Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності
Верховна Рада України; Закон від 22.06.20125026-VI

Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності (Текст резюме від 22.06.2012)


Закон України

“Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності”

Дата набуття чинності:
5 серпня 2012 року

Закон визначає правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями.

Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, їх об'єднань у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин, участі у соціальному діалозі.

Стаття 1 Закону надає визначення термінів, які в ньому вживаються. Так, наприклад, роботодавець – це юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. Організація роботодавців – це неприбуткова громадська організація, яка об'єднує роботодавців. Об'єднання організацій роботодавців – це неприбуткова громадська організація, яка об'єднує організації роботодавців, їх об'єднання.

Роботодавці мають право об'єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть створювати об'єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об'єднань організацій роботодавців (стаття 2 Закону).

Мета і завдання організацій роботодавців, їх об'єднань визначені статтею 5 Закону.

Відповідно до статті 6 Закону організації роботодавців та їх об'єднання утворюються і діють на принципах:
  • законності та верховенства права;
  • свободи об'єднання;
  • незалежності та рівноправності членів;
  • самоврядності;
  • соціального діалогу;
  • аполітичності;
  • відкритості та гласності;
  • відповідальності за виконання взятих зобов'язань.

Статтею 8 Закону встановлено, що організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (надалі - республіканських).

Згідно статті 9 Закону об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

Утворення організації роботодавців відбувається в порядку, передбаченому статтею 10 Закону. Засновниками організації роботодавців є роботодавці. Рішення про утворення організації роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з'їзду (конференції), який підписують головуючий та секретар установчого з'їзду (конференції). Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з'їзді (конференції). Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут організації роботодавців, обирає її керівні органи, вирішує інші питання, пов'язані зі створенням організації роботодавців. Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут організації роботодавців, обирає її керівні органи, вирішує інші питання, пов'язані зі створенням організації роботодавців.

Засновниками об'єднання організацій роботодавців є організації роботодавців. Рішення про створення об'єднання організацій роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) уповноважених представників організацій роботодавців. Таке рішення оформлюється протоколом установчого з'їзду (конференцією), який підписують головуючий та секретар установчого з'їзду (конференції). Невід'ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, які брали участь в установчому з'їзді (конференції). Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут об'єднання організацій роботодавців, обирає його керівні органи, вирішує інші питання, пов'язані зі створенням об'єднання (стаття 11 Закону).

Відповідно до статті 13 Закону організації роботодавців та їх об'єднання діють на підставі статутів, які затверджуються установчим з'їздом (конференцією). Статут організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повинен містити:
  • повне найменування організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, відмінне від існуючих, заявлений статус організації, об'єднання та місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;
  • мету створення, завдання організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;
  • умови членства, порядок прийому в члени організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців та виходу з організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;
  • права і обов'язки членів організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;
  • положення про обов'язок виконання зобов'язань членами організацій роботодавців, їх об'єднань у сфері соціально-трудових відносин;
  • порядок утворення, повноваження керівних органів організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців та порядок прийняття ними рішень;
  • джерела формування і порядок використання коштів та майна організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, порядок здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;
  • порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;
  • порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;
  • порядок припинення організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців і вирішення майнових питань.

Особливості державної реєстрації організацій роботодавців, їх об'єднань передбачені статтею 15 Закону.

Організації роботодавців, їх об'єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення з'їзду (конференції) організації, об'єднання або у примусовому порядку за рішенням суду. Із організації роботодавців, їх об'єднання може бути виділена інша (інші) відповідні організації, їх об'єднання (стаття 17 Закону).

Закон регламентує повноваження організацій роботодавців та їх об'єднань, а саме права:
  • представляти і захищати права та законні інтереси своїх членів (стаття 18);
  • брати участь у веденні переговорів з укладення колективних договорів і угод (стаття 19);
  • брати участь у соціальному діалозі (стаття 20);
  • представляти та захищати інтереси своїх членів під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 21);
  • приймати участь у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення (стаття 22);
  • приймати участь в управлінні фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та нагляді за їх діяльністю (стаття 23);
  • приймати участь у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) (стаття 24);
  • на інформацію (стаття 25);
  • у сфері вищої, професійно-технічної освіти, навчання на виробництві (стаття 26).

Організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців співпрацюють з Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування (стаття 27 Закону).

Статтею 31 Закону передбачено, що у власності організацій роботодавців, їх об'єднань можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом. У власності організацій роботодавців, їх об'єднань може бути майно, що знаходиться за межами України. Організації роботодавців, їх об'єднання згідно зі своїми статутами володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.

Відповідно до статті 32 Закону джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань є:
  • вступні, членські та цільові внески;
  • пасивні доходи;
  • добровільні пожертвування;
  • безповоротна фінансова допомога.

Організації роботодавців, їх об'єднання мають право здійснювати міжнародну діяльність відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Міжнародна діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань відповідно до їх статутів здійснюється шляхом заснування або вступу до міжнародних організацій роботодавців, їх об'єднань, прямих міжнародних контактів і зв'язків, укладання відповідних угод, а також в інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права (стаття 36 Закону).

Прикінцевими положеннями Закону передбачено внести відповідні зміни до законів України “Про громадські об'єднання”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, а також визнати таким, що втратив чинність Закон України “Про організації роботодавців”.