Про прокуратуру
Верховна Рада України; Закон, Перелік від 14.10.20141697-VII
Документ 1697-18, чинний, поточна редакція — Редакція від 12.05.2016, підстава 1355-19
( Увага Остання подія — Редакція відбудеться 05.10.2016, підстава 1404-19 )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7
наступна сторінка »  

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прокуратуру

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40
№ 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, ст.75
№ 198-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.118
№ 213-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.145
№ 335-VIII від 21.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.198
№ 578-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 34, ст.336
№ 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379
№ 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43
№ 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50
№ 1020-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 11, ст.128
№ 1355-VIII від 12.05.2016, ВВР, 2016, № 22, ст.453}

{Установити, що у 2016 році норми і положення частини другої статті 33, статті 81 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015}

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Розділ I
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 1. Прокуратура

1. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 2. Функції прокуратури

1. На прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

2. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.

3. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Стаття 3. Засади діяльності прокуратури

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Стаття 4. Законодавство про прокуратуру і статус прокурорів

1. Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 5. Здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами

1. Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Стаття 6. Інформування про діяльність прокуратури

1. Органи прокуратури не менш як двічі на рік інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у засобах масової інформації.

2. Генеральний прокурор України особисто не менше одного разу на рік звітує перед Верховною Радою України на пленарному засіданні про діяльність органів прокуратури шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних.

3. Керівники регіональних та місцевих прокуратур на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про результати діяльності на цій території шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних.

4. Інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих засобах масової інформації і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

5. Органи прокуратури оприлюднюють видані ними нормативно-правові акти з питань організації та діяльності прокуратури України в порядку, встановленому законом.

Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 7. Система прокуратури України

1. Систему прокуратури України становлять:

1) Генеральна прокуратура України;

2) регіональні прокуратури;

3) місцеві прокуратури;

4) військові прокуратури;

5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

{Частину першу статті 7 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

2. До військових прокуратур належать Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих), перелік яких визначається в Додатку до цього Закону.

У разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури.

Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів здійснюються Генеральним прокурором України.

3. Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначені статтею 8-1 цього Закону. Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату здійснюються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Національного антикорупційного бюро України.

{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

4. Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

5. Єдність системи прокуратури України забезпечується:

1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури;

2) єдиним статусом прокурорів;

3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів;

4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України;

5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.

6. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів.

Стаття 8. Генеральна прокуратура України

1. Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.

2. Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та чотирьох заступників, а також заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора.

3. У структурі Генеральної прокуратури України утворюються департаменти, управління, відділи, а також Генеральна інспекція. Управління та відділи можуть бути самостійними або входити до складу департаменту (управління). Положення про самостійні структурні підрозділи Генеральної прокуратури України затверджуються Генеральним прокурором України.

{Частина третя статті 8 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016}

4. У Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Головна військова прокуратура, яку очолює заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор. На нього наказом Генерального прокурора України може також покладатися виконання інших службових обов’язків.

{Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

5. У Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції:

{Абзац перший частини п'ятої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;

{Пункт 1 частини п'ятої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

2) підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях;

3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.

У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.

{Статтю 8 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

Стаття 8-1. Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

1. Призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором України осіб.

Склад комісії та порядок проведення нею відкритого конкурсу визначаються керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

{Частина перша статті 8-1 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

2. Призначення на адміністративну посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється за результатами відкритого конкурсу. На посади, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, призначення здійснюється Генеральним прокурором України, а на посади, передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону.

Організація та проведення конкурсу здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять:

1) чотири особи, визначені Радою прокурорів України;

2) сім осіб, визначених Верховною Радою України.

Членами конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції. Не можуть бути членами конкурсної комісії державні службовці або особи, які займають політичні посади, депутати Верховної Ради України та місцевих рад, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, а також члени політичних партій.

Конкурсна комісія є повноважною, якщо до її складу призначено не менше шести осіб. У разі якщо протягом трьох місяців з дня призначення до складу комісії представників Радою прокурорів України Верховна Рада України не призначить в установленому порядку жодної особи, комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб.

Конкурсна комісія на своєму першому засіданні обирає з числа членів конкурсної комісії, визначених Верховною Радою України, голову конкурсної комісії. Головою повинен бути загальновизнаний та авторитетний експерт, який має багатий досвід, зацікавленість або відомий своїми діями на підтримку боротьби з корупцією.

Інформація про дату, час та місце проведення конкурсу, кандидатів, які подали заяву про участь у конкурсі, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 24 години до початку конкурсу.

Кандидатури, відібрані конкурсною комісією, по одній на кожну з адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, що передбачені пунктами 2 і 3 частини третьої статті 39 цього Закону, подаються на розгляд керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який вносить кандидатуру на розгляд Генерального прокурора України для подальшого призначення на адміністративну посаду.

Кандидатура, відібрана конкурсною комісією на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подається на розгляд Генерального прокурора України. Відібрані конкурсною комісією кандидати на кожну з адміністративних посад, що передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, подаються на розгляд керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для подальшого призначення на адміністративну посаду.

Кандидатури на посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника, відібрані конкурсною комісією, подаються на розгляд Генерального прокурора України лише після отримання конкурсною комісією підтвердження щодо їх відповідності вимогам законів України "Про очищення влади" та "Про запобігання корупції", а також щодо отримання допуску до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

Конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі проводиться публічно, з вільним доступом представників засобів масової інформації, журналістів на засідання конкурсної комісії та із забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет. Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.

{Частина друга статті 8-1 в редакції Законів № 578-VIII від 02.07.2015, № 1020-VIII від 18.02.2016}

3. Спеціалізована антикорупційна прокуратура розташовується в службових приміщеннях Національного антикорупційного бюро України або в службових приміщеннях Генеральної прокуратури України (регіональної чи місцевої прокуратури), які розташовані окремо від інших службових приміщень Генеральної прокуратури України (регіональної чи місцевої прокуратури).

4. До загальної структури Спеціалізованої антикорупційної прокуратури входять центральний апарат і територіальні філії, які розташовуються в тих самих містах, в яких розташовані територіальні управління Національного антикорупційного бюро України.

5. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору України.

{Частину п'яту статті 8-1 доповнено новим абзацом першим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру, які стосуються організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, видаються за обов’язковим погодженням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

{Абзац другий частини п'ятої статті 8-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

6. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник і заступник в межах строку, на який їх було призначено, без їх згоди не можуть бути переведені до іншого підрозділу Генеральної прокуратури України або до регіональної чи місцевої прокуратури.

7. Нагляд за досудовим розслідуванням корупційних злочинів у разі їх вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює прокурор, який визначається Генеральним прокурором України із числа своїх заступників (крім керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) або керівників департаментів Генеральної прокуратури України.

8. Заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:

1) представляє Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями та іноземними органами влади;

2) організовує діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

3) здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

4) визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні;

5) визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також прокурора для керівництва такою групою;

{Пункт 5 частини восьмої статті 8-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

6) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які не є прокурорами;

{Пункт 6 частини восьмої статті 8-1 в редакції Закону № 1020-VIII від 18.02.2016}

7) в десятиденний строк з дня їх виникнення повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі;

8) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення і узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення підлеглих прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

9) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

{Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

Стаття 9. Повноваження Генерального прокурора України

1. Генеральний прокурор України:

1) представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;

{Пункт 1 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

2) організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;

3) призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

{Пункт 3 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

4) у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора Генеральної прокуратури України, прокурора регіональної чи місцевих прокуратур дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування їх на посаді прокурора;

5) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Генеральної прокуратури України у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

{Пункт 5 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

6) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у Генеральній прокуратурі України;

{Пункт 5 частини першої статті 9 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

6-1) здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступниками Генерального прокурора України;

{Частину першу статті 9 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

7) затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури;

{Пункт 7 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Генеральної прокуратури України;

9) затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;

9-1) за поданням Генеральної інспекції направляє матеріали до Державного бюро розслідувань;

{Частину першу статті 9 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016}

10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

2. Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Накази Генерального прокурора України нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Накази Генерального прокурора України, що є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів публікуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Усі накази Генерального прокурора України оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України з додержанням вимог режиму таємності.

Накази Генерального прокурора України, що є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Накази Генерального прокурора України або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. У разі відсутності Генерального прокурора України його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора України, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора України.

Стаття 10. Регіональні прокуратури

1. У системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.

2. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

{Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

3. У структурі регіональної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.

Стаття 11. Повноваження керівника регіональної прокуратури

1. Керівник регіональної прокуратури:

1) представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

{Пункт 1 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

2) організовує діяльність регіональної прокуратури;

3) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку;

{Пункт 3 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

4) затверджує акти з питань, що стосуються організації діяльності регіональної прокуратури;

5) у десятиденний строк з моменту вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у регіональній прокуратурі;

{Пункт 5 частини першої статті 11 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

6) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів регіональної прокуратури;

7) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

{Пункт 7 частини першої статті 11 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

8) у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора;

{Пункт 8 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

9) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

2. Керівник регіональної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

3. У разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.

Стаття 12. Місцеві прокуратури

1. У системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

2. Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

3. У структурі місцевої прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.

Стаття 13. Повноваження керівника місцевої прокуратури

1. Керівник місцевої прокуратури:

1) представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

{Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

2) організовує діяльність місцевої прокуратури;

3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у місцевій прокуратурі;

{Пункт 3 частини першої статті 13 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури;

4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

{Частину першу статті 13 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

{Частину першу статті 13 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

2. Керівник місцевої прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

3. У разі відсутності керівника місцевої прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника місцевої прокуратури.

Стаття 14. Кількісний склад та структура органів прокуратури

1. Загальна чисельність працівників органів прокуратури становить 15000 осіб зі зменшенням кількості прокурорів з 1 січня 2018 року до 10000 осіб.

{Частина перша статті 14 в редакції Законів № 76-VIII від 28.12.2014, № 578-VIII від 02.07.2015}

2. У структурі органів прокуратури встановлюються посади державних службовців, інших працівників, діяльність яких регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Розділ III
СТАТУС ПРОКУРОРА

Стаття 15. Статус прокурора

1. Прокурором органу прокуратури є:

1) Генеральний прокурор України;

2) перший заступник Генерального прокурора України;

3) заступник Генерального прокурора України;

4) заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор;

4-1) заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

{Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України);

{Пункт 5 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України);

{Пункт 6 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України);

{Пункт 7 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

{Пункт 8 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

{Пункт 9 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

{Пункт 10 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

{Пункт 11 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

{Пункт 12 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

{Пункт 13 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

{Пункт 14 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

{Пункт 15 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

{Пункт 16 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

{Пункт 17 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

{Пункт 18 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

{Пункт 19 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

2. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Стаття 16. Гарантії незалежності прокурора

1. Незалежність прокурора забезпечується:

1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;

3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;

4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;

5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;

6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;

7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

2. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

3. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

4. Про початок кримінального провадження стосовно прокурора негайно повідомляється Генеральний прокурор України.

5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.

Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

6. Прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов’язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень, передбачених цим Законом, необхідних заходів для усунення загрози.

Стаття 17. Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок

1. Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

2. Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник регіональної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов’язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

3. Під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури - керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури - керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури України - Генеральний прокурор України чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора України - Генеральний прокурор України.

4. Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання відповідним прокурором.

{Абзац перший частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, надається письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.

{Абзац другий частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

5. Прокурор не зобов’язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у зв’язку з наданням (відданням) прокурором вищого рівня наказу або вказівки.

6. Надання (віддання) незаконного наказу або вказівки чи його (її) виконання, а також надання (віддання) чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 18. Вимоги щодо несумісності

1. Перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

2. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7
наступна сторінка »