Документ 117-14, чинний, поточна редакція — Прийняття від 18.09.1998

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін, що стосуються відпусток,
до Кодексу законів про працю України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 43-44, ст.268 )
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2,
ст.4 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести до Кодексу законів про працю України ( 322-08 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375;
1981 р., N 32, ст. 513; 1983 р., N 6, ст. 87; 1984 р., N 1, ст. 3,
N 6, ст. 87; 1987 р., N 37, ст. 715; 1989 р., N 22, ст. 235;
1991 р., N 23, ст. 267; Відомості Верховної Ради України, 1995 р.,
N 28, ст. 204) такі зміни:
1. Доповнити Кодекс статтею 182-1 такого змісту:
"Стаття 182-1. Додаткова відпустка працівникам, які мають
дітей
Жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років
або дитину-інваліда, за її бажанням щорічно надається додаткова
оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування
вихідних. Жінці, яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без
матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в
лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину,
ця відпустка надається на умовах і в порядку, встановлених
частиною першою цієї статті. Зазначена у частині першій цієї статті відпустка надається
понад щорічні відпустки, передбачені статтями 75 і 76 цього
Кодексу".
2. Статті 74-84, 179-182, 186-1, 195, 210-220 викласти у
такій редакції:
"Стаття 74. Щорічні відпустки
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм
власності, виду діяльності та галузевої належності, а також
працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні
(основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця
роботи (посади) і заробітної плати.
Стаття 75. Тривалість щорічної основної відпустки
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не
менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який
відлічується з дня укладення трудового договору. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна
відпустка тривалістю 31 календарний день. Для деяких категорій працівників законодавством України може
бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При
цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену
частиною першою цієї статті.
Стаття 76. Щорічні додаткові відпустки та їх тривалість
Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам: 1) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; 2) за особливий характер праці; 3) в інших випадках, передбачених законодавством.
Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх
надання встановлюються нормативно-правовими актами України.
Стаття 77. Творча відпустка
Творча відпустка надається працівникам для закінчення
дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках,
передбачених законодавством. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих
відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 78. Невключення днів тимчасової непрацездатності до
щорічних відпусток
Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у
встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та
пологами, до щорічних відпусток не включаються.
Стаття 79. Порядок і умови надання щорічних відпусток.
Відкликання з відпустки
Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у
перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести
місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі,
організації. У разі надання зазначених відпусток до закінчення
шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість
визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених
законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника
надаються повної тривалості. Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть
бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого
року. Черговість надання відпусток визначається графіками, які
затверджуються власником або уповноваженим ним органом за
погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на
представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома
всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси
виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх
відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах,
установлених графіком, узгоджується між працівником і власником
або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний повідомити
працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до
встановленого графіком терміну. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості
допускається на прохання працівника за умови, що основна
безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана
працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12
місяців після закінчення робочого року, за який надається
відпустка. Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою
працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії
або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних
випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства,
установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї
статті та в інших випадках, передбачених законодавством.
Стаття 80. Перенесення щорічної відпустки
Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути
перенесена на інший період у разі: 1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну
повідомлення працівника про час надання відпустки (частина п'ята
статті 79 цього Кодексу); 2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним
органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки
(частина третя статті 115 цього Кодексу).
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або
продовжена у разі: 1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у
встановленому порядку; 2) виконання працівником державних або громадських
обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню
на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати; 3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та
пологами; 4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з
навчанням.
Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого
ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період
тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з
профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в
раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на
нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за
умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних
днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання
встановлюється за згодою між працівником і власником або
уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення
відпустки на інший період, настали під час її використання, то
невикористана частина щорічної відпустки надається після
закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін
переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону
України "Про відпустки". Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості
протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого
року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають
право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і
важкими умовами чи з особливим характером праці.
Стаття 81. Право на щорічну відпустку у разі переведення на
інше місце роботи
За бажанням працівників, переведених на роботу з одного
підприємства, установи, організації на інше підприємство, в
установу, організацію, які не використали за попереднім місцем
роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не
одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної
тривалості надається до настання шестимісячного терміну
безперервної роботи після переведення. Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в
установу, організацію, повністю або частково не використав щорічні
основну та додаткові відпустки, то до стажу роботи, що дає право
на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за
який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
Стаття 82. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну
відпустку
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку
(стаття 75 цього Кодексу), зараховуються: 1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного
робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка; 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним
згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та
заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого
вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або
переведенням на іншу роботу); 3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним
зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по
державному соціальному страхуванню, за винятком відпустки для
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним
зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася
заробітна плата у порядку, визначених статтею 25 і частиною другою
статті 26 Закону України "Про відпустки", за винятком відпустки
без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до
досягнення нею шестирічного віку; 5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше
10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних закладів
освіти; 6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб,
звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та
праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або
перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням
чисельності або штату працівників; 7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки
(стаття 76 цього Кодексу), зараховуються: 1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з
особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах
не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для
працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; 2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із
шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці; 3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі
медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають
впливу несприятливих виробничих факторів.
Стаття 83. Грошова компенсація за невикористані щорічні
відпустки
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова
компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а
також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових,
науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти,
які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова
компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних
відпусток з розрахунку повної їх тривалості. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство,
в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним
дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована
на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов
працівник. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється
грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові
щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24
календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів
відпусток грошовою компенсацією не допускається. У разі смерті працівника грошова компенсація за не
використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
Стаття 84. Відпустки без збереження заробітної плати
У випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про
відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому
порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може
надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін,
обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим
ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. У порядку, визначеному колективним договором, власник або
уповноважений ним орган у разі простою підприємства, установи,
організації з не залежних від працівників причин може надавати
відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її
збереженням";
"Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і
для догляду за дитиною
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана
відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70
календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше
дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після
пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами
обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140
календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі
ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від
кількості днів, фактично використаних до пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди
допомоги по державному соціальному страхуванню. Підприємства, установи та організації за рахунок власних
коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та
відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною
більшої тривалості. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох
років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в
обов'язковому порядку надається відпустка без збереження
заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але
не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами
третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані
повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи
іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї
статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною
вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в
період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку.
Стаття 180. Приєднання щорічної відпустки до відпустки у
зв'язку з вагітністю та пологами
У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та
пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за
заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову
відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному
підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
Стаття 181. Порядок надання відпустки для догляду за дитиною
і зарахування її до стажу роботи
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя
та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або
осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу,
повністю або частково в межах установленого періоду та
оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого
ним органу. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя
та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального,
так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за
спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу
роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Стаття 182. Відпустки жінкам, які усиновили дітей
Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з
пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення
тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при
усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у
встановленому порядку. Жінкам, які усиновили дитину, надаються відпустки для догляду
за нею на умовах і в порядку, встановлених статтями 179 і 181
цього Кодексу";
"Стаття 186-1. Гарантії особам, які виховують малолітніх
дітей без матері
Гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами
третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185,
186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують
дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері
в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників)";
"Стаття 195. Відпустки працівникам віком до вісімнадцяти
років
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років
надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років
повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до
настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному
підприємстві, в установі, організації";
"Стаття 210. Звільнення від роботи без збереження заробітної
плати працівників, які навчаються в середніх
закладах освіти
Власник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди
для виробничої діяльності працівникам, які навчаються в середніх
загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з
очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, за їх
бажанням, у період навчального року без збереження заробітної
плати один-два вільних від роботи дні на тиждень.
Стаття 211. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у
середніх закладах освіти
Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в
середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах,
групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх
школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період
складання: 1) випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10
календарних днів; 2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23
календарних дні; 3) перевідних іспитів в основній та старшій школах - від 4 до
6 календарних днів без урахування вихідних.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або
старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю
відповідно 21 та 28 календарних днів.
Стаття 212. Час надання щорічних відпусток працівникам, які
навчаються в закладах освіти
Працівникам, які навчаються в закладах освіти без відриву від
виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу
проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт,
складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного
проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх
вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами
навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх
бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути
використані до початку навчання в цих закладах. Працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти без
відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу
проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт,
складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного
проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні
відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються до
настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному
підприємстві, в установі, організації.
Стаття 213. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у
професійно-технічних закладах освіти
Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях
професійно-технічних закладів освіти, надається додаткова
оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною
тривалістю 35 календарних днів протягом року.
Стаття 214. Відпустки без збереження заробітної плати
працівникам, допущеним до вступних іспитів у
вищі заклади освіти
Працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі заклади
освіти, надається відпустка без збереження заробітної плати
тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного
для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на
підготовчих відділеннях при вищих закладах освіти, у період
навчального року надається, за їх бажанням, один вільний від
роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Для
складання випускних іспитів їм надається додаткова відпустка на
умовах, передбачених частиною першою цієї статті.
Стаття 215. Пільги працівникам, які навчаються у вищих
закладах освіти
Працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти з
вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові
відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені
законодавством.
Стаття 216. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у
вищих закладах освіти та аспірантурі
Працівникам, які успішно навчаються без відриву від
виробництва у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами
навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки: 1) на період настановних занять, виконання лабораторних
робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на
першому та другому курсах у вищих закладах освіти: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою
навчання - 10 календарних днів щорічно, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою
навчання - 20 календарних днів щорічно, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання -
30 календарних днів щорічно; 2) на період настановних занять, виконання лабораторних
робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на
третьому і наступних курсах у вищих закладах освіти: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою
навчання - 20 календарних днів щорічно, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою
навчання - 30 календарних днів щорічно, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання -
40 календарних днів щорічно; 3) на період складання державних іспитів у вищих закладах
освіти незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів; 4) на період підготовки та захисту дипломного проекту
(роботи) студентам, які навчаються у вищих закладах освіти з
вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів
акредитації, - два місяці, а у вищих закладах освіти третього і
четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в
аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для
підготовки та складання іспитів надається один раз на рік
додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на
кожний іспит. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в
аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки,
надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних
днів. Для працівників, які навчаються у вищих закладах освіти з
вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має
свої особливості, законодавством може встановлюватися інша
тривалість відпусток у зв'язку з навчанням.
Стаття 217. Збереження заробітної плати на час додаткових
відпусток у зв'язку з навчанням
На час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті
211, 213, 216 цього Кодексу ( 322-08 ) за працівниками за основним
місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Стаття 218. Надання працівникам, які навчаються у вищих
закладах освіти та аспірантурі, вільних від
роботи днів
Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих закладів
освіти, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання
дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів
надається щотижнево при шестиденному робочому тижні один вільний
від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі
50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче
мінімального розміру заробітної плати. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи
днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови
збереження загальної кількості вільних від роботи годин. Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання
дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів
працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще
один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження
заробітної плати. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в
аспірантурі, за їх бажанням протягом чотирьох років навчання
надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в
розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в
аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх
бажанням додатково ще один вільний від роботи день на тиждень без
збереження заробітної плати.
Стаття 219. Оплата проїзду до місця знаходження вищого
закладу освіти
Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які
навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами
навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один
раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт
і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості
проїзду. У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки
і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних
іспитів.
Стаття 220. Обмеження надурочних робіт для працівників, які
навчаються
Працівників, які навчаються без відриву від виробництва в
середніх і професійно-технічних закладах освіти, забороняється
залучати в дні занять до надурочних робіт".
3. У статті 202 слова "в учбових закладах" замінити словами
"в закладах освіти".
4. У статті 203 слова "а також здобуття ними вищої або
середньої спеціальної освіти" замінити словами "та успішне
проходження працівниками навчання в закладах освіти".
5. У назві і тексті статті 208 слова "загальноосвітніх і
професійно-технічних учбових закладах" замінити словами "середніх
і професійно-технічних закладах освіти".
6. У статті 209:
перше речення частини першої викласти у такій редакції:
"Для працівників, які успішно навчаються в середніх
загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з
очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на
період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень
на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих
годин (при скороченні робочого дня протягом тижня)";
частину другу викласти у такій редакції:
"Працівникам, зазначеним у частині першій цієї статті, за час
звільнення від роботи виплачується 50 відсотків середньої
заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче
мінімального розміру заробітної плати".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 18 вересня 1998 року
N 117-XIV


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору