Кодекс торговельного мореплавства України
Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 23.05.1995176/95-ВР
Документ 176/95-вр, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.08.2013, підстава 406-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »  

                                                          
К О Д Е К С
ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, NN 47, 48, 49,
50, 51, 52, ст.349 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N 277/94-ВР від 09.12.94 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 590/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 5
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 }
{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 21-рп/2004 ( v021p710-04 ) від 15.12.2004 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.299
N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535
N 2189-VI ( 2189-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 30, ст.394
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539
N 2753-VI ( 2753-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.128
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 4709-VI ( 4709-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 7, ст.65
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012, ВВР, 2014, N 8, ст.88
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712 }

{ У тексті Кодексу слова "арбітражний суд" в усіх
відмінках замінено словами "господарський суд"
у відповідному відмінку згідно із Законом
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 }
{ У тексті Кодексу слова "Міністерство транспорту України",
"Міністерство рибного господарства України", "Міністерство
економіки України" та "Міністерство охорони здоров'я
України" у всіх відмінках замінено відповідно словами
"центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту",
"центральний орган виконавчої влади в галузі рибного
господарства", "центральний орган виконавчої влади з питань
економічної політики" та "центральний орган виконавчої
влади в галузі охорони здоров'я" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 }
{ У тексті Кодексу слово "упаковка" в усіх відмінках
замінено словом "пакування" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 2189-VI ( 2189-17 ) від 13.05.2010 }
{ У тексті Кодексу слова "державний морський лоцман" в усіх
відмінках і числах - словами "морський лоцман" у відповідному
відмінку і числі згідно із Законом N 4709-VI ( 4709-17 ) від
17.05.2012;
щодо заміни слів "центральний орган виконавчої влади у галузі
транспорту" в усіх відмінках на слова "центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сферах морського і річкового транспорту"
у відповідному відмінку див. Закон N 4709-VI ( 4709-17 ) від
17.05.2012 }
{ У тексті Кодексу слова "центральний орган виконавчої влади в
галузі транспорту", "центральний орган виконавчої влади з
питань економічної політики", "центральний орган виконавчої
влади в галузі рибного господарства" в усіх відмінках
замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
транспорту", "центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики економічного
розвитку", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту
рибного господарства" у відповідному відмінку згідно із
Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

Р О З Д І Л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Стаття 1. Завдання Кодексу торговельного мореплавства України
Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини,
що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється
діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення
вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських
промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання
буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю,
також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
Стаття 2. Право на торговельне мореплавство
Діяльність, що входить у поняття "торговельне мореплавство",
відповідно до статті 1 цього Кодексу можуть провадити суб'єкти
господарювання за наявності в них відповідної ліцензії, якщо її
отримання передбачено законом. ( Стаття 2 в редакції Закону N 3370-IV ( 3370-15 ) від
19.01.2006 )
Стаття 3. Державне регулювання торговельного мореплавства
Держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сферах морського і річкового
транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну
комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. { Частина перша статті 3 в редакції Закону N 5502-VI ( 5502-17 )
від 20.11.2012 }
Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та
міжнародними договорами України центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
транспорту, в межах своїх повноважень за участю заінтересованих
центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує
нормативні документи з питань торговельного мореплавства,
інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і
багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному
сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних
осіб. { Зміни до частини другої статті 3 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Правила експлуатації риболовних суден затверджуються
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері безпеки мореплавства суден флоту
рибного господарства. { Стаття 3 в редакції Закону N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009;
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 4. Застосування загальних засад законодавства
України
До цивільних, адміністративних, господарських та інших
правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не
врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила
цивільного, адміністративного, господарського та іншого
законодавства України.
Стаття 5. Застосування права у зв'язку з заподіянням
судном шкоди
У разі заподіяння судном шкоди, що не передбачена статтями
296 і 314 цього Кодексу, відшкодування завданих збитків
регулюється законодавством держави, де мала місце дія або інша
обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди,
а якщо шкода заподіяна у відкритому морі, - законодавством
держави, під прапором якої плаває судно.
Стаття 6. Застосування іноземного законодавства
Включення в договори, передбачені цим Кодексом, умов про
застосування іноземного законодавства і звичаїв торговельного
мореплавства дозволяється у разі, коли сторони можуть відповідно
до цього Кодексу відступати від його правил.
Стаття 7. Міжнародні договори України з питань торговельного
мореплавства
Міжнародні договори України з питань торговельного
мореплавства застосовуються в Україні в порядку, передбаченому
Законом України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ).
Стаття 8. Вибір суду або арбітражу
Майнові спори, що виникають у зв'язку з договором або іншими
цивільно-правовими відносинами, пов'язаними з торговельним
мореплавством і віднесеними до компетенції Морської арбітражної
комісії при Торгово-промисловій палаті України (Морська арбітражна
комісія), розглядаються цією комісією за наявності згоди сторін. Майновий спір, пов'язаний з торговельним мореплавством, в
якому бере участь іноземна юридична або фізична особа, може бути
за згодою сторін передано на розгляд іноземного суду або
арбітражу.
Стаття 9. Розрахункова одиниця
Розрахунковою одиницею, зазначеною у статтях 181, 194, 309,
318, 352 цього Кодексу, є одиниця "спеціального права
запозичення", визначена Міжнародним валютним фондом. Суми,
зазначені у статтях 181, 194, 309, 318, 352 цього Кодексу,
переводяться в національну валюту України за офіційним курсом цієї
валюти до одиниці "спеціального права запозичення", що
публікується Національним банком України на день створення
обмежувального фонду, а якщо обмежувальний фонд не створюється -
на день здійснення платежу.
Стаття 10. Державний нагляд за торговельним мореплавством
Державний нагляд за торговельним мореплавством в Україні
покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері транспорту, що здійснює
контроль за дотриманням законодавства про мореплавство і
міжнародних договорів України щодо мореплавства, а також нагляд за
станом морських шляхів і загальне керівництво державною
реєстрацією морських суден, дипломуванням спеціалістів морського
флоту, рятувальною службою та підприємством, що надає лоцманські
послуги. { Зміни до частини першої статті 10 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибного
господарства, державний контроль за функціонуванням системи
моніторингу риболовних суден та її складових частин, а саме:
дистанційний контроль риболовних суден, підготовку та сертифікацію
їх екіпажу, технічний нагляд та нагляд за дотриманням вимог
міжнародних договорів України щодо технічного стану суден рибної
промисловості здійснює центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден
флоту рибного господарства. { Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 11. Тарифи
Тарифи на морське перевезення пасажирів і багажу в
прибережному плаванні, а також правила застосування цих тарифів
затверджуються у порядку, встановленому чинним законодавством
України.
Стаття 12. Відведення землі та водного простору для
торговельного мореплавства
Відведення землі та акваторії для торговельного мореплавства,
а також для реалізації проектів здійснення будівництва або
проведення будь-яких робіт у зоні дії навігаційного обладнання та
морських шляхів здійснюється в порядку, встановленому Земельним
( 2768-14 ) і Водним ( 213/95-ВР ) кодексами України.
Юридичні і фізичні особи, які порушили правила цієї статті,
зобов'язані на вимогу центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері транспорту,
здійснити в зазначений ним термін за власний рахунок знесення,
перенесення або необхідні зміни будівель і споруд, що створюють
перешкоди судноплавству або дії засобів навігаційного обладнання.
{ Зміни до частини другої статті 12 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сферах морського і річкового
транспорту, погоджує відведення землі та водного простору для
торговельного мореплавства, а також для будівництва або виконання
будь-яких робіт в зоні дії навігаційного обладнання і морських
шляхів за наявності висновку центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті. { Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Пропозиції щодо знесення, перенесення або необхідності зміни
будівель і споруд, що створюють перешкоди судноплавству або дії
засобів навігаційного обладнання, подає центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті. { Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
{ Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
ГЛАВА 2. СФЕРА ДІЇ КОДЕКСУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
Стаття 13. Застосування норм Кодексу торговельного
мореплавства України
Правила цього Кодексу поширюються:
на морські судна - під час їх прямування як морськими
шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними
шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними
договорами України не встановлено інше;
на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування
морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та
іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в
іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і
327 цього Кодексу.
Правила цього Кодексу, за винятком передбачених у ньому
випадків, не поширюються на судна, що плавають під
військово-морським прапором України.
До морських військових перевезень правила цього Кодексу
застосовуються в частині, не передбаченій спеціальним
законодавством, що регулює ці перевезення.
До перевезень у прямому змішаному і прямому водному
сполученні, що здійснюються за участю морського транспорту,
правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому
випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним
законодавством, що регулює такі перевезення.
Стаття 14. Колізійні норми
Правила цього Кодексу, що містяться у зазначених нижче
розділах і главах, застосовуються:
1) у розділі II "Судно" (за винятком статті 40 цього Кодексу)
і в розділі III "Екіпаж судна" - до суден, що зареєстровані в
Україні;
2) у розділі IV "Мореплавство у територіальному морі,
внутрішніх водах, акваторіях морських портів" - до морських
невійськових портів України;
3) у главі 3 "Морські лоцмани" розділу IV - до відносин, що
виникають у зв’язку з проведенням суден морськими лоцманами
України на підходах до портів України, в межах акваторій цих
портів, а також між цими портами;
4) у главі 6 "Майно, що затонуло в морі" розділу IY - до
відносин, що виникають у зв'язку з затонулим майном у межах
територіального моря і внутрішніх морських вод України;
5) у главі 7 "Морські протести" розділу IX - у разі, коли
морський протест заявляється нотаріусу або іншій посадовій особі;
6) у главі 1 "Межі відповідальності судновласника" розділу Х
- до судновласників, судна яких плавають під Державним прапором
України.
Межі відповідальності судновласника та оператора ядерного
судна, що плаває під прапором іноземної держави, регулюються
законом держави, під прапором якої плаває судно. Якщо ці межі
нижчі від установлених цим Кодексом, то під час розгляду спору про
відповідальність у суді або господарському суді України
застосовуються положення цього Кодексу;
7) у главі 2 "Привілейовані вимоги" розділу Х - у разі, коли
спір розглядається в Україні;
8) у розділі XI "Претензії та позови" - у тому разі, коли
відповідні відносини регулюються правилами цього Кодексу.
Відносини за договорами морського перевезення вантажів,
фрахтування судна на термін, фрахтування судна без екіпажу,
лізингу, буксирування, морського страхування регулюються
законодавством держави за згодою сторін, а за договором морського
перевезення пасажира і морського круїзу - також тим, що зазначено
у пасажирському квитку.
У разі відсутності згоди сторін щодо застосування права
відносини сторін регулюються законодавством тієї держави, де
заснована, має основне місце діяльності або постійного перебування
сторона, що є:
а) перевізником - у договорі морського перевезення і
морського круїзу;
б) судновласником - у договорах фрахтування судна на термін і
фрахтування судна без екіпажу;
в) лізингодавцем - у договорі лізингу;
г) власником судна, що здійснює буксирування, - у договорі
буксирування;
д) страховиком - у договорі морського страхування.
Сторони мають право відійти у договорі від правил цього
Кодексу, що стосується відповідного договору, якщо цими правилами
не встановлено інше. { Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012 }
Р О З Д І Л II
СУДНО
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Стаття 15. Поняття судна
Торговельне судно в цьому Кодексі означає самохідну чи
несамохідну плавучу споруду, що використовується: 1) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для
рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування
корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на
морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення
гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; 2) для несення спеціальної державної служби (охорона
промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від
забруднення тощо); 3) для наукових, навчальних і культурних цілей; 4) для спорту; 5) для інших цілей. Риболовне судно у цьому Кодексі - це будь-яке торговельне
судно, що використовується для рибного або іншого морського
промислу. Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у
зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь
промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як
зіткнення суден у морі. Ядерне судно в цьому Кодексі - це судно, що обладнане ядерною
енергетичною установкою.
Стаття 16. Форми власності на судно
Судна України можуть перебувати у всіх формах власності, якщо
інше не передбачено законодавчими актами України. Ядерне судно має перебувати тільки у державній власності.
Стаття 17. Відчуження державних суден
Відчуження іноземній державі, іноземній юридичній чи фізичній
особі судна, що перебуває у державній власності, здійснюється
згідно з чинним законодавством України.
Стаття 18. Судновий імунітет державних суден
На судна, що перебувають у державній власності, не може бути
накладено арешт чи стягнення без згоди органу, який здійснює
управління майном, що перебуває у державній власності, якщо ці
судна використовуються виключно для несення державної служби.
Стаття 19. Майнові права на судна, що будуються, і судна,
що перебувають за межами України
Право власності на судно, що будується, регулюється
законодавством держави, на території якої перебуває таке судно,
якщо договором на будівництво судна не встановлено інше. Право власності та інші майнові права на судна, що
перебувають за межами України, а також виникнення, зміна та
припинення цих прав регулюються законодавством держави, під
прапором якої плаває судно.
Стаття 20. Поняття судновласника і власника судна
Судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або
фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від
того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних
підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка
здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких
застосовуються правила про право власності.
Стаття 21. Ідентифікація судна
Судно повинно мати свою назву. Назву судну присвоює
власник. Будь-якому судну, що має обладнання зв'язку, присвоюється
позивний сигнал, а також, залежно від його технічної оснащеності,
- ідентифікаційний номер суднової станції супутникового зв'язку і
номер вибірного виклику суднової радіостанції.
Порядок присвоєння судну назви, ідентифікаційного номера
суднової станції супутникового зв'язку, позивного сигналу і номера
вибірного виклику суднової станції визначається центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сферах морського і річкового транспорту, та
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації. { Частина друга статті 21 в редакції Закону N 5502-VI ( 5502-17 )
від 20.11.2012 }
{ Частину третю статті 21 виключено на підставі Закону
N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 }
{ Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законами N 885-VI
( 885-17 ) від 15.01.2009, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 22. Технічний нагляд за морськими суднами
Технічний нагляд за морськими суднами, незалежно від форм
власності судна і його власника, та їх класифікація здійснюються
класифікаційним товариством, обраним судновласником. Класифікаційне товариство здійснює технічний нагляд за: 1) пасажирськими, наливними суднами, суднами, призначеними
для перевезень небезпечних вантажів, а також буксирами незалежно
від потужності головних двигунів і валової місткості; 2) самохідними суднами, не зазначеними в пункті 1 цієї
статті, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше; 3) суднами, не зазначеними в пунктах 1 і 2 цієї статті,
валовою місткістю 80 одиниць і більше. Технічний нагляд за суднами, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства, залежно від валової місткості та
потужності головного двигуна здійснюється в порядку ( 1583-99-п ),
визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сферах морського і
річкового транспорту. { Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Нагляд за виконанням на суднах вимог міжнародних договорів
України здійснюється класифікаційним товариством за дорученням
Кабінету Міністрів України.
Стаття 23. Допуск судна до плавання
Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як
буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства,
охорони людського життя і навколишнього природного середовища.
Стаття 24. Допуск суден внутрішнього плавання до
виходу в море
Вимоги, яким повинні відповідати судна внутрішнього плавання
України, що виходять в море, а також межі районів морського
плавання цих суден установлює класифікаційне товариство.
Стаття 25. Заходження ядерного судна у води України
Ядерне судно має право зайти в територіальне море України за
усіх таких умов: а) якщо порт оголошено відкритим для заходження ядерних
суден; б) якщо інформацію про безпеку цього судна заздалегідь подано
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сферах морського і річкового
транспорту, і центральному органу виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері безпеки
використання ядерної енергії; { Пункт "б" статті 25 в редакції Закону N 5502-VI ( 5502-17 ) від
20.11.2012 }
в) якщо центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сферах морського і
річкового транспорту, і центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
безпеки використання ядерної енергії, не забороняють це
заходження. { Пункт "в" статті 25 в редакції Закону N 5502-VI ( 5502-17 ) від
20.11.2012 }
{ Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 885-VI
( 885-17 ) від 15.01.2009 }
ГЛАВА 2. РЕЄСТРАЦІЯ СУДЕН І ПРАВО НА ПРАПОР УКРАЇНИ
Стаття 26. Державна реєстрація суден
Українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють
класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному
судновому реєстрі України.
Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному
судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України.
Судно, зафрахтоване за договором бербоут-чартером (стаття 203
цього Кодексу), за заявою фрахтувальника може бути тимчасово, але
не більше терміну дії договору, зареєстровано у Державному
судновому реєстрі України або в Судновій книзі України, якщо на
момент фрахтування воно не було внесено в судновий реєстр іншої
держави та якщо таке судно внесено в судновий реєстр іншої
держави, але запис, зроблений в судновому реєстрі цієї держави,
зупинено, про що судновласник повинен подати відповідний
сертифікат.
У разі, коли в іншій державі дозволено внесення судна в
декілька суднових реєстрів, від цієї вимоги можна відмовитися.
Судно, побудоване на території України, підлягає реєстрації в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Державного суднового реєстру України і
Суднової книги України ( 1069-97-п ) встановлюється центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сферах морського і річкового транспорту. { Частина статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
{ Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 27. Умови реєстрації
Судно може бути зареєстровано у Державному судновому реєстрі
України або Судновій книзі України тільки в одному морському порту
України. Порт реєстрації судна може бути змінено за бажанням власника
з дотриманням вимог частини першої цієї статті.
Стаття 28. Судновий патент, судновий білет
Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України
засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором
України (судновий патент), а реєстрація у Судновій книзі України -
судновим білетом.
За реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України
або Судновій книзі України і будь-яких подальших змін раніше
зроблених записів у них про зареєстроване судно стягується
збір, порядок справляння та розмір якого встановлюються
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері транспорту, за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики економічного розвитку. { Зміни до частини другої статті 28 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
{ Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 29. Умови і наслідки реєстрації
З моменту реєстрації судна у Державному судновому реєстрі
України або Судновій книзі України всі раніше зроблені записи щодо
цього судна в суднових реєстрах зарубіжних держав Україною не
визнаються. Таким же чином Україною не визнається внесення судна України
у судновий реєстр іноземної держави, якщо судно не виключено у
встановленому порядку із Державного суднового реєстру України або
Суднової книги України. Судно виключається із Державного суднового реєстру України
або Суднової книги України у разі: 1) визнання судна непридатним для подальшої експлуатації і
ремонту; 2) втрати судном права плавання під Державним прапором
України; 3) загибелі судна або пропажі його безвісти.
Стаття 30. Інформування про зміни відомостей, що вносяться
в реєстри суден
Про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в
Державний судновий реєстр України або Суднову книгу України,
власник судна або фрахтувальник за бербоут-чартером протягом двох
тижнів з дня цих змін повинен повідомити орган реєстрації судна.
Стаття 31. Відповідальність за порушення правил
реєстрації судна
Особи, які ухиляються від обов'язкової реєстрації судна, або
зареєстрували його у Державному судновому реєстрі України чи
Судновій книзі України незаконним шляхом, або які порушили вимоги
статті 30 цього Кодексу, несуть відповідальність згідно з чинним
законодавством України.
Стаття 32. Національна належність судна. Право плавання
під Державним прапором України
Поняття "українське судно" або "судно України" означає
національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція
України. Національна належність судна визначається його державною
реєстрацією в Україні і одержанням права плавання під Державним
прапором України. Право плавання під Державним прапором України має судно, яке
є державною власністю або перебуває у власності фізичної
особи-громадянина України, а також юридичної особи в Україні,
заснованої виключно українськими власниками, або судно, яке
знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут-чартеру.
Стаття 33. Одержання права плавання під Державним
прапором України
Судно одержує право плавання під Державним прапором України з
часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або
Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання
під цим прапором. Судно, придбане за кордоном, користується правом плавання під
Державним прапором України з часу видачі консулом України
тимчасового свідоцтва, в якому засвідчується одержання цього
права. Тимчасове свідоцтво є дійсним до реєстрації судна у
Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України,
але не більше одного року. За підняття на судні Державного прапора України без одержання
права плавання під цим прапором винні особи несуть
відповідальність у встановленому законодавством порядку.
Стаття 34. Тимчасова втрата українським судном права
плавання під Державним прапором України
Якщо власник українського судна передає його за
бербоут-чартером іноземній фізичній або юридичній особі, то це
судно за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері транспорту (центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки
мореплавства суден флоту рибного господарства), може тимчасово
втрачати право плавання під Державним прапором України за умови,
що: { Зміни до абзацу першого статті 34 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 } 1) законодавство цієї іноземної держави не забороняє зміну
прапора; 2) власник судна згоден на тимчасове переведення судна під
прапор іноземної держави; 3) заставодержателі зареєстрованих застав судна згодні на
тимчасове переведення судна під прапор іноземної держави. { Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
ГЛАВА 3. СУДНОВІ ДОКУМЕНТИ
Стаття 35. Суднові документи
Судно повинно мати такі основні суднові документи: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України
(судновий патент); свідоцтво про право власності на судно; класифікаційне свідоцтво; обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному
нагляду класифікаційного товариства); свідоцтво про мінімальний склад екіпажу; список осіб суднового екіпажу (суднова роль); список пасажирів, що перебувають на судні; судновий журнал; машинний журнал (для суден з механічним двигуном); санітарний журнал; суднове санітарне свідоцтво; пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12
пасажирів; дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал
(щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту
радіозв'язку; свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для
цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього
Кодексу; журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря.
Список осіб суднового екіпажу (суднова роль), список
пасажирів, судновий радіо- і машинний журнали ведуться за формою і
правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, а на
риболовних суднах - центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері безпеки
мореплавства суден флоту рибного господарства. { Зміни до частини другої статті 35 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Санітарний журнал ведеться за формою і правилами,
встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я. { Зміни до частини третьої статті 35 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Судна, зареєстровані в Судновій книзі України, замість
документів, зазначених у абзацах другому і третьому частини
першої цієї статті, повинні мати судновий білет.
Судно, що плаває за кордон, повинно також мати документи,
передбачені міжнародними договорами України. { Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV
( 3370-15 ) від 19.01.2006, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 36. Винятки щодо наявності суднових документів
Судно, що несе спеціальну державну службу, а також спортивне
судно можуть не мати обмірного свідоцтва. Однак місткість судна,
що несе спеціальну державну службу, може бути визначена спрощеним
способом з видачею відповідного посвідчення. Судно, що плаває в портових або прибережних водах, може не
мати машинного і санітарного журналів, якщо інше не встановлено
правилами ведення цих журналів.
Стаття 37. Документи риболовних суден
Риболовне судно, що підлягає нагляду класифікаційного
товариства, крім документів, зазначених у статті 35 цього Кодексу,
повинно мати міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна.
{ Текст статті 37 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 38. Органи, що видають суднові документи
Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України і
свідоцтво про право власності на судно видаються капітаном порту,
в якому судно зареєстроване у Державному судновому реєстрі
України. Судновий білет видає орган, що зареєстрував судно у
Судновій книзі України. Свідоцтво про придатність до плавання, обмірне свідоцтво,
пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку, свідоцтво про
відповідність спеціальним вимогам для суден, що перевозять
небезпечні вантажі, а також інші суднові документи, що передбачені
міжнародними договорами України з питань безпеки мореплавства,
видає класифікаційне товариство за дорученням центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері транспорту. { Зміни до частини другої статті 38 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
З дозволу класифікаційного товариства окремі категорії суден
можуть не мати обмірного свідоцтва або свідоцтва про вантажну
марку. Дозвіл на право експлуатації суднової радіостанції видається
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації. { Частина четверта статті 38 в редакції Закону N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
За видачу суднових документів, зазначених у статтях 35 і 37
цього Кодексу, справляються збори, порядок та розмір яких
встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики економічного розвитку. { Зміни до частини п'ятої статті 38 див. в Законі N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
{ Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV
( 3370-15 ) від 19.01.2006, N 2189-VI ( 2189-17 ) від 13.05.2010 }
Стаття 39. Дійсність суднових документів
Документи, зазначені у статті 35 цього Кодексу, повинні
зберігатися на судні в оригіналах, за винятком свідоцтва про право
власності на судно і суднового білета, що можуть бути в
нотаріально засвідченій копії.
Стаття 40. Визнання суднових документів іноземних суден
Визнання обмірного свідоцтва, пасажирського свідоцтва,
дозволу на право користування судновою радіостанцією, свідоцтва
про відповідність спеціальним вимогам для суден, що перевозять
небезпечні вантажі, свідоцтва про вантажну марку судна, що плаває
під іноземним прапором і заходить в порти України, здійснюється на
підставі міжнародних договорів України. Судно, що плаває під прапором іноземної держави і не має при
заходженні в порти України документів, вказаних у частині першій
цієї статті, підлягає обов'язковому огляду з визначенням
місткості, пасажиромісткості, найменшої висоти надводного борту та
огляду його радіостанції на тих же підставах, що й судна, які
плавають під Державним прапором України. У разі виникнення сумніву щодо виконання вимог безпеки
плавання будь-яким судном, що плаває під іноземним прапором, при
заходженні в порти України, незалежно від наявності відповідних
документів, воно може бути піддано огляду в порядку технічного
нагляду на тих же підставах, що й судна, які плавають під
Державним прапором України. { Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV
( 3370-15 ) від 19.01.2006, N 2189-VI ( 2189-17 ) від 13.05.2010 }
ГЛАВА 4. АРЕШТ СУДЕН
Стаття 41. Повноваження на арешт судна
Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки
за рішенням суду, господарського суду або голови Морської
арбітражної комісії.
Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в
його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог,
зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в
морському порту України.
Арешт не включає заходів, що здійснюються для виконання
рішень суду чи господарського суду, що набрали чинності.
Право суду, господарського суду або Морської арбітражної
комісії здійснювати арешт суден згідно з частиною першою цієї
статті не обмежує прав капітана морського порту щодо затримання
суден в порядку, передбаченому статтями 80-82 і 91 цього Кодексу.
{ Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 42. Морські вимоги
Судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська
вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових
прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або
комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення
заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з: 1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження
майна у зв'язку з експлуатацією судна; 2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або
ушкодження здоров'я на суші або на воді у прямому зв'язку з
експлуатацією судна; 3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу; 4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів
або виконання вимог будь-яких договорів про рятування; 5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або
спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних
заходів чи здійснення аналогічних операцій; 6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало
уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами; 7) будь-яким договором використання або фрахтування судна; 8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на
судні; 9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час
перевезення або у зв'язку з ним; 10) загальною аварією; 11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів; 12) буксируванням; 13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива,
запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна
або утримання його; 14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням
судна; 15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а
також у доці; 16) заробітною платою та іншими коштами, що належать
капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у
зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту
судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним
страхуванням, що сплачуються від їх імені; 17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна
капітаном, власником, фрахтувальником або агентом; 18) страховою премією, включаючи внески за взаємне
страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або
фрахтувальником за бербоут-чартером; 19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською
винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або
фрахтувальником за бербоут-чартером; 20) будь-яким спором про право власності на судно або
володіння ним; 21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна
щодо використання судна і розподілу прибутку; 22) заставою судна; 23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу
судна.
Стаття 43. Умови, за яких судно може бути арештовано
Судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути
арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов: а) вимога входить до категорії привілейованих вимог згідно з
пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 359 цього Кодексу; б) вимога грунтується на зареєстрованій заставі судна; в) вимога стосується права власності на судно або володіння
ним; г) вимога, не зазначена у підпунктах "а", "б" і "в" цієї
статті, але якщо особа, якій судно належить на праві власності на
час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є
його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом
судна; - фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе
відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за
бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури,
пов'язаної з арештом судна. Будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на
момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден,
вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за
морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником
судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником
такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим
чартером. Це правило не застосовується до вимог про право власності на
судно чи володіння ним.
Стаття 44. Звільнення судна з-під арешту
Арештоване судно звільняється з-під арешту у разі надання
забезпечення морської вимоги в прийнятній формі та достатнього за
розміром. За відсутності згоди сторін щодо форми і розміру забезпечення
морської вимоги суд, господарський суд або Морська арбітражна
комісія визначають форму і розмір забезпечення, який не повинен
перевищувати вартості судна. Будь-яке прохання про звільнення судна з-під арешту у зв'язку
з наданням забезпечення морської вимоги не означає визнання
відповідальності, відмови від засобів захисту або права на
обмеження відповідальності. Особа, яка забезпечила морську вимогу згідно з частиною
першою цієї статті, може в будь-який час звернутися до суду або в
Морську арбітражну комісію з проханням про зменшення, зміну або
анулювання забезпечення.
Стаття 45. Подальший арешт
Судно, що було вже арештовано і звільнено з-під арешту або
стосовно якого забезпечення морської вимоги уже було надано, може
бути арештовано знову або арештовано на ту ж морську вимогу лише
за наявності хоча б однієї з таких умов:

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »