього Закону. { Статтю 1 доповнено абзацом
двадцять другим згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від
09.09.2010 } { Стаття 1 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 }
Стаття 2. Класифікація об'єктів культурної спадщини
1. За типами об'єкти культурної спадщини поділяються на:
споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного
мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального
малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями
життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли
автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та
діяльність відомих осіб;
комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності
окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини;
визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні
витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного,
естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного,
мистецького, наукового чи художнього погляду.
2. За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на:
археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі
об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки
стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів,
виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця
та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні
зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх
битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під
земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації
про зародження і розвиток цивілізації;
історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі
поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та
померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців),
які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій
на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових
кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками
бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця,
пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю
відомих осіб, культурою та побутом народів;
об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого
мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з
архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з
утворюваними ними комплексами (ансамблями);
об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди,
що повністю або частково збереглися в автентичному стані і
характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів,
традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;
{ Абзац п'ятий частини другої статті 2 в редакції Закону N 2518-VI
( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
об'єкти містобудування - історично сформовані центри
населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із
збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною
забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього
розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних
ідей; { Абзац частини другої статті 2 в редакції Закону N 2518-VI
( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового
будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
ландшафтні - природні території, які мають історичну
цінність;
об'єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі,
науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні
об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної
епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей. { Стаття 2 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 }
Р о з д і л II
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Стаття 3. Державне управління у сфері охорони культурної
спадщини { Назва статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від
16.10.2012 }
1. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини
покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені
органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної
спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують
формування та реалізують державну політику у сфері охорони
культурної спадщини; { Абзац частини першої статті 3 в редакції
Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; { Абзац
частини першої статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 )
від 16.10.2012 }
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації; { Абзац частини першої статті 3 в редакції Закону
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. { Абзац
частини першої статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 )
від 16.10.2012 }
2. На території зони відчуження і зони безумовного
(обов'язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в умовах виникнення інших
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
управління охороною культурної спадщини здійснюється
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного
(обов’язкового) відселення відповідно до Закону України "Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) і цього Закону.
{ Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
3. Відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської
ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених
місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони культурної спадщини. { Частина третя статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 )
від 16.10.2012 }
4. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим,
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам
виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що
забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері
охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом. { Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
5. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з
питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті
31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), підконтрольний
відповідним органам виконавчої влади. { Частина п'ята статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
6. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови)
органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої
компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними
особами.
7. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови)
центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для
виконання органами охорони культурної спадщини.
{ Частину восьму статті 3 виключено на підставі Закону
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
( Стаття 3 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 )
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
охорони культурної спадщини
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони
культурної спадщини належить:
забезпечення проведення державної політики; { Абзац статті 4
в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
занесення об'єктів культурної спадщини національного значення
до Державного реєстру нерухомих пам'яток України ( 928-2009-п ) та
внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення;
подання у відповідні міжнародні інстанції пропозиції про
занесення пам'ятки до Списку всесвітньої спадщини;
надання дозволу на переміщення (перенесення) пам'ятки
національного значення;
затвердження Списку історичних населених місць України та
змін, внесених до нього;
оголошення комплексів (ансамблів) пам'яток
історико-культурними заповідниками державного значення та
територій історико-культурними заповідними територіями; { Абзац
восьмий статті 4 в редакції Закону N 2518-VI ( 2518-17 ) від
09.09.2010 }
затвердження нормативів і методик грошової оцінки пам'ятки.
( Стаття 4 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 )
Стаття 5. Повноваження центральних органів виконавчої
влади у сфері охорони культурної спадщини
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
культурної спадщини, належить:
1) формування державної політики з питань охорони культурної
спадщини;
2) розроблення, затвердження та погодження
нормативно-правових актів, розроблення та погодження державних
програм охорони культурної спадщини;
3) оголошення топографічно визначених територій чи водних
об’єктів, в яких містяться об’єкти культурної спадщини або можлива
їх наявність, охоронюваними археологічними територіями;
4) затвердження державних норм та правил з питань охорони
культурної спадщини, а щодо пам’яток архітектури та містобудування
- спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері будівництва, архітектури,
містобудування;
5) встановлення режиму використання пам’яток національного
значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних
територій, історичних ареалів населених місць;
6) здійснення науково-методичного керівництва у питаннях
охорони культурної спадщини, затвердження методик та правил
дослідження об’єктів культурної спадщини;
7) управління в порядку, встановленому законом,
історико-культурними заповідниками державного значення;
8) затвердження правил встановлення та утримання охоронних
дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на
пам’ятках або в межах їхніх територій, затвердження їхніх зразків;
9) здійснення інших повноважень, передбачених законом та
покладених на нього актами Президента України.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини,
належить:
1) контроль за виконанням цього Закону, інших
нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;
2) реалізація державної політики з питань охорони культурної
спадщини;
3) ведення Державного реєстру нерухомих пам’яток України,
здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих
об’єктів культурної спадщини;
4) координація робіт з виявлення, дослідження та
документування об’єктів культурної спадщини;
5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про
занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до
Державного реєстру нерухомих пам’яток України та про внесення змін
до нього щодо пам’яток національного значення;
6) занесення об’єктів культурної спадщини місцевого значення
до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та внесення змін
до нього щодо пам’яток місцевого значення;
7) подання Кабінету Міністрів України пропозиції про
переміщення (перенесення) пам’ятки національного значення;
8) надання дозволу на переміщення (перенесення) пам’яток
місцевого значення;
9) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до
інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам’яток
України;
10) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про
затвердження Списку історичних населених місць України та про
внесення змін до нього;
11) забезпечення публікації Державного реєстру нерухомих
пам’яток України та внесення до нього змін;
12) визначення меж територій пам’яток національного значення
та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних
територій, історичних ареалів населених місць;
13) здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження,
консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування й
музеєфікації пам’яток та інших робіт на пам’ятках;
14) погодження програм та проектів містобудівних,
архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових,
земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях,
в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних
заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних
археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а
також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на
об’єктах культурної спадщини;
15) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам’яток
національного значення та їхніх територій у разі виникнення
загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних
факторів або проведення будь-яких робіт;
16) заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних
осіб, яка створює загрозу об’єкту культурної спадщини або порушує
законодавство у сфері охорони культурної спадщини;
17) надання дозволів на проведення робіт на пам’ятках
національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на
охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах
населених місць;
18) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам’яток
національного значення, припинення робіт на цих пам’ятках, їхніх
територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних
територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи
здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із
відповідними органами охорони культурної спадщини програм та
проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від
них;
19) надання дозволів на відновлення земляних робіт;
20) погодження відчуження або передачі пам’яток національного
значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим
особам у володіння, користування або управління;
21) погодження охоронних договорів на пам’ятки національного
значення;
22) погодження документації із землеустрою у випадках та
порядку, визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та
Законом України "Про землеустрій" ( 858-15 ), щодо відповідності
зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної
спадщини; { Пункт 22 частини другої статті 5 в редакції Закону N 365-VII
( 365-18 ) від 02.07.2013 }
23) застосування фінансових санкцій за порушення цього
Закону;
24) формування і розміщення державного замовлення, укладення
з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію,
реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування
пам’яток та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;
25) здійснення інших повноважень, передбачених законом та
покладених на нього актами Президента України.
Центральні органи виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України та
громадськістю про стан збереження об’єктів культурної спадщини. { Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2518-VI
( 2518-17 ) від 09.09.2010, N 2947-VI ( 2947-17 ) від 13.01.2011,
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, N 5395-VI ( 5395-17 ) від
02.10.2012; в редакції Законів N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 6. Повноваження інших органів охорони культурної
спадщини
1. До повноважень органу виконавчої влади Автономної
Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
відповідно до їхньої компетенції належить:
1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших
нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;
2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини
про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру
нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього; { Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до
інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих
пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та
проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних
ареалах населених місць;
4) визначення меж територій пам'яток місцевого значення та
затвердження їхніх зон охорони;
5) встановлення режиму використання пам'яток місцевого
значення, їхніх територій, зон охорони;
6) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від
загрози знищення, руйнування або пошкодження;
7) забезпечення виготовлення, складання і передачі
центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації
з описами та фіксацією об'єктів культурної спадщини, а в разі
отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із
них елементів, які становлять культурну цінність, з метою
збереження; { Пункт 7 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
8) організація розроблення та погодження відповідних програм
охорони культурної спадщини;
9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних,
архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових,
земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток
місцевого значення, їх територій і зон охорони; { Пункт 9 частини
першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3038-VI
( 3038-17 ) від 17.02.2011, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
10) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних
ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України
( 2768-14 ); { Пункт 10 частини першої статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010;
в редакції Закону N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012 } { Зміни до пункту 10 частини першої статті 6 див. в Законі
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
11) виконання функції замовника, укладення з цією метою
контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію,
реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів
культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної
спадщини;
12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам'яток
місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх
руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або
проведення будь-яких робіт;
13) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках
місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та
в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини,
реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок,
розкопок; { Пункт 13 частини першої статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток
місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх
територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за
відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом
охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим
Законом дозволів або з відхиленням від них;
15) надання відповідних дозволів на відновлення земляних
робіт;
16) погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого
значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим
особам у володіння, користування або управління;
17) укладення охоронних договорів на пам'ятки;
18) управління в порядку, встановленому законом,
історико-культурними заповідниками державного чи місцевого
значення; { Пункт 18 частини першої статті 6 в редакції Закону
N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
19) подання пропозиції центральному органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини
про занесення відповідної території до Списку історичних населених
місць України; { Пункт 19 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
20) застосування фінансових санкцій за порушення цього
Закону;
21) забезпечення в установленому законодавством порядку
виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних
знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в
межах їхніх територій;
22) інформування центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про
пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження,
руйнування пам'яток, що знаходяться на їх території. { Пункт 22 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
23) здійснення інших повноважень відповідно до закону.
2. До повноважень районних державних адміністрацій,
виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до
їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:
{ Абзац перший частини другої статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
1) забезпечення виконання цього Закону, інших
нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на
відповідній території;
2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини
вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до
нього та про занесення відповідної території до Списку історичних
населених місць України;
3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до
інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих
пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та
проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних
ареалах населених місць;
4) забезпечення дотримання режиму використання пам'яток
місцевого значення, їх територій, зон охорони;
5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від
загрози знищення, руйнування або пошкодження;
6) організація розроблення відповідних програм охорони
культурної спадщини;
7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів
містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень,
меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого
значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх
охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних
ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація
яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини;
{ Пункт 7 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, N 3038-VI
( 3038-17 ) від 17.02.2011 }
8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток
місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх
пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи
проведення будь-яких робіт;
9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток
місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх
територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за
відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом
охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим
Законом дозволів або з відхиленням від них;
10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам'яток
місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами
іншим особам у володіння, користування або управління;
11) укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах
повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини
вищого рівня відповідно до закону;
12) забезпечення в установленому законодавством порядку
виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних
знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в
межах їх територій;
13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо
проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації,
музеєфікації, ремонту та пристосування об'єктів культурної
спадщини, відповідного використання пам'яток та подання їх на
розгляд відповідному органу виконавчої влади;
14) популяризація справи охорони культурної спадщини на
відповідній території, організація науково-методичної,
експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері;
15) виконання функції замовника, укладення з цією метою
контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію,
реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів
культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної
спадщини;
16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного
розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та
подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади;
17) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних
ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України
( 2768-14 ); { Пункт 17 частини другої статті 6 в редакції Закону
N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012 }
18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого
рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу
пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх території;
19) участь в організації підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної
спадщини;
20) організація досліджень об'єктів культурної спадщини, які
потребують рятівних робіт;
21) застосування фінансових санкцій за порушення цього
Закону;
22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.
3. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим,
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної,
міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної
спадщини та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної
спадщини. { Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2947-VI
( 2947-17 ) від 13.01.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
4. Голови обласних, Київської та Севастопольської міських,
районних державних адміністрацій та сільські, селищні, міські
голови призначають на посаду і звільняють з посади керівників
відповідних органів охорони культурної спадщини за погодженням з
органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до
закону. { Стаття 6 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 }
Стаття 6-1. Порядок надання дозволів, погоджень і висновків
органами охорони культурної спадщини
Дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом,
надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.
Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу,
погодження чи висновку приймається органом охорони культурної
спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи
юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Набуття суб'єктом господарювання права на провадження
будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об'єктах
культурної спадщини за декларативним принципом забороняється. { Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом N 2518-VI
( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
Стаття 7. Науково-методичні ради, консультативні ради з
питань охорони культурної спадщини
1. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо
розроблення основних напрямів розвитку охорони культурної
спадщини, обговорення найважливіших програм, проектів з питань
охорони культурної спадщини центральні органи виконавчої влади, що
забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері
охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної
Республіки Крим створюють науково-методичні ради з провідних
учених і висококваліфікованих фахівців-практиків. { Абзац перший
частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } Склад науково-методичних рад і положення про них
затверджуються відповідно центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
культурної спадщини та органом виконавчої влади Автономної
Республіки Крим. Витрати на роботу цих рад здійснюються
зазначеними органами охорони культурної спадщини. { Абзац другий
частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
2. Для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної
спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших
населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних,
Київської та Севастопольської міських, районних державних
адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних
учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.
Консультативні ради діють на підставі типового положення, що
затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
{ Абзац другий частини другої статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
Склад консультативної ради затверджується керівником
відповідного органу охорони культурної спадщини. Витрати на роботу
цих рад здійснюються зазначеними органами охорони культурної
спадщини.
Стаття 8. Залучення фахівців та населення до охорони
культурної спадщини
1. Органи охорони культурної спадщини можуть залучати до
роботи за їхньою згодою досвідчених фахівців у сфері охорони
культурної спадщини, а також громадян на правах громадських
інспекторів для спостереження за станом зберігання та використання
пам'яток, їхніх територій і зон охорони, охоронюваних
археологічних територій, історичних ареалів населених місць.
2. Органи охорони культурної спадщини можуть винагороджувати
залучуваних фахівців та громадян на правах громадських
інспекторів, а також відшкодовувати їм витрати, пов'язані з
виконанням доручень щодо охорони культурної спадщини, за рахунок
коштів, призначених для фінансування охорони культурної спадщини в
порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
культурної спадщини. { Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 9. Доступ до об'єктів культурної спадщини
Право безумовного доступу до об'єктів культурної спадщини з
метою їх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером
та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання
відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на
це органами охорони культурної спадщини.
Власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений ним
орган, особа, яка набула права володіння, користування чи
управління, виконавець реставраційних робіт зобов'язані допускати
уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для
виконання ними своїх обов'язків до об'єктів культурної спадщини та
на їхню територію.
Стаття 10. Сприяння органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування діяльності щодо охорони
культурної спадщини
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування
сприяють:
діяльності Українського товариства охорони пам'яток історії
та культури, інших громадських, науково-дослідних, проектних
організацій, установ та підприємств різних форм власності щодо
охорони культурної спадщини;
підприємствам будівельних матеріалів і виробів,
спеціалізованим організаціям та майстерням щодо виконання робіт з
ремонту, реставрації, реабілітації пам'яток;
підготовці фахівців з охорони культурної спадщини.
Стаття 11. Участь підприємств, закладів науки, освіти
та культури, громадських організацій, громадян
в охороні культурної спадщини
Підприємства усіх форм власності, заклади науки, освіти та
культури, громадські організації, громадяни сприяють органам
охорони культурної спадщини в роботі з охорони культурної
спадщини, можуть встановлювати шефство над об'єктами культурної
спадщини з метою забезпечення їх збереження, сприяють державі у
здійсненні заходів з охорони об'єктів культурної спадщини і
поширенні знань про них, беруть участь у популяризації культурної
спадщини серед населення, сприяють її вивченню дітьми та молоддю,
залучають громадян до її охорони.
Українське товариство охорони пам'яток історії та культури
сприяє залученню широких верств населення до участі в охороні
культурної спадщини, здійснює пропаганду культурної спадщини і
законодавства про її охорону, громадський контроль за її
збереженням, використанням, консервацією, реставрацією,
реабілітацією, музеєфікацією та ремонтом, сприяє роботі органів
охорони культурної спадщини.
Незалежні групи спеціалістів з ініціативи об'єднань громадян,
органів охорони культурної спадщини, а також інших органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за рахунок їх
власних коштів або на громадських засадах можуть здійснювати
громадську експертизу з питань охорони культурної спадщини.
Висновки даної експертизи можуть враховуватися органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування при прийнятті
відповідних рішень згідно із законом. ( Стаття 11 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від
16.12.2004 )
Стаття 12. Екскурсійне відвідування пам'яток
Органи охорони культурної спадщини забезпечують по можливості
вільний доступ до пам'яток з метою їх екскурсійного відвідування,
якщо вони вважаються придатними для цього. Власник пам'ятки або
уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння,
користування чи управління, зобов'язані за погодженням з органами
охорони культурної спадщини організувати такий доступ. Порядок
цього доступу встановлюється охоронними договорами.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »