Документ 177-IV, чинний, поточна редакція — Редакція від 25.12.2011, підстава 3773-VI

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 46, ст.347 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 889-IV ( 889-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.308
N 3773-VI ( 3773-17 ) від 22.09.2011, ВВР, 2012, N 19-20, ст.179 }

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про біженців"
( 2557-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст.
250) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Статтю 203 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) доповнити частиною другою
такого змісту:
"Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли
іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статусу
біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають
на території України протягом часу, необхідного для звернення до
відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм
статусу біженця відповідно до Закону України "Про біженців"
( 2557-14 ).

{ Пункт 2 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 889-IV ( 889-15 ) від 22.05.2003 }

{ Пункт 3 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 3773-VI ( 3773-17 ) від 22.09.2011 }

4. У частині другій статті 1 Закону України "Про державну
допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) (Відомості Верховної Ради
України, 2001 р., N 20, ст. 102) слова "що набули статусу біженця"
замінити словами "яким надано статус біженця в Україні".
5. У Законі України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142):
1) абзац дев'ятий статті 1 викласти у такій редакції:
"дитина-біженець - дитина, яка не є громадянином України і
внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за
ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства
(підданства), належності до певної соціальної групи або політичних
переконань перебуває за межами країни своєї громадянської
належності та не може користуватися захистом цієї країни або не
бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або,
не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни
свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає
повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань";
2) статтю 31 викласти у такій редакції:
"Стаття 31. Захист дітей-біженців
Держава через уповноважені органи вживає необхідних заходів
щодо забезпечення захисту дітей-біженців на території України.
Органи міграційної служби сприяють розшуку батьків або інших
законних представників дітей-біженців, розлучених із сім'ями,
влаштуванню таких дітей у відповідні дитячі заклади або сім'ї.
Органи опіки та піклування вживають заходів щодо тимчасового
влаштування у відповідні дитячі заклади або сім'ї дітей-біженців,
розлучених з сім'ями, встановлення опіки чи піклування над такими
дітьми, сприяють дітям-біженцям, розлученим з сім'ями, у
реалізації їхніх прав".
6. У частині другій статті 19 Закону України "Про боротьбу із
захворюванням на туберкульоз" ( 2586-14 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2001 р., N 49, ст. 258) слова "що набули статусу
біженця" замінити словами "яким надано статус біженця в Україні".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 вересня 2002 року
N 177-IV



вгору