Закон України

Про громадянство України

Дата набуття чинності
1 березня 2001 року

Законом визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України та автоматичного припинення громадянства України;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Законом встановлено, що громадянами України є:
а) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
б) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
в) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;
г) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Документами, що підтверджують громадянство України, є:
1) паспорт громадянина України;
2) свідоцтво про належність до громадянства України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
4) тимчасове посвідчення громадянина України;
5) проїзний документ дитини;
6) дипломатичний паспорт;
7) службовий паспорт;
8) посвідчення особи моряка;
9) посвідчення члена екіпажу;
10) посвідчення особи на повернення в Україну.

Підставами для набуття громадянства України є:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства.
Для набуття громадянства за даною підставою, особа повинна:
- визнавати і дотримуватись Конституції України та законів України;
- зобов'язатися припинити іноземне громадянство або не перебувати в іноземному громадянстві;
- безперервно проживати на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років;
- отримати дозвіл на постійне проживання в Україні;
- володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);
- наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок встановлення батьківства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Не може бути надано громадянство України особі, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);
3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

Громадянство України припиняється:
1) внаслідок виходу з громадянства України. Громадянин України, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Якщо батьки дитини виходять з громадянства України, за клопотанням одного з них, разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина. Вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.


Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи приймають від осіб заяви разом з необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства. Комісія розглядає заяви осіб про прийняття їх до громадянства України, про вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань. Президент України отримавши ці пропозиції приймає рішення і видає Укази про прийняття особи до громадянства України і про припинення громадянства України.

Рішення про набуття особою громадянства України скасовується, якщо особа набула його шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Рішення з питань громадянства, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства, Міністерством закордонних справ України та їх органами, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.  



Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору