Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної [...]
Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 23.12.20091579-р
Документ 1579-2009-р, чинний, поточна редакція — Редакція від 27.07.2011, підстава 719-2011-р
 

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 23 грудня 2009 р. N 1579-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної
цільової національно-культурної програми
створення єдиної інформаційної
бібліотечної системи "Бібліотека - XXI"
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 675 ( 675-2010-п ) від 21.07.2010
Розпорядженням КМ
N 719-р ( 719-2011-р ) від 27.07.2011 }

1. Схвалити Концепцію Державної цільової
національно-культурної програми створення єдиної інформаційної
бібліотечної системи "Бібліотека - XXI", що додається.
Визначити Державне агентство з питань науки, інновацій та
інформатизації державним замовником - координатором Програми,
Міністерство культури та Міністерство освіти і науки, молоді та
спорту - державними замовниками Програми. { Абзац другий пункту 1
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 675 ( 675-2010-п )
від 21.07.2010; в редакції Розпорядження КМ N 719-р ( 719-2011-р )
від 27.07.2011 }
2. Державному агентству з питань науки, інновацій та
інформатизації разом із заінтересованими центральними органами
виконавчої влади та Національною академією наук розробити та
подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект
Державної цільової національно-культурної програми створення
єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI". { Пункт 2 в редакції Розпорядження КМ N 719-р ( 719-2011-р ) від
27.07.2011 }

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 49

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 грудня 2009 р. N 1579-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової національно-культурної
програми створення єдиної інформаційної
бібліотечної системи "Бібліотека - XXI"
Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма

На сьогодні надзвичайно гострою є проблема ефективності
використання і забезпечення доступності документів, які
зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах.
Одним з пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в
Україні є забезпечення вільного доступу до інформації.
Важливими соціальними інституціями, що забезпечують
зберігання, накопичення та доступ до інформації, є бібліотеки,
архівні установи та музеї, які виконують також
суспільно-комунікативну функцію як базові елементи культурної,
наукової, освітньої та інформаційної інфраструктури.
В Україні функціонує понад 40 тис. бібліотек різного
підпорядкування і форми власності. У той же час в багатьох
сільських населених пунктах (32 відсотки) немає бібліотек,
унаслідок чого значна частина населення не може задовольнити свої
інформаційні потреби. При цьому тільки 9 відсотків бібліотек у
сільській місцевості оснащені комп'ютерами. Крім того, переважна
частина книжкових фондів у бібліотеках фізично зношена та
застаріла, щорічне поповнення фондів становить лише 1,6 відсотка
(норма відповідно до міжнародних стандартів - 10 відсотків).
Середня кількість комп'ютерів на одну публічну бібліотеку
становить 0,3 відсотка, доступ до Інтернету надають 2,5 відсотка
загальної кількості публічних бібліотек, з них 0,8 відсотка мають
власний веб-сайт.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом
Основними причинами виникнення проблеми є:
низький рівень комп'ютеризації бібліотек та архівних установ,
з одного боку, і значна трудоємність процесів переведення в
електронну форму бібліотечних та архівних фондів, з іншого;
стрімке збільшення загального обсягу електронних
інформаційних ресурсів за відсутності загальнодержавної системи їх
накопичення, зберігання та використання для задоволення
інформаційних потреб суспільства;
відсутність єдиної форми електронного бібліографічного опису
друкованих видань, єдиного державного реєстру електронних
бібліотечних та архівних ресурсів;
невизначеність на законодавчому рівні питань щодо:
- статусу електронних інформаційних ресурсів, розміщених в
Інтернеті;
- статусу електронних видань, що не мають друкованих
аналогів, механізму їх передачі на постійне зберігання до
бібліотек і забезпечення доступу до них;
- обов'язкової передачі до бібліотек електронних копій
тиражованих видань;
відсутність єдиної інформаційної інфраструктури, яка охоплює
бібліотеки та архівні установи.
Результати аналізу світового досвіду свідчать про
необхідність надання державної підтримки для створення
інформаційних бібліотечних систем.
Для вирішення зазначених питань з урахуванням досвіду
провідних держав світу щодо створення електронних бібліотек
необхідно розробити Державну цільову національно-культурну
програму створення єдиної інформаційної бібліотечної системи
"Бібліотека - XXI" (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є підвищення ефективності використання,
забезпечення доступності документів, які зберігаються у
бібліотечних, архівних та музейних фондах, шляхом створення єдиної
інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI" (далі -
система).
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Можливі два варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає централізоване зберігання
електронних бібліотечних ресурсів, що забезпечить спрощення
процедур обробки та доступу до інформації, створить більш широкі
можливості для адміністрування електронних бібліотечних ресурсів
та їх захисту.
Цей варіант потребує значних фінансових витрат протягом
короткого проміжку часу, пов'язаних із створенням потужного
відмовостійкого центру обробки та збереження даних, а також
інформаційно-телекомунікаційної системи з високою пропускною
здатністю для забезпечення доступу користувачів і постійного
копіювання інформації, що надається бібліотеками, архівними
установами та музеями. Водночас ефективне використання потужностей
центру обробки даних може здійснюватися лише після переведення в
електронну форму всіх документів, які зберігаються в бібліотечних
та архівних фондах.
Другий, оптимальний варіант не потребує значних фінансових
витрат і передбачає поетапне створення розподіленої системи
зберігання електронних бібліотечних ресурсів на основі єдиного
центру каталогізації з відповідними довідково-пошуковими засобами,
який забезпечить систематизацію бібліографічних, архівних описів і
депозитарію електронних бібліотечних ресурсів. Такий підхід
забезпечить підвищення рівня надійності функціонування системи та
зменшення завантаженості каналів зв'язку з урахуванням специфіки
роботи бібліотек та архівних установ.
Шляхи і способи розв'язання
проблеми, строк виконання Програми
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
проведення моніторингу електронних бібліотечних ресурсів для
визначення тих, що мають загальнодержавне значення;
переведення в електронну форму документів, які зберігаються у
Державному бібліотечному, Національному архівному та Музейному
фондах, фонді Державного архіву друку державної наукової установи
"Книжкова палата України імені Івана Федорова", інших
бібліотечних, архівних та музейних фондах;
забезпечення доступу до зазначених фондів з використанням
Інтернету;
створення:
- єдиного національного депозитарію електронних бібліотечних
ресурсів;
- єдиної інформаційної інфраструктури, яка б охоплювала
бібліотеки та архівні установи і забезпечувала належний рівень
роботи працівників зазначених установ з використанням сучасних
інформаційних технологій;
- базових центрів переведення в електронну форму документів,
які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах;
- єдиного веб-порталу "Бібліотека - XXI";
- Інтранет-мережі бібліотечних установ з можливістю
інтеграції до вітчизняних наукових та освітніх мереж, зокрема
УРАН, УАРНЕТ, GEANT, з використанням грід-технологій;
складення зведеного каталогу документів, які зберігаються у
бібліотечних, архівних та музейних фондах;
визначення загальних критеріїв відбору зазначених документів
для переведення їх в електронну форму та створення тематичних
колекцій;
розроблення і впровадження єдиних стандартів (форматів)
обміну бібліографічними та архівними записами, їх гармонізації з
міжнародними правилами;
забезпечення доступу публічних бібліотек до Інтернету, їх
дооснащення комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та
телекомунікаційним обладнанням;
створення умов для інтеграції системи до відповідних
зарубіжних бібліотечних систем;
проведення наукових досліджень щодо удосконалення
інтелектуальних технологій пошуку та аналітичної обробки
електронних інформаційних ресурсів, а також впровадження і
використання програмного забезпечення для інформатизації бібліотек
та архівних установ;
підвищення кваліфікації, рівня підготовки і перепідготовки
працівників бібліотек та архівних установ з питань використання
сучасних інформаційних технологій;
удосконалення нормативно-правової бази з питань:
- дотримання прав суб'єктів авторського права і суміжних прав
під час створення та використання електронних бібліотечних
ресурсів;
- статусу електронних інформаційних ресурсів, розміщених в
Інтернеті;
- статусу електронних видань, що не мають друкованих
аналогів, їх передачі на постійне зберігання до бібліотек і
забезпечення доступу до них;
- обов'язкової передачі до бібліотек електронних копій
тиражованих видань.
Програма виконується протягом п'яти років починаючи з 2011
року як складова Національної програми інформатизації.
Очікувані результати виконання
Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми сприятиме реалізації конституційних прав
громадян щодо свободи літературної, художньої, наукової і
технічної творчості, вирішенню питань, пов'язаних із захистом
інтересів суб'єктів авторського права і суміжних прав, а також
дасть змогу:
забезпечити координацію діяльності центральних і місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,
навчальних закладів, установ культури і громадських організацій
щодо ведення обліку та систематизації документів, які зберігаються
у бібліотечних, архівних та музейних фондах;
створити єдину систему інформаційного забезпечення розвитку
науки, освіти і культури, збереження наукового і культурного
надбання, зміцнення науково-інформаційної бази для підтримки
інноваційної діяльності;
забезпечити доступність інформації, зокрема усунути
"інформаційну нерівність" між окремими регіонами та верствами
населення;
урегулювати питання, пов'язані із захистом інтересів
суб'єктів авторського права і суміжних прав, під час створення та
використання електронних бібліотечних та архівних ресурсів;
покращити умови праці працівників бібліотек та архівних
установ.
Оцінка фінансових ресурсів,
необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок
коштів державного і місцевих бюджетів, грантів міжнародних
організацій та інших джерел.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, орієнтовно
становить 344 млн. гривень, у тому числі з державного бюджету -
144 млн. гривень, і уточнюється щороку з урахуванням реальних
можливостей державного бюджету.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...