Закон України

„Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”

Дата набрання чинності:
1 грудня 2006 року

Закон визначає, що Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.

Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визначається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.

Згідно Закону (стаття 3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов’язані:
  • брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
  • сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
  • вживати заходів щодо увічнення пам’яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам’яті та встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору;
  • забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються  Голодомору.

Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Держаному бюджеті України (стаття 4 Закону).

Закон визначає, що Кабінету Міністрів України, Київській міській державній адміністрації необхідно забезпечити спорудження у м. Києві до 2008 року Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.

 



Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору